Сенсорні, афективні та евалюативні особливості у пацієнтів із хронічною мігренню та хронічним головним болем напруги

Вступ

Головний біль напруги та мігрень є двома найпоширенішими типами головного болю (ГБ), які призводять до суттєвого зниження якості життя та працездатності [1, 2]. Річна поширеність мігрені коливається в межах 10–15%, а поширеність ГБ напруги — в діапазоні 38–78% [1]. Хронізація первинного ГБ значно ускладнює використання прийнятих діагностичних критеріїв та погіршує прогноз [2]. Механізми хронічного болю можна класифікувати як ноцицептивні та нейропатичні або ноципатичні [3]. Лікування болю на основі механізму є оптимальним, але різні типи механізмів болю можуть збігатися у пацієнтів із хронізацією больового синдрому [3, 4].

У цьому дослідженні у пацієнтів з хронічним ГБ напруги (ХГБН) та хронічною мігренню (ХМ) для якісної та кількісної оцінки болю використовували опитувальник болю Мак-Гілла (McGiIl Pain Questionnaire — MPQ) [5], в якому пацієнти самостійно обирали пункти (дескриптори), що найбільш точно описували їх больові відчуття.

MPQ — багатомодальний опитувальник, призначений для вимірювання сенсорного, афективного та евалю­а­тивного компонентів болю, а також інтенсивності болю у дорослих. Цей опитувальник дозволяє оцінити біль як кількісно, так і якісно, включаючи оцінку психоемоційного стану пацієнта під час больового синдрому. Класичний MPQ включає 78 пунктів, які скомбіновані у 4 субшкали, що оцінюють сенсорні, афективні, оціночні та інші якісні аспекти болю. Відповіді на пункти опитувальника включають індекс оцінки болю та 5-бальну шкалу інтенсивності болю. Виділяють наступні підшкали опитувальника: сенсорна (підкласи 1–10), афективна (підкласи 11–15), оціночна (підклас 16) і різне (підкласи 17–20). Існує також 1-пунктова шкала інтенсивності болю. Значення (оцінка), пов’язане з кожним дескриптором, базується на його позиції або порядку рангу в наборі слів. Шкала поточної інтенсивності болю, міра величини болю, яку відчуває особа, є числово-словесною комбінацією, що вказує на загальну інтенсивність болю, і включає 6 рівнів: відсутність (0), легкий (1), дискомфорт (2), тривожний (3), жахливий (4) і нестерпний (5). MPQ доступний безкоштовно від розробника Рональда Мелзака, доктора філософії, кафедра психології, Університет Мак-Гілла [5].

Результати MPQ оцінюють вручну, спочатку підраховуючи кількість вибраних слів (0–20 слів). Індекс оцінки болю варіює в межах 0–78 на основі рангових значень вибраних слів. Значення (оцінка), пов’язане з кожним дескриптором, базується на його позиції або порядку рангу в наборі слів, таким чином, що перше слово отримує значення 1, наступне — значення 2 і т.д. Значення рангу підсумовують у кожному підкласі, а також у цілому. Оцінка за шкалою інтенсивності поточного болю коливається в межах 0–5. Вищий бал за MPQ вказує на сильніший біль. Індекс оцінки болю інтерпретується як з точки зору кількості болю, про що свідчить число використаних слів, і рангових значень слів, так і якості болю, про що свідчать конкретні слова, які обрані. Час проведення тестування в середньому становить 20 хв. Для оцінки та тлумачення MPQ не потрібна підготовка, окрім здатності інтерв’юєра давати визначення кожному слову.

Загалом існує 44 різні версії MPQ, які перекладені 26 різними мовами. Дескриптори болю отримані із запису слів, які використовували пацієнти з хронічним болем для опису свого болю; ці дескриптори потім класифікували за підкласами та рангами за інтенсивністю за допомогою числової шкали.

Мета: оцінити ефективність використання опитувальника Мак-Гілла для диференціації ХМ та ХГБН, визначити якісні характеристики болю та довести їх діагностичну цінність при ХМ та ХГБН.

