Створення умов для здоров’я серця і судин в умовах постійного стресу: пошук ідеального помічника

Відомо, що стрес, зумовлений війною, є найпотужнішим патогенним чинником виникнення та загострення соматичних, психічних та поведінкових розладів [6]. Як свідчить нещодавнє дослідження, приблизно кожен 4-й українець демонструє низький рівень особистісної витривалості, що супроводжується емоційним дискомфортом і розгуб­леністю (відсутністю внутрішнього локусу контролю), що робить його більш сприйнятливим до стресів і хвороб [7]. Вплив психофізіологічного стресу на нейроендокринні механізми регуляції харчової поведінки є окремим чинником із досить значущими наслідками [8]. Зважаючи на це, вкрай необхідно звертати увагу пацієнтів на вибір більш корисних альтернатив серед харчових продуктів [9] та створення умов для адекватного функціонування серцево-судинної системи за допомогою біологічно активних речовин природного походження.

Дієтичні звички є одним із головних змінних факторів способу життя для профілактики захворювань і збереження загального хорошого стану здоров’я. Біологічно значущі елементи харчування, тобто мікро- та макронутрієнти, життєво необхідні для росту та відновлення тканин, синтезу нейромедіаторів і гормонів, нормального перебігу таких фізіологічних процесів, як запалення, метаболізм, протидія онкогенезу тощо. Раціональне харчування також є пе­ред­умо­вою здорового старіння, яке визначається як «процес розвитку та підтримки функціональних здібностей, що забезпечують благополуччя в літньому віці» [10].

Користь оптимально підібраного раціону добре відома на прикладі, зокрема, середземноморської дієти [11]. Відомі також її регіональні варіанти, наприклад, індосеред­земноморська, скандинавська, японська тощо [12]. Їх відмінними рисами є вживання достатньої кількості овочів, фруктів, риби, злаків, бобових та ненасичених жирних кислот.

Таурин у найкорисніших дієтах

Біомаркерами, за допомогою яких можна оцінити споживання риби, інших морепродуктів, овочів, сої, бобових, горіхів, молока, вважають таурин і магній; збільшення споживання цих мікронутрієнтів можна рекомендувати для профілактики серцево-судинних захворювань [12]. Такий вис­новок зроблено за результатами метааналізу, що включав 3960 учасників — представників 41 популяції з різних країн. Так, серцево-судинні ризики були значно нижчими у пацієнтів із показниками концентрації таурину та магнію в сечі знач­но вище за середні [13]. Це та інше дослідження в рамках координованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я програми CARDIAC (Cardiovascular Diseases and Alimentary Comparison) дозволило віднести до п’ятірки пов’язаних із харчуванням факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань такий показник, як відношення кількості таурину та креатиніну у сечі (табл. 1).

Таблиця 1. Асоційовані з дієтою фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань [13]

Так, відношення таурину до креатиніну у 24-годинній сечі, за даними WHO-CARDIAC, було обернено пов’язано зі смертністю від ішемічної хвороби серця та інсульту серед чоловіків і жінок.

Опубліковані останніми роками доказові дані високої якості:
1. Метааналіз (2018 р.) свідчить, що вживання таурину може забезпечити клінічно значуще зниження артеріального тиску без серйозних побічних ефектів [14].
2. Метааналіз та систематичний огляд (2024 р.), дали змогу зробити висновок про позитивний вплив таурину на численні фактори, пов’язані з метаболічним синдромом, включаючи систолічний та діастолічний артеріальний тиск, рівень глюкози та тригліцеридів у крові [15].

Отже, серед умовно незамінних поживних речовин (тобто з обмеженою можливістю ендогенного синтезу) особ­ливе місце в регулювальному впливі на функціональний стан органів і систем організму посідає таурин. Зниження артеріального тиску та смертності від інсульту у зв’язку з введенням таурину було доведено ще у 1980-х роках [16].

Ця амінокислота може синтезуватися ендогенно з метіоніну та цистеїну за наявності вітаміну В₆. Але у людини відзначаються низькі можливості його синтезу, і основним джерелом таурину є їжа [17]. Між тим таурин (2-аміноетансульфонова кислота) є однією з найпоширеніших амінокислот, виявлених в організмах еукаріотів. Зменшення кількості циркулюючого таурину є ознакою старіння багатьох видів, включаючи людей, причому протягом життя людини його рівень знижується на ~80% [18].

Таурин та довголіття

Оскільки рівень таурину знижується з віком, компенсація цієї втрати за допомогою додаткового вживання може затримати розвиток вікових проблем зі здоров’ям [19]. Дійсно, згідно з нещодавно опублікованими результатами дослідження in vivo, тривалість життя тварин збільшилася приблизно на 10% порівняно з контрольною групою; вони також здавалися здоровішими, їх м’язова витривалість та сила покращувалися [12]. При цьому таурин додавали до їжі в дозах, еквівалентних до визнаних безпечними для споживання людиною згідно з рекомендація­ми Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (European Food Safety Authority — EFSA) [20].

У дослідженнях in vivo також показано, що таурин формує кишкову мікробіоту, позитивно впливаючи на відновлення кишкового гомеостазу. У різних видів лабораторних тварин додавання таурину до раціону, починаючи із середнього віку, подовжувало тривалість життя на 10–23% [12, 21].

