Тендопротектори: ключ до відновлення та захисту сухожиль при тендинопатіях | Український Медичний Часопис

Тендопротекція — новий напрям у терапії патології м’яких тканин опорно-рухового апарату травматичного чи дегенеративно-дистрофічного генезу. Пероральний прийом тендопротекторів має поліпшити метаболізм сухожильної тканини задля запобігання запальним або дегенеративним процесам. Накопичення доказової бази підтверджує ефективність та обґрунтовує необхідність впровадження тендопротекторів, таких як Меркана^® Тендо. У складі цього тендопротектора поєднані компоненти, що мають доведений у багатьох дослідженнях нормалізуючий вплив на метаболізм сухожиль і зв’язок, підтримання синтезу колагену, протидію запаленню та сприяння відновленню тканин. Тендопротектори — синтетичні чи природні продукти, біологічна активність яких спрямована на захист, підтримку та відновлення здоров’я сухожиль шляхом посилення процесів відновлення деяких структур сполучної тканини. Сучасний підхід до лікування тендинопатій забезпечує комплексний вплив на структурно-функціональний стан опорно-рухового апарату. Це особливо актуально для людей із хронічними травмами, спортсменів, осіб похилого віку та тих, хто має підвищений ризик дегенеративно-дистрофічних процесів, наприклад, внаслідок хронічних захворювань. Власними ноу-хау щодо ведення пацієнтів із тендинопатіями під час майстер-класу «Сучасні технології в лікуванні травм та захворювань зв’язок та сухожилків: від біомеханіки до регенерації» поділилися фахівці із великим практичним досвідом. Захід відбувся 30 жовтня 2024 р. на науково-освітній платформі Школи інноваційної медицини. Своїм баченням поділилися

Руслан Сергієнко, доктор медичних наук, ортопед-травматолог, керівник та провідний спеціаліст медичного центру «Ортопедія Руслана Сергієнка», та

Ганна Вовченко, ортопединя-травматологиня, кандидатка медичних наук, спеціаліст з ультразвукової діагностики (УЗД) опорно-рухового апарату. Цікаво, що у коридорах Центру можна зустріти не лише спортсменів — «сумних» через травму, але з іскрою впевненості у швидкій допомозі на очах, як зазначив Р. Сергієнко. Нерідко там перебувають зовсім неспортивного вигляду люди середнього та старшого віку. Серед пацієнтів цієї широкої категорії трапляються навіть такі незвичні випадки, як бурсит ліктьового суглоба у домогосподарки, яка занадто захопилася приготуванням страв із нарізаного замороженого м’яса…

Епідеміологія патології сухожиль

Травматичні та дегенеративні ураження зв’язок і сухожиль займають провідне положення серед іншої патології опорно-рухового апарату, пов’язаної із перенапруженням. Вони зумовлені різними факторами, включаючи такі [1–3]:

механічний вплив (спортивні навантаження, одноманітні рухи);
вікові зміни (зниження еластичності тканин);
порушення метаболізму (дефіцит колагену або інших компонентів сполучної тканини внаслідок ендогенних причин).

Тендинопатія нижніх кінцівок у загальній популяції має частоту 10 випадків на 1000 населення [1]. Зокрема з локалізацією в ахілловому сухожиллі протягом життя в загальній популяції — 6%. Тендинопатію цієї локалізації частіше діагностують у бігунів, причому захворюваність протягом життя в цій популяції становить 52% [2].

Згідно з даними епідеміологічного дослідження, поширеність латерального епікондиліту в загальній популяції становить 1–3%, а у кухарів, програмістів, музикантів та тенісистів поширеність латерального епікондиліту становить 10% та навіть більше [3].

Патологія сухожиль чи зв’язок суттєво знижує якість життя, може призводити до розвитку хронічного больового синдрому. Обмеження рухів може викликати вторинні порушення, включаючи атрофію м’язів чи нестабільність суглобів. У професійних спортсменів такі травми часто стають причиною вимушеного завершення кар’єри.

Особливості будови зв’язок та сухожиль

Чим відрізняються та що спільного мають ці сполучнотканинні структури?

Зв’язка — еластичне анатомічне утворення, що складається з фіброзної тканини, основна функція якого полягає в забезпеченні механічного з’єднання різних органів, переважно кісток. Важливо, що під час руху суглоба деякі волокна натягуються або послаблюються по-різному, залежно від положення кістки та докладених сил. Еластичність зв’язок захищає кістки та м’язи від пошкоджень.

