Кореляційний аналіз даних ультразвукової діагностики та колоноскопії при неспецифічному виразковому коліті

20 листопада 2024
205
УДК:  616.348-002.44-072.1-073.4
Спеціальності :
Резюме

Мета: дослідити можливості ультразвукової діагностики (УЗД) у пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом (НВК) та супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) та провести кореляційний аналіз між товщиною стінки кишки і тяжкістю НВК за Мейо.

Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 142 пацієнти, серед них чоловіки становили 53,5%, жінки — 46,5%. Середній вік пацієнтів — 40,6 року. Із числа обстежених у 96 (67,6%) пацієнтів встановлено НВК при проведенні колоноскопії з біопсією. У цих самих пацієнтів проведено трансабдомінальне УЗД (ТАУЗД) кишечнику. Для оцінки залежності активності захворювання НВК за даними ендоскопії від товщини стінки кишки при УЗД виконано кореляційний аналіз. Для цього об’єднано дві групи «НВК + АГ» та «НВК без АГ».

Результати. Дослідження показало можливості УЗД при оцінці кишечнику не тільки в контексті безпеки, неінвазивності, а й оцінки товщини стінки кишки, збереження чи порушення пошарової структури кишки. На підставі кореляційного аналізу виявлені статистично значущі прямі кореляційні зв’язки між такими параметрами: вік і тривалість захворювання (rho=0,325; р=0,001); товщина стінки кишки і тяжкість НВК за Мейо (rho=0,395; р<0,001); товщина стінки кишки і систолічний артеріальний тиск (rho=0,473; р<0,001); товщина стінки кишки і діастолічний артеріальний тиск (rho=0,450; р<0,001). У 79 (82,3%) із 96 пацієнтів УЗД проведено в день перед колоноскопією на початку дослідження.

Висновок. УЗД кишечнику є доступним, неінвазивним, недорогим методом, який може використовуватися для того, щоб запідозрити, своєчасно виявити та моніторувати перебіг НВК. Все частіше УЗД використовується для оцінки стану кишечнику та прилеглих структур, але все ж залишаються певні перешкоди для масового використання цієї процедури.

Вступ

НВК — ідіопатичне хронічне рецидивне запальне захворювання кишечнику (ЗЗК), що виникає в товстій кишці. Основні типові симптоми НВК включають часте випорожнення, виділення слизу, криваву діарею, біль у животі та дискомфорт, імперативні позиви, зменшення маси тіла та тенезми [1].

Захворюваність на НВК у Північній та Південній Європі становить 11,4 та 8,0 на 100 тис. населення на рік відповідно. Протягом останнього десятиліття у Східній Європі відзначали значне зростання захворюваності на НВК. Дані з Західної Угорщини свідчать, що захворюваність на НВК зараз підвищилася до 11,9 на 100 тис., що еквівалентно показникам у Західній Європі [2].

За останні кілька десятиліть відмічають глобальне зростання захворюваності на ЗЗК. Враховуючи хронічний прогресуючий характер ЗЗК та дороговартісне лікування, це впливає на соціально-економічний стан країн, особливо з боку медицини. Традиційно ЗЗК розглядається як хвороба західного світу, однак дані за останні 10 років описують підвищення захворюваності в країнах Азії, включаючи Китай та Індію, обидві з яких мають >1 млрд жителів [3]. У Гонконзі, високоурбанізованому регіоні на півдні Китаю, за останні 20 років рівень захворюваності на ЗЗК втричі зріс з 1,0 до 3,1 на 100 тис. [4].

Враховуючи хронічний перебіг, ранній початок і відносно низьку смертність, пов’язану із ЗЗК, поширеність значно зростає з часом та все частіше охоплює старші вікові групи населення [3, 5]. У Західній Європі, Північній Америці та Океанії середній вік початку випадків захворювання серед дорослих становив 31–34 роки. При НВК пік захворюваності досягав вікового інтервалу 20–30 років, проте другий пік захворюваності на НВК зафіксовано у віці 60–79 років [4, 6]. У Європі, Північній Америці та Австралії у 23–34% пацієнтів з НВК виявляли проктит і у 34–51% — лівобічний коліт. Результати аналогічні в Азії, де у 35–37% і 32–45% пацієнтів відмічено проктит і лівобічний коліт відповідно [3, 7].

