Запитання 1. Сучасне планування сім’ї — що це?
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) планування сім’ї передбачає ті види діяльності, які допомагають окремим особам та сімейним парам попередити небажану вагітність, врегулювати інтервали між вагітностями, обрати час народження дитини залежно від віку батьків та стану їхнього здоров’я, визначити кількість дітей у родині.
Інші аспекти планування сім’ї включають статеве виховання, профілактику та лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, консультування з питань репродуктивного здоров’я, ведення прегравідарної підготовки, лікування безпліддя тощо. Планування сім’ї, згідно з визначенням Організації Об’єднаних Націй та ВООЗ, включає розробку та передачу технологій, інформації та стандартів застосування контрацепції.
Аборт не вважається компонентом планування сім’ї, а доступ до контрацепції з метою планування сім’ї знижує потребу в абортах.
Запитання 2. Чим відрізняється екстрена контрацепція (ЕК) від планової? Як часто можна вдаватися до ЕК?
Планова контрацепція, також відома як протизаплідні методи та, в англомовному світі, контроль народжуваності (англ. Birth control) — це засоби та методи запобігання вагітності. Разом з безпечним сексом, що запобігає захворюванням, що передаються статевим шляхом, контрацепція становить фундамент планування сім’ї, репродуктивного та сексуального здоров’я. Контрацепція використовується з давніх часів, але ефективні і безпечні контрацептиви стали доступними лише в XX ст., зігравши важливу роль у плануванні родини та демографічних політиках. Деякі країни обмежують доступ до контрацепції чи використовують її примусово на релігійних чи політичних підставах. Ефективність контрацептивів вимірюється індексом Перля. Надійними контрацептивами є стерилізація та внутрішньоматкова спіраль. Найпоширенішим контрацептивом є чоловічий презерватив, який захищає і від захворювань, що передаються статевим шляхом.
Планова контрацепція обирається індивідуально, враховуючи всі потреби кожної пари. ЕК не замінює планової та підходить тільки для екстрених випадків після статевого акту, коли жоден з планових методів контрацепції не використовувався, або у випадках, коли плановий метод застосовувався неналежним чином (наприклад порвався чи зісковзнув презерватив або був пропущений прийом кількох пігулок комбінованих пероральних контрацептивів).
З огляду на частоту використання таблеток ЕК, бажано уникати повторного прийому впродовж одного менструального циклу. Але, згідно з повідомленнями ВООЗ у 2012 р., навіть у жінок, які використовували ЕК більше одного разу за один менструальний цикл, жодних серйозних побічних ефектів не відмічали [4].
Якщо пара не планує вагітності та народження дитини, то жінці краще звернутися до гінеколога та обрати оптимальний плановий метод контрацепції, а екстрену залишити для екстрених випадків.
Запитання 3. Які методи ЕК використовують у світі?
Згідно з рекомендаціями ВООЗ, для ЕК можуть використовувати 4 методи:
- таблетки, що містять левоноргестрел;
- таблетки, що містять уліпристалу ацетат;
- комбіновані пероральні контрацептиви, що містять левоноргестрел, за методом Юзпе;
- мідьвмісні внутрішньоматкові системи.
Застосування препаратів, що містять левоноргестрел в дозі 1,5 мг, зумовлює вищу ефективність та значно меншу кількість небажаних побічних ефектів порівняно з методом Юзпе [5].
Таблетки для ЕК (ТЕК) запобігають вагітності шляхом попередження або затримки овуляції та не викликають необхідності в проведенні аборту.
Запитання 4. Як саме працює ТЕК і чи можна бути на 100% впевненою в її ефективності?
Відповідно до звіту Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA), найчастіше у світі застосовують левоноргестрел 1,5 мг [6].
Ескапел та Постинор (Гедеон Ріхтер) — таблетки, що містять левоноргестрел, які застосовують у >100 країнах світу.
Основні моменти механізму дії левоноргестрелу:
- запобігання або затримка овуляції за рахунок пригнічення пікового викиду фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів клітинами гіпофіза;
- згущення цервікального слизу;
- скорочення лютеїнової фази циклу та уповільнення підготовки ендометрія до імплантації [7, 8].
Левоноргестрел може затримати овуляцію в 96% циклів, якщо його прийняти в першу фазу менструального циклу до овуляції.
