XXVII Конгрес Європейської асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів (EACMFS)

28 жовтня 2024
185
Спеціальності :
Резюме

17–20 вересня 2024 р. у м. Рим (Італія) у Конференц-центрі «Centro Congressi Roma La Nuvola» проходив XXVII Конгрес Європейської асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів (European Association for Cranio Maxillo Facial Surgery — EACMFS). У цьому визначному заході взяли участь 2689 делегатів із 92 країн світу. Представлено 1064 усні доповіді та 771 постер. Традиційно основні напрямки конгресу відповідали таким тематикам: хірургія скронево-нижньощелепного суглоба, патологія слинних залоз, онкопатологія щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД), пластична та косметична хірургія ЩЛД, травматологія та реконструктивно-відновна хірургія ЩЛД, запальні процеси ЩЛД, мікрохірургія ЩЛД, імплантація, пересадка обличчя, вогнепальна травма.

У 1-й день конгресу, окрім доповідей та майстер-класів, проходила виставка медичного обладнання, а також були представлені стенди різних асоціацій черепно-щелепно-лицьових хірургів, зокрема Міжнародної асоціації щелепно-лицьових хірургів (International Association of Oral and Maxillofacial Surgeons), Міжнародного співтовариства черепно-лицьових хірургів (International Society of Craniofacial Surgeons) та ін. Серед представників медичного обладнання — бренди Штрауман, Остем, Страйкер, Брейнлаб, КЛС Мартін, Нобель та ін.

На 3-му поверсі конгресу «Auditorium La Nuvola» відбулася церемонія відкриття. У її межах були доповіді усіх членів президії EACMFS, представників влади та відповідальних осіб за організацію конгресу. Першим на відкритті мав слово діючий президент EACMFS — професор Манліо Гале (рис. 1).

Рисунок 1. Виступ президента XXVII Конгресу EACMFS Манліо Гале

Під час роботи конгресу 18.09.2024 р. відбулося засідання ради EACMFS за участю очільників національних асоціацій черепно-щелепно-лицьових хірургів країн Європи, радників від країн Європи. Від України були присутні професорка О.С. Воловар, доцент І.С. Бродецький (рис. 2). Заслухано звіт голови ради, діючого президента EACMFS М. Гале (Італія) та відповідальних секретарів асоціації з різних напрямів її діяльності. Було представлено доповіді щодо організації навчальних курсів для молодих спеціалістів, майстер-класи для діючих лікарів. Фінансовий секретар асоціації С. Прабху (Великобританія) повідомив про витрати коштів асоціації за звітний період у розмірі близько 1,37 млн євро, які витрачено на організацію конгресу, регулярне видання журналу асоціації, гранти та премії молодим лікарям, які навчаються під егідою асоціації. З них 18 тис. євро використано на фінансову підтримку щелепно-лицьових хірургів України, Української асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів (УАЧЩЛХ) у вигляді хірургічного обладнання, інструментів, матеріалів, оплати участі представників у конгресі, підтримки «Superhumanus Centre». Кошти асоціація отримала в основному від надходження членських і спонсорських внесків. Зростання фінансових можливостей асоціації свідчить про підвищення інтересу фахівців в Європі та усьому світі до самої спеціальності та до діяльності асоціації. Водночас за останні 2 роки значно збільшилася кількість статей, надрукованих у журналі асоціації, та розширилася географія наукових праць не лише з Європи, а й країн інших частин світу.

Рисунок 2. Фото місця проведення XXVII Конгресу EACMFS — «Centro Congressi Roma La Nuvola» (на фото зліва направо: професорка О.С. Воловар, доцент І.С. Бродецький)

Зазначено, що найбільша кількість учасників була з Великобританії та Італії — 400 та 360 відповідно. Нині асоціація об’єднує фахівців Європи та співпрацює з Міжнародною асоціацією, а також з фаховими об’єднаннями оториноларингологів, пластичних хірургів, оральних хірургів Європи тощо.

Окрім представленого звіту, проведено порівняння та обговорення трьох країн — претендентів на проведення конгресу у 2030 р. — Азербайджану (виступав професор Ч.Р. Рагімов), Австрії (професорка Г. Мілесі), Швейцарії (радник від Швейцарії), представлено резюме цих країн як кандидатів. У результаті голосування членів президії конгрес у 2030 р. відбудеться в Австрії. Після обрання наступної країни на проведення конгресу 2030 р. заслухано доповіді-звіти усіх присутніх радників європейських країн про їх діяльність за минулі 2 роки (кількість нових членів асоціації, проведення міжнародних конференцій, друкування тез тощо). Від України виступив доцент І.С. Бродецький, який зробив звіт за останні 2 роки діяльності УАЧЩЛХ.

Серед учасників наукового форуму були й представники України — делегація УАЧЩЛХ та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця у складі професорки О.С. Воловар, доцентів І.С. Бродецького, доцентки І.П. Логвиненко, аспірантки В.С. Бурсової, доцентки А.В. Рибачук, доцентки Л.О. Бродецької (рис. 3). Також були присутні представники України з Києва, Вінниці, Львова — загалом 26 осіб.

Рисунок 3. Делегати України на XXVIІ конгресі EACMFS (Рим, 2024)

Співробітником кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в секції «Доброякісні пухлини та слинні залози» представлено усну доповідь «Influence of the patient’s sex and age, volumes of the salivary gland and pleomorphic adenoma on the tumor histological variants» — доцент І.С. Бродецький (співавтори професор В.О. Маланчук, М.С. Мірошніченко, Л.О. Бродецька, С.О. Ребенков) (рис. 4).