Попереднє клінічне дослідження, проведене з використанням даних Корейського національного дослідження здоров’я та харчування (Korea National Health and Nutrition Examination Survey — KNHANES), показало, що добавки таурину можуть знизити кардіометаболічний ризик у чоловіків похилого віку (старше 75 років) [22].

Чому таурин додають у енергетичні напої

Природна амінокислота таурин, яка міститься в різних харчових продуктах, включаючи морські водорості, рибу, м’ясо та деякі молочні продукти, надходить в організм при дотриманні типової дієти в кількості близько 40–400 мг на день [19]. Продукти, які містять найвищий рівень таурину, — водорості та молюски. Наприклад, ця сірко­вмісна амінокислота становить ~80% від загального вмісту амінокислот тихоокеанської устриці (Crassostrea gigas).

Біосинтез таурину змінюється залежно від віку. Зокрема, немовлята, на відміну від дорослих, не можуть синтезувати таурин із попередників метіоніну та цистеїну [23]. Таурин є найбільш поширеною вільною амінокислотою в жіночому молоці, що становить близько 50% від загальної кількості вільних амінокислот разом з глутаміновою кислотою [24]. Дані спостережень свідчать, що відносний дефіцит таурину в період новонародженості пов’язаний із несприятливими віддаленими наслідками розвитку нервової системи у недоношених і доношених немовлят. Відповідно до «Codex Alimentarius» таурин може бути доданий до молочних сумішей згідно з національними умовами [25]. Адже таурин сприяє пренатальному та постнатальному росту та розвитку й захищає від захворювань, таких як кардіоміопатія, ниркова дисфункція, аномалії розвитку та серйозне пошкодження ней­ронів сітківки [26].

Отже, хоча назва цієї амінокислоти походить від латинського слова «taurus» (бик), коров’яче молоко та яловичина не є основними джерелами надходження її в організм. Вона з’явилася завдяки екстракції з бичачої жовчі першовідкривачами Леопольдом Гмеліним і Фрідріхом Тідеманом з Німеччини у 1827 р. [19, 20]. До того ж, здається, найвідоміший бренд «енергетичних» напоїв отримав свою англомовну назву з огляду саме на цей свій інгредієнт. Саме використання таурину у складі енергетиків породжує деякі хибні переконання, властиві побутовій свідомості (табл. 2). Зокрема, було б помилкою вважати, що таурин активує центральну нервову діяльність, подіб­но до кофеїну [28]. Адже він специфічно зв’язується з рецепторами гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) та, за даними досліджень in vivo, попереджає судоми, викликані антагоністами ГАМК_A, та підвищення тривожності внаслідок стресу. Тобто таурин у складі енергетичних напоїв, навпаки, балансує надмірний збуджувальний ефект кофеїну.

Таблиця 2. Міфи та факти про таурин

«Пероральне щоденне вживання доз таурину в діапазоні 3–6 г протягом періодів до 1 року не спричинило негативного впливу на здоров’я», — зазначено в підсумку клінічних досліджень, проаналізованих EFSA в огляді щодо безпеки енергетичних напоїв [20]. Тому за скарги та симптоми (посилене серцебиття, збудження, безсоння, тахікардія, артеріальна гіпертензія, тремор і шлунково-кишкові розлади) при надмірному вживанні енергетичних напоїв відповідає лише кофеїн. Жодних негативних наслідків поєднання таурину з кофеїном не виявлено [28].

Деякі дослідження показують, що таурин може підвищити фізичну працездатність, зменшити пошкодження м’язів і послабити оксидативний стрес, спричинений фізичними вправами. Його потенціал для збільшення скоротливості м’язів, зменшення втоми і підвищення рівня лактату у м’язах після тренувань викликав інтерес серед спортсменів [29, 30]. Додавання таурину в раціон, здатність до синтезу якого в організмі обмежена, може посилити енергетичний обмін м’язової тканини, сприяти нормалізації функціонування серцево-судинної системи, вуглеводного обміну.

Отже, біосинтетична здатність таурину, що міститься в різних тканинах людини (табл. 3), обмежена, і його додавання в раціон має цілу низку корисних ефектів [31]:

• підтримка функціонування серцево-судинної системи;
• забезпечення нормальної роботи м’язів та відтермінування настання втоми;
• сприяння когнітивним процесам;
• регуляція нормального метаболізму;
• захист імунної системи.

Таблиця 3. Вміст таурину в різних тканинах людини [19]

Хімічно таурин характеризується аміногрупою (NH₂), карбоксильною групою (COOH) і групою сульфокислоти (SO₃H), приєднаними до бета-вуглецю (рис. 1); його відносно проста структура забезпечує виконання різноманітних функцій в організмі.

Рисунок 1. Хімічна структура таурину

Таурин є модулятором різних основних процесів, включаючи осморегуляцію, модуляцію фосфорилювання білків, регуляцію іонів кальцію, антиоксидантну відповідь, стабілізацію мембран, кон’югацію жовчних кислот, ліпідний обмін, регуляцію глюкози [32]. Він також кон’югується з холестерином, сприяючи виведенню холестерину за допомогою утворення солей жовчних кислот та перетравлення жирів. Крім того, таурин відіграє важливу роль у зниженні продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), тим самим захищаючи клітини від пошкодження тканин.

Цікаво, що ця амінокислота демонструє важливі антиоксидантні властивості, захищаючи клітини від оксидативного та нітрозативного стресу шляхом поглинання вільних радикалів і активних форм кисню (АФК). Ці антиоксидантні дії, безумовно, сприяють його потенційним перевагам з точки зору нейропротекції та здоров’я серцево-судинної системи [33].