Об’єкт і методи дослідження

До участі в дослідженні залучено 79 пацієнтів, які розділені на три групи: група пацієнтів із ХМ (n=30), група пацієнтів із ХГБН (n=31) та контрольна група (n=18). Групу пацієнтів з ХМ поділено на дві підгрупи з урахуванням наявності або відсутності аури: ХМ без аури (n=16) та ХМ з аурою (n=14). Віковий діапазон обстежених знаходився в межах 22–64 роки, середній вік — 39,0 (32,5–44,0) років. У дослідженні переважали жінки (69,6%), найсуттєвішу відмінність у статевому розподілі відмічено в групі пацієнтів із ХМ. Розбіжність за статевим розподілом між пацієнтами з ХМ та іншими групами була статистично значущою (p<0,01).

У дослідження включили пацієнтів, які відповідали наступним критеріям: дорослі з діагнозом ХM або ХГБН, встановленим відповідно до 3-го видання Міжнародної класифікації головного болю (ICHD-III).

Пацієнти з іншими супутніми діагнозами ГБ, травмою або хірургічним втручанням у шийно-черепно-нижньощелепній ділянці в анамнезі, зловживанням наркотиками або анальгетиками, з менінгітом, фіброміалгією або іншим діагнозом хронічного болю, відмінним від ХM або ХГБН, були виключені. Пацієнти з периферичною нейропатією, ревматичними захворюваннями або іншими захворюваннями з потенційним залученням сенсорних шляхів також були виключені.

З огляду на етичні аспекти, пацієнтам із ХM та ХГБН було дозволено продовжувати лікування. Однак на момент оцінки вони повинні були бути без ГБ. Пацієнтів проінструктували перенести огляд у разі ГБ на той самий день. Контрольні групи вважали прийнятними, якщо вони повідомляли про ≤2 епізодів ГБ за попередній рік і не відповідали жодному з вищеперелічених критеріїв виключення.

Усім пацієнтам було запропоновано заповнити MPQ для оцінки якісних показників болю та дослідження диференційних ознак хронічних видів первинного ГБ на основі цього опитувальника.

Статистичну обробку матеріалів дослідження проводили з використанням методів біостатичного аналізу, які реалізовані в пакетах безкоштовного програмного забезпечення Kingsoft Office Software (WPS Office). Також використані мова програмування Python v3.11.5 (www.python.org/downloads) та інтегроване середовище розробки JupyterLab (jupyter.org/install). Значення р<0,05 вважали критично значущим для всіх проведених видів аналізу.

Результати та їх обговорення

У проведеному дослідженні найвищі показники за усіма шкалами MPQ відмічені у пацієнтів із ХМ, найнижчі — в контрольній групі (табл. 1). Виявлені статистично значущі відмінності між медіанами показників MPQ серед усіх порівнюваних груп (p<0,01). Значення результатів опитування у пацієнтів з ХМ були принаймні вдвічі вищими, ніж у пацієнтів з ХГБН. Значення результатів опитування у пацієнтів з ХГБН були вищими, ніж у пацієнтів контрольної групи. Отримані результати співпали з результатами M. Vahedi та співавторів [6], які використали опитувальник у пацієнтів із ХГБН і довели його точність як інструменту оцінювання болю.

Таблиця 1 Сенсорно-дискримінаційні, мотиваційно-афективні та когнітивно-оцінювальні особливості у пацієнтів із ХГБН та ХМ

Отримані результати зіставні з результатами дослідження F. Mongini та співавторів [7], в якому брали участь пацієнти із хронічним щоденним ГБ. Доведено, що використання MPQ дозволяє достовірно розрізняти різні категорії хронічного щоденного ГБ, зокрема ГБ напруги та ХМ.

При аналізі структури опитувальника визначено, що значення сенсорно-дискримінаційного компонента болю значно вище у групи пацієнтів з ХМ (рис. 1). За нашими спостереженнями, пацієнти з мігренню обирали більшу кількість дескрипторів, ніж пацієнти з ХГБН, часто обираючи не тільки одночасно всі запропоновані дескриптори, а й вищий рівень їх інтенсивності.