Рисунок 4. Виступ делегата від України доцента І.С. Бродецького

Усна доповідь, яка була відібрана для презентації науковим комітетом конгресу з міжнародною участю, була присвячена додатковим критеріям впливу статі, віку, об’єму слинної залози та плеоморфної аденоми на гістологічний варіант пухлини. Після закінчення доповіді отримано позитивні відгуки та відбулася жвава дискусія.

Серед цікавих доповідей у секції «Доброякісні пухлини та слинні залози» — цікаві клінічні приклади бокових кіст шиї, в тому числі двобічні варіанти їх розвитку, що є досить рідкісним для цієї патології.

У секції «Трансплантація в щелепно-лицьовій хірургії» наведено результати 20-річного досвіду (2004–2024 рр.) в трансплантації обличчя. Наведено усі результати 49 трансплантацій обличчя із часткою летальних випадків та ускладнень протягом цього періоду (рис. 5).

Рисунок 5. Клінічні приклади пацієнтів із різноманітною патологією щелепно-лицьової ділянки до та після трансплантації обличчя

Під час конгресу американські вчені доповіли про першу трансплантацію ока від померлого донора до реципієнта. Протягом 1 року око функціонувало на 15%, втім на 13-му місяці після трансплантації зорова функція була втрачена (рис. 6).

Рисунок 6. Фото етапу трансплантації ока (мікрохірургічне з’єднання судин та нервів в орбіті — поверхневої скроневої артерії, очної артерії, зорового нерва)

Багато доповідей було присвячено зміні статі (фемінізація обличчя) із детальним описом оперативних втручань на обличчі, зокрема, корекція надбрівних дуг, форми щелепи (підборіддя та гілок щелеп), збільшення об’єму тканин за допомогою аутофасцій (рис. 7).

Рисунок 7. Фото етапу корекції форми надбрівних дуг за допомогою індивідуального шаблону

Корейські науковці за допомогою комп’ютерного моделювання та наявних анатомічних орієнтирів проходження гілок лицьового нерва в проєкції пухлин привушної слинної залози досягли результату відповідності у 41 з 43 випадків, де відхилення у проходженні нерва становило не більше 3 мм інтраопераційно (рис. 8).

Рисунок 8 Використання 3D-моделювання та навігації в діагностиці розташування гілок лицьового нерва навколо пухлини

Багато доповідей стосувалися використання терапії жировою тканиною. Особливо цікавим було вивчення гістологічних особливостей жирової тканини обличчя в різних ділянках, що диференціює застосування різних ін’єкційних методів корекції форми обличчя.

Європейське товариство, що займається проблематикою MRONJ (некроз щелеп, що виник внаслідок впливу хімієтерапевтичних ліків), повідомило про нові критерії діагностики та лікування цієї патології.

Отриманий досвід та знання на XXVІІ Конгресі EACMFS дозволить впровадити в лекційний та навчальний процес майбутніх лікарів сучасні методи діагностики розташування гілок лицьового нерва в проєкції пухлини привушної слинної залози на основі 3D-моделювання, сучасні методи ін’єкційної терапії тканин обличчя з урахуванням особ­ливостей гістологічної будови жирової тканини, сучасні методи хірургічної фемінізації обличчя за рахунок зміни форм надбрівних дуг, лобних пазух, підборіддя, кутів щелеп, форми оточуючих м’яких тканин.

На конгресі були секції із захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), представлені доповіді щодо консервативного та хірургічного методу лікування патологічних процесів СНЩС, зокрема атроцентез, атро­скопія, пластика СНЩС, хірургія диска суглоба тощо. Наведені порівняльні характеристики щодо різних методів лікування захворювань СНЩС. Велика увага приділена артроскопії СНЩС, ускладненням, які виникають під час хірургії суглоба, їх наслідкам, їх усуненню, зокрема профілактиці ускладнень при хірургії суглоба (професор Ф. Моньє, Іспанія).

У багатьох наукових секціях наприкінці проводилися жваві дискусії та обговорювалися складні клінічні випадки, що підвищувало загальний науковий рівень конгресу.

На XXVІІ Конгресі EACMFS підсумовано останні досягнення в щелепно-лицьовій хірургії попередніх років, окреслено подальші напрями її розвитку. Вітчизняні фахівці мали можливість спілкуватися з провідними щелепно-лицьовими хірургами Європи та світу, зіставляти результати лікування пацієнтів щелепно-лицьового профілю, підходи до організації щелепно-лицьової хірургії і підготовки хірургів із загальноєвропейською практикою.

Для молодих лікарів конгрес став важливим досвідом спілкування із зарубіжними колегами, дав можливість сформувати нові горизонти в спеціальності, розширити свої теоретичні знання, а головне, поглибити мотивацію вдосконалення, постійної праці та продовжувати утримувати високий рівень європейської і вітчизняної щелепно-лицьової хірургії.

Активна участь української делегації в Конгресі EACMFS як спікерів і модераторів секцій свідчить про високий рівень визнання наших фахівців на міжнародній арені.

Висновки

1. Черепно-щелепно-лицьові хірурги світу розвивають можливості фаху, розширюють співпрацю між фахівцями суміжних спеціальностей всіх країн.

2. Збільшується обсяг об’єктивних методів обстеження хворих із застосуванням 3D-комп’ютерного моделювання, використання навігаційних методів у хірургії черепно-щелепно-лицьової ділянки.

3. Підвищуються складність та обсяг операцій з покращанням результатів лікування хворих зі складною патологією, в тому числі суміжних ділянок.

4. Потребує удосконалення підготовка молодих спеціалістів з черепно-щелепно-лицьової хірургії.

5. УАЧЩЛХ, кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця слідкують за сучасними напрямами розвитку спеціальності у світі й Україні, а наша програма для студентів, національний підручник з фаху кафедри відповідають сучасному напряму розвитку спеціальності.