У 2023 р. поширеність НВК в усьому світі оцінювалася в 5 млн випадків, та захворюваність зростає. Вважають, що НВК виникає у людей із генетичною схильністю після впливу чинників зовнішнього середовища, наявності вад кишкового епітеліального бар’єру, зміни мікробіоти та дисрегуляції імунної відповіді [8, 9].

Таким чином, зміна способу життя, а також підвищення обізнаності про НВК та покращення діагностики могли зумовлювати зростання захворюваності. Дієтичні звички в країнах змінилися, в результаті чого з’явилася дієта західного типу з меншою кількістю рослинної їжі та більшою — обробленої їжі. Нещодавній систематичний огляд 19 досліджень повідомив про негативний зв’язок між ризиком НВК та споживанням овочів, тоді як загальний вміст жиру, омега-6 жирних кислот і споживання м’яса позитивно пов’язані з підвищеним ризиком розвитку НВК [10].

Нині діагностика НВК ґрунтується на комбінації клінічних, лабораторних, ендоскопічних і гістологічних параметрів. Ендоскопія з біопсією особливо точна в оцінці запалення при НВК [11, 12]. Колоноскопія дозволяє безпосередньо оцінити ураження слизової оболонки кишечнику у пацієнтів з НВК. Тяжкість уражень зазвичай відображає клінічну активність захворювання [13]. Одним із найпопулярніших і часто використовуваних показників у клінічній практиці є шкала тяжкості захворювання Мейо [14]. Але все ж слід починати з неінвазивних методів обстеження, а саме з лабораторних досліджень, що повинні включати загальний аналіз крові, електроліти, азот сечовини в крові, креатинін, функціональні тести печінки, дослідження заліза, рівень вітаміну D, С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів, альбуміни та аналіз калу на мікробну інфекцію, особливо для Clostridium difficile. Поширені відхилення лабораторних показників у пацієнтів із НВК включають залізодефіцитну анемію, тромбоцитоз і гіпоальбумінемію [15].

Ендоскопія зазвичай вважається золотим стандартом для діагностики та спостереження пацієнтів з НВК. Однак колоноскопія є інвазивним і дорогим методом для частого моніторингу перебігу захворювання [16]. Тому все частіше виникає потреба в пошуку більш доступних, неінвазивних методів спостереження за перебігом НВК. УЗД кишечнику є неінвазивною, легкодоступною та недорогою альтернативою для візуалізації товстої кишки та визначення активності захворювання, ступеня та відповіді на лікування, яка не потребує підготовки кишечнику. Це робить його ідеальним методом для використання в медицині для моніторингу активності захворювання та водночас дозволяє швидко ухвалювати рішення щодо подальшого лікування [17].

Вивчено кілька методів візуалізації для оцінки активності захворювання при НВК. УЗД кишечнику проводили як за допомогою ендоскопічних ультразвукових датчиків, так і за допомогою трансабдомінальних доступів [18–21]. Показано, що трансабдомінальний підхід доб­ре корелює з ендоскопічним захворюванням Мейо 2 і залишається активною сферою досліджень та інтересів [14].

Граничні параметри, що використовують в ультразвукових критеріях при НВК — товщина стінки кишки >3 мм і кровообіг у стінці товстої кишки відсутній або наявний [22]. Недавні дослідження продемонстрували, що УЗД кишечнику, проведене через 2 тиж після початку лікування, відображало покращення товщини стінки кишки навіть порівняно з клінічною відповіддю [23].

Мета дослідження: вивчення можливостей УЗД кишечнику та проведення кореляційного аналізу для оцінки залежності активності НВК за даними ендоскопії з товщиною стінки кишки при УЗД.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження відповідало міжнародним нормативним актам та законам України «Основам законодавства України про охорону здоров’я» (1993), «Про лікарські засоби» (1996), «Про захист персональних даних» (2010). Клінічне дослідження схвалено на засіданні з питань етики Націо­нального університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (протокол № 6 від 03.10.2022 р.).

Усім пацієнтам роз’яснено суть та етапи проведеного дослідження, пацієнти підписали інформовані згоди щодо участі у клінічному дослідженні. Дослідження проведено з дотриманням принципів біоетики та законодавчих норм та вимог Гельсінської декларації (2000) та законодавства України, участь у ньому була добровільною та анонімною. Відмова від участі в дослідженні була можливою на будь-якому етапі, з подальшим отриманням необхідної медичної допомоги. Представлене наукове дослідження є фрагментом дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії кафедри терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика на тему «Малоінвазивні методи діагностики і оцінка ефективності лікування пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом та супутньою артеріальною гіпертензією (АГ)».