Таурин і здоров’я серцево-судинної системи

Таурин відіграє вирішальну роль у фізіології серцево-судинної системи, де на нього припадає ~50% загальної кількості вільних амінокислот [32]. Він бере участь у регуляції артеріального тиску, зменшенні наслідків запалень та покращенні функції ендотелію; загалом ці властивості сприяють його потенціалу щодо зниження ризику та прогресування серцево-судинних захворювань [19]. Численні клінічні дослідження розкрили потенційні кардіопротекторні ефекти таурину, зокрема, вплив на артеріальний тиск, скорочувальну здатність серця, функцію судин та регулювання метаболізму (табл. 4).

Таблиця 4. Механізми сприятливого впливу таурину на функціонування серцево-судинної системи [19, 35]

Протидіючи розвитку атеросклерозу, таурин посилює біотрансформацію холестерину в жовчні кислоти, а збільшена кількість жовчних кислот, своєю чергою, може посилити виведення холестерину з організму. Вплив таурину на рівень холестерину в сироватці крові асоційований зі зміною активності 7-α-гідроксилази та 3-гідрокси-3-метилглутарил-КоА-редуктази в печінці [34]. В експерименті встановлено, що таурин гальмує секрецію одного з основних індивідуальних факторів ризику розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця — аполіпопротеїну В, незамінного структурного компонента ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїнів дуже низької щільності, необхідного для їх внутрішньоклітинного синтезу та секреції.

Антигіпертензивний ефект таурину може бути частково наслідком його впливу на серцево-судинний центр у довгастому мозку та зниження концентрації моноамінів у ЦНС (Yoshioka M. et al., 2007). А оскільки таурин блокує ефекти ангіотензину ІІ, що також є одним із механізмів його антигіпертензивної дії, таким чином може зменшитися стресовий вплив на серцево-судинну систему (Xu Y.J. et al., 2008). Таурин може супресивно впливати на симпатичну нервову систему, нормалізуючи підвищену серцеву активність (Fujita Т., Sato Y., 1988; Mizushima S. et al., 1996). Ендогенна опіатна активація, тісно пов’язана з супресією симпатичної нервової системи, може сприяти гіпотензивному ефекту таурину при артеріальній гіпертензії, спричиненій надлишком хлориду натрію (Fujita Т., Sato Y., 1988). Таурин також зменшує викликану ангіотензином II гіпертрофію міокарда за рахунок інгібування активації протеїнкінази С і мітогенасоційованої протеїнкінази [35].

Захисний ефект таурину при інфаркті міокарда та інсульті ґрунтується на здатності таурину попереджати апоптоз [32]. Так, розмір інфаркту при ішемічному пошкодженні головного мозку значно зменшується за рахунок пригнічення проапоптотичних білків після лікування таурином [36].

Подібні молекулярні механізми реалізуються також задля захисту кардіоміоцитів під час інфаркту міокарда [37]. Зокрема, таурин захищає кардіоміоцити від пошкоджень, викликаних як надмірним, так і недостатнім рівнем іонів кальцію, завдяки його регулювальному впливу на активність потенціалзалежних кальцієвих та натрієвих каналів [32]. Більше того, таурин може забезпечити кардіо­протекцію в умовах ішемії-реперфузії завдяки своїм антиоксидантним властивостям, запобігаючи спричиненому окисненням пошкодженню мембрани кардіоміоцитів та подальшому надмірному накопиченню Ca²⁺ всередині клітини [38].

Крім того, таурин захищає ендотеліальні клітини від апоптозу за допомогою інгібування гіпергомоцистеїнемії [39]. Послаблення мітохондріальної дисфункції, спричиненої різними токсинами, дозволяє таурину полегшувати пошкодження серця, спричинені широким спект­ром токсинів [40].

Клінічна оцінка антигіпертензивного, гіперхолестеринемічного та кардіотонічного ефектів таурину

Клінічні випробування продемонстрували потенціал таурину для зниження артеріального тиску, покращення функції лівого шлуночка та підвищення фізичної здатності в осіб із серцевою недостатністю (табл. 5).

Таблиця 5. Основні дослідження впливу таурину на серцево-судинну систему [35]

Наприклад, вживання таурину (500 мг/3 рази на добу протягом 2 тиж) у пацієнтів із серцевою недостатністю знач­но знижувало рівні загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності та високочутливого С-реактивного білка) [41]. Примітно, що в 1985 р. таурин був схвалений для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю в Японії [19].

У нещодавньому клінічному дослідженні 120 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу були випадковим чином розподілені для прийому 1 г таурину або плацебо тричі на добу протягом 8 тиж. У пацієнтів, які приймали таурин, виявлено значне зниження рівня інсуліну та інсулінорезистентності порівняно з групою плацебо, що супроводжувалося значним зменшенням кількох маркерів запалення, оксидативного стресу та ендотеліальної дисфункції [42].

Один з найкращих рослинних кардіотоніків

Кардіопротекторна протиішемічна та кардіотрофічна дія таурину, за свідченням вітчизняних вчених, зумовлює адитивний ефект у комплексному застосуванні із екстрактом глоду [43].

