Застосування пролонгованого бетаметазону у доказово підтвердженій стратегії лікування при ОА

Метод із широким визнанням

КС традиційно розглядають як швидкодіючі та потужні засоби зменшення вираженості болю та запалення при ОА [2, 3]. Так, більшість (98%) членів Американської асоціації хірургів кульшового та колінного суглобів (American Association of Hip and Knee Surgeons — AAHKS) використовують цей метод регулярно, і лише 2% звертаються до нього зрідка, як свідчать результати нещодавно проведеного опитування [4]. Характерним є консенсус щодо фактичного мінімального інтервалу між введенням ін’єкцій: 79% повідомили про 3-місячний мінімальний інтервал і 15% — 4-місячний.

Значна прихильність лікарів до терапії КС пояснюється переважаючою ефективністю серед інших засобів для внутрішньосуглобового введення із швидким настанням ефекту та незначним минущим системним впливом [3, 5]. При цьому нечасті (близько 6%) випадки прискорення потоншання внутрішньосуглобового хряща, за свідченням експертів, практично не мають клінічного значення [6, 7]. Адже для стоншення великогомілково-стегнового хряща усього на 10% ін’єкції кожні 3 міс доведеться виконувати протягом близько 10 років [8].

Внутрішньосуглобове введення бетаметазону за потребою з інтервалом у 3 тиж протягом 5 років свідчить про значний ефект щодо болю, порушення функції та обсягу рухів за відсутності клінічних та радіологічних побічних ефектів [9]. Дослідження візуалізації, зокрема, магнітно-резонансна томографія (МРТ) з динамічним контрастуванням, також підтверджують протизапальний вплив КС [10–12]. Систематичні огляди та метааналізи, у яких узагальнено рандомізовані контрольовані дослідження, підтверджують переважаючу порівняно з плацебо та іншими ліками ефективність цього методу щодо болю та функції протягом 6 тиж [13, 14]. Ці результати щодо ефективності відповідають мережевому метааналізу з використанням байєсівської моделі, згідно з якою абсолютна величина ефекту (за шкалою WOMAC 0-100) після внутрішньосуглобового введення КС у колінний суглоб становить 29,00 (22,63; 35,15), а щодо болю — 1,32 (1,03, 1,60), що більше, ніж у парацетамолу та неселективних протизапальних препаратів (НПЗП) [15].

Подовження ефективності

Існують стратегії, що подовжують термін, протягом якого відзначають ефективність КС. Саме для цього були розроблені пролонговані форми. Одним з представників є оригінальний препарат пролонгованого бетаметазону. Це двокомпонентний засіб, що містить швидкорозчинний компонент (бетаметазону фосфат) із швидким настанням ефекту (протягом декількох годин після ін’єкції) та мікрокристалічну фракцію з повільною дисоціацією (бетаметазону дипропіонат), що дає змогу подовжити його тривалість до 1–3 міс і більше.

На рівні міжнародних експертних організацій щодо КС у лікуванні ОА існує суттєва узгодженість. Зокрема, нещодавно опублікований систематичний огляд¹ свідчить про наступне [2]:

1) настанови найвищої якості сходяться в рекомендації на користь ін’єкційного введення КС у колінний суглоб;

2) аналогічна узгодженість існує, наприклад, у рекомендації проти ін’єкцій гіалуронової кислоти (кульшовий суглоб) та стовбурових клітин (кульшовий та колінний суглоби);

3) внутрішньосуглобове введення КС у стегновий суглоб також підтримується настановами високої якості, але менш одностайно.

Менша узгодженість між настановами щодо лікування ОА кульшового суглоба пояснюється здебільшого складнішою технікою ін’єкцій. Принаймні Американська колегія ревматології (American College of Rheumatology — ACR) дає рекомендацію такої ж сили — сувору (strong), як і колінного [16]. При цьому рекомендують використовувати ультразвуковий контроль або рентгеноскопічну візуалізацію [16, 17].

Виражений протибольовий ефект (який можна подовжити завдяки спеціально розробленому пролонгованому препарату бетаметазону) дозволяє розглядати введення КС в якості золотого стандарту внутрішньосуглобової терапії [11], особливо при виражених змінах запального характеру (синовіт, випіт, підвищення місцевої температури тіла) [14–16]. Цей метод також підходить при непереносимості або підвищеному ризику НПЗП та з метою відтермінувати ендопротезування.

