Мігрень та анти-CGRP моноклональні антитіла: доказове досьє фреманезумабу

Головна
Публікації
Мігрень та анти-CGRP моноклональні антитіла: доказове досьє фреманезумабу

30 грудня 2024

Неврологія та психіатрія

УДК: 616.857

DOI: 10.32471/umj.1680-3051.166.261718

Ключові слова :

Аджові,

анти-CGRP моноклональні антитіла,

мігрень,

фреманезумаб

Спеціальності :

Неврологія та психіатрія

Завантажити PDF

Резюме

Постійне прагнення людства до досконалості спонукає вчених та фармакологів розробляти нові молекули. Пошук найоптимальнішого, найдієвішого, найбезпечнішого препарату зумовлює появу сотень діючих речовин, але тільки десятки з них витримують випробування доклінічними та клінічними дослідженнями і тільки одиниці долають бар’єр перевірки в метааналізах, систематичних оглядах. І далеко не всі удостоюються честі опинитися на сторінках міжнародних практичних настанов. Подібну перевірку пройшли представники нової групи ліків — моноклональних антитіл (мАТ), що блокують пептид, пов’язаний з геном кальцитоніну (calcitonin gene-related peptide — CGRP), до яких належать ептінезумаб, еренумаб, фреманезумаб та галканезумаб. Вони схвалені провідним американським (Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами, Food and Drug Administration — FDA) та європейським (Європейське агентство з лікарських засобів, European Medicines Agency — ЕМА) регулятором для превентивної терапії мігрені у дорослих [1], а також посіли почесні місця у практичних настановах Американського товариства головного болю (American Headache Society — AHS) та Європейської федерації головного болю (European Headache Federation — EHF). Цікаво, що протягом лише 3 років експерти цих авторитетних міжнародних рекомендацій змінили своє ставлення до анти-CGRP мАТ. Якщо спочатку представники EHF (2019) та AHS (2021) допускали застосування препаратів цієї групи лише «після принаймні 2 невдалих спроб застосування інших превентивних засобів або їх непереносимості» [2, 3], то вже у 2022 р. EHF рекомендує застосовувати анти-CGRP мАТ в якості терапії 1-ї лінії [4], а у 2024 р. експерти AHS додають: анти-CGRP мАТ слід розглядати як терапію мігрені першої лінії без вимоги попередньої неефективності інших класів превентивних засобів» [5]. Таке швидке підвищення всесвітнього визнання змушує уважно придивитися до цих новітніх засобів для лікування мігрені, тим більше що фреманезумаб (АджовіТМ) зареєстрований в Україні з 2021 р. та доступний у вітчизняних аптеках.

Редакція журналу «Український медичний часопис»

Патофізіологія мігрені: сучасні погляди

Згідно із сучасним уявленням, патофізіологія мігрені охоплює декілька ділянок головного мозку. Однією з ділянок, яка найбільш залучена в патологічний процес, є тригемінально-судинна система, яка включає трійчастий ганглій, гілки трійчастого нерва та іннервовані ними черепно-мозкові кровоносні судини. Встановлено, що тригемінально-судинна система бере участь у регуляції черепно-мозкового кровотоку та передачі болю, а одним із ключових нейропептидів, який активує тригеміноваскулярну систему, є пептид, пов’язаний з геном кальцитоніну (calcitonin gene-related peptide — CGRP) (рис. 1) [6].

Рисунок 1. Сучасні погляди на патофізіологію мігрені [6]

Вивільнення CGRP запускає каскад подій, які активують периферичну нервову систему: він індукує вазодилатацію, набряк і дегрануляцію опасистих клітин, створюючи таким чином умови для виникнення нейрозапалення [6]. Запалення та сенсибілізація ноцицептивних нейронів зумовлюють активацію CGRP-рецептора, внаслідок чого виникає пульсуючий біль, відбувається наступне збудження центральної нервової системи та включення в патологічний процес стовбура головного мозку, таламуса, кори головного мозку, що призводить до виникнення алодинії та інших проявів мігрені [6]. Поява мігренозного нападу асоційована з підвищенням рівня CGRP, тоді як введення анти-CGRP моноклональних антитіл (мАТ) блокує CGRP пептид або його рецептор, запобігаючи розвитку нападу [6].