Зауважимо, що глід колючий (Crataegus oxyacantha L.) отримав свою назву від грецького слова κράτος — сила. C. oxyacantha вважається одним із кращих кардіотоніків рослинного походження та з успіхом застосовується в лікуванні серцевої недостатності, стенокардії, артеріальної гіпертензії, легких порушень серцевого ритму, атеросклерозу. Вважається, що серцево-судинні ефекти C. oxyacantha є результатом позитивної інотропної активності, здатності підвищувати цілісність стінки кровоносної судини та покращувати коронарний кровотік, а також позитивного впливу на використання кисню (рис. 2) [44]. У рослині містяться олігомерні проціанідини та флавонові/флавонольні типи флавоноїдів, які вважаються основними групами діючих речовин, фенольні кислоти, тритерпени, жирні кислоти та стерини [46].

Рисунок 2. Механізм дії екстракту глоду в попередженні прогресування ішемічної хвороби серця [45]

ММП — матриксні металопротеази; ІЛ — інтерлейкін, ФНП-α — фактор некрозу пухлини-α; ПГ — простангландин.

Основна хімічна складова глоду — поліфенольний флавоноїд, який відповідає за його основні фармакологічні функції: судинорелаксивний, протизапальний та антиоксидантний ефект. Інші численні компоненти є олігомерними проантоціанідинами, наприклад, проціанід, проціанідин B-2, гіперозид тощо та інші флавоноїди, наприклад вітексин, рутин тощо. Крім того, екстракти глоду впливають як на ендотеліальні клітини, так і на клітини гладких м’язів судин. Екстракт глоду викликає вазодилатацію шляхом підвищення фосфорилювання та активації ферменту, що посилює синтез і вивільнення NO в ендотеліальних клітинах [47]. Екстракт квітів і листя глоду, ймовірно, може активувати кілька інших метаболічних шляхів, таких як PI3-кіназа, сигнальні білки Src, Akt і ряд антиоксидантних ферментів (CAT, SOD), що зумовлюють ендотелійзалежну релаксацію. Разом із залученням усіх механізмів Crataegus покращує наслідки гіпертонічної хвороби [48]. Цікаво, що екстракт також чинить протизапальну дію, знижуючи рівень VCAM-1, IL-6, NF-kB, iNOS і TNF-a [49].

Багато клінічних випробувань свідчать про здатність екстракту глоду покращувати стан пацієнтів кардіологічного профілю зі стенокардією, артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, серцевими аритміями, міокардитом, атеросклерозом, безсонням та тривожними розладами [50–56]. У дослідженні за участю 2681 пацієнта із застійною серцевою недостатністю введення екстракту глоду (900 мг/добу) протягом 620 днів зменшувало відношення ризику раптової серцевої смерті у пацієнтів зі зниженою функцією лівого шлуночка [57]. Застосування глоду (450 мг двічі на добу) протягом 6 міс у 120 амбулаторних пацієнтів із симптоматичною хронічною серцевою недостатністю зумовило помірне покращення фракції викиду лівого шлуночка [58].

Метааналіз рандомізованих клінічних випробувань дозволив зробити висновок, що C. oxycantha може бути безпечним та ефективним засобом у комплексному лікуванні серцевої недостатності, забезпечуючи покращення переносимості фізичних навантажень та зменшення вираженості таких симптомів, як задишка та втомлюваність. У метааналіз включено дані 8 досліджень за участю 632 пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (класи I–III за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації). Добові дози екстракту глоду становили 160–1800 мг [59].

У недавньому клінічному дослідженні відмічено зниження діастолічного артеріального тиску у пацієнтів з цук­ровим діабетом 2-го типу протягом 16 тиж після щоденного споживання 1200 мг екстракту глоду [60]. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1-ї стадії, які приймали екстракт глоду (500–600 мг/добу) протягом 10 тиж, відмічали зниження як діастолічного, так і систолічного артеріального тиску [61]. Крім того, у пацієнтів під час лікування глодом також виявили достовірну тенденцію до зниження тривожності (р=0,094).

Пустирник серцевий

Кардіотонічні, гіпотензивні, кардіопротекторні та седативні властивості таурину та екстракту глоду доповнюються седативним та декількома кардіотропними ефектами третього компонента комплексу Таукард — пустирника серцевого (Leonurus cardiaca L.). Так, нещодавні фармакологічні дослідження показали, що ця рослина родини губоцвітних має протизапальні, антиоксидантні, антиапоптотичні, антитромбоцитарні та проангіогенні властивості, забезпечуючи потенційну користь для серцево-судинної системи [62].

У траві пустирника містяться алкалоїди (леонурин, леонуридин), протоалкалоїд стахідрин, флавоноїди (квінквелозид, рутозид, кверцетин, ізокверцетин, кверцитрин, глюкорамнозид, гіперозид, генкванін), терпени, сапоніни, дубильні речовини, вітаміни А, Е, С, органічні кислоти (яблучна, винна, лимонна, фосфорна, ванілінова), стероли. Провідними активними компонентами собачої кропиви є буфадієнолідові глікозиди поряд з великою кількістю фенольних глікозидів [63].

Такий склад фізіологічно активних речовин зумовлює седативну, антиангінальну, гіпотензивну, спазмолітичну, сечогінну дію та м’який кардіотонізувальний ефект (рис. 4) [64]. Зокрема, стахідрин (алкалоїд, виявлений у L. cardiaca) має доведену користь для полегшення ендотеліальної дисфункції, спричиненої гомоцистеїном, підвищуючи біодоступність оксиду азоту (NO), таким чином забезпечуючи функцію ендотелію [65].

