Тематика Конгресу охопила усі розділи кардіології та суміжні спеціальності. Одне з головних питань — підхід до ведення пацієнтів із серцево-судинними хворобами в умовах стресу, зумовленого воєнними діями. Робота Конгресу була організована у формі пленарних та секційних засідань, лекцій, майстер-класів та розгляду клінічних випадків, конкурсу молодих вчених, секції стендових доповідей.
Володимир Коваленко, академік Національної академії медичних наук (НАМН) України, президент Всеукраїнської асоціації кардіологів України, щиро привітав учасників, побажав їм наснаги та натхнення, зазначивши: «XXV Національний конгрес кардіологів під час воєнного стану — важлива подія, яка демонструє єдність та незламність українських лікарів, як і всього українського народу». В. Коваленко висловив надію, що широке обговорення проблем практичної кардіології зумовить вдосконалення надання медичної допомоги при такій поширеній патології, як артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, а також невідкладних станах.
Зокрема, з метою покращення менеджменту артеріальної гіпертензії вітчизняні експерти за підтримки бюро ВООЗ розробили новий уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)». Він затверджений наказом МОЗ України № 1581 від 12 вересня 2024 року та оприлюднений на сайті відомства. Обґрунтування та положення протоколу засновані на принципах доказової медицини та базуються на Настанові з менеджменту артеріальної гіпертензії ESC 2023 року.
Нові рекомендації Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) 2024 р., а також матеріали останнього конгресу ESC, що відбувся наприкінці серпня — на початку вересня, було представлено до уваги учасників вітчизняного конгресу, тим більше що частина українських експертів також брали участь у заході в Лондоні.
Свою доповідь «Штучний інтелект і машинне навчання в серцево-судинній медицині» в онлайн-режимі представив президент ESC професор Томас Люшер (Лондон, Велика Британія). Розповідаючи про сучасний стан та перспективи запровадження штучного інтелекту в кардіології, доповідач звернув увагу на досвід колег з Китаю. Зокрема, багатоцентрове перехресне дослідження пацієнтів, яким проводили коронарну ангіографію або комп’ютерну томографію на 9 китайських клінічних базах, дозволив розробити алгоритм глибокого навчання, що базується на фотографіях обличчя. За висновком авторів, він може допомогти у виявленні ішемічної хвороби серця (ІХС). Цей метод може бути перспективним для попередньої оцінки ймовірності розвитку ІХС в амбулаторних клініках або скринінгу ІХС у громаді. Т. Люшер висловив сподівання, що завдяки технологіям штучного інтелекту медицина стане швидшою, ефективнішою та дуже точною, а лікарі матимуть більше часу для спілкування з пацієнтами.
Основні напрямки роботи конгресу
Значну увагу в доповідях приділено коморбідності в кардіології: поєднанню артеріальної гіпертензії, ІХС, порушень серцевого ритму, серцевої недостатності. Окреме секційне засідання було присвячене кардіореабілітації. Розглянуто міжнародні гайдлайни з кардіореабілітації та можливості їх адаптації в умовах України.
Розглянуто проблеми та здобутки міждисциплінарної взаємодії кардіологів із онкологами, ендокринологами, неврологами, акушерами-гінекологами тощо.
Чималий інтерес слухачів викликав розгляд основних напрямів розвитку фундаментальної кардіологічної науки, включаючи досягнення сьогодення. Зокрема, представлено роботи у сфері регенеративної медицини, а також нормативно-правове регулювання клітинної та тканинної терапії в Україні та світі.
Значну увагу приділено проблемам соціальної і профілактичної кардіології в умовах війни, надання кардіологічної допомоги військовослужбовцям.
Різноформатні заходи та дискусійні майданчики
Під час одного з пленарних засідань відбулася об’єднана сесія Міжнародного товариства кардіоонкології (International Cardio-Oncology Society — ICOS), колегії з кардіоонкології (Council of Cardio-Oncology) ESC та Всеукраїнської асоціації кардіологів України. Розглянуто питання реалізації мультидисциплінарного підходу в кардіоонкології, стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з онкопатологією, кардіоваскулярних ускладнень та їх менеджменту.
Традиційно значну увагу слухачів викликали питання мультифакторної профілактики в кардіології. До українських колег долучилися фахівці Балтійського товариства з атеросклерозу (Baltic Atherosclerosis Society), які провели спільне із Українським товариством з атеросклерозу засідання.
Сучасний досвід інтервенційних процедур у реперфузійній терапії розглянуто під час ще одного пленарного засідання. Представлено порівняльний аналіз результатів роботи «Регіональних реперфузійних мереж» в Україні, тенденції розвитку інтервенційної кардіології в Україні та світі, основні підходи та сучасні тенденції медикаментозної підтримки на основі рекомендацій ESC 2023 та висновків Конгресу ESC 2024. Під час секційних засідань розглянуто практичні аспекти невідкладної кардіології, інвазивної електрофізіології, серцево-судинної візуалізації, некоронарогенних хвороб серця, трансплантації.
Багато корисної з практичної точки зору інформації та навичок лікарі отримали завдяки майстер-класам, на яких розглянуто основні засади персоналізованої медицини, у тому числі у складних економічних умовах. Проведено також кілька круглих столів та засідань дискусійних клубів, у ході яких обговорили сучасне бачення актуальних проблем кардіології.
Під час Генеральної асамблеї Всеукраїнської асоціації кардіологів України представлено уніфікований протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)» (2024 р.) та обговорено нові рекомендації.
Конкурс молодих вчених надав можливість спробувати свої сили підростаючому поколінню кардіологів. Було також презентовано опубліковані у 2024 р. фахові видання:
- книгу «Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування»;
- Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності;
- Методичні рекомендації щодо лікування серцево-судинних захворювань у пацієнтів з цукровим діабетом;
- «Невідкладні стани при серцево-судинних захворюваннях: алгоритми діагностики та лікування».
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами cardiocongress.org.ua