Мігрень та анти-CGRP мАТ: доцільність, ефективність, вартість

Протягом останніх років у медицині приділяють велике значення не тільки результатам рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), але й даним, отриманим у випробуваннях, максимально наближених до реальної клінічної практики. Такі випробування стали новим джерелом клінічних доказів та надають цінні дані для регуляторних органів, платників податків, клінічних дослідників, лікарів і пацієнтів. В одному з таких досліджень порівнювали ефективність анти-CGRP мАТ (n=183) та онаботулінотоксину А (n=97) у профілактиці мігрені [7]. У дослідженні аналізували кількість днів з головним болем протягом місяця (МДГБ), щомісячне застосування препаратів швидкодопоміжної терапії (ПШТ) та використовували опитувальник MIgraine Disability ASsessment test (MIDAS). Незважаючи на те що призначення як онаботулотоксину А, так і анти-CGRP мАТ сприяло зменшенню кількості МДГБ, останні видаються більш ефективними порівняно з ботулотоксином при зівставній безпеці. Первинний нескоригований аналіз продемонстрував кращу ефективність анти-CGRP мАТ за всіма показниками, але дослідники відзначили відсутність зіставності сформованих груп за показником вихідної кількості МДГБ: він був дещо вищим у пацієнтів, які отримували онаботулотоксин А, представники цієї групи також частіше повідомляли про симптоми напруги, тривоги та частіший прийом профілактичних засобів під час включення в дослідження. Щоб зменшити вплив цих факторів, були внесені відповідні поправки та проведений скоригований аналіз, який підтвердив невідкориговані результати. Висновки, зроблені на підставі скоригованого аналізу, були аналогічні первинним даним, додатково підтверджуючи кращу ефективність анти-CGRP мАТ щодо МДГБ на тлі хорошого та загалом порівнянного профілю безпеки обох препаратів. Однак середня різниця щодо зміни MIDAS через 12 міс була незначущою між двома когортами пацієнтів, можливо, вказуючи на те, що навіть при значному зниженні МДГБ за допомогою анти-CGRP мАТ, вплив на зниження непрацездатності є зіставним для обох видів лікування через 12 міс спостереження. Тому продемонстровані в цьому дослідженні переваги анти-CGRP мАТ над онаботулотоксином А планують підтвердити в майбутніх прямих порівняльних дослідженнях (рис. 2) [7].

Рисунок 2. Основні результати дослідження RAMO [7]

Анти-CGRP мАТ попереджують виникнення мігренозних атак та покращують якість життя пацієнтів [8]. Крім аналізу ефективності та доцільності застосування анти-CGRP мАТ, вчені ретельно дослідили економічну складову лікування цими препаратами. Американські лікарі довели, що початок застосування анти-CGRP мАТ на ранніх стадіях циклу лікування сприяє економії коштів порівняно з поетапним підходом, який ґрунтується на призначенні та лікуванні старими препаратами, які не були спеціально розроблені для профілактики мігрені, що часто призводить до побічних ефектів та неоптимальної ефективності. Призначення анти-CGRP мАТ дозволило скоротити 3-етапну попередню терапію до 2 та зберегти 154 дол. США, а також знизити загальну вартість терапії до 14,132 дол./пацієнта. Економії коштів пацієнтів сприяло скорочення 2 етапів попередньої терапії до 1: у грошовому еквіваленті вона становила 154 дол., а також супроводжувалася зниженням загальної вартості терапії до 13 508 дол./пацієнта. Найбільша економія коштів отримана при відсутності застосування інших видів терапії та початку лікування одразу з анти-CGRP мАТ [9].