Рисунок 3. Клініко-фармакологічні ефекти екстракту пустирника серцевого [63]

Екстракт трави пустирника з успіхом застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, особливо якщо вона поєднується із тривожністю та порушенням сну. Так, застосування екстракту L. cardiaca (600 мг 2 рази на добу) протягом 28 днів забезпечило зміни систолічного та діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і електрокардіограми у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1-ї і 2-ї стадій, що супроводжувалося поліпшенням психоемоційного статусу (тривога, емоційне виснаження, головний біль, порушення сну) [66]. Підкреслюють, що традиційне використання екстракту пустирника при симптомах нервового перенапруження, серцебитті, нападах тривоги, інших проявах вегетативної дисфункції з кардіалгією знаходить підтвердження завдяки численним експериментальним та клінічним даним [67].

Багатофакторний вплив комплексу

Таким чином, компоненти комплексу Таукард спрямовані на покращення умов функціонування серцево-судинної системи завдяки численним кардіопротекторним властивостям. Вживання комплексу із вмістом таурину (867,0 мг), екстракту трави кропиви собачої (пустирника, 87,0 мг), екстракту плодів глоду (43,0 мг) у профілактиці та терапії захворювань серцево-судинної системи різної етіо­логії є добре обґрунтованим з клініко-фармакологічної точки зору. Як додаткове джерело біологічно активних речовин із вагомим внеском у нормалізацію фізіологічних процесів з боку серцево-судинної системи може покращити умови для фармакотерапевтичного лікування.

Комплекс Таукард буде особливо корисним на фоні не­оптимального раціону харчування «західного» типу (із переважанням рафінованих продуктів промислового приготування, нестачею овочів, фруктів, морепродуктів). На жаль, такої дієти часто дотримуються люди, що мають велике навантаження на підприємствах, у побуті, закладах освіти та в лавах збройних сил. До джерел постійного психоемоційного навантаження наразі належать чинники, пов’язані із війною. За таких умов до неоптимальної організації харчування приєднуються нервове перенапруження і тривога, що даються взнаки у формуванні нейроендокринних розладів, вегетативної дисфункції та початкових проявів серцево-судинних та кардіоваскулярних захворювань. Таким пацієнтам, Таукард буде корисним особливо за наявності проявів метаболічного синдрому. Хворі на цукровий діабет за наявності мікро- та макроангіопатій отримуватимуть користь від вживання комплексу Таукард.

Рослинно-амінокислотний комплекс, що представляє ТОВ «АСТРАФАРМ», радять вживати дорослим по 1 таблетці на добу перед прийомом їжі. Тривалість споживання 3–4 тиж. Кількість таблеток на добу та тривалість споживання можуть бути збільшені за призначенням лікаря.

Важливо, що комплекс виробляється на підприємстві, що працює відповідно до вимог Належної виробничої практики (GMP), сертифікованому за міжнародними стандартами якості, безпеки продукції та управління в галузі харчової промисловості ISO 22000:2018 (сертифікат № QCAS-BPP-20-050681), на якому впроваджено систему HACCP (сертифікат № 180905149101).

