ХVІ Конгрес Азійської асоціації щелепно-лицьових хірургів — ACOMS 2024

4 вересня 2024
643
Спеціальності :
Резюме

25–27 липня 2024 р. в м. Ченнаї (Індія) в Ченнайському конференц-центрі проходив ХVІ Конгрес Азійської асоціа­ції щелепно-лицьових хірургів — Asian Congress of Oral and Maxillofacial Surgery (ACOMS) 2024 (рис. 1). У заході взяли участь 1351 делегат із 33 країн світу. Представлено 864 усні доповіді та 487 постерів. Україну на цьому конгресі представляв І.С. Бродецький, доцент кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат медичних наук, дійсний член Української асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів, Європейської асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів, Міжнародної асоціації щелепно-лицьових хірургів (рис. 2). Основні напрямки конгресу відповідали наступним тематикам: хірургія скронево-нижньощелепного суглоба, патологія слинних залоз, онкологія щелепно-лицьової ділянки, пластична та косметична хірургія щелепно-лицьової ділянки, травматологія та реконструктивно-відновна хірургія щелепно-лицьової ділянки, запальні процеси щелепно-лицьової ділянки, мік­рохірургія щелепно-лицьової ділянки, імплантологія. Традиційно в перший день конгресу, окрім доповідей та майстер-класів, проходила виставка медичного обладнання, а також були представлені стенди різних асоціацій черепно-щелепно-лицьових хірургів, зокрема Міжнародної асоціації щелепно-лицьових хірургів, Індійської асоціації щелепно-лицьових хірургів. Серед представників медичного обладнання — бренди Штрауман, Остем, Страйкер, Брейн­лаб, КЛС Мартін, Нобель та ін.

Рисунок 1. Ченнайський конференц-центр — місце проведення ХVІ Конгресу Азійської асоціації щелепно-лицьових хірургів — ACOMS 2024
Рисунок 2. Делегат від України доцент І.С. Бродецький на ХVІ Конгресі Азійської асоціації щелепно-лицьових хірургів — ACOMS 2024. Поруч (на фото зліва) Гунаселан Раджан — діючий президент ACOMS, Індія

У великій лекційній залі проходила церемонія відкриття. Першим на відкриті мав слово діючий президент ACOMS — професор Гунаселан Раджан (рис. 3). У її рамках були доповіді усіх членів президії ACOMS (Тетсу Тахакаши, Бхагавандас Раї, Санджив Наїр та ін.) (рис. 4), президентів регіональних асоціацій та відповідальних за організацію конгресу осіб.

Рисунок 3. Виступ діючого президента ACOMS Гунаселана Раджана, Індія
Рисунок 4. Спільне фото усіх членів президії ACOMS, президентів регіональних асоціацій та відповідальних за організацію конгресу осіб (справа наліво — С. Джимсон, Раджа Кришнакумар, К. Нараянасамі, М. Равиндранатх, Раджан Гунаселан, Тахакаши Тетсу, Раї Бхагавандас, Рао Гириш, Верма Махеш, Майк Ленг, Санджив Наїр, Вікас Дупар)

Відповідальні особи прозвітували за минулі 2 роки роботи асоціації, де зазначили основні досягнення, розподіл бюджетних коштів, збільшення кількості діючих членів асоціації, гуманітарні місії в різних країнах Азії (за 25 років проведено >2,5 млн операцій за різними гуманітарними програмами) тощо. Обов’язковим кроком оголошено не тільки кількість країн, які взяли участь у конгресі, а й окремо представлена кожна із 33 країн, що відвідали конгрес. Оприлюднено, що наразі в ACOMS входить 10 тис. активних членів з більше ніж 60 інститутів та університетів Азії. На церемонії відкриття відбулися виступи місцевих гуртів, що вразили своїм колоритом.

Співробітником кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в секції «Онкологія голови та шиї» представлено усну доповідь (доцент І.С. Бродецький, співавтор професор В.О. Маланчук) (рис. 5).

Рисунок 5. Представник України — доцент кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат медичних наук І.С. Бродецький під час доповіді

Усна доповідь, яка була відібрана для презентації науковим комітетом конгресу з міжнародною участю, була присвячена додатковим критеріям МРТ-діагностики плео­морфних аденом привушних слинних залоз. Після закінчення доповіді, яка отримала позитивні відгуки, була жвава дискусія. За результатами наукової сесії доповідь доцента І.С. Бродецького визнана кращою серед усіх учасників.