Сухожилля — утворення зі сполучної тканини, яке є кінцевою структурою поперечносмугастих м’язів, за допомогою яких вони прикріплюються до кісток скелета (рис. 1). Сухожилля здатні витримати велике навантаження. Так, п’яткове сухожилля витримує навантаження до 500 кг, а чотириголового м’яза стегна — близько 600 кг [4].

Рисунок 1. Анатомічна будова сухожилля [5]

Сухожилля мають високу міцність та низьку розтяжність. Такі властивості випливають з їх функції — передача зусилля від м’язів до кісток. Р. Сергієнко запропонував уявити піднімання гирь, до яких прив’язана мотузка. Оскільки гумовий шнур дає зовсім інший ефект, це має бути ілюстрацією важливості низької розтяжності сухожиль. З іншого боку, нерозтяжність пояснює високий ризик та частоту їх пошкоджень.

Критичною точкою для виникнення пошкоджень є ентези — місця, де сухожилля прикріплюються до кісток. Ентези можуть бути фіброзними (виникають у місцях прикріплення сухожилля до метафізів або діафізів довгих кісток і складаються з щільної волокнистої сполучної тканини між сухожиллям і кісткою або окістям) чи фіброзно-хрящовими (зазвичай відмічаються в епіфізах та апофізах) [5].

Патології зв’язок та сухожилля

Тендинопатії є результатом гострого травматичного пошкодження, повторюваних механічних травм або надмірного навантаження, що перевищує здатність ураженого сухожилля.

Тендинопатії поділяють на три групи:

тендиноз — хронічні дегенеративні стани сухожилля, що є результатом мікротравм;
тендиніт — будь-яке болюче ураження сухожиль (гостре або хронічне), пов’язане з внутрішньосухожильним запаленням і наявністю запальних клітин;
теносиновіт (паратендиніт або перитендиніт) — ураження паратенону (паратендинопатія) окремо або в поєднанні з тендинозом.

Також виділяють патологію сухожиль — ентезопатію — стан, при якому відзначають поєднання дегенеративних і запальних процесів, локалізованих у місцях прикріплення сухожиль до кістки. Виникнення ентезопатій різних локалізацій (таблиця) можуть зумовлювати такі фактори ризику [5]:

біомеханічні (об’єм, інтенсивність і якість рухів);
біологічні (стать, вік, генетика, фактори способу життя).

Таблиця. Поширені локалізації вторинних тендинопатій [5, 6]

Ділянка ураження	Приклади патології, що ускладнюється ураженням сухожиль
Середня частина	Дисліпідемії, ревматоїдні захворювання, інфекції, хвороби накопичення, подагра, псевдоподагра, спадкові захворювання сполучної тканини, гемахроматоз, ендокринопатії (включаючи захворювання щитоподібної залози, гіперкортицизм, гіпогонадизм, менопауза), метаболічні захворювання, включаючи цукровий діабет, гіперкальціємія
Ентез	Псоріаз, подагра, псевдоподагра, спондилоартропатії, запальні захворювання кишечнику
Оболонка сухожилля	Ревматоїдний артрит, інфекції, пухлини

Пошкодження сухожилля включає певні стадії, що мають характерну тривалість (рис. 2) та особливості.

Рисунок 2. Стадії перебігу післятравматичної реакції організму людини [7]

Тендинопатії часто призводять до суттєвого зниження функціональності тканин. Пошкоджені сухожилля та зв’язки загоюються повільно, а процес відновлення нерідко супроводжується недостатньою регенерацією та тривалим періодом реабілітації. Відновлені структури рідко повертаються до початкового рівня міцності та функціональності [8].

Діагностика тендопатій: основні моменти

Золотим стандартом візуалізації сухожилля та зв’язок є магнітно-резонансна томографія та УЗД [9].

Переваги УЗД:

без радіаційного опромінення, немає протипоказань, включаючи наявність металевих сторонніх тіл [9–12];
доступна ціна та зручність для пацієнта [9–11];
висока точність [12].

Недоліки УЗД:

брак фахівців та суб’єктивність результатів;
неможливість візуалізації через кістку, що ускладнює діагностику внутрішньосуглобових структур [13], наприклад передньої хрестоподібної зв’язки.

Лікування пошкоджень сухожиль і зв’язок

Гострий період (до 2–3 тиж з моменту травми) [14]:

іммобілізація, використання милиць;
RICE (rest, ice, compression and elevation / відпочинок, лід, стиснення та піднімання);
нестероїдні протизапальні препарати перорально та місцево;
поступова лікувальна фізкультура, враховуючи терміни зрощення зв’язок та сухожиль, — 3 міс.