Рисунок 1. Значення сенсорно-дискримінаційного компонента MPQ у пацієнтів із хронічним ГБ

Сенсорно-дискримінаційний компонент болю відповідає за сприйняття та аналіз больового стимулу, дозволяє виявити локалізацію болю, інтенсивність та часові характеристики больового стимулу. Пацієнти з ХМ у середньому обирали 9 слів у сенсорній підшкалі (підкласи 1–10), в той час як пацієнти з ХГБН — в середньому 6 слів у цих підкласах. За сенсорною шкалою MPQ біль при ХГБН частіше описували як «давлячий», «спазмуючий», «ниючий», «розтягуючий», «тяжкий», а у групі пацієнтів з ХМ — як «нудотний», «осліплюючий», «пронизливий», «роздираючий», «розколюючий».

Відповідно до отриманих результатів маємо чітку диференціацію між групами ХМ та ХГБН, отже, можемо стверджувати, що визначення сенсорно-дискримінаційного компонента болю дає змогу диференціювати ХМ та ХГБН.

Cенсорно-дискримінаційний та афективно-мотиваційний компоненти болю підтримуються різними нейронними структурами: нейронна активність, що лежить в основі сенсорно-дискримінаційного аспекту болю, відбувається в сенсорних ядрах таламуса, первинній соматосенсорній корі (S1) і вторинній соматосенсорній корі (S2), тоді як процеси, що лежать в основі афективно-мотиваційних аспектів болю, розташовані в медіальному таламусі, мигдалині та лімбічній корі [4, 9]. Отже, при ХМ активність цих нервових структур вища, ніж при ХГБН, що вказує на різні патофізіологічні аспекти первинного ГБ, які зберігаються і при хронізації болю.

Значення мотиваційно-афективного компонента у групі з ХМ також значно відрізнялося від контрольної групи та групи з ХГБН (риc. 2).

Рисунок 2. Значення мотиваційно-афективного компонента MPQ у пацієнтів із хронічним ГБ

Мотиваційно-афективний компонент болю дозволяє оцінити емоційну реакцію на больовий подразник, відповідає за те, як біль впливає на настрій та поведінку, вказує на ступінь мотивації, як уникати чинників, що можуть провокувати біль. За мотиваційно-афективною шкалою MPQ біль при ХГБН частіше описувався як «стомлюючий», «виснажливий», «жалюгідний», а у групі пацієнтів з ХМ — як «вбиваючий», «задушливий» і «засліплюючий». За кількістю обраних слів у підкласах 11–15 різниці між групами не виявлено. У обох групах кількість обраних слів дорівнювала 5.

При порівнянні показників MPQ у підгрупах у пацієнтів із ХМ залежно від наявності аури виявлено статистично значуще вищі медіани за шкалами усіх компонентів болю пацієнтів з ХМ з аурою порівнянні з пацієнтами з ХМ без аури (р<0,05) (табл. 2).

Таблиця 2 Сенсорно-дискримінаційні, мотиваційно-афективні та когнітивно-оцінювальні особливості у пацієнтів із ХМ залежно від наявності аури

Важливо відмітити значну різницю показників за сенсорно-дискримінаційною субшкалою між підгрупами пацієнтів з ХМ з аурою та без аури (риc. 3).

Рисунок 3. Оцінка сенсорно-дискримінаційного компонента у пацієнтів на ХМ з аурою та без аури

Отримані результати свідчать про більш виражену інтенсивність больового синдрому у пацієнтів з ХМ з аурою. Очевидно, що наявність аури при ХМ можна вважати прогностичним предиктором тяжчого перебігу ГБ [10].

Щодо розподілу характеристик болю за оціночною шкалою (рис. 4), пацієнти у групі ХМ частіше обирали визначення «нестерпний» та «вразливий», що стосувалося обидвох підгруп. Група пацієнтів з ХГБН визначала свій біль як «дратівливий» та «морочливий».