Результати великого ретроспективного обсерваційного дослідження, в якому аналізували використання ресурсів охорони здоров’я, витрати на охорону здоров’я при застосуванні анти-CGRP мАТ (n=4528) або стандартного профілактичного лікування (n=10 897), дали цікаву інформацію для роздумів [10]. Після 12-місячного спостереження виявилося, що частка зниження потреби у застосуванні ПШТ та профілактичної терапії мігрені була значно вищою в групі анти-CGRP мАТ (застосування ПШТ: –1,5% проти –0,2% відповідно; р<0,001; прийом профілактичних засобів: –1,1% проти 3,8% відповідно; р<0,001) порівняно з групою стандартної профілактики. На відміну від стандартної схеми, середні зміни щорічних загальних витрат, зумовлених усіма причинами, як і середні зміни щорічних загальних витрат, пов’язаних з мігренню, були вірогідно вищими в групі анти-CGRP мАТ (6043 проти 1323 дол. США відповідно; р<0,001 та 3416 проти 976 дол. відповідно; р<0,001). Водночас застосування анти-CGRP супроводжувалося значною економією коштів на середні витрати з видачі рецептів для швидкодопоміжної терапії мігрені та профілактичного лікування (застосування ПШТ: –358 проти –80 дол. відповідно; р<0,001; прийом профілактичних засобів: –298 проти 1376 дол. відповідно; р<0,001) порівняно зі стандартною схемою (рис. 3).

Рисунок 3. Зміна щорічних прямих витрат на медичну допомогу з усіх причин та пов’язаних з мігренню при застосуванні анти-CGRP мАТ [10]

Вчені констатували важливий факт: незважаючи на те, що застосування анти-CGRP мАТ збільшує загальні витрати, воно може призвести до значно більшої економії коштів на амбулаторне лікування нападів мігрені та її профілактику, ніж стандартне лікування [10].

Фреманезумаб:
яскравий представник анти-CGRP мАТ

Одним з найбільш відомих представників групи анти-CGRP мАТ є фреманезумаб. Він зареєстрований в Україні під оригінальною торговельною назвою Аджові^TM (компанія-виробник Teva). Фреманезумаб є мАТ, яке селективно зв’язується з лігандом CGRP та блокує зв’язування обох ізоформ цього пептиду (α- та β-CGRP) з рецептором CGRP (рис. 4), завдяки чому він запобігає виникненню нападу мігрені [11].

Рисунок 4. Молекулярна будова фреманезумабу [11]

Фреманезумаб, на відміну від засобів стандартної превентивної терапії мігрені, призначений для парентерального застосування, а саме — для підшкірного введення [11]. Іншою його відмінною рисою є тривалий період напіввиведення, який становить 30 днів. Завдяки таким властивостям фреманезумаб являє собою єдине анти-CGRP мАТ, яке має два режими підшкірного введення — 1 раз на місяць у дозі 225 мг або 1 раз щоквартально в дозі 625 мг [11].

Доказова база фреманезумабу: останні новини

Ефективність

Розглядаючи останні новинки в доказовому досьє фреманезумабу, доцільно навести результати багатоцентрового (n=28) проспективного реального дослідження FRIEND2, в якому взяли участь хворі на високочастотну епізодичну мігрень (ЕМ; ≥8 днів/місяць) або хронічну мігрень (ХМ; ≥15 днів/місяць), в анамнезі яких були згадування щодо чисельних невдач профілактичного лікування (n=410). Пацієнтам призначали фреманезумаб у дозі 225 мг щомісяця або 675 мг щоквартально протягом ≥24 тиж [13]. Було показано, що фреманезумаб забезпечував зменшення кількості днів з мігренню протягом місяця (МДМ), МДГБ, щомісячне застосування ПШТ, а також зниження непрацездатності згідно з даними опитувальників Headache Impact Test (HIT-6) та MIDAS порівняно з вихідними значеннями (р<0,001). Перші вірогідні зміни перелічених показників відзначали вже на 4-му тижні лікування. Дослідники підкреслили оптимальний профіль безпеки та переносимості препарату: небажані явища були рідкісними (2,4%), легкими та транзиторними, жоден пацієнт не припинив лікування з будь-якої причини [12]. «Призначення фреманезумабу дозволяє досягнути ранньої та стійкої ефективності навіть у пацієнтів із множинними невдачами попереднього превентивного лікування», — резюмували вчені [13].