Період відновлення (після травми чи при хронічному процесі) [14]:

ін’єкції засобів регенеративної медицини — збагачена тромбоцитами плазма крові (рlatelet-rich plasma — PRP), концентрат червоного кісткового мозку (Bone marrow aspirate concentrate — BMAC), гіалуронова кислота (hyaluronic acid — HA) та мезенхімальні стовбурові клітини (mesenchymal stem cells — MSCs);
заходи фізичної реабілітації під контролем реабілітолога;
апаратна фізіотерапія (ударно-хвильова терапія, магнітно- / магнітолазерна терапія, УВЧ-терапія);
пероральний прийом продуктів або спеціальних комплексів, що сприяють відновленню структури та функції.

Обмеження «традиційної» терапії [14–17]:

тривалий період відновлення;
внутрішньосуглобове введення кортикостероїдів: короткочасний ефект (до 6 тиж), відсутність довгострокової користі;
хірургічне лікування: високий рівень невдач (20–30%), хірургічне втручання — крайній варіант лікування тендинопатій;
ризик обмежень рухливості ураженої ділянки та інвалідизації.

Вплив харчування на стан сухожиль і тендинопатію

Дієта відіграє важливу роль у гомеостазі всіх тканин, а нераціональне харчування є одним із поширених екзогенних факторів, що зумовлює розвиток тендинопатії. Натомість корекція раціону за допомогою 12-тижневого вживання дієтичної добавки, що містить колагеновий пептид І типу, низькомолекулярний хондроїтину сульфат, гіалуронат натрію та вітамін С, у пацієнтів з тендинопатією зумовила статистично значуще зниження показника ВАШ (візуально-аналогової шкали болю) за результатами метааналізу та статистичного огляду [16]. У ряді інших досліджень продемонстровано, що підвищене споживання пептидів, отриманих з колагену, модулює його синтез [18] та зменшує вираженість больового синдрому, пов’язаного з сухожиллями [19] та суглобами [20]. Згідно з консенсусною заявою Міжнародного олімпійського комітету про харчові добавки для високоефективних спортсменів [17], гідролізований колаген може бути корисним для підтримання функціональної здатності сполучної тканини опорно-рухового апарату.

Підвищене споживання пептидів, отриманих з колагену, сприяє покращенню регенерації сухожилля, зменшенню вираженості запалення та, як наслідок, болю. Зокрема, поєднання споживання колагенових пептидів із виконанням ексцентричних вправ демонструє синергічний ефект у рандомізованих контрольованих дослідженнях. Таким чином, інтеграція нутрієнтів і фізичних вправ у терапевтичні підходи може значно підвищити ефективність лікування та покращити якість життя пацієнтів [18–20].

Як зазначили доповідачі, Меркана^® Тендо значною мірою відповідає вимогам оптимального тендопротектора [21]:

сприяння зменшенню вираженості запалення та болю як наслідок прискорення регенерації тканини сухожилля;
участь у забезпеченні механічних властивостей сухожиль, таких як міцність та еластичність;
мінімальні побічні ефекти;
відсутність алергічних реакцій або токсичних ефектів при довготривалому вживанні;
висока біодоступність, тобто ефективна абсорбція та дія в організмі;
оптимальна форма випуску;
стимуляція синтезу колагену — основного білка, який забезпечує структурну цілісність сухожиль.
захист клітин сухожиль від оксидативного стресу;
зручність дозування в різних ситуаціях;
доступність для пацієнтів.

Отже, Меркана^® Тендо — тендопротекторний комплекс для покращення функціонального стану сухожиль та зв’язок кістково-суглобового апарату при надмірному фізичному навантаженні, заняттях спортом, травмах та розтягненнях.

Комплексний склад та доказова база

Меркана^® Тендо має комплексний збалансований склад із вмістом в 1 саше:

пептидів колагену Tendoforte^® 5000 мг;
метилсульфонілметану OptiMSM^® 1500 мг;
бромелайну 500 мг;
вітаміну С 500 мг.

Меркана^® Тендо також містить натуральний некалорійний замінник цукру — екстракт стевії, що у 300 разів солодша за цукор.

Tendoforte^® — спеціально розроблені біоактивні пептиди колагену (один з різновидів гідролізату), який виготовляється з колагену І типу, з якого на 75–80% побудовані зв’язки та сухожилля (рис. 3). Tendoforte^® має наступні ключові властивості:

є джерелом амінокислот для синтезу нових молекул колагену;
стимулює синтез міжклітинного матриксу для швидшого відновлення пошкоджених зв’язок та сухожиль.

Рисунок 3. Властивості Tendoforte^® — біоактивних пептидів колагену

На відміну від вже добре відомих хондропротекторів Меркана^® та Меркана^® Актив, які мають у складі неденатурований колаген II типу (UC-II^®), до складу Меркана^® Тендо входить саме гідролізат колагену I типу (Tendoforte^®).