Рисунок 4. Параметри евалюативного компонента у пацієнтів на ХМ та ХГБН

Висновки

MPQ можна використовувати для оцінки ефективності та результативності впливу на біль, визначення якісних характеристик болю, пов’язаного з різними ноцицептивними та нейропатичними больовими розладами.

Результати цього дослідження демонструють, що MPQ є корисним інструментом для диференційної діагностики ХМ та ХГБН, оскільки містить достатню кількість дескрипторів та шкалу для вимірювання їх інтенсивності.

Використання цього опитувальника в клінічній практиці слід рекомендувати для пацієнтів із хронізацією ГБ, коли інші параметри не дають змоги чітко ідентифікувати вид ГБ.

Перевагою цього опитувальника є його багатовимірність, що дозволяє оцінити інтенсивність різних дескрипторів болю, пов’язаних з нею неприємних відчуттів та афективних реакцій.

Список використаної літератури

• 1. Ashina S., Bendtsen L., Burstein R. et al. (2022) Pain sensitivity in relation to frequency of migraine and tension-type headache with or without coexistent neck pain: an exploratory secondary analysis of the population study. Scand. J. Pain, 23(1): 76–87. doi: 10.1515/sjpain-2022-0030.
• 2. Букреєва Ю.В., Кальбус О.І. (2024) Хронічний головний біль. Хронічна мігрень з щоденним головним болем (огляд літератури). Укр. мед. часопис, 4(162): umj.com.ua/uk/publikatsia-252564-hronichnij-golovnij-bil-hronichna-migren-z-shhodennim-golovnim-bolem-oglyad-literaturi.
• 3. Gaul C., Meßlinger K., Holle-Lee D., Neeb L. (2017) Pathophysiology of Headaches. Dtsch Med Wochenschr., 142(6): 402–408. doi: 10.1055/s-0042-111694.
• 4. Guven Kose S., Kose H.C., Celikel F. et al. (2022) Chronic Pain: An Update of Clinical Practices and Advances in Chronic Pain Management. Eurasian J. Med., 54(Suppl. 1): 57–61. doi: 10.5152/eurasianjmed.2022.22307.
• 5. Melzack R. (1975) The McGill Pain Questionnaire: major properties and scoring methods. Pain, 1(3): 277–299. doi: 10.1016/0304-3959(75)90044-5.
• 6. Vahedi M., Mazdeh M., Hajilooi M. et al. (2018) The Relationship Between Salivary Alpha Amylase Activity and Score of McGill Pain Questionnaire in Patients With Tension Type Headache. Basic Clin. Neurosci., 9(1): 59–64. doi: 10.29252/nirp.bcn.9.1.59.
• 7. Mongini F., Deregibus A., Raviola F., Mongini T. (2003) Confirmation of the distinction between chronic migraine and chronic tension-type headache by the McGill Pain Questionnaire. Headache, 43(8): 867–877. doi.org/10.1 046/j.1526-4610.2003.03165.x.
• 8. Elizagaray-García I., Carvalho G.F., Szikszay T.M. et al. (2022) Psychophysical testing in chronic migraine and chronic tension type headache: An observational study. Cephalalgia, 42(7): 618–630. doi: 10.1177/03331024211060315.
• 9. Auvray M., Myin E., Spence C. (2010) The sensory-discriminative and affective-motivational aspects of pain. Neurosci. Biobehav. Rev., 34(2): 214–223. doi: 10.1016/j.neubiorev.2008.07.008.
• 10. Kaniecki R.G., Friedman D.I., Asher D. et al. (2023) Improving to Four or Fewer Monthly Headache Days Per Month Provides a Clinically Meaningful Therapeutic Target for Patients with Chronic Migraine. Pain Ther., 12(5): 1179–1194. doi: 10.1007/s40122-023-00525-x.
• 11. Altamura C., Brunelli N., Viticchi G. et al. (2023) Quantitative and Qualitative Pain Evaluation in Response to OnabotulinumtoxinA for Chronic Migraine: An Observational Real-Life Study. Toxins (Basel), 15(4): 284. doi: 10.3390/toxins15040284.

Надійшла до редакції/Received: 09.10.2024
Прийнято до друку/Accepted: 11.10.2024