Список використаної літератури

• 1. Francula-Zaninovic S., Nola I.A. (2018) Management of Measurable Variable Cardiovascular Disease’ Risk Factors. Curr. Cardiol. Rev., 14(3): 153–163. doi: 10.2174/1573403X14666180222102312.
• 2. Reiner Ž., Catapano A.L., De Backer G. et al. (2011) ESC/EAS Džepne smjernice. ESC/EAS smjernice za liječenje dislipidemija, prilagođeno prema ESC smjernicama za liječenje dislipidemija. Eur. Heart J., 32: 1769–1818.
• 3. Anderson K.M., Odell P.M., Wilson P.W. et al. (1991) Cardiovascular disease risk profile. Am. Heart J., 121: 293–298.
• 4. Ryden L., Grant P.J., Anker S.D. et al. (2013) ESC Pocket Guidelines. 2013 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Adapted from the ESC Guidelines on diabetes, pre-diabets and cardiovascular diseases. Eur. Heart J., 34(39): 3035–3087.
• 5. Nascimento B.R., Brant L.C.C., Moraes D.N. et al. (2015) Almanah 2014: Globalno zdravlje i kardiovaskularne bolesti. Cardiol. Croat., 10: 113–123.
• 6. Figley C., Huggard P., Rees C. (2013) First do no self harm: Understanding and promoting physician stress resilience. Oxford: Oxford University Press.
• 7. Predko V., Schabus M., Danyliuk I. (2023) Psychological characteristics of the relationship between mental health and hardiness of Ukrainians during the war. Front Psychol., 10; 14: 1282326. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1282326.
• 8. Hill D., Conner M., Clancy F. et al. (2022) Stress and eating behaviours in healthy adults: a systematic review and meta-analysis. Health Psychol. Rev., 16(2): 280–304. doi: 10.1080/17437199.2021.1923406.
• 9. Standen E.C., Finch L.E., Tiongco-Hofschneider L. et al. (2022) Healthy versus unhealthy comfort eating for psychophysiological stress recovery in low-income Black and Latinx adults. Appetite, 1; 176: 106140. doi: 10.1016/j.appet.2022.106140.
• 10. World Health Assembly (2016) The Global Strategy and Action Plan on Ageing and Health 2016–2020: Towards a World in Which Everyone Can Live a Long and Healthy Life. World Health Organization; Geneva, Switzerland: 2016.
• 11. Wang J.-S., Liu W.-J., Lee C.-L. (2022) Associations of Adherence to the DASH Diet and the Mediterranean Diet with All-Cause Mortality in Subjects with Various Glucose Regulation States. Front. Nutr., 9: 828792. doi: 10.3389/fnut.2022.828792.
• 12. Singh R.B., Nabavizadeh F., Fedacko J. et al. (2022) Dietary Approaches to Stop Hypertension via Indo-Mediterranean Foods, May Be Superior to DASH Diet Intervention. Nutrients, Dec 22; 15(1): 46. doi: 10.3390/nu15010046.
• 13. Yamori Y., Taguchi T., Mori H. et al. (2010) Low cardiovascular risks in the middle aged males and females excreting greater 24-hour urinary taurine and magnesium in 41 WHO-CARDIAC study populations in the world. J. Biomed. Sci., 24; 17 (Suppl. 1): S21. doi: 10.1186/1423-0127-17-S1-S21.
• 14. Waldron M., Patterson S.D., Tallent J. et al. (2018) The Effects of Oral Taurine on Resting Blood Pressure in Humans: a Meta-Analysis. Curr. Hypertens Rep., 13; 20(9): 81. doi: 10.1007/s11906-018-0881-z.
• 15. Tzang C.C., Chi L.Y., Lin L.H. et al. (2024) Taurine reduces the risk for metabolic syndrome: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Nutr. Diabetes, 16; 14(1): 29. doi: 10.1038/s41387-024-00289-z.
• 16. Yamori Y. on behalf of the WHO-CARDIAC study group (2006) Food factors for atherosclerosis prevention: Asian perspective derived from analyses of world wide dietary biomarkers. Exp. Clin. Cardiol., 11: 94–8.
• 17. McGaunn J., Baur J.A. (2023) Taurine linked with healthy aging. Science. 9; 380(6649): 1010–1011. doi: 10.1126/science.adi3025.
• 18. Singh P., Gollapalli K., Mangiola S. et al. (2023) Taurine deficiency as a driver of aging. Science, Jun 9; 380(6649): eabn9257. doi: 10.1126/science.abn9257.
• 19. Santulli G., Kansakar U., Varzideh F. et al. (2023) Functional Role of Taurine in Aging and Cardiovascular Health: An Updated Overview. Nutrients, Sep 30; 15(19): 4236. doi: 10.3390/nu15194236.
• 20. European Food Safety Authority recommendations — EFSA (2009) Scientific Opinion of the Panel on Food Additives and Nutrient Sources added to Food on a request from the Commission on the use of taurine and D-glucurono-γ-lactone as constituents of the so-called «energy» drinks. The EFSA Journal, 935: 1–31.
• 21. Graham F. (2023) Daily briefing: Taurine makes animals live longer — but don’t binge on Red Bulls yet. Nature, 9. doi: 10.1038/d41586-023-01948-4.
• 22. Jun H., Choi M.J. (2019) Relationship Between Taurine Intake and Cardiometabolic Risk Markers in Korean Elderly. Adv. Exp. Med. Biol., 1155: 301–311. doi: 10.1007/978-981-13-8023-5_29.
• 23. Almeida C.C., Mendonça Pereira B.F. et al. (2021) Bioactive Compounds in Infant Formula and Their Effects on Infant Nutrition and Health: A Systematic Literature Review. Int. J. Food Sci., 14: 8850080. doi: 10.1155/2021/8850080.
• 24. Chuang C.-K., Lin S.-P., Lee H.-C. et al. (2005) Free amino acids in full-term and pre-term human milk and infant formula. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 40(4): 496–500. doi: 10.1097/01.mpg.0000150407.30058.47.