У дослідження були включені дорослі пацієнти віком 18–60 років, що звернулися в Українсько-німецький проти­виразковий гастроентерологічний центр «Бік-Київ» зі скаргами з боку шлунково-кишкового тракту: діарея (неоформлені чи рідкі випорожнення три або більше разів на добу) з або без слизу, з або без домішок крові. Критеріями невключення в дослідження з боку шлунково-кишкового тракту були небажання пацієнтів брати участь у дослідженні; наявність закрепів; пацієнти з підтвердженим діагнозом целіакія, з колоректальним раком, з хворобою Крона, з псевдомембранозним колітом, з антибіотикасоційованою діареєю, з паразитарною інвазією кишечнику, з дивертикульозом кишечнику.

Обстеження пацієнтів включало збір анамнезу, фізикальне дослідження. Ендоскопічне дослідження проводили (процесор Olympus EVIS EXERA II, апарат CF-Q150 L, Olympus Corporation, Японія) із взяттям біоптатів слизової оболонки товстої кишки. Ендоскопічну оцінку тяжкості НВК проводили за шкалою Мейо. Клінічно та ендо­скопічно визначали легкий, середній та тяжкий ступінь активності НВК. Після біопсії проведено стандартне гістологічне дослідження з морфологічною оцінкою ступеня активності захворювання.

Обстеження кишечнику проводили згідно з рекомендаціями та настановами Європейської федерації спілок УЗД в медицині та біології [24, 25]. У рекомендаціях прописано, що проведення ТАУЗД кишечнику не потребує спеціальної підготовки та може виконуватися натще. Ми рекомендували за день до дослідження виключити з раціону продукти, що посилюють метеоризм. Товщину стінки кишечнику вимірювали перпендикулярно до стінки від межі між серозною оболонкою та власними м’язами до межі між слизовою оболонкою та просвітом [25].

ТАУЗД кишечнику проводили на апараті Toshiba Aplio MX (Toshiba Medical Systems Corporation, Японія) з широко­смуговими конвексними 2–5 МГц та лінійними датчиками 5–16 МГц.

Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика «Клініко-пато­генетичні аспекти діагностики та лікування хворих з поєднаною патологією внутрішніх органів (захворювання серцево-судинної системи, органів травлення, ендокринної системи)» (№ держреєстрації 0119U101507, термін виконання 2019–2025 рр.).

Результати та їх обговорення

У ході дослідження візуально за допомогою колоно­скопії та УЗД кишечнику оцінено кишку та відображено на рис. 1. За допомогою ТАУЗД кишечнику на апараті Toshiba Aplio MX з використанням лінійного датчика 5–16 МГц оцінено стан кишки. На рис. 1А представлено поздовжній зріз кишки на ділянці, що залучена у запальний процес, з товщиною стінки кишечнику 8,5 мм, відсутність гаустрацій. Пацієнт — чоловік віком 37 років, артеріальний тиск (АТ) 155/95 мм рт. ст. з перше встановленим НВК. Фото з архіву Українсько-німецького противиразкового гастроентерологічного центру «Бік-Київ», м. Київ, Україна. На рис. 1Б у цього самого пацієнта, за даними колоноскопії, починаючи з лівого вигину ободової кишки і до прямої кишки включно виявлено виражений набряк та гіперемію слизової оболонки; слизова оболонка зерниста, з множинними петехіями та ерозіями, напластуваннями фібрину, судинний малюнок та гаустрація відсутні. Взята біопсія з кількох точок. Висновок: «Неспецифічний виразковий коліт, лівобічне ураження. Мейо 2».

Рисунок 1. Оцінка стану кишечнику за допомогою ТАУЗД

Оскільки для параметрів, що аналізували, у більшості випадків дані в групах розподілені ненормально і, відповідно, мірою центральної тенденції для них є медіана, то далі наведено довірчі інтервали (ДІ) для медіани.

Міри центральної тенденції в групах, а саме медіана товщини стінки кишки в групі «НВК + АГ» становила 7,9 мм (95% ДІ 7,3–8,2 мм), в групі «НВК без АГ» — 6,2 мм (95% ДІ 5,9–6,9 мм) та в групі «АГ без НВК» — 2,9 мм (95 % ДІ 2,8–3,0 мм). Відмінності між групами «НВК + АГ» і «АГ без НВК» та між групами «НВК без АГ» і «АГ без НВК» за товщиною стінки кишки були статистично значущими (р<0,001 для усіх порівнянь), що підтверджувало наявність у групах «НВК + АГ» та «НВК без АГ» НВК і відсутність його у пацієнтів групи «АГ без НВК».

