З 2012 р. в Україні офіційно започатковано процес стандартизації медичної допомоги, в основі якого — створення медико-технологічних документів, що базуються на засадах доказової медицини з урахуванням найкращих світових практик. Наразі ця сфера переживає трансформацію, а ідейно та методологічно цим опікуються фахівці ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ), які вже акумулювали великий досвід.
— Оксано Іванівно, час показав, що професійну спільноту вдалося захопити ідеєю осучаснення стандартів медичної допомоги. Вражають масштаби колективної роботи, яка здійснюється в державі в цьому напрямку за участю провідних фахівців різних галузей медицини.
— Ми прагнемо отримати максимальний зворотний зв’язок від медичної спільноти та пацієнтських організацій, адже це дозволяє врахувати думки різних учасників системи охорони здоров’я. Також ми намагаємося якомога ширше донести інформацію до суспільства в цілому.
Кожен день цієї роботи приносить нам дедалі більше підтримки.
У підсумку ми отримуємо галузеві стандарти, які не лише відповідають міжнародним вимогам, але й максимально адаптовані до потреб наших пацієнтів та медичних працівників. Україна поступово переходить до системи, де якість і доказовість медичної допомоги стають пріоритетом.
— Скільки сучасних стандартів було розроблено після скасування старих?
— Протягом року, станом на початок жовтня 2024 р., Міністерство охорони здоров’я затвердило 52 галузеві стандарти.
— Що включає поняття «галузеві стандарти»?
— Дотримання галузевих стандартів є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, а також для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють медичну практику або надають реабілітаційну допомогу.
Поняття «галузеві стандарти» визначено в Законі України «Основи законодавства про охорону здоров’я». Згідно зі статтею 14, це стандарти медичної допомоги, клінічні протоколи, табелі матеріально-технічного оснащення, лікарські формуляри, стандарти реабілітаційної допомоги, протоколи надання реабілітаційної допомоги, а також інші норми, правила та нормативи, які передбачені законами, що регулюють діяльність у сфері охорони здоров’я.
— Помітно, що одним із викликів для системи охорони здоров’я України стала необхідність ефективного лікування бойових травм. Широкомасштабне вторгнення значно стимулювало розробку відповідних клінічних протоколів.
— Так, Міністерство охорони здоров’я створило мультидисциплінарну робочу групу «Бойова травма» для розробки відповідних галузевих стандартів.
Поява пацієнтів із травмами, отриманими внаслідок бойових дій, вимагала розробки галузевих стандартів, які б відповідали на виклики, що постали перед лікарями. Це стосується специфіки бойових травм і вогнепальних поранень. Також актуальним стало питання реабілітації, у тому числі ранньої реабілітації, пацієнтів після таких поранень.
— Скільки протоколів, пов’язаних з бойовими травмами, вже з’явилося на сьогодні?
— Наразі Міністерством охорони здоров’я затверджено 12 нових клінічних протоколів медичної допомоги, які стосуються бойових поранень. Зокрема такі: «Анестезія у пацієнтів із травмою», «Гострий компартмент-синдром», «Бойова торакальна травма», «Дебридмент і іригація бойових поранень», «Висока двостороння ампутація», «Судинна травма», «Невідкладна реанімаційна торакотомія», «Лікування переломів таза», «Переломи кінцівок», «Нейрохірургія при тяжкій черепно-мозковій травмі», «Гостра дихальна недостатність», «Ампутація: оцінка та лікування».
Ще близько 20 клінічних протоколів знаходяться в роботі.
— Які міжнародні рекомендації беруться за основу при розробці цих стандартів?
— Документи базуються на рекомендаціях JOINT TRAUMA SYSTEM (JTS) Центру досконалості Міністерства оборони США, який є золотим стандартом для країн НАТО. JTS об’єднує думки провідних експертів у сфері бойової травми та має на меті зниження летальності і поліпшення виживаності пацієнтів.
Основні виклики для системи охорони здоров’я України включають зростання кількості поранених та специфіку військових травм. А завдання медичної системи і кожного лікаря полягає в попередженні втрат і якнайшвидшому поверненні поранених до служби та нормального соціального життя.