• 25. Codex Alimentarius (2023) Adopted as a worldwide Standard in 1981. Amendment: 1983, 1985, 1987, 2011 2015, 2016, 2020, 2023. Revision: 2007. International Foods Standards: FAO/WHO; 2007. Standard for infant formula and formulas for special medical purposes intended for infants. CXS 72-1981. http://www.fao.org/fao-who-codexalimentarius/sh-proxy/en/%3Flnk%3D1%26url%3Dhttps%25253A%25252F%25252Fworkspace.fao.org
  %25252Fsites%25252Fcodex%25252FStandards%25252FCXS%252B72-1981%25252FCXS_072e.pdf.
• 26. Ripps H., Shen W. (2012) Review: Taurine: a «very essential» amino acid. Molecular Vision, 18: 2673–2686.
• 27. Jakaria M., Azam S., Haque M.E. et al. (2019) Taurine and its analogs in neurological disorders: Focus on therapeutic potential and molecular mechanisms. Redox Biol., Jun; 24: 101223. doi: 10.1016/j.redox.2019.101223.
• 28. Schaffer S.W., Shimada K., Jong C.J. et al. (2014) Effect of taurine and potential interactions with caffeine on cardiovascular function. Amino Acids, May; 46(5): 1147–57. doi: 10.1007/s00726-014-1708-0.
• 29. Chen Q., Li Z., Pinho R.A. et al. (2021) The Dose Response of Taurine on Aerobic and Strength Exercises: A Systematic Review. Front Physiol., 18; 12: 700352. doi: 10.3389/fphys.2021.700352.
• 30. Kurtz J.A., VanDusseldorp T.A., Doyle J.A. et al. T(2021) aurine in sports and exercise. J. Int. Soc. Sports Nutr., 18: 39. doi.org/10.1186/s12970-021-00438-0.
• 31. EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA) (2011) Scientific Opinion on the substantiation of health claims related to taurine and «immune system protection» (ID 611), «metabolism processes» (ID 613), contribution to normal cognitive function (ID 1659), maintenance of normal cardiac function (ID 1661), maintenance of normal muscle function (ID 1949) and delay in the onset of physical fatigue during exercise (ID 1958) pursuant to Article 13(1) of Regulation (EC) No 1924/2006. EFSA Journal, 9(4): 2035. doi: 10.2903/j.efsa.2011.2035.
• 32. Baliou S., Adamaki M., Ioannou P. et al. (2021) Protective role of taurine against oxidative stress (Review). Mol. Med. Rep., 24(2): 605. doi: 10.3892/mmr.2021.12242.
• 33. Jong C.J., Sandal P., Schaffer S.W. (2021) The Role of Taurine in Mitochondria Health: More Than Just an Antioxidant. Molecules, 13; 26(16): 4913. doi: 10.3390/molecules26164913.
• 34. Murakami S., Sakurai T., Tomoike H. et al. (2010) Prevention of hypercholesterolemia and atherosclerosis in the hyperlipidemia- and atherosclerosis-prone Japanese (LAP) quail by taurine supplementation. Amino Acids, 38: 271–278. doi: 10.1007/s00726-009-0247-6.
• 35. Qaradakhi T., Gadanec L.K., McSweeney K.R. et al. (2020) The Anti-Inflammatory Effect of Taurine on Cardiovascular Disease. Nutrients, 17; 12(9): 2847.
• 36. Gharibani P., Modi J., Menzie J. et al. (2015) Comparison between single and combined post-treatment with S-Methyl-N,N-diethylthiolcarbamate sulfoxide and taurine following transient focal cerebral ischemia in rat brain. Neuroscience, 300: 460–473.
• 37. Yang Y., Zhang Y., Liu X. et al. (2013) Exogenous taurine attenuates mitochondrial oxidative stress and endoplasmic reticulum stress in rat cardiomyocytes. Acta Biochim. Biophys. Sin. (Shanghai), 45: 359–367.
• 38. Xu Y.J., Arneja A.S., Tappia P.S. et al. (2008) The potential health benefits of taurine in cardiovascular disease. Exp. Clin. Cardiol., 13(2): 57–65.
• 39. Zulli A., Lau E., Wijaya B.P. et al. (2009) High dietary taurine reduces apoptosis and atherosclerosis in the left main coronary artery: Association with reduced CCAAT/enhancer binding protein homologous protein and total plasma homocysteine but not lipidemia. Hypertension, 53: 1017–1022. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.109.129924.
• 40. Ghosh J., Das J., Manna P. et al. (2009) Taurine prevents arsenic-induced cardiac oxidative stress and apoptotic damage: Role of NF-kappa B, p38 and JNK MAPK pathway. Toxicol. Appl. Pharmacol., 240: 73–87. doi: 10.1016/j.taap.2009.07.008.
• 41. Ahmadian M., Roshan V.D., Aslani E. et al. (2017) Taurine supplementation has anti-atherogenic and anti-inflammatory effects before and after incremental exercise in heart failure. Ther. Adv. Cardiovasc. Dis., 11: 185–194. doi: 10.1177/1753944717711138.
• 42. Moludi J., Qaisar S.A., Kadhim M.M. et al. (2022) Protective and therapeutic effectiveness of taurine supplementation plus low calorie diet on metabolic parameters and endothelial markers in patients with diabetes mellitus: a randomized, clinical trial. Nutr. Metab. (Lond). 23; 19(1): 49. doi: 10.1186/s12986-022-00684-2. Erratum in: Nutr. Metab. (Lond). 2022 Sep 9; 19(1): 62. doi: 10.1186/s12986-022-00697-x.
• 43. Чекман И.С., Горчакова Н.А., Французова С.Б. и др. (2003) Кардиопротекторы — клинико-фармакологические аспекты. Укр. мед. часопис, 6(38): 18–25. http://www.umj.com.ua/article/1017.
• 44. Rigelsky J.M., Sweet B.V. (2002) Hawthorn: pharmacology and therapeutic uses. Am. J. Health Syst. Pharm., 1; 59(5): 417–22. doi: 10.1093/ajhp/59.5.417.
