Можливості оптимізації імунного захисту у дорослих та дітей за допомогою засобу природного походження

Проблеми сприйнятливості до розвитку гострих респіраторних захворювань

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) є найбільш поширеними та водночас мало контрольованою патологією із дуже різноманітним спектром збудників (часто у складі мікст-інфекцій) у всіх вікових групах у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), цей вид патології посідає 1-ше місце в рейтингу тягаря захворювань, виміряного роками, втраченими через смерть або інвалідність. До того ж експерти ВООЗ відзначають, що частота ГРЗ останніми роками має постійну тенденцію до підвищення. Це зумовлюють соціальні причини, пов’язані з глобальним процесом постійного зростання урбанізації, більш тісні контакти людей практично в будь-якій точці земної кулі та посилення міжконтинентальних міграційних процесів. Групи підвищеного ризику зазвичай включають людей похилого віку, осіб з ослабленим імунітетом і дітей [1, 2].

У частині випадків клінічна картина обмежується верхніми дихальними шляхами, проте вона може прогресувати до інфекцій нижніх дихальних шляхів, таких як бронхіоліт або пневмонія, що потребують стаціонарного лікування. Основною причиною госпіталізації пацієнтів з тяжкими респіраторними вірусними інфекціями є розвиток запального захворювання легень, яке пов’язане з пошкодженням легеневої тканини, набряком та загост­ренням запальних процесів. Діти та люди похилого віку піддаються підвищеному ризику, особливо в країнах, що розвиваються [2–4].

Найпоширеніші групи респіраторних вірусів наразі включають [5]:

• РНК-віруси (ортоміксовіруси (зокрема грип), параміксовіруси (парагрип), коронавіруси, ентеровіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальний вірус;
• ДНК-віруси (аденовіруси, бокавіруси, герпес-віруси (Епштейна — Барр)).

Низькі температури сприяють стійкості в зовнішньому середовищі вірусів, які мають ліпідні оболонки (табл. 1). Це стосується, зокрема, вірусів грипу.

Таблиця 1. Деякі характеристики респіраторних вірусів [6, 7]

В індустріально розвиненому світі більшість людей проводять 90% свого життя в закритих приміщеннях із обмеженим повітрообміном. Це означає, що більшість випадків передачі інфекції від людини до людини відбувається в приміщенні (рис. 1).

Рисунок 1. Фактори, що впливають на передачу респіраторних вірусів. Сезонні фактори навколишнього середовища модулюють імунну відповідь дихальних шляхів хазяїна та впливають на життєздатність і шляхи передачі респіраторних вірусів [7]

Особливо часто на ГРЗ хворіють діти, які через незрілість своєї імунної системи мають підвищений ризик ускладнень, що робить цю проблему однією з найактуальніших у педіатрії [8, 9]. За даними ВООЗ, дитина може мати щорічно протягом 5 років життя 4–8 епізодів респіраторних інфекцій, які уражують переважно нижні дихальні шляхи [8].

Повторні захворювання істотно впливають на розвиток дитини. Вони можуть призводити до ослаблення захисних сил організму, формування хронічних інфекцій, викликають сенсибілізацію, перешкоджають профілактичним щепленням, затримують фізичний і психомоторний розвиток дітей [8, 9]. Є дані на підтримку того, що бронхіоліт у дитячому віці підвищує вірогідність розвитку бронхіальної астми та інших алергічних захворювань [10]. Також ГРЗ можуть мати серйозні несприятливі наслідки у пацієнтів із бронхіальною астмою (БА). Так, респіраторні вірусні інфекції пов’язані майже з 80% епізодів загострення БА [11].

З іншого боку, респіраторні інфекції в ранньому віці є необхідною умовою формування адаптивного імунітету [1, 9]. Припускають, що вони також захищають від можливого розвитку алергічних захворювань, включаючи БА [11]. Так, алергічні захворювання менш поширені у дітей, які відвідують дитячі садки, або тих, що мають старших братів і сестер [12]. Є дані, що вплив непатогенних мікробів може бути важливішим, ніж вплив патогенних мікробів, у здоровому імунному розвитку та зниженні ризику алергічних захворювань [11]. Зокрема, тренування неспецифічної імунної пам’яті під впливом бактерій та вірусів посилює реакцію клітин натуральних кілерів та моноцитів, тим самим забезпечуючи неспецифічний захист від широкого спектра патогенів.