На рис. 2 наведено графічну інтерпретацію відмінностей між групами за тяжкістю НВК за шкалою Мейо з використанням середніх арифметичних. Застосування середніх арифметичних пов’язане з тим, що шкала Мейо є обмеженою (0–3 бали) і порядковою. І хоча мірою центральної тенденції має бути медіана (бо дані розподілені ненормально), середнє арифметичне краще узагальнює дані для певної групи.

Рисунок 2. Графічна інтерпретація відмінностей між групами за тяжкістю НВК за шкалою Мейо з використанням середніх арифметичних

Середнє арифметичне оцінки тяжкості захворювання на НВК за шкалою Мейо в групі «НВК + АГ» становило 2,02 бала (95% ДІ 1,85–2,19 бала) а у групі «НВК без АГ» — 1,89 балів (95% ДІ 1,7–2,09 бала). Відмінності між цими двома групами за оцінкою тяжкості захворювання на НВК за шкалою Мейо з урахуванням в якості коваріати тривалості захворювання на НВК, були статистично незначущими (р=0,557). При порівнянні груп, розглядаючи шкалу Мейо як категоріальну, легкий перебіг відмічено у 16,3% пацієнтів у групі «НВК + АГ» і 27,7% у групі «НВК без АГ», середній перебіг — у 65,3% пацієнтів у групі «НВК + АГ» і 55,3% у групі «НВК без АГ» та тяжкий перебіг — у 18,4% пацієнтів у групі «НВК + АГ» і 17,0% у групі «НВК без АГ». Відмінності між групами за тяжкістю захворювання на НВК за шкалою Мейо, розглядаючи її категоріальною, також були статистично незначущими (р=0,401).

Для оцінки залежності активності захворювання (НВК) за даними ендоскопії з товщиною стінки кишки при УЗД було виконано кореляційний аналіз для пацієнтів з НВК. Для цього було об’єднано дві групи «НВК + АГ» та «НВК без АГ». Зроблено опис пацієнтів об’єднаної групи методами описової статистики за різними параметрами. Результати аналізу нормальності розподілу наведено у таблиці.

Таблиця. Опис пацієнтів

Показник Статистичні показники
N М Ме СВ МІН МАКС
Вік, роки 96 40,03 39,5 11,64 19 59
Товщина стінки кишки, мм 96 6,96 6,9 1,39 3,1 10
Оцінка тяжкості за шкалою Мейо, бали 96 1,96 2 0,63 1 3
Тривалість захворювання, роки 96 4,34 3 3,69 0,5 21
Систолічний АТ (САТ), мм рт. ст. 96 140,03 142,5 15,45 110 170
Діастолічний АТ (ДАТ), мм рт. ст. 96 88,66 89,5 9,34 65 107

Беручи до уваги, що дані у більшості параметрів, що аналізуються, розподілені ненормально, застосовано кореляційний аналіз Спірмена (rho). Таким чином, на підставі кореляційного аналізу можна зробити висновок, що виявлені статистично значущі прямі кореляційні зв’язки між такими параметрами:

  • вік і тривалість захворювання (rho=0,325; р=0,001);
  • товщина стінки кишки і тяжкість НВК за Мейо (rho=0,395; р<0,001);
  • товщина стінки кишки і САТ (rho=0,473; р<0,001);
  • товщина стінки кишки і ДАТ (rho=0,450; р<0,001).

Висновки

УЗД кишечнику в руках експертів може бути корисним допоміжним (або першим) інструментом для оцінки пацієнтів із помірним та тяжким ступенем НВК [26, 27].

НВК, який переважно уражує слизову оболонку, на УЗД кишечнику візуалізується у вигляді потовщення стінки кишки зі збереженою пошаровою структурою. Запалення, обмежене слизовою оболонкою, відмічають як потовщення слизового та навіть підслизового шарів. При посиленні запалення ехогенність підслизового шару знижується, структура шару стає нечіткою.