Особливістю неденатурованого колагену II типу є збереження його природної тривимірної конформації, що відрізняє його від денатурованих чи гідролізованих форм. Ця структура дає змогу неденатурованому колагену специфічно взаємодіяти з імунною системою через сигнальні молекули — протизапальні цитокіни ІЛ-10 та TGF-β, що здатні пригнічувати запалення та покращувати метаболізм хрящової тканини у пацієнтів з остеоартритом.

Натомість Tendoforte^® виготовлений із гідролізованого колагену I типу та оптимізований для забезпечення специфічної дії на тканини опорно-рухового апарату. Tendoforte^® містить пептиди, багаті на амінокислоти, такі як гліцин, пролін і гідроксипролін. Ці компоненти слугують будівельним матеріалом для відновлення та синтезу колагенових волокон. Колагенові пептиди стимулюють активність фібробластів — клітин, які синтезують колаген та інші компоненти позаклітинного матриксу. Це сприяє зміцненню та відновленню тканин. Завдяки стимуляції синтезу колагену і позаклітинного матриксу Tendoforte^® покращує механічні властивості сухожиль і зв’язок, такі як міцність, еластичність і здатність до витримування навантажень.

Tendoforte^® у пацієнтів з тендинопатіями

Проведено проспективне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження з перехресним дизайном в Австралійському інституті спорту (Australian Institute of Sport — AIS) [25].

У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів з тендинопатією ахіллового сухожилля після перенесеної травми, які поділені на групи АВ та ВА:

група АВ — 10 пацієнтів (проведення реабілітації та вживання Tendoforte^® 5 г/добу впродовж 3 міс, в подальшому реабілітація та плацебо впродовж 3 міс);
група ВА — 10 пацієнтів (проведення реабілітації та плацебо впродовж 3 міс, в подальшому реабілітація та вживання Tendoforte^® 5 г/добу впродовж 3 міс).

Оцінка болю та функціонального стану ахіллового сухожилля проводилася за опитувальником Victorian Institute of Sports Assessment-Achilles (VISA-A) на початку лінування, через 3 та 6 міс; оцінка мікроваскуляризації сухожилля — за даними УЗД.

При вживанні пептидів колагену Tendoforte^® в групі АВ в перші 3 міс динаміка зменшення вираженості болю та покращення функції сухожилля на 58% переважала групу плацебо [25]. При додаванні пептидів колагену Tendoforte^® в групі ВА в наступні 3 міс динаміка зменшення вираженості болю та покращення функції сухожилля на 67% переважала групу плацебо (рис. 4).

Рисунок 4. Оцінки за шкалою балів VISA-A протягом дослідження [25]

Дані являють собою середнє значення ± стандартне відхилення. Статистичний аналіз змін показників VISA-A на початковому рівні (T1), через 3 міс (T2) і 6 міс (T3) за допомогою лінійного змішаного моделювання. Значення p≤0,05 вважалися статистично значущими та позначені зірочкою.

Також, за даними цього дослідження, у групі спортсменів, що вживали Tendoforte^®, було достовірно більше таких, що повернулися до активних тренувань наприкінці періоду спостереження (рис. 5).

Рисунок 5. Частота повернення до спорту [25]

Згідно з даними іншого рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого клінічного дослідження, пептиди колагену Tendoforte^® покращували стан зв’язок у спортсменів із хронічною нестабільністю щиколотки та знижували ризик повторних травм [26]. Це дуже важливо, оскільки повторні травми зводять нанівець усі зусилля лікаря та пацієнта. Для спортсменів такий розвиток подій — загроза графіку тренувань та змагань.

У дослідженні брали участь 50 пацієнтів-спортсменів із хронічною нестабільністю щиколотки, які поділені на 2 групи:

1-ша група — 25 пацієнтів (вживали Tendoforte^® 5 г/добу протягом 6 міс та виконували тренування);
2-га група — 25 пацієнтів (плацебо 5 г/добу протягом 6 міс + тренування).

Після цього проводилися фаза 3-місячного спостереження та оцінка функції щиколотки за опитувальником Cumberland Ankle Instability Tool (CAIT); оцінка вираженості болю та функції щиколотки за опитувальниками Foot and Ankle Ability Measure (FAAM-G) в звичайному режимі (FAAM-G ADL) і при заняттях спортом (FAAM-G Sports); визначення частоти травм, розтягнень та стабільності щиколотки під час спостереження (рис. 6).