Повідомляють також, що часові характеристики переходу від вроджених імунних характеристик до формування імунної пам’яті може мати дуже широкі індивідуальні коливання. Швидкість, з якою адаптивна імунна система новонароджених переходить від залучення виключно вродженого імунітету до генерації імунної пам’яті, подіб­ної до дорослих, може визначити сприйнятливість до інфекційних захворювань, а також захисну ефективність вакцинації (рис. 2).

Рисунок 2. Індивідуальні відмінності в переході від вроджених імунних механізмів до генерації пам’яті із віком. Діти, які є «швидкими перемикачами» (№ 1), можливо, краще генерують імунну пам’ять у результаті інфекції та/або вакцинації для тривалого захисту порівняно з «проміжними перемикачами» (№ 2) та «повільними перемикачами» (№ 3) [13]

Літній вік також підвищує ризик несприятливих клінічних наслідків респіраторних вірусних інфекцій. Зниження здатності старіючої імунної системи ефективно усувати патогени призводить до частих вірусних захворювань та пошкодження тканин, що нерідко супроводжується хронізацією запальних процесів. Великі дослідження підтвердили, що епітеліальні клітини, Т-, В-лімфоцити та інші імунокомпетентні клітини зазнають кількісних, фенотипічних та функціональних змін протягом усього процесу старіння, що разом викликає підвищення сприйнятливості людей похилого віку [14] (рис. 3).

Рисунок 3. Старіння імунної системи призводить до погіршення прогнозу респіраторних вірусних інфекцій [14]

Потреба в безпечних та ефективних альтернативах для лікування ГРЗ ще більше зростає через надмірне застосування антибіотиків, особливо у дітей [15–18] та людей похилого віку.

Сьогодні існує значна прогалина між вимогою сучасних клінічних рекомендацій щодо утримання від призначення антибіотиків при ГРЗ та реальними можливостями надання допомоги, враховуючи преморбідний стан хворих (часті попередні ГРЗ, вогнища хронічної інфекції, імунодефіцитні стани, гіперреактивність бронхів різного генезу) та епідеміологічну ситуацію, яка ускладнена специфічними ризиками через перебування в укриттях, підвищений рівень стресу, погіршення умов життя.

Організація профілактики та лікування ГРЗ та грипу також утруднена наступними обставинами:

• недостатньою доступністю протигрипозної вакцинації;
• вкрай обмеженими показаннями до етіопатогенетичної профілактики та лікування за допомогою інгібіторів нейрамінідази (осельтамівір та занамівір);
• відсутність рекомендацій високого рівня доказовості щодо інших засобів лікування й профілактики грипу та ГРЗ чи наявність протипоказань.

Максимально природні та безпечні рішення

Раціональна організація режиму дня, харчування, гігієни та фізичної активності — основа профілактики ГРЗ. Модуляції адекватної імунної відповіді може сприяти також лікарський засіб ІНФЛЮЦИД природного походження. Його дія реалізується через поєднання трьох найбільш актуальних для протидії розвитку ГРЗ механізмів [19]:

• індукція синтезу ендогенного інтерферону;
• противірусна дія;
• імунокоригуючий ефект.

ІНФЛЮЦИД — лікарський засіб для дітей віком старше 1 року та дорослих, показаний для профілактики і лікування грипоподібних інфекцій, що супроводжуються лихоманкою, та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, а також як підтримувальне лікування грипу. Цей препарат вже тривалий час знаходиться на ринку, а його застосування в клінічній практиці при лікуванні ГРЗ спирається на низку добре доведених властивостей [19–21]:

1. Оптимальна інтерферонпродукуюча активність.

2. Доведена противірусна активність при сезонному (H1N1, H3N2, B) і пандемічному грипі (H1N1).