Ця ж група авторів продовжила спостереження пацієнтів у межах наступного реального дослідження FRIEND3 (n=533), тривалість спостереження в якому була подовжена до 48 тиж [14]. Фреманезумаб достовірно (р<0,001) зменшував кількість МДМ (–6,4) в осіб з ЕМ (n=49) та МДГБ (–14,5) у хворих на ХМ (n=81; рис. 5). Він також сприяв достовірному зниженню (р<0,001) щомісячного прийому анальгетиків (ЕМ: –6,0; ХM –16,5), показників опитувальників HIT-6 (ЕМ: –16,9; ХM: –17,9) та MIDAS (ЕМ: –50,4; ХM: –6,6). Фреманезумаб забезпечував покращення стану пацієнтів, які зловживали лікарськими засобами та/або мали супутні психіатричні захворювання [14]. Слід додати ще один цікавий факт: 73,1% загальної досліджуваної популяції досягли 50% відповіді на 48-му тижні лікування, причому 41,5% пацієнтів були суперреспондерами, тобто їх рівень відповіді на терапію становив 75%, а 3,1% продемонстрували абсолютний рівень відповіді — 100%. На підставі отриманих даних вчені визнали довготривале лікування фреманезумабом високоефективним навіть у пацієнтів з ЕМ та ХМ, які мали множинні (>3) невдалі спроби терапевтичного лікування іншими препаратами та супутнє надмірне застосування ліків або психіатричні захворювання [14]. Вони також зауважили, що ефективність і переносимість фреманезумабу у осіб, які важко піддаються лікуванню, у реальному житті здаються вищими, ніж ті, що відмічені в РКД [14].

Рисунок 5. Основні результати дослідженння FRIEND3 [14]

Середні зміни кількості МДМ / МДГБ (А), щомісячного прийому анальгетиків (Б), оцінки за Числовою рейтинговою шкалою (NRS) (В), результатів HIT-6 (Г) та MIDAS (Д).

В умовах реальної клінічної практики доведена зіставна ефективність 24-тижневого застосування фреманезумабу у жінок у пременопаузальний (n=82) та постменопаузальний період (n=89): препарат з однаковою результативністю знижував непрацездтаність, яку оцінювали за допомогою опитувальників MIDAS (p=0,696) та HIT-6, покращував якість життя [14]. «Фреманезумаб можна вважати дуже ефективним методом профілактичного лікування мігрені у жінок віком 18–70 років, незалежно від їх менопаузального статусу», — констатували дослідники [15].

Вважають, що терапія фреманезумабом, яка триває протягом щонайменше 6–9 міс, чинить нейромодулюючий вплив на головний мозок, завдяки чому попереджується хронізація мігрені, зменшується вираженість мігреньасоційованих симптомів (осмофобія, світлобоязнь, фонофобія, нудота / блювання) [15]. Декілька великих багатоцентрових РКД навели докази реальної ефективності фреманезумабу в лікуванні як ЕМ, так і ХМ, вірогідне та стійке поліпшення численних мігреньасоційованих симптомів на тлі його прийому. Таких висновків дійшли автори дослідження PEARL (n=897) [16], італійські вчені (n=97) [17], японські дослідники (n=29) [18].

Серед згаданих робіт слід більш детально розглянути 4-й проміжний аналіз випробування PEARL, проведене в 87 центрах 11 країн Європи з метою визначення ефективності та безпеки 12-місячної терапії фреманезумабом дорослих хворих на ЕМ та ХМ в умовах реальної клінічної практики [16]. Понад половини пацієнтів (57,4%) досягли первинної кінцевої точки ефективності — зменшення МДМ на ≥50% порівняно з початковим етапом (рис. 6) — та декількох вторинних кінцевих точок (рис. 7).

Рисунок 6. Результати проміжного аналізу дослідження PEARL: первинна кінцева точка [16]

Рисунок 7. Результати дослідження PEARL: вторинні кінцеві точки [16]

Таким чином, в умовах реальної практики більше половини пацієнтів досягли ≥50% зменшення МДМ на тлі довгострокового лікування фреманезумабом, при цьому ефективність зберігалася до 15 міс [16].