• 45. Ding J., Wu J., Wei H. et al. (2022) Exploring the Mechanism of Hawthorn Leaves Against Coronary Heart Disease Using Network Pharmacology and Molecular Docking. Front Cardiovasc. Med., 16; 9: 804801. doi: 10.3389/fcvm.2022.804801.
• 46. Orhan I.E. (2018) Phytochemical and Pharmacological Activity Profile of Crataegus oxyacantha L. (Hawthorn) — A Cardiotonic Herb. Curr. Med. Chem., 25(37): 4854–4865. doi: 10.2174/0929867323666160919095519.
• 47. Asgary S., Naderi G.H., Sadeghi M. et al. (2004) Antihypertensive effect of Iranian Crataegus curvisepala Lind.: a randomized, double-blind study. Drugs Exp. Clin. Res., 30(5–6): 221–5.
• 48. Verma T., Sinha M., Bansal N. et al. (2021) Plants Used as Antihypertensive. Nat. Prod. Bioprospect., Apr; 11(2): 155–184. doi: 10.1007/s13659-020-00281-x. Epub 2020 Nov 11. PMID: 33174095; PMCID: PMC7981375.
• 49. Negi P.S., Singh R., Dwivedi S.K. (2018) Evaluation of Antihypertensive Effect of Fruit Beverage of Crataegus crenulata Roxb. A wild Shrub of Himalayan Hills. Defi. Life Sci. J., 2(3): 146–150. doi: 10.14429/dlsj.3.12571.
• 50. Degenring F.H., Suter A., Weber M. et al. (2003) A randomised double blind placebo controlled clinical trial of a standardised extract of fresh Crataegus berries (Crataegisan) in the treatment of patients with congestive heart failure NYHA II. Phytomedicine, 10(5): 363–9. doi: 10.1078/0944-7113-00312.
• 51. Song J., Shin S.M., Kim H. (2019) Efficacy and safety of HT048 and HT077 for body fat and weight loss in overweight adults: A study protocol for a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Medicine, 98: e17922.
• 52. Kadas Z., Evrendilek G.A., Heper G. (2014) The metabolic effects of hawthorn vinegar in patients with high cardiovascular risk group. J. Food Nutr. Res., 2: 539–545.
• 53. Asher G.N., Viera A.J., Weaver M.A. et al. (2012) Effect of hawthorn standardized extract on flow mediated dilation in prehypertensive and mildly hypertensive adults: A randomized, controlled cross-over trial. BMC Complement. Altern. Med., 12: 26.
• 54. Al-Gareeb A.I.A. (2012) Effect of hawthorn extract on blood pressure and lipid profile in patients with stage I hypertension: A placebo-controlled, double-blind randomized trial. Mustansiriya Med. J., 11: 52–57.
• 55. Asgary S., Naderi G.H., Sadeghi M. et al. (2004) Antihypertensive effect of Iranian Crataegus curvisepala Lind.: A randomized, double-blind study. Drugs Exp. Clin. Res., 30: 221–225.
• 56. Degenring F., Suter A., Weber M. et al. (2003) A randomised double blind placebo controlled clinical trial of a standardised extract of fresh Crataegus berries (Crataegisan®) in the treatment of patients with congestive heart failure NYHA II. Phytomedicine, 10: 363–369.
• 57. Zapfe G. (2001) Clinical efficacy of Crataegus extract WS® 1442 in congestive heart failure NYHA class II. Phytomedicine, 8: 262–266.
• 58. Holubarsch C.J., Colucci W.S., Meinertz T. et al. (2008) The efficacy and safety of Crataegus extract WS 1442 in patients with heart failure: The SPICE trial. Eur. J. Heart Fail, 10: 1255–1263.
• 59. Zick S.M., Vautaw B.M., Gillespie B. et al. (2009) Hawthorn Extract Randomized Blinded Chronic Heart Failure (HERB CHF) trial. Eur. J. Heart Fail, 11: 990–999.
• 60. Pittler M.H., Schmidt K., Ernst E. (2003) Hawthorn extract for treating chronic heart failure: meta-analysis of randomized trials. Am. J. Med., Jun 1; 114(8): 665–74.
• 61. Walker A.F., Marakis G., Simpson E. et al. (2006) Hypotensive effects of hawthorn for patients with diabetes taking prescription drugs: A randomised controlled trial. Br. J. Gen. Pract., 56: 437–443.
• 62. Walker A.F., Marakis G., Morris A.P. et al. (2002) Promising hypotensive effect of hawthorn extract: a randomized double-blind pilot study of mild, essential hypertension. Phytother Res., Feb; 16(1): 48–54. doi: 10.1002/ptr.947. PMID: 11807965.
• 63. Liao L., Tang Y., Li B. et al. (2023) Stachydrine, a potential drug for the treatment of cardiovascular system and central nervous system diseases. Biomed. Pharmacother., May; 161: 114489. doi: 10.1016/j.biopha.2023.114489.
• 64. Fierascu R.C., Fierascu I., Ortan A. et al. (2010) Leonurus cardiaca L. as a Source of Bioactive Compounds: An Update of the European Medicines Agency Assessment Report (2010) Biomed. Res. Int., Apr 17: 4303215. doi: 10.1155/2019/4303215.
• 65. Wojtyniak K., Szymański M., Matławska I. (2013) Leonurus cardiaca L. (motherwort): a review of its phytochemistry and pharmacology. Phytother. Res., Aug; 27(8): 1115–20. doi: 10.1002/ptr.4850.
• 66. Xie X., Zhang Z., Wang X. et al. S(2018) tachydrine protects eNOS uncoupling and ameliorates endothelial dysfunction induced by homocysteine. Molecular Medicine, 24(1). doi: 10.1186/s10020-018-0010-0.
• 67. Shikov A.N., Pozharitskaya O.N., Makarov V.G. et al. (2011) Effect of Leonurus cardiaca oil extract in patients with arterial hypertension accompanied by anxiety and sleep disorders. Phytotherapy Research, 25(4): 540–543. doi: 10.1002/ptr.3292.
• 68. European Medicines Agency. Assessment report on Leonurus cardiaca L., herba. http://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-report/final-assessment-report-leonurus-cardiaca-l-herba_en.pdf.