3. Противірусна активність (in vitro) проти ряду респіраторних патогенів (аденовірусів, коронавірусів, респіраторно-синцитіального вірусу та парагрипу).

4. Ефективність ІНФЛЮЦИДУ при грипі та інших ГРЗ сягає 80–95% і розцінюється як висока.

5. У період сезонних епідемічних спалахів ГРЗ застосування ІНФЛЮЦИДУ дозволяє значно знизити захворюваність.

6. Превентивне призначення ІНФЛЮЦИДУ сприяє зниженню частоти, тривалості та тяжкості ГРЗ протягом наступних 3 міс.

ІНФЛЮЦИД як комплексний гомеопатичний лікарський засіб містить 6 активних компонентів — Aconitum D3, Gelsemium D3, Ipecacuanha D3, Phosphorus D5, Bryonia D2, Eupatorium perfoliatum D1. Ця комбінація є оптимальною з точки зору характерних поєднань симптомів гострих застудних захворювань верхніх дихальних шляхів і грипу [22].

Так, ІНФЛЮЦИД швидко зменшує вираженість типових симптомів гострої інфекції дихальних шляхів, таких як лихоманка, головний біль, болючість м’язів, а також риніт, фарингіт, посилює природний захист організму і сприяє швидкому одужанню і відновленню сил після перенесеного захворювання, у такий спосіб зменшуючи ознаки виснаження (астенічний синдром) або запобігаючи їм. А застосування препарату при перших проявах захворювання або відразу після контакту з людьми, які захворіли, сприяє запобіганню розвитку захворювання [23]. Наразі ІНФЛЮЦИД виділений групою європейських експертів в якості такого, що має потужну доказову базу та є пріоритетним для подальших досліджень при ГРЗ [24].

Ефективність препарату ІНФЛЮЦИД для профілактики ГРЗ доведена, зокрема, при проведенні порівняльного дослідження в закритому дитячому колективі (інтернатного типу), де одна група дітей отримувала досліджуваний препарат, а інша — ні. Виявили значну різницю між групами (рис. 4).

Рисунок 4. Частка пацієнтів, що захворіли на ГРЗ протягом епідеміологічного сезону, а також повторно, залежно від призначення (основна група) та непризначення (контрольна група) препарату Інфлюцид [19]

Для досягнення оптимальної тривалості проти­інфекційного захисту може бути доцільним повторення курсу профілактичного прийому препарату, наприклад: 1-й курс — вересень, 2-й курс — січень.

Для профілактики дітям віком 1–12 років рекомендується застосовувати по 1 таблетці 3 рази на добу; дітям віком старше 12 років і дорослим — по 1–2 таблетки 3 рази на добу. Препарат краще приймати протягом 1 міс [23].

Згідно з даними клінічних досліджень, ІНФЛЮЦИД виявляє високу ефективність, противірусну активність щодо вірусу грипу та сприяє зниженню репродукції вірусу, зменшує потребу у звичайному симптоматичному лікуванні, нормалізує гормонально-медіаторний баланс організму та має сприятливий профіль безпеки [3].

Так, у рандомізованому контрольованому багатонаціональному клінічному дослідженні пацієнти (віковий діапазон 1–65 років) із лихоманкою отримували або стандартне симптоматичне лікування за потреби, або ІНФЛЮЦИД протягом 7 днів + таке саме стандартне лікування за потреби [20]. Учасниками дослідження стали 523 особи з респіраторною патологією віком 1–65 років, які отримували тільки стандартне лікування (контрольна група) чи стандартне лікування в поєднанні з препаратом ІНФЛЮЦИД (основна група). При включенні взято мазок зі зіву (на експрес-тест на бета-гемолітичні стрептококи групи А) і мазок з носоглотки (на грип). Симптоми захворювання оцінювалися за допомогою опитувальника Wisconsin Upper Respiratory Symptom Survey-21 (WURSS-21). Основним показником результату вважалася відповідь на 4-й день, визначена як відсутність лихоманки та відсутність або дуже легкий ступінь симптомів захворювання. Виявилося, що частота відповіді на 4-й день становила 15,4% в основній групі та 6,7% у контрольній. Визначено, що застосування ІНФЛЮЦИДУ сприяло скороченню тривалості симптомів, зменшенню застосування симптоматичних препаратів і добре переносилося (рис. 5).