Питання обрання найбільш оптимального режиму введення фреманезумабу — щомісячного або щоквартального — було висвітлено в багатоцентровому РКД. Виявилося, що обидва режими застосування фреманезумабу є однаково ефективними та безпечними [19]. Подібні висновки також сформульовані в японському дослідженні: щомісячне (n=121) та щоквартальне (n=119) введення фреманезумабу з однаковою ефективністю запобігало розвитку ЕМ порівняно з плацебо (n=117), а також зменшило потребу в застосуванні ПШТ протягом місяця [20].

Особливе значення мають результати неінтервенційного проспективного багатоцентрового двонаціонального (Німеччина-Австрія) дослідження Finesse Study, розробленого для оцінки ефективності фреманезумабу у пацієнтів з невдалим попереднім застосуванням інших анти-CGRP мАТ (n=153) [21]. Перехід на фреманезумаб сприяв зменшенню МДМ на ≥50% у 42,8% пацієнтів, причому вищу ефективність препарату виявлено в осіб з ЕМ (48,0%), ніж у пацієнтів з ХМ (36,5%; рис. 8). У 58,7% хворих на ХМ зафіксували зниження МДМ на ≥30%. Через 3 міс середньомісячна кількість МДМ у всіх пацієнтів зменшилася на 6,4±5,87 дня (вихідні значення: 13,6±6,5; р<0,0001); на 5,2±4,04 дня у хворих на ЕМ та 7,7±7,45 дня в осіб з ХМ. Через 3 міс лікування дослідники відзначили вірогідне зниження показників MIDAS (р=0,0014) та HIT-6 (р<0,0001), а також зменшення супутнього застосування ПШТ (р<0,0001).

Рисунок 8. Основні результати дослідження Finesse [21]

А — Пацієнти зі зниженням кількості МДМ >50% протягом 3 міс лікування фреманезумабом; В — показники шкали MIDAS.

Майже 45% хворих, які не відповіли на терапію іншими анти-CGRP мАТ, отримали користь від переходу на фреманезумаб: «Фреманезумаб може бути перспективним препаратом для пацієнтів з поганою переносимістю / недостатньою ефективністю попередньої терапії іншими анти-CGRP мАТ», — констатували вчені [21].

Переносимість та безпека

Профіль безпеки фреманезумабу оцінювали в багатьох дослідженнях, але нещодавно для цього використали комп’ютерну лінгвістику, за допомогою якої аналізували повідомлення користувачів онлайн-форуму Reddit r/Migraine у 2010–2020 рр. [22]. Протягом цього періоду на зазначеному ресурсі опубліковано 22 467 постів, з яких 402 (2%) стосувалися пропранололу, 1423 (6,33%) — топірамату, 468 (2,08%) — еренумабу та 73 (0,32%) — фреманезумабу. Автори дослідження аналізували повідомлення щодо побічних ефектів зазначених препаратів. Виявилося, що при описанні топірамату та пропранололу споживачі часто згадували такі слова, як «апетит», «маса тіла», «смак», «затуманення свідомості», «забудькуватість» і «запаморочення». Порівнюючи еренумаб з фреманезумабом, такі ключові слова, як «запор», «депресія», «блювання» та «м’язи» частіше лунали в постах про еренумаб. У той самий час дослідники не знайшли в постах прямих згадувань щодо наявності у фреманезумабу будь-яких небажаних явищ [22].

Ще одне реальне клінічне дослідження наводить дані на користь сприятливого профілю співвідношення користь / ризик фреманезумабу у профілактиці мігрені. Згідно з його дизайном, у ньому взяли участь пацієнти з ЕМ або ХМ, які отримали щонайменше три послідовних курси фреманезумабу (n=244) [23]. Фреманезумаб забезпечував зменшення кількості МДГБ щонайменше на 50% та сприяв клінічно значущому покращенню стану пацієнтів; застосування фреманезумабу лише в 14,8% випадків супроводжувалося виникненням легких та короткочасних побічних ефектів (біль у місці ін’єкції, висип, грипоподібні симптоми) [23].