Серед цікавих доповідей було відзначено в секції амбулаторної хірургії механіко-фізіологічну теорію росту щелеп та трьох молярів нижньої щелепи, де згідно з обґрунтуванням цієї теорії видалення трьох молярів на нижній щелепі необхідно проводити в дистально-щічному напрямі.

Індійські науковці в секції інфекційно-запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД) повідомили про ефективний метод лікування ран, що погано загоюються. Він полягає у використанні компресійного апарату з від’ємним тиском (рис. 6). Окрім того, ціла секція була присвячена діагностиці та лікуванню грибкових уражень ЩЛД (ці ураження досить поширені саме серед індійського населення), що значно збільшилися після COVID-19 (рис. 7).

Рисунок 6. Фото компресійного апарату з від’ємним тиском (а) та його застосування у пацієнтів із норицею на шкірі передньої поверхні шиї (б)
а б
Рисунок 7. Фото пацієнта з вадою середньої зони обличчя, що викликана грибковим ураженням на фоні COVID-19

Цікаву президентську історичну лекцію прочитав професор Іланкован. Вона була присвячена деформаціям обличчя серед індійського населення. Автор чітко підкреслив особливості рис обличчя населення Індії в історичному аспекті, які аномалії обличчя частіше виникають, та особливості їх лікування. Також зазначено, які саме лікарі з країн Азії були першими в лікуванні деформацій піднебіння (Крішна Лао (1992 р.), ортогнатичної хірургії — Ох та Сон, Південна Корея, пересадки вільного радіального клаптя з передпліччя — Янг Гуа, Китай (1981 р.).

На сучасному рівні представлена секція доповідей про судинні пухлини (гемангіоми та судинні мальформації), де автори звернули увагу на усі методи діагностики та лікування, особливо в дитячому віці. Окремо автори підкреслили ефективність емболізації привідних судин на сучасному рівні із використанням рентгенологічних методів. У секції судинних пухлин розглядали і питання їх етіології на генетичному рівні. Було наведено численні дослідження, які вказують, що судинні ураження із швидким кровообігом спричинені генами в сигнальних шляхах PISK, а судинні ураження із повільним кровообігом спричиненні генами в сигнальних шляхах RAS-MAPK (рис. 8).

Рисунок 8. Фото генетичних досліджень судинних пухлин

У секції захворювання слинних залоз йшла мова про переваги ендоскопічного методу лікування калькульозного та некалькульозного сіалоденіту, використання ендоскопічної літотрипсії, розкрито причини ускладнень ендоскопічної техніки та запропоновано шляхи її усунення.

У багатьох наукових секціях наприкінці проводилися жваві дискусії та обговорювалися складні клінічні випадки, що підвищувало загальний науковий рівень конгресу.

На XVІ Конгресі ACOMS підсумовано останні досягнення в щелепно-лицьовій хірургії попередніх років у цьому регіоні, окреслено подальші напрями її розвитку. Вітчизняні фахівці мали можливість спілкуватися з провідними щелепно-лицьовими хірургами з країн Азії та усього світу, зіставляти результати лікування пацієнтів щелепно-лицьового профілю, підходи до організації щелепно-лицьової хірургії та підготовки хірургів із загальносвітовою практикою.

Для науковців конгрес став важливим досвідом спілкування із зарубіжними колегами, дав можливість сформувати нові горизонти в спеціальності, розширити свої теоретичні знання, а головне — поглибити мотивацію вдосконалення, постійної праці та продовжувати утримувати високий рівень Міжнародної і вітчизняної щелепно-лицьової хірургії.

Активна участь української делегації в конгресі ACOMS в якості спікерів секцій свідчить про високий рівень визнання наших фахівців на міжнародній арені.

Висновки

1. Щелепно-лицьові хірурги світу розвивають можливості спеціалізації, розширюють співпрацю між фахівцями суміжних спеціальностей всіх країн.

2. Підвищуються складність і обсяг операцій з покращанням результатів лікування хворих зі складною патологією, в тому числі суміжних ділянок.

3. Потребує удосконалення підготовка молодих спеціалістів з щелепно-лицьової хірургії.

4. Українська асоціація черепно-щелепно-лицьових хірургів, кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця слідкують за сучасними напрямами розвитку спеціальності у світі та Україні, а програма для студентів, національний підручник з фаху кафедри університету відповідають сучасному напряму розвитку спеціальності.