Рисунок 5. Тривалість симптомів ГРЗ у хворих, яким призначено тільки симптоматичну терапію (СТ) чи СТ + Інфлюцид [20]

Загалом результати в педіатричній групі були подібні до результатів в усій досліджуваній популяції. Це свідчить про те, що вплив препарату ІНФЛЮЦИД на інфекції верхніх дихальних шляхів є відносно стабільним у людей різного віку. Крім того, пацієнти основної групи приймали менше симптоматичних препаратів, при цьому зменшення вираженості симптомів у них відмічали на 1–2 дні раніше (р<0,0001) (рис. 6). Отже, застосування ІНФЛЮЦИДУ допомагає досягти полегшення тяжкості перебігу, скорочувати тривалість захворювання та зменшувати використання засобів симптоматичної терапії.

Рисунок 6. Сумарна доза отриманих учасниками симптоматичних препаратів [20]

Слід зауважити, що при гострому захворюванні застосовують більш частий прийом препарату, але починати курс лікування слід якомога раніше. У цьому разі можна очікувати на максимальну ефективність (табл. 2).

Таблиця 2. Рекомендовані доза та кратність прийому препарату ІНФЛЮЦИД залежно від віку [23]

Таким чином, комплексний німецький препарат ІНФЛЮЦИД від компанії «Альпен Фарма ГмбХ» на основі компонентів природного походження, що чинить противірусну, імуномодулювальну та профілактичну дію, — раціональний вибір клініциста-практика з метою профілактики та лікування вірусних респіраторних інфекцій, що має сприятливий профіль безпеки та не потребує визначення збудника хвороби в кожному окремому клінічному випадку. Рекомендуючи пацієнтам ІНФЛЮЦИД, лікар отримує можливість розв’язати непросте завдання профілактики та безпечного і ефективного лікування захворювання, підвищуючи таким чином прихильність до терапії, та спричинити потужний позитивний вплив на здоров’я пацієнта та його благополуччя.