Особливе місце в доказовому досьє фреманезумабу займає подвійне сліпе РКД UNITE, в якому досліджувалися ефективність та безпека цього препарату у хворих на мігрень та великий депресивний розлад. Незважаючи на те що депресія визнана негативним предиктором відповіді на лікування мігрені, UNITE продемонструвало покращення перебігу як мігрені, так і депресії на тлі лікування фреманезумабом, що проявлялося зменшенням тягаря мігрені та депресії, покращенням якості життя пацієнтів [24]. У пацієнтів із депресією, які мають значний серцево-судинний ризик та високий ризик суїциду, фреманезумаб не викликав додаткових проблем з безпеки. Крім того, в обстеженій популяції хворих на депресію, які зазвичай демонструють незадовільний рівень дотримання схем лікування, частота припинення лікування фреманезумабом була надзвичайно низькою [24].

Економічна доцільність

Призначення фреманезумабу визнано економічно більш вигідним, ніж застосування оптимальної симптоматичної терапії, оскільки він забезпечує економію 2514 євро на пацієнта, а також сприяє збільшенню кількості років життя, скоригованих за якістю (індекс QALYs) на 1,45 року [25]. Терапія фреманезумабом визнана економічно рентабельною іншими дослідниками: коефіцієнт ефективності додаткових витрат (incremental cost-effectiveness ratio — ICER) становив 2547 євро/QALY порівняно з оптимальною симптоматичною терапією [25]. За даними японських дослідників, супутні витрати стандартної терапії становлять 27 550 292 японських єни, а профілактичного лікування фреманезумабом — 28 371 048 єн. У когорті хворих на ЕМ показник ICER для фреманезумабу становив 6 334 861 єну порівняно зі стандартним лікуванням, в когорті пацієнтів з ХМ — 7 393 824 єни. На підставі отриманих даних терапія цим представником групи анти-CGRP мАТ визнана економічно доцільною [26].

Що скажуть метааналізи?

Протягом останніх 2 років у двох метааналізах порівнювали ефективність застосування анти-CGRP мАТ. Один з них базується на даних 51 публікації, в яких розглядалися результати 11 РКД, де порівнювали 6 препаратів (топірамат, онаботулінтоксин А, ептінезумаб, еренумаб, фреманезумаб, галканезумаб) з плацебо у лікуванні ХМ у дорослих (n=7352). У цій роботі доведена ефективність анти-CGRP мАТ: вони зменшили МДГБ / МДМ на 2,0–2,5 дня, тоді як застосування онаботулінтоксину А та топірамату сприяло зниженню цього показника, відповідно, на 2 та 1,5 дня [27]. Крім цього, у мережевому аналізі фреманезумаб (щомісячний режим застосування) посів 1-ше місце за кількістю МДМ [27].

Ще один метааналіз, що ґрунтується на результатах 12 РКД 6 препаратів (ептінезумаб, еренумаб, фреманезумаб, галканезумаб, онаботулінтоксин А, топірамат), в яких порівнювали їх ефективність з плацебо або одного з одним, доводить переваги фреманезумабу. Автори відзначають, що усі препарати ефективно зменшували кількість днів МДГБ / МДМ та покращували якість життя порівняно з плацебо, але найбільш ефективним засобом для зменшення МДМ визнаний фреманезумаб (щомісячний режим застосування): середня різниця становила –2,77 дня (95% ДІ –3,36…–2,17), а статистична вірогідність того, що він отримує найвищу оцінку, майже досягла найвищого рівня та становила 0,98 [28].

Висновки

Появу нових препаратів з групи анти-CGRP мАТ, призначених для профілактичного лікування мігрені, провідні міжнародні товариства AHS та EHF розцінили як «серйозний терапевтичний прорив» та одностайно рекомендують їх у якості терапії 1-ї лінії. Фреманезумаб, інноваційний засіб на основі мАТ, зареєстрований в Україні під торговельною назвою Аджові^TM (Teva) для профілактичного лікування мігрені. Вітчизняні спеціалісти вже мають власний досвід застосування фреманезумабу (Аджові^TM), який вони представили на ХVI Нейросимпозіумі.

Накопичені дані щодо застосування фреманезумабу в різних категоріях пацієнтів надають переконливі докази ефективності та безпеки цього препарату. Довготривале лікування фреманезумабом хворих на ЕМ та ХМ, а також у пацієнтів з негативним досвідом застосування кількох класів антимігренозних препаратів та супутніми захворюваннями дозволяє значно покращити стан хворих, зменшити кількість МДМ / МДГБ. Можливість гнучкого режиму застосування фреманезумабу (один раз на місяць або один раз на 3 міс) разом з гарним профілем безпеки забезпечують високий рівень прихильності пацієнтів до терапії.