Розроблені нові клінічні протоколи дають можливість лікарям ознайомитися з міжнародними практиками допомоги при бойових травмах. Вони формують чітке уявлення про організацію цієї допомоги, дозволяють швидше адаптувати міжнародний досвід і ефективніше лікувати поранених, використовуючи найкращі світові практики.
— Чи проходять публічне обговорення проєкти галузевих стандартів?
— Обов’язково. Усі погоджені та рецензовані проєкти медико-технологічних документів направляються до Міністерства охорони здоров’я для винесення на громадське обговорення (на сайті МОЗ) та опрацювання структурними підрозділами МОЗ.
— А чи виникали у медичної спільноти запитання щодо дій у разі відсутності стандарту чи протоколу?
— У разі відсутності затвердженого МОЗ галузевого стандарту, якщо заклад охорони здоров’я стикається з нагальною потребою, він має можливість розробити та затвердити новий клінічний протокол медичної допомоги.
Методика розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини (затверджена наказом МОЗ від 28 вересня 2012 р. № 751) визначає поняття «новий клінічний протокол медичної допомоги».
Додаток 4 цієї Методики містить перелік джерел клінічних настанов, які можуть бути використані закладами охорони здоров’я для розробки нового клінічного протоколу медичної допомоги. Цей документ затверджується наказом керівника закладу охорони здоров’я і є обов’язковим до виконання для лікарів цього закладу охорони здоров’я.
— Якщо розглянути світовий досвід, то можна помітити, що не всі медичні проблеми підлягають стандартизації.
— Як в Україні, так і у світі існують основні критерії вибору теми медико-технологічних документів. А саме такі: важливість проблеми для громадського здоров’я; її пріоритетність та відповідність стратегічній меті системи охорони здоров’я; важливість проблеми для практичного застосування в охороні здоров’я. Також серед критеріїв — наявність високоякісних доказових даних з проблеми; необхідність уніфікації підходів для розв’язання проблеми; потенційна можливість досягнення клінічного або економічного ефекту прийнятними шляхами покращення медичної практики тощо.
— Чи відбулися зміни в роботі мультидисциплінарних робочих груп, які працюють над розробкою галузевих стандартів, в умовах повномасштабного російського вторгнення?
— З’явилися певні особливості цієї роботи. Наприклад, на сьогодні робота ведеться переважно онлайн, хоча раніше були змішані формати.
Виникла специфіка, пов’язана з формуванням мультидисциплінарних робочих груп не лише за спеціалізаціями, але й за регіональним принципом. Деяким областям іноді важко виходити на зв’язок із зрозумілих причин.
— Де можна ознайомитися з уже затвердженими стандартами?
— Усі затверджені галузеві стандарти медичної допомоги та клінічні протоколи розміщуються в Реєстрі медико-технологічних документів. Відповідно до Положення про Реєстр медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги, затвердженого МОЗ, ДЕЦ здійснює підтримання в контрольному стані, наповнення та внесення змін до нього.
Темі стандартів у системі охорони здоров’я буде приділено багато уваги на форумі «ФАРМЕКСПЕРТ 2024: Стандарти. Цифровізація. Євроінтеграція», який відбудеться 21 листопада в Києві та об’єднає представників МОЗ, ДЕЦ, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, фахівців медичної та фармацевтичної галузей, наукової спільноти. Поговоримо про сучасний стан стандартів у сфері охорони здоров’я, перспективи їх розвитку; проведемо з колегами з ДЕЦ майстер-класи з розробки та впровадження стандартів медичної допомоги, клінічного маршруту пацієнта. Окрема увага буде приділена ролі формулярної системи та раціональної фармакотерапії у забезпеченні найбільш раціональних, високоефективних та економічно доцільних методів лікування. Запрошую всіх зацікавлених, особливо лікарів — долучайтеся, буде цікаво й корисно.
Реєстрація та деталі участі доступні за посиланням.
У випадку виникнення будь-яких питань щодо участі у Форумі просимо звертатися за тел.: +38 (050) 464-16-40, або писати на пошту [email protected].
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»