Згадуючи здатність левоноргестрелу призупиняти овуляцію, слід враховувати, що цей механізм успішно реалізується в тому випадку, коли розмір домінуючого фолікула не перевищує 17 мм. Такий розмір домінуючого фолікула характерний у період за 3 дні до овуляції (середнє значення — 17–17,5 мм). За 2 дні до овуляції розмір фолікула досягає 18,5–18,8 мм, протягом дня — вже близько 20–20,5 мм. Інакше кажучи, максимальна здатність левоноргестрелу призупиняти овуляцію відзначається не пізніше ніж за 3 дні до її настання [9].
Так, левоноргестрел продовжує діяти і після виходу яйцеклітини зі зрілого фолікула, пригнічуючи вироблення прогестерону жовтим тілом та лютеїнізуючого гормону — гіпофізом (дані систематичного огляду сучасних досліджень, проведених міжнародним колективом авторів із США та Європи у 2016 р.).
Також важливо пам’ятати, що яйцеклітина після овуляції зберігає свою життєздатність, тобто здатність до запліднення, протягом 12–72 год (у середньому 48 год або 2 доби). Якщо прийняти левоноргестрел у другу фазу менструального циклу після овуляції (при підвищенні рівня лютеїнізуючого гормону), препарат не впливає на овуляцію, запліднення яйцеклітини та імплантацію, тому при настанні вагітності не викликає негативних тератогенних ефектів у плода, вагітність можна продовжувати.
За даними метааналізу, опублікованого Європейською службою з нагляду у сфері лікарських засобів у липні 2014 р., ймовірність виникнення вагітності після прийому левоноргестрелу становить лише 1,01% [1]. Це означає, що при прийомі таблеток ЕК зі впевненістю до 99% можна уникнути небажаної вагітності.
Але слід пам’ятати, що ЕК не підходить для планової контрацепції і не повинна застосовуватися регулярно. Вона підходить виключно для екстрених випадків, тому і називається екстреною. Якщо був випадок застосування ЕК — це однозначно привід замислитися та підібрати чи переглянути планову контрацепцію.
Запитання 5. Як правильно використовувати ЕК?
ЕК — це контрацепція «після», тобто коли незахищений статевий акт вже стався.
Левоноргестрел у дозі 1,5 мг необхідно прийняти одномоментно якомога швидше, бажано впродовж 12 год, але не пізніше ніж через 72 год після незахищеного статевого акту. Левоноргестрел можна застосовувати в будь-яку фазу менструального циклу за умови відсутності затримки менструації.
Запитання 6. Як довго зберігається контрацептивний ефект після прийому левоноргестрелу?
Таблетка(и) ЕК — це одноразове використання аналога жіночого статевого гормону прогестерону. Її ефект короткий. ТЕК не діє впродовж усього менструального циклу, оскільки часто овуляція відтерміновується, наступний незахищений секс може призвести до вагітності. Після застосування таблеток ЕК рекомендується використовувати місцеві бар’єрні методи (наприклад презерватив, мембрану, сперміцид, цервікальний ковпачок) до початку наступної менструації. Жінкам, які звертаються з приводу повторної ЕК, слід порекомендувати застосовувати довгострокові методи контрацепції.
Запитання 7. Як змінюється характер менструації після застосування таблеток ЕК?
Після прийому левоноргестрелу 1,5 мг зазвичай не порушуються регулярність та характер менструацій. Іноді менструація може починатися на кілька днів раніше чи пізніше. Якщо менструальний цикл затримується більше ніж на 5 днів або, якщо в день очікуваної менструації відмічається незвичайна кровотеча, або якщо є інші підстави припустити настання вагітності, то необхідно звернутися до гінеколога та виключити вагітність.
Запитання 8. Чи існує небезпека безпліддя після прийому препаратів ЕК?
ЕК суттєво відрізняється від аборту, вона не перериває вже існуючу вагітність. Левоноргестрел широко застосовується протягом >40 років і добре вивчений у жінок репродуктивного віку. Разовий прийом не призводить до виникнення дисгормональних станів, тому що середній період напіввиведення становить близько 26 год.
Препарати ЕК не шкодять майбутній фертильності жінки [10].
