3 лютого 2012 р. у місті Києві у приміщенні Національного інституту раку відбувся ІІІ Міжнародний науково-практичний семінар, присвячений Всесвітньому дню боротьби із раком. Традиційно участь у заході взяли студенти та молоді вчені провідних медичних навчальних та науково-дослідних закладів України — Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького, Дніпропетровської державної медичної академії, Державної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та Національного інституту раку.
Відкриваючи семінар, Олексій Зотов, доцент кафедри онкології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, науковий керівник студентського наукового гуртка, привітав усіх присутніх та побажав плідної роботи талановитій молоді. Він підкреслив, що з року в рік цей захід набуває все більшої ваги, зростає наукова та практична значимість доповідей і загальний кваліфікаційний рівень учасників семінару, що, безумовно, свідчить про зростання рівня онкологічної служби в Україні загалом. Окремо він зауважив участь у заході представників інших країн, що також підкреслює фундаментальність та значимість для наукової громади проведення семінару та роботи молодих спеціалістів.
Голова наукового гуртка Олена Наумчик зауважила, що на сьогодні для успішного подолання проблеми раку надзвичайно важливою є консолідація спеціалістів усіх рівнів і профілів, міжнародний обмін досвідом та співпраця фахівців у наукових розробках. Саме така мета наслідується при організації та проведенні семінарів, і вагомим внеском для подальшого розвитку онкології є проведення спільних науково-практичних заходів серед молодих учених.
Про методи профілактики ускладнень, розроблені в Донецькому протипухлинному центрі, які виникають при проведенні внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії метастатичного ураження печінки при колоректальному раку, розповіла Ю. Сєдакова (Донецький національний медичний університет, кафедра онкології). Згідно з матеріалами доповіді, зазвичай найбільша кількість ускладнень при застосуванні селективної внутрішньоартеріальної (із введенням препаратів через власну печінкову артерію) поліхіміотерапії викликана загальнотоксичною дією хіміопрепаратів. При застосуванні персонального підбору оптимальних концентрацій цитостатиків, посиленій симптоматичній терапії та належному догляді за артеріальним катетером, кількість ускладнень і токсичний вплив на організм пацієнтів суттєво зменшуються.
Про переваги застосування методик електрозварювання м’яких тканин при резекції печінки з приводу її метастатичного ураження при колоректальному раку розповіла А. Бондарь (Донецький національний медичний університет ім. Максима Горького, кафедра онкології). Завдяки електротермічному проведенню резекції за допомогою генератора електрозварювання м’яких тканин ЕК-300М1, який розроблено співробітниками Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, інтраопераційна крововтрата скорочується в середньому на 320±55 мл, а час диссекції паренхіми органа — на 21±4 хв.
Про вибір оптимальної хірургічної тактики лікування нейроендокринних пухлин ободової та прямої кишки доповів Д. Махмудов (Національний інститут раку, Київ). Він зауважив, що нейроендокринні пухлини цієї локалізації є одними з найскладніших в діагностичному аспекті. Це частково пов’язано з тим фактом, що характерні нозологічні форми — карциноїдний синдром та карциноїдний криз — рідко виникають при пухлинах даної локалізації. Так, серед 45 пацієнтів із гістологічно підтвердженим діагнозом нейроендокринної пухлини карциноїдний синдром виник у 53%, а випадки кризу не були зареєстровані взагалі. Але оскільки такі прояви відзначаються, при обиранні тактики оперативного лікування необхідно орієнтуватися не лише на радикальні, але й циторедуктивні операції.
Про рекомендації щодо покращання якості життя хворих на рак стравоходу та кардіоезофагеальний рак, які перенесли трансторакальну резекцію стравоходу з одномоментною езофагогастропластикою, у своїй доповіді розповіла О. Винниченко (Сумський державний університет, медичний інститут, кафедра хірургії з дитячою хірургією та курсом онкології).
По завершенні першого пленарного засідання до учасників конференції звернувся Ігор Щепотін, професор, директор Національного інституту раку. За його словами, незважаючи на стрімкий розвиток онкології та зниження смертності від онкологічних захворювань, проблема раку все ще стоїть дуже гостро. Відзначається постійний ріст захворюваності, що частково можна пояснити значним покращанням діагностики та поширенням і доступністю сучасних методик. Він також підкреслив, що Національний інститут раку, будучи центральною профільною науковою установою країни, завжди відкритий до співпраці, розробок спільних наукових проектів та програм, готовий надавати допомогу медичним закладам, а також надавати базу для навчання спеціалістів. Стосовно проведення семінару професор відзначив високий рівень підготовки молодих вчених, володіння матеріалом та загальну активність аудиторії. Також побажав учасникам подальшого розвитку та успіхів у науковій діяльності.
Друге пленарне засідання в основному було присвячене перспективності застосування ад’ювантної та гіпертермічної хіміотерапії в комплексному лікуванні раку молочної залози (РМЗ), а також питанням ефективності органозберігаючих операцій та перспективі розвитку і запровадження реконструктивних операцій при РМЗ.
Так, саме про новітні модифікації в лікуванні хворих на місцево-поширений РМЗ йшлося у доповіді А. Лободи (Національний інститут раку, Київ). Доповідач зауважив, що на сьогодні велику увагу приділяють якості життя пацієнток після проведеного комплексного лікування. Тому для подальшого застосування саме органозберігаючих та реконструктивних операцій широко застосовують неоад’ювантну поліхіміотерапію. У свою чергу, задля підвищення ефективності останньої існує низка розроблених модифікуючих факторів, спрямованих на посилення протипухлинної дії хіміопрепаратів шляхом коригування дії цитостатиків. Зокрема, високу ефективність демонструє комбінація поліхіміотерапії з радіочастотною гіпертермією: після її використання кількість випадків часткової регресії первинної пухлини збільшується на 13,3%, а регресії метастатичних лімфовузлів — на 14,5%.
По закінченні семінару відбулося урочисте нагородження учасників із присудженням призових місць. Перше місце присуджене Ю. Сєдаковій за доповідь «Методи профілактики ускладнень при проведенні внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії метастатичного ураження печінки при колоректальному раку».
Анна Городецька,
фото Сергія Бека