Роль ендоскопії при НВК залишатиметься незамінною: колоноскопія з гістологічним аналізом є золотим стандартом діагностики та спостереження пацієнтів з НВК. Проте, враховуючи вартість процедури, інвазивність методу, необхідність підготовки пацієнтів до обстеження кишечнику і дискомфорт / біль під час процедури, виникає потреба у використанні неінвазивних методів огляду кишки. Однак з розвитком передових технологій та чіткої візуалізації кишки УЗД допоможе контролювати пацієнтів з НВК від ранньої оцінки терапевтичних відповідей до змін у терапевтичних стратегіях.

Список використаної літератури

  • 1. Sun Y., Zhang Z., Zheng C.Q., Sang L.X. (2021) Mucosal lesions of the upper gastrointestinal tract in patients with ulcerative colitis: A review. World J. Gastroenterol., 27(22): 2963–2978. doi: 10.3748/wjg.v27.i22.2963.
  • 2. Lakatos L., Kiss L.S., David G. et al. (2011) Incidence, disease phenotype at diagnosis, and early disease course in inflammatory bowel diseases in Western Hungary, 2002–2006. Inflamm. Bowel Dis., 17(12): 2558–2565. doi: 10.1002/ibd.21607.
  • 3. Mak W.Y., Zhao M., Ng S.C., Burisch J. (2020) The epidemiology of inflammatory bowel disease: East meets west. J. Gastroenterol. Hepatol., 35(3): 380–389.
  • 4. Ng S.C., Tang W., Ching J.Y. et al.; Asia–Pacific Crohn’s and Colitis Epidemiologic Study (ACCESS) Study Group (2013) Incidence and phenotype of inflammatory bowel disease based on results from the Asia-pacific Crohn’s and colitis epidemiology study. Gastroenterology, 145(1): 158–165.e2. doi: 10.1053/j.gastro.2013.04.007.
  • 5. Higashiyama M., Sugita A., Koganei K. et al. (2019) Management of elderly ulcerative colitis in Japan. J. Gastroenterol., 54(7): 571–586.
  • 6. Burisch J., Katsanos K.H., Christodoulou D.K. et al. (2019) Natural Disease Course of Ulcerative Colitis During the First Five Years of Follow-up in a European Population-based Inception Cohort-An Epi-IBD Study. J. Crohns Colitis, 13(2): 198–208.
  • 7. Samuel S., Ingle S.B., Dhillon S. et al. (2013) Cumulative incidence and risk factors for hospitalization and surgery in a population-based cohort of ulcerative colitis. Inflamm. Bowel Dis., 19(9): 1858–1866. doi: 10.1097/MIB.0b013e31828c84c5.
  • 8. Le Berre C., Honap S., Peyrin-Biroulet L. (2023) Ulcerative colitis. Lancet, 402(10401): 571–584. doi: 10.1016/S0140-6736(23)00966-2.
  • 9. Wallace K.L., Zheng L.B., Kanazawa Y., Shih D.Q. (2014) Immunopathology of inflammatory bowel disease. World J. Gastroenterol., 20(1): 6–21.
  • 10. Hou J.K., Abraham B., El-Serag H. (2011) Dietary intake and risk of developing inflammatory bowel disease: a systematic review of the literature. Am. J. Gastroenterol., 106(4): 563–573. doi: 10.1038/ajg.2011.44.
  • 11. Natsuki I. et al. (2021) C-reactive protein is superior to fecal biomarkers for evaluating colon-wide active inflammation in ulcerative colitis. Sci. Rep., 11(1): 12431.
  • 12. Adams S.M., Bornemann P.H. (2013) Ulcerative colitis. Am. Fam. Physician, 87(10): 699–705.
  • 13. da Silva B.C., Lyra A.C., Rocha R., Santana G.O. (2014) Epidemiology, demographic characteristics and prognostic predictors of ulcerative colitis. World J. Gastroenterol., 20(28): 9458–9467. doi: 10.3748/wjg.v20.i28.9458.
  • 14. Pabla B.S., Schwartz D.A. (2020) Assessing Severity of Disease in Patients with Ulcerative Colitis. Gastroenterol. Clin. North Am., 49(4): 671–688.
  • 15. Kaenkumchorn T., Wahbeh G. (2020) Ulcerative Colitis: Making the Diagnosis. Gastroenterol. Clin. North Am., 49(4): 655–669. doi: 10.1016/j.gtc.2020.07.001.
  • 16. de Voogd F., van Wassenaer E.A., Mookhoek A. et al. (2022) Intestinal Ultrasound Is Accurate to Determine Endoscopic Response and Remission in Patients With Moderate to Severe Ulcerative Colitis: A Longitudinal Prospective Cohort Study. Gastroenterology, 163(6): 1569–1581. doi: 10.1053/j.gastro.2022.08.038.