Рисунок 6. Динаміка показників CAIT, FAAM-G ADL та FAAM-G Sports через 6 міс втручання після вживання пептиду колагену (TG, n=25) або плацебо (PG, n=25). Значення є середніми значеннями зі стандартними похибками, представленими вертикальними стовпчиками

**Середнє значення достовірно відрізнялося від значення в групі плацебо (р<0,01). ***Середнє значення достовірно відрізнялося від показника в групі плацебо (p<0,001).

У результаті дослідження визначено:

достовірне зменшення вираженості болю та покращення функції щиколотки за всіма трьома опитувальниками через 6 міс лікування в групі, що приймала пептиди колагену Tendoforte^®, тоді як у групі плацебо не відзначали достовірного покращення порівняно з початковими значеннями;
достовірне зниження частоти травм, розтягнень та підвищення стабільності щиколотки під час спостереження у групі Tendoforte^® відносно групи плацебо.

Згідно з даними іншого рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого клінічного дослідження в паралельних групах, пептиди колагену Tendoforte^® покращували стан та функцію сухожиль у здорових добровольців на фоні тривалих тренувань з обтяженнями (тренажерних залах) [27].

У дослідженні брали участь 40 здорових добровольців (чоловіки віком 18–40 років), які поділені на 2 групи:

1-ша група — 20 чоловіків (приймали Tendoforte^® 5 г/добу + тренувальна програма з підвищеним навантаженням протягом 14 тиж);
2-га група — 20 чоловіків (плацебо + тренувальна програма з підвищеним навантаженням протягом 14 тиж).

У дослідженні оцінювали:

зміни площі поперечного перерізу (ППП) ахіллового сухожилля;
зміни ступеня жорсткості ахіллового сухожилля;
зміни м’язової сили та товщини м’язів — згиначів стопи.

Результати цього дослідження наступні:

додавання прийому Tendoforte^® до тривалих тренувань з обтяженнями сприяло достовірно кращому збільшенню ППП ахіллового сухожилля у 2,3 рази порівняно з плацебо (+11,0 проти +4,7%);
додавання Tendoforte^® до тривалих тренувань з обтяженнями сприяло достовірно кращому збільшенню товщини м’язів у 2,7 рази порівняно з плацебо (+7,3 проти +2,7%).

МСМ — донатор сірки для підтримки зв’язок та сухожилків з протизапальним ефектом

Метилсульфонілметан (МСМ) на 34% складається з сірки, яка важлива для підтримки здоров’я суглобів (зокрема суглобових хрящів), сухожилків, зв’язок та інших сполучних тканин. Сухожилки та зв’язки потребують достатнього надходження сірки для належного їх зшивання (дисульфідні зв’язки). Окрім донації сірки, МСМ має протизапальний та антиоксидантний ефекти.

Метилсульфонілметан OptMSM^® — оригінальний метилсульфонілметан, вироблений у США. Метилсульфонілметан OptMSM^® не містить генномодифікованих організмів (ГМО), глютену, алергенів, не походить з молюсків і є веганським (рис. 7).

Рисунок 7. OptMSM^®: характеристики оригінального MCM [28]

Метилсульфонілметан OptMSM^® виробляється в США вже 32 роки компанією «Bergstrom Nutrition» та має численну кількість проведених доклінічних та клінічних досліджень. MСM захищає хрящ завдяки пригніченню IL-1B / фактора некрозу пухлин aльфа, а також нормалізуючому впливу на метаболізм клітин в умовах гіпоксії та покращує функцію суглобів. У дослідженні MСM зменшив болючість м’язів після інтенсивних силових вправ і вправ на витривалість [29].

Бромелайн — протизапальна та протинабрякова дія

Бромелайн — природний протеолітичний фермент, отриманий з ананаса.

При травмах опорно-рухового апарату бромелайн сприяє [30–34]:

розсмоктуванню гематом;
зменшенню набряку, болю у спокої та під час руху, а також болючості при розтягненнях та розривах зв’язок.

У дослідженнях він продемонстрував ефективність при гострих розтягненнях гомілковостопного суглоба [30], сприяв загоєнню тендиніту обертальної манжети плеча в комплексному лікуванні [31]. Місячне вживання бромелайну зумовило значне зменшення вираженості болю та скутості у пацієнтів з остеоартритом коліна [32].

Також вживання бромелайну до хірургічного втручання сприяло зменшенню середньої кількості днів до повного зникнення болю та запалення [33]. Бромелайн сприяв зменшенню післяопераційного набряку і болю у жінок, які перенесли епізіотомію [34].

Згідно з даними рандомізованого клінічного дослідження «Порівняння клінічної ефективності в протизапальній та протинабряковій дії бромелайну та сератіопептидази», бромелайн [32, 35]:

забезпечує більш виражену динаміку зменшення вираженості болю, що в 3 рази перевершує сератіопептидазу на 7-й день спостереження;
забезпечує більш виражену динаміку зменшення набряку, що в 2,7 раза перевершує сератіопептидазу на 7-й день спостереження.