AJO-UA-00076
EXP 31st of Dec 2026

Підготовлено за підтримки ТОВ «Тева Україна».
Цей редакційний / авторський матеріал містить рекламу
лікарського засобу Аджові^TM.
Сторони підтверджують відсутність конфлікту інтересів.

Список використаної літератури

1. AJOVY® (fremanezumab-vfrm) injection, for subcutaneous use. North Wales (PA): Teva Pharmaceuticals U.S.A., Inc. Revised 2020. https://www.ajovyhcp.com/globalassets/ajovy/ajovy-pi.pdf.
2. Sacco S., Bendtsen L., Ashina M. et al. (2019) European headache federation guideline on the use of monoclonal antibodies acting on the calcitonin gene related peptide or its receptor for migraine prevention. J. Headache Pain, 20(1): 6.
3. Ailani J., Burch R.C., Robbins M.S.; Board of Directors of the American Headache Society (2021) The American Headache Society Consensus Statement: Update on integrating new migraine treatments into clinical practice. Headache. Jul; 61(7): 1021–1039. doi: 10.1111/head.14153.
4. Sacco S., Amin F.M., Ashina M. (2022) European Headache Federation guideline on the use of monoclonal antibodies targeting the calcitonin gene related peptide pathway for migraine prevention — 2022 update. J. Headache Pain. Jun 11; 23(1): 67.
5. Charles A.C., Digre K.B., Goadsby P.J. et al.; American Headache Society (2024) Calcitonin gene-related peptide-targeting therapies are a first-line option for the prevention of migraine: An American Headache Society position statement update. Headache. Apr; 64(4): 333–341.
6. Moriarty M., Mallick-Searle Th., Barch C.A., Oas K. (2019) Monoclonal Antibodies to CGRP or Its Receptor for Migraine Prevention. J. Nurse Pract., 15(10): 717–724.
7. Grazzi L., Giossi R., Montisano D.A. et al. (2024) Real-world effectiveness of Anti-CGRP monoclonal antibodies compared to OnabotulinumtoxinA (RAMO) in chronic migraine: a retrospective, observational, multicenter, cohort study. J. Headache Pain. Feb 2; 25(1): 14.
8. Varnado O.J., Jackson J., Scharf L. et al. (2024) Patient-reported outcomes related to migraine burden among patients treated with standard-of-care preventive medications or calcitonin gene-related monoclonal antibodies: a United States and Europe cross-sectional survey. Curr. Med. Res. Opin. Dec; 40(12): 2179–2190. doi: 10.1080/03007995.2024.2427884.
9. Tepper S.J. et al. (2023) Presented at AAN 2023; PO-002.
10. Varnado O.J., Manjelievskaia J., Ye W. et al. (2022) Health care resource utilization and costs associated with treatment among patients initiating calcitonin gene-related peptide inhibitors vs other preventive migraine treatments in the United States. J. Manag. Care Spec. Pharm. Aug; 28(8): 818–829. doi: 10.18553/jmcp.2022.28.8.818.
11. Інструкція для медичного застосування препарату Аджові^ТМ.
12. Friedman D.I., Cohen J.M. (2020) Fremanezumab: a disease-specific option for the preventive treatment of migraine, including difficult-to-treat migraine. Emerg. Top. Life Sci. Sep 8; 4(2): 179–190. doi: 10.1042/ETLS20200018.
13. Barbanti P., Egeo G., Aurilia C. et al.; FRIEND-Study Group (2023) Early and sustained efficacy of fremanezumab over 24-weeks in migraine patients with multiple preventive treatment failures: the multicenter, prospective, real-life FRIEND2 study. J. Headache Pain. Mar 23; 24(1): 30. doi: 10.1186/s10194-023-01561-w.
14. Barbanti P., Egeo G., Proietti S. et al.; Italian Migraine Registry study group (2024) Assessing the Long-Term (48-Week) Effectiveness, Safety, and Tolerability of Fremanezumab in Migraine in Real Life: Insights from the Multicenter, Prospective, FRIEND3 Study. Neurol. Ther. Jun;13(3): 611–624. doi: 10.1007/s40120-024-00591-z.