  • 17. Smith R.L., Taylor K.M., Friedman A.B. et al. (2020) Systematic Review: Clinical Utility of Gastrointestinal Ultrasound in the Diagnosis, Assessment and Management of Patients With Ulcerative Colitis. J. Crohns Colitis, 14(4): 465–479.
  • 18. Allocca M., Fiorino G., Bonovas S. et al. (2018) Accuracy of Humanitas Ultrasound Criteria in Assessing Disease Activity and Severity in Ulcerative Colitis: A Prospective Study. J. Crohns Colitis, 12(12): 1385–1391. doi: 10.1093/ecco-jcc/jjy107.
  • 19. Parente F., Molteni M., Marino B. et al. (2010) Are colonoscopy and bowel ultrasound useful for assessing response to short-term therapy and predicting disease outcome of moderate-to-severe forms of ulcerative colitis? A prospective study. Am. J. Gastroenterol., 105(5): 1150–1157. doi: 10.1038/ajg.2009.672.
  • 20. Antonelli E., Giuliano V., Casella G. et al. (2011) Ultrasonographic assessment of colonic wall in moderate-severe ulcerative colitis: comparison with endoscopic findings. Dig. Liver Dis., 43(9): 703–706. doi: 10.1016/j.dld.2011.02.019.
  • 21. Maconi G., Ardizzone S., Parente F., Bianchi Porro G. (1999) Ultrasonography in the evaluation of extension, activity, and follow-up of ulcerative colitis. Scand. J. Gastroenterol., 34(11): 1103–1107. doi: 10.1080/003655299750024904.
  • 22. Bots S., Nylund K., Gecse K. (2022) Intestinal Ultrasound to Assess Disease Activity in Ulcerative Colitis: Development of a Novel UC-Ultrasound Index. J. Crohns Colitis, 16(2): 337. doi: 10.1093/ecco-jcc/jjab148.
  • 23. Maaser C., Petersen F., Helwig U. et al.; German IBD Study Group and the TRUST&UC study group; German IBD Study Group and TRUST&UC study group (2020) Intestinal ultrasound for monitoring therapeutic response in patients with ulcerative colitis: results from the TRUST&UC study. Gut, 69(9): 1629–1636.
  • 24. Maconi G., Nylund K., Ripolles T. et al. (2018) EFSUMB Recommendations and Clinical Guidelines for Intestinal Ultrasound (GIUS) in Inflammatory Bowel Diseases. Ultraschall. Med., 39(3): 304–317. doi: 10.1055/s-0043-125329.
  • 25. Nylund K., Maconi G., Hollerweger A. et al. (2017) EFSUMB Recommendations and Guidelines for Gastrointestinal Ultrasound. Ultraschall. Med., 38(3): 273–284.
  • 26. Arienti V., Campieri M., Boriani L. et al. (1996) Management of severe ulcerative colitis with the help of high resolution ultrasonography. Am. J. Gastroenterol., 91(10): 2163–2169.
  • 27. Antonelli E., Giuliano V., Casella G. et al. (2011) Ultrasonographic assessment of colonic wall in moderate-severe ulcerative colitis: comparison with endoscopic findings. Dig. Liver Dis., 43(9): 703–706. doi: 10.1016/j.dld.2011.02.019.
Інформація про авторів:

Дорофєєв Андрій Едуардович — доктор медичних наук, професор кафедри терапії НУОЗ України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. Хайрнасова Аліна Володимирівна — аспірантка кафедри терапії НУОЗ України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна.

Хайрнасов Руслан Наільович — кандидат медичних наук, доцент кафедри терапії НУОЗ України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна.

Information about the authors:

Dorofeyev Andriy E. — Doctor of Medicine, Professor of the Department of Therapy, Shupyk NUH of Ukraine, Kyiv, Ukraine.Khairnasova Alina V. — PhD candidate of the Department of Therapy, Shupyk NUH of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

Khairnasov Ruslan N. — PhD, associate professor of the Department of Therapy, Shupyk NUH of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

Надійшла до редакції/Received: 30.10.2024
Прийнято до друку/Accepted: 08.11.2024