Оцінка клінічної ефективності комплексу

Проведено рандомізоване порівняльне клінічне дослідження за участю 90 пацієнтів після артроскопічного відновлення великого повношарового розриву ротаторної манжети в задньо-верхній ділянці плеча [36]. Пацієнтів розділено на 2 групи:

1-ша група — 45 пацієнтів (вживали досліджуваний комплекс Tendoforte^®, OptiMSM^®, бромелайну та аргініну L-альфа-кетоглутарату по 2 саше на добу 3 міс);
2-га група — 45 пацієнтів (без лікування).

У дослідженні використовували оцінку вираженості болю за ВАШ до операції та через 6 міс після неї; оцінку відновлення цілісності за класифікацією Sugaya (рис. 8).

Рисунок 8. Результати оцінки вираженості болю за ВАШ після артроскопічного відновлення великого повношарового розриву ротаторної манжети в задньо-верхній ділянці плеча [36]

У результаті дослідження виявлено наступне:

досліджуваний комплекс забезпечив на 50% краще зменшення вираженості болю за ВАШ порівняно з контрольною групою;
досліджуваний комплекс забезпечив достовірно краще відновлення цілісності ротаторної манжети через 6 міс [36].

Роль вітаміну С у відновленні тканин

Вітамін С відіграє важливу роль у загоєнні сполучної тканини як кофактор для пролілгідроксилази та лізилгідроксилази. Ці ферменти каталізують гідроксилювання залишків проліну та лізину проколагену, сприяючи правильному складанню стабільної потрійної спіралі колагену. На додаток до своєї ролі в синтезі колагену вітамін С діє як потужний антиоксидант, нейтралізуючи шкідливі активні форми кисню, відповідальні за апоптоз клітин під час запальної фази [37]. Вітамін С стимулює синтез гідроксипроліну проколагену, посилює ангіогенез і дозрівання волокон колагену III типу до колагену I типу, чинить протизапальну та антиоксидантну дію [39–40]. Хондропротекторний механізм вітаміну С ґрунтується на антиоксидантній дії та зниженні апоптозу [38].

Місце комплексу в лікувальному процесі

Як довго та у якій кількості вживають Меркана^® Тендо при патології зв’язково-суглобового апарату?

Комплекс має зручний режим вживання — раз на добу та спосіб використання — у формі порошку для приготування розчину із приємним апельсиновим смаком. Рекомендовано:

вживати дорослим по 1 саше на добу в проміжках між прийомами їжі;
вміст саше необхідно розчинити в 150 мл води і перемішати до отримання однорідного розчину та одразу випити.

Термін споживання зазвичай становить 2–6 міс. За необхідності курс можна повторити. Зокрема, як зазначили доповідачі:

при ознаках запалення сухожиль та зв’язок — не менше 2 міс;
при реабілітації після травм (розтягнення та розриви) сухожиль і зв’язок — протягом всього періоду відновлення нормального функціонального стану сухожиль та ще 1 міс після цього;
за необхідності проведення оперативного втручання — протягом 20 днів до моменту проведення оперативного втручання на сухожиллях та зв’язках;
при реабілітації після оперативного втручання — протягом 20 днів після проведення оперативного втручання на сухожиллях та зв’язках.

Ключові висновки

Меркана^® Тендо — сучасний тендопротектор, що поєднує наукові інновації у сфері тендопротекції з практичною турботою про здоров’я сполучної тканини.

Продукт рекомендовано для:

спортсменів;
людей після травм (пошкодження, розтягнення, запалення зв’язок, сухожилків, ентезисів) та ортопедичних операцій;
осіб, що піклуються про здоров’я зв’язок та сухожиль.

Основне призначення:

відновлення та захист сполучної тканини;
зміцнення зв’язок та сухожиль;
усунення запалення та больового синдрому у зв’язках та сухожилках, при тендинопатіях та ентезопатіях.

Меркана^® Тендо вирізняє:

інноваційний підхід до тендопротекції;
оптимальне та збалансоване поєднання нутрієнтів.
науково обґрунтований склад;
комплексна дія (протизапальна, регенеративна, антиоксидантна);
підтримка синтезу колагену;
зручне дозування (1 саше/добу) протягом 2–6 міс.

Вживання Меркана^® Тендо в комплексі відновних заходів при травмах та захворюваннях опорно-рухового апарату у пацієнтів різного віку та рівня фізичної активності демонструє високі результати, якими задоволені як лікарі, так і пацієнти.