Запитання 9. Чи безпечно приймати таблетки ЕК «про всяк випадок»: коли я не впевнена, чи зможу завагітніти або ні? Як ці препарати можуть вплинути на плід та майбутню дитину, її розвиток, психіку?
Якщо жінка прийняла левоноргестрел, не знаючи про вже існуючу вагітність, вона за бажанням може зберегти її. У разі продовження вагітності несприятливого впливу на плід не буде.
2 роки спостережень у дослідженні Товариства з вивчення репродукції довели, що у фізичному або психічному розвитку немовлят, які піддалися впливу левоноргестрелу, не було різниці з тими, в кого цього впливу не було [11].
Запитання 10. Чи завдає ТЕК шкоду організму і чи є протипоказання до прийому?
Молекула левоноргестрелу застосовується протягом >45 років. Левоноргестрел добре переноситься, залишаючись в організмі кілька днів, не викликає звикання та продемонстрував відсутність токсичних реакцій. Навіть серед жінок, які застосовували ТЕК більше одного разу за один менструальний цикл, жодних серйозних побічних ефектів не відмічали [4]. Найбільш частим небажаним ефектом була нудота.
Характер кровотечі може дещо змінитися, однак у більшості жінок наступна менструація починається в межах 5–7 днів від передбачуваного терміну. Якщо поява наступної менструації запізнюється на >5 днів, слід розглянути ймовірність вагітності. Якщо вагітність виникла при застосуванні таблеток ЕК, що містять левоноргестрел, слід враховувати, що на підставі наявних даних не виявлено несприятливих ефектів впливу левоноргестрелу на плід.
Левоноргестрел виділяється з грудним молоком. Потенційний вплив левоноргестрелу на немовлят можна знизити, якщо жінка, яка годує грудьми, буде приймати таблетки безпосередньо після годування, уникаючи цього після кожного прийому препарату Постинор щонайменше протягом 8 год.
Список використаної літератури
- 1. European Medicines Agency (2014) Review of emergency contraceptives. http://www.ema.europa.eu/en/documents/press-release/levonorgestrel-and-ulipristal-remain-suitable-emergency-contraceptives-all-women-regardless-bodyweight_en.pdf.
- 2. Gainer E., Kenfack B., Mboudou E. et al. (2006) Menstrual bleeding patterns following levonorgestrel emergency contraception. Contraception, 74(20): 118–124.
- 3. Rudzinski P., Lopuszynska I., Pazik D. et al. (2023) Emergency contraception — A review. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 291: 213–218.
- 4. WHO (2012) Fact sheet on the safety of levonorgestrel-alone emergency contraceptive pills (LNG ECPs). iris.who.int/handle/10665/70210?locale-attribute=ru&show=full.
- 5. Gemzell-Danielsson K., Rabe T.J. (2010) Emergency Contraception. Reproduktionsmed. Endokrinol., 7 (Sonderheft 1): 73–77.
- 6. Practice Bulletin No. 152: Emergency Contraception, 2015.
- 7. Gemzell-Danielsson K., Berger C., Lalitkumar P.G.L. (2013) Emergency contraception — mechanisms of action. Contraception, 87(3): 300–308. doi: 10.1016/j.contraception.2012.08.021.
- 8. Brache V., Cochon L., Deniaud M., Croxatto H.B. (2013) Ulipristal acetate prevents ovulation more effectively than levonorgestrel: analysis of pooled data from three randomized trials of emergency contraception regimens. Contraception, 88(5): 611–618. doi: 10.1016/j.contraception.2013.05.010.
- 9. Mikolajczyk R.T., Stanford J.B., Ecochard R. (2008) Multilevel model to assess sources of variation in follicular growth close to the time of ovulation in women with normal fertility: a multicenter observational study. Reprod. Biol. Endocrinol., 61(2008). doi.org/10.1186/1477-7827-6-61.
- 10. Meglin M.F., Isaacs Ch. (2022) Updates on emergency contraception. http://www.contemporaryobgyn.net/view/updates-on-emergency-contraception.
- 11. Zhang L., Ye W., Yu W. et al. (2014) Physical and mental development of children after levonorgestrel emergency contraception exposure: a follow-up prospective cohort study. Biol. Reprod., 91(1): 27. doi: 10.1095/biolreprod.113.117226.