Список використаної літератури

• 1. Sousa B.L.A., Carneiro-Sampaio M.M.S. (2023) The double-edged sword: COVID-19 pandemic-related delay in immune maturation in young children. Clinics (Sao Paulo), 78: 100239. doi: 10.1016/j.clinsp.2023.100239.
• 2. van Doorn H.R., Yu H. (2020) Viral Respiratory Infections. Hunter’s Tropical Medicine and Emerging Infectious Diseases: 284–288.
• 3. Майданник В.Г., Абабков В.В., Клемент П. та ін. (2017) Ефективність застосування гомеопатичного комбінованого препарату при лікуванні інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей дошкільного віку. Міжнар. журн. педіатр. акушер. гінекол., 11(3): 67–77.
• 4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16.07.2014 р. № 499 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при грипі та гострих респіраторних інфекціях».
• 5. Globenko A.A., Kuzin G.V., Rydlovskaya A.V. et al. (2023) Curtailing virus-induced inflammation in respiratory infections: emerging strategies for therapeutic interventions. Front Pharmacol. doi.org/10.3389/fphar.2023.1087850.
• 6. Kleinehr J., Wilden J.J., Boergeling Y. et al. (2021) Metabolic Modifications by Common Respiratory Viruses and Their Potential as New Antiviral Targets. Viruses, 13(10): 2068. doi: 10.3390/v13102068.
• 7. Moriyama M., Hugentobler W.J., Iwasaki A. (2020) Seasonality of Respiratory Viral Infections. Ann. Rev. Virol., 7(1): 83–101.
• 8. Tabatabai J., Ihling C.M., Manuel B. et al. (2023) Viral Etiology and Clinical Characteristics of Acute Respiratory Tract Infections in Hospitalized Children in Southern Germany (2014–2018). Open Forum Infect. Dis., 10(3): ofad110.
• 9. Simon A.K., Hollander G.A., McMichael A. (2015) Evolution of the immune system in humans from infancy to old age. Proc. Biol. Sci. Dec 22; 282(1821): 20143085. doi: 10.1098/rspb.2014.3085. PMID: 26702035; PMCID: PMC4707740.
• 10. Parsons E.L., Kim J.S., Malloy A.M.W. (2024) Development of innate and adaptive immunity to RSV in young children. Cell Immunol. May-Jun; 399–400: 104824. doi: 10.1016/j.cellimm.2024.104824.
• 11. Busse W.W., Lemanske R.F.Jr., Gern J.E. (2010) Role of viral respiratory infections in asthma and asthma exacerbations. Lancet, 376(9743): 826–834.
• 12. Strachan D.P. (2000) Family size, infection and atopy: the first decade of the «hygiene hypothesis». Thorax., 55(Suppl. 1): 2–10. doi: 10.1136/thorax.55.suppl_1.s2.
• 13. Pieren D.K.J., Boer M.C., de Wit J. (2022) The adaptive immune system in early life: The shift makes it count. Front. Immunol., 13: 1031924.
• 14. Zhang X., Xu J., Wang Y. et al. (2023) Respiratory viral infections in the elderly: From the perspective of the aging immune system. Innov. Med., 1(2): 100022.
• 15. Clavenna A., Bonati M. (2011) Differences in antibiotic prescribing in paediatric outpatients. Arch. Dis. Child., 96(6): 590–595. doi: 10.1136/adc.2010.183541.
• 16. Versporten A., Bolokhovets G., Ghazaryan L. et al.; WHO/Europe-ESAC Project Group (2014) Antibiotic use in eastern Europe: a cross-national database study in coordination with the WHO Regional Office for Europe. Lancet Infect. Dis., 14(5): 381–387.
• 17. Holstiege J., Schink T., Molokhia M. et al. (2014) Systemic antibiotic prescribing to paediatric outpatients in 5 European countries: a population-based cohort study. BMC Pediatr., 14: 174. doi: 10.1186/1471-2431-14-174.
• 18. Tansarli G.S., Rafailidis P.I., Kapaskelis A., Falagas M.E. (2012) Frequency of the off-label use of antibiotics in clinical practice: a systematic review. Expert. Rev. Anti. Infect. Ther., 10(12): 1383–1392. doi: 10.1586/eri.12.137.
• 19. Мокія-Сєрбіна С.О., Мавруполо Т.К., Молочек Н.В. та ін. (2009) Можливості та перспективи застосування інфлюциду для класичної профілактики ГРЗ. ПАГ, 6: 41–47.
• 20. Thinesse-Mallwitz M., Maydannik V., Keller T., Klement P. (2015) A Homeopathic Combination Preparation in the Treatment of Feverish Upper Respiratory Tract Infections: An International Randomized Controlled Trial. Forsch Komplementmed., 22(3): 163–170.
• 21. Burtseva E.I., Manykin A.A., Gushchina E.A. et al. (2020) Antiviral And Other Pharmacological Properties Of The Drug Influcid: A Critical Review Of Current Data. Pediatria, 99: 177–186. doi: 10.24110/0031-403X-2020-99-4-177-186.
• 22. van Haselen R., Thinesse-Mallwitz M., Maidannyk V. et al. (2016) The Effectiveness and Safety of a Homeopathic Medicinal Product in Pediatric Upper Respiratory Tract Infections With Fever: A Randomized Controlled Trial. Glob. Pediatr. Health, 3: 2333794X16654851.
• 23. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Інфлюцид. compendium.com.ua/dec/271789/.
• 24. Baars E., Zoen E., Willcox M. et al. (2020) CAM treatments for cough and sore throat as part of an uncomplicated acute respiratory tract infection: a systematic review of prescription rates and a survey among European integrative medical practitioners. Eur. J. Integrat. Med., 39: 101194. doi: 10.1016/j.eujim.2020.101194.