Список використаної літератури

1. de Jonge S., van der Berg C., de Vos. R.J. et al. (2011) Incidence of midportion Achilles tendinopathy in the general population. Br. J. Sports Med., 45(13): 1026–1028.
2. Robert-Jan de V., Arco C van der V., Zwerver J. et al. (2021) Dutch multidisciplinary guideline on Achilles tendinopathy. Br. J. Sports Med., 55(20): 1125–1134.
3. Herquelot E., Bodin J., Roquelaure Y, et al. (2013) Work-related risk factors for lateral epicondylitis and other cause of elbow pain in the working population. Am. J. Ind. Med., 56(4): 400–409. doi: 10.1002/ajim.22140.
4. Kaya D.O. (2020) Chapter 9 – Architecture of tendon and ligament and their adaptation to pathological conditions. http://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/B9780128121627000096.
5. Scott A., Nordin C. et al. (2016) Do Dietary Factors Influence Tendon Metabolism? Adv. Exp. Med. Biol., 920: 283–289. DOI: 10.1007/978-3-319-33943-6_27.
6. Kaiyong W., Linlin Z. (2022) The Influence of Different Modes of Exercise on Healthy and Injured Tendons. Stem. Cells Int., 3945210. doi: 10.1155/2022/3945210.
7. Brumitt J., Cuddeford T. (2015) Current concepts of muscle and tendon adaptation to strength and conditioning. Int. J. Sports Phys. Ther., 10(6): 748–759.
8. Steinmann S., Pfeifer C.G., Brochhausen C. et al. (2020) Spectrum of Tendon Pathologies: Triggers, Trails and End-State. Int. J. Mol. Sci., 21(3): 844.
9. Laurence P., Levon N.N., John A.C. et al. (2008) Musculoskeletal imaging: medicare use, costs, and potential for cost substitution. J. Am. Coll. Radiol., 5(3): 182–188.
10. Jay S., Jonathan T.F. (2009) Diagnostic and interventional musculoskeletal ultrasound: part 1. Fundamentals. PM R., 1(1): 64–75.
11. Jay S., Jonathan T.F. (2009) Diagnostic and interventional musculoskeletal ultrasound: part 2. Clinical applications. PM R., 1(2): 162–77.
12. Nazarian L.N. (2008) The top 10 reasons musculoskeletal sonography is an important complementary or alternative technique to MRI. AJR., 190(6): 1621–1626.
13. YI-Pin C., Tyng-Guey W., Shiau-Fu H. et al. (2013) Application of Ultrasound in Sports Injury. March 2013. J. Med. Ultrasound, 21(1): 1–8. DOI: 10.1016/j.jmu.2013.01.008.
14. Steinman S., Pfeifer C.G., Brochhausen C. et al. (2020) Spectrum of Tendon Pathologies: Triggers, Trails and End-State. Int. J. Mol. Sci., 21(3): 844.
15. Hijlkema A., Roozenboom C., Mensink M. et al. (2022) The impact of nutrition on tendon health and tendinopathy: a systematic review. J. Int. Soc. Sports Nutr., 19(1): 474–504.
16. Qiu F., Li J., Legerlotz K. et al. (2022) Does Additional Dietary Supplementation Improve Physiotherapeutic Treatment Outcome in Tendinopathy? A Systematic Review and Meta-Analysis. J. Clin. Med., 11(6): 1666. doi: 10.3390/jcm11061666.
17. Maughan R.J., Burke L.M., Dvorak J. et al. (2018) IOC consensus statement: dietary supplements and the high-performance athlete. Br. J. Sports Med., 52(7): 439–455.
18. Shaw G., Lee-Barthel A., Ross M.Lr. et al. (2016) Vitamin C-enriched gelatin supplementation before intermittent activity augments collagen synthesis. Am. J. Clin. Nutr., 105(1): 136–143.
19. Ramon B., Guillermo A., Fernando B. et al. (2016) A 3-Arm Randomized Trial for Achilles Tendinopathy: Eccentric Training, Eccentric Training Plus a Dietary Supplement Containing Mucopolysaccharides, or Passive Stretching Plus a Dietary Supplement. Containing Mucopolysaccharides, 78: 1–7.
20. Clark K.L., Sebastianelli W., Flechsenhar K.R. et al. (2008) Albert A. 24-Week study on the use of collagen hydrolysate as a dietary supplement in athletes with activity-related joint pain. Curr. Med. Res. Opin., 24(5): 1485–1496.
21. Freedman B.R., Mooney D.J., Weber E. et al. (2022) Advances toward transformative therapies for tendon diseases. Sci. Transl. Med., 14(661): eabl8814.