15. Dermitzakis E.V., Vikelis M., Xiromerisiou G. et al. (2024) Nine-Month Continuous Fremanezumab Prophylaxis on the Response to Triptans and Also on the Incidence of Triggers, Hypersensitivity and Prodromal Symptoms of Patients with High-Frequency Episodic Migraine. J. Clin. Med., 13(2): 386. doi: 10.3390/jcm13020386.
16. Ashina M., Mitsikostas D.D., Amin F.M. et al. (2023) Real-world effectiveness of fremanezumab for the preventive treatment of migraine: Interim analysis of the pan-European, prospective, observational, phase 4 PEARL study. Cephalalgia, 43(11): 3331024231214987.
17. Caponnetto V., Russo A., Silvestro M. et al.; Italian Headache Registry (RICe) Study Group (2023) Long-Term Treatment Over 52 Weeks with Monthly Fremanezumab in Drug-Resistant Migraine: A Prospective Multicenter Cohort Study. CNS Drugs, 37(12): 1069–1080.
18. Ohtani S., Watanabe N., Ihara K. et al. (2023) Real-world evidence of fremanezumab for treating migraine in Japan: a retrospective study. BMC Neurol., 23(1): 404.
19. Zanandrea L., Messina R., Cetta I. et al. (2024) Effectiveness and safety of monthly versus quarterly fremanezumab for migraine prevention: An Italian, multicenter, real-life study. Eur. J. Neurol., 31(12): e16410. doi: 10.1111/ene.16410.
20. Tatsumoto M., Ishida M., Iba K. et al. (2024) Effects of fremanezumab on migraine-associated symptoms and medication use in Japanese and Korean patients with episodic migraine: Exploratory endpoint analysis of a multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Headache. doi: 10.1111/head.14810.
21. Straube A., Broessner G., Gaul C. et al. (2023) Real-world effectiveness of fremanezumab in patients with migraine switching from another mAb targeting the CGRP pathway: a subgroup analysis of the Finesse Study. J. Headache Pain, 24(1): 59.
22. Zhang P., Kamitaki B.K., Do T.P. (2024) Crowdsourcing Adverse Events Associated With Monoclonal Antibodies Targeting Calcitonin Gene-Related Peptide Signaling for Migraine Prevention: Natural Language Processing Analysis of Social Media. JMIR Form. Res., 8: e58176.
23. Argyriou A.A., Dermitzakis E.V., Xiromerisiou G. et al. (2024) Menopause and its impact on the effectiveness of fremanezumab for migraine prophylaxis: post-hoc analysis of a prospective, real-world Greek registry. Expert. Rev. Neurother., 24(11): 1119–1126.
24. Teva Phase IV UNITE Study Shows AJOVY® (fremanezumab) Reduced Migraine Attacks and Depression Symptoms in Migraine Sufferers with Major Depressive Disorder. 2023. http://www.businesswire.com/news/home/20231016121295/en/.
25. Wolters S., Carpay J.A., Pronk M.H. et al. (2024) A Dutch cost-effectiveness analysis of fremanezumab versus best supportive care in patients with chronic migraine and inadequate response to prior preventive therapy. BMC Neurol., 24(1): 214.
26. Takeshima T., Sakai F., Wang X. et al. (2024) Cost Effectiveness of Fremanezumab in Episodic and Chronic Migraine Patients from a Japanese Healthcare Perspective. Pharmacoeconomics, 42(7): 811–822. doi: 10.1007/s40273-024-01380-0.
27. Mistry H., Naghdi S., Brown A. (2024) Preventive drug treatments for adults with chronic migraine: a systematic review with economic modelling. Health Technol. Assess., 28(63): 1–329. doi: 10.3310/AYWA5297.
28. Naghdi S., Underwood M., Madan J. et al. (2023) Clinical effectiveness of pharmacological interventions for managing chronic migraine in adults: a systematic review and network meta-analysis. J. Headache Pain, 24(1): 164. doi: 10.1186/s10194-023-01696-w.