22. Федьков Д.Я., Коляденко Д.І. (2019) Еволюція симптоматичних повільнодіючих препаратів для лікування остеоартрозу: шлях до хондропротекції. Здоров’я України, (449): 16–17.
23. Xu R., Jianping W., Zheng L. et al. (2023) Undenatured type II collagen and its role in improving osteoarthritis. Ageing Res. Rev., 91: 102080.
24. Crowley D.C., Lau F.C., Sharma P. et al. (2009) Safety and efficacy of undenatured type II collagen in the treatment of osteoarthritis of the knee: a clinical trial. Int. J. Med. Sci., 6(6): 312–321. doi: 10.7150/ijms.6.312.
25. Praet S.F.E., Craig R.P., Welvaert M. et al. (2019) Oral Supplementation of Specific Collagen Peptides Combined with Calf-Strengthening Exercises Enhances Function and Reduces Pain in Achilles Tendinopathy Patients. Nutrients, 11(1): 76.
26. Dressler P., Gehring D., Zdzieblik D. et al. (2018) Improvement of Functional Ankle Properties Following Supplementation with Specific Collagen Peptides in Athletes with Chronic Ankle Instability. J. Sports Sci. Med., 17(2): 298–304.
27. Jerger S., Centner C., Lauber B. et al. (2022) Effects of specific collagen peptide supplementation combined with resistance training on Achilles tendon properties. Scand. J. Med. Sci. Sports, 32(7): 1131–1141. doi: 10.1111/sms.14164.
28. optimsm.com.
29. Butawan M., Benjamin R.L., Bloomer R.J. et al. (2017) Methylsulfonylmethane: Applications and Safety of a Novel Dietary Supplement. Nutrients, 9(3): 290.
30. Aiyegbusi A.I., Duru F.I.O., Anunobi C.C. et al. (2011) Bromelain in the early phase of healing in acute crush Achilles tendon injury. Phytother. Res., 25(1): 49–52.
31. Gumina S., Passaretti D., Gurzì M.D. et al. (2012) Arginine L-alpha-ketoglutarate, methylsulfonylmethane, hydrolyzed type I collagen and bromelain in rotator cuff tear repair: a prospective randomized study. Curr. Med. Res. Opin., 28(11): 1767–1774.
32. Brien S., Lewith G., Walker A. et al. (2004) Bromelain as a Treatment for Osteoarthritis: a Review of Clinical Studies. Evid. Based Complement Alternat. Med., 1(3): 251–257.
33. Consorti G., Monarchi G., Paglianiti M. et al. (2024) Reduction of Post-Surgical Facial Edema Following Bromelain and Coumarin Intake in Traumatology: A Prospective Study with 100 Patients. J. Clin. Med., 13(4): 922. doi: 10.3390/jcm13040922.
34. Golezar S. (2016) Ananas comosus Effect on Perineal Pain and Wound Healing After Episiotomy: A Randomized Double-Blind Placebo-Controlled Clinical Trial. Iran Red. Crescent Med. J., 18(3): e21019.
35. Tamimi Z., Al Habashneh R., Hamad I. et al. (2021) Efficacy of serratiopeptidase after impacted third molar surgery: a randomized controlled clinical trial. BMC Oral. Health, 21: 91.
36. Gumina S., Passaretti D., Gurzì M.D. et al. (2012) Arginine L-alpha-ketoglutarate, methylsulfonylmethane, hydrolyzed type I collagen and bromelain in rotator cuff tear repair: a prospective randomized study. Curr. Med. Res. Opin., 28(11): 1767–1774.
37. DePhillipo N.N., Aman Z.S., Kennedy M.I. et al. (2018) Efficacy of Vitamin C Supplementation on Collagen Synthesis and Oxidative Stress After Musculoskeletal Injuries: A Systematic Review. Orthop J. Sports Med., 6(10): 2325967118804544.
38. Dunlap B., Patterson G.T., Kumar S. et al. (2021) Vitamin C supplementation for the treatment of osteoarthritis: perspectives on the past, present, and future. Ther. Adv. Chronic Dis., 12: 20406223211047026. doi: 10.1177/20406223211047026.
39. Bennett O., Ioanna K.B., Alexander E.W. et al. (2021) Vitamin C in orthopedic practices: Current concepts, novel ideas, and future perspectives. J. Orthop. Res., 39(4): 698–706.
40. Federico F., Salvatore B., Carlo B. et al. (2016) Nutraceutical supplement in the management of tendinopathies: a systematic review. Muscles Ligaments Tendons J., 19;6(1): 48–57.

Тендопротектори: ключ до відновлення та захисту сухожиль при тендинопатіях