¹Огляд включив 7 настанов вищої якості та 18 — менш якісних, відповідно до методики «Експертиза настанов з метою досліджень та оцінки II» (Appraisal of Guidelines for Research and Evaluation II — AGREE II).

Список використаної літератури

1. Sokolove J., Lepus C.M. (2013) Role of inflammation in the pathogenesis of osteoarthritis: latest findings and interpretations. Ther. Adv. Musculoskelet. Dis., 5(2): 77–94.
2. Gibbs A.J., Gray B., Wallis J.A. et al. (2023) Recommendations for the management of hip and knee osteoarthritis: A systematic review of clinical practice guidelines. Osteoarthritis Cartilage, 31(10): 1280–1292.
3. Zhao Z., Ma J.X., Ma X.L. (2020) Different Intra-articular Injections as Therapy for Hip Osteoarthritis: A Systematic Review and Network Meta-analysis. Arthroscopy, 36(5): 1452–1464.e2.
4. Blankstein M., Lentine B., Nelms N.J. (2021) Common Practices in Intra-Articular Corticosteroid Injection for the Treatment of Knee Osteoarthritis: A Survey of the American Association of Hip and Knee Surgeons Membership. J. Arthroplasty, 36(3): 845–850.
5. Habib G., Khatib M., Sakas F. et al. (2017) Pre-injection of hyaluronic acid does not affect the systemic effects of intra-articular depot betamethasone injection at the knee joint. Clin. Rheumatol., 36(1): 217–221.
6. Kolasinski S.L., Neogi T., Hochberg M.C. et al. (2019) American College of Rheumatology/Arthritis Foundation Guideline for the Management of Osteoarthritis of the Hand, Hip, and Knee. Arthritis Care Res. (Hoboken). Feb; 72(2): 149–162.
7. Sabatini F.M., Cohen-Rosenblum A., Eason T.B. et al. (2023) Incidence of Rapidly Progressive Osteoarthritis Following Intra-articular Hip Corticosteroid Injection: A Systematic Review and Meta-Analysis. Arthroplast. Today. 25; 24: 101242.
8. Felson D.T. (2023) Evidence suggests that intraarticular corticosteroids are effective (short term) and safe (long term). Osteoarthritis Cartilage, 31(2): 140–141.
9. Saffie F., Gordillo H., Gordillo E. et al. (1989) Tratamiento intraarticular de la osteoartrosis de rodillas con dipropionato y fosfato disódico de betametasona. Experiencia en cinco años, abierta, no controlada [Intra-articular treatment of osteoarthrosis of the knee with betamethasone dipropionate and disodium phosphate. Non-controlled, open 5 years’ experience]. Rev. Med. Chil., 117(11): 1261–6.
10. Keen H.I., Hensor E.M., Wakefield R.J. et al. (2015) Ultrasound assessment of response to intra-articular therapy in osteoarthritis of the knee. Rheumatology (Oxford), 54(8): 1385–91.
11. Wenham C.Y., Balamoody S., Grainger A.J. et al. (2014) The responsiveness of novel, dynamic, contrast-enhanced magnetic resonance measures of total knee synovitis after intra-articular corticosteroid for painful osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage, 22(10): 1614–8.
12. O’Neill T.W., Parkes M.J., Maricar N. et al. (2016) Synovial tissue volume: a treatment target in knee osteoarthritis (OA). Ann. Rheum. Dis., 75(1): 84–90.
13. Jüni P., Hari R., Rutjes A.W. et al. (2015) Intra-articular corticosteroid for knee osteoarthritis. Cochrane Database Syst. Rev. 2015 Oct 22; 2015(10): CD005328.
14. Anil U., Markus D.H., Hurley E.T. et al. (2021) The efficacy of intra-articular injections in the treatment of knee osteoarthritis: A network meta-analysis of randomized controlled trials. Knee, 32: 173–182.
15. Bannuru R.R., Schmid C.H., Kent D.M. et al. (2015) Comparative effectiveness of pharmacologic interventions for knee osteoarthritis: a systematic review and network meta-analysis. Ann. Intern. Med. 2015 Jan 6; 162(1): 46–54.
16. Kolasinski S.L., Neogi T., Hochberg M.C. et al. (2020) 2019 American College of Rheumatology/Arthritis Foundation Guideline for the Management of Osteoarthritis of the Hand, Hip, and Knee. Arthritis Care Res. (Hoboken), 72(2): 149–162.
17. Subedi N., Chew N.S., Chandramohan M. et al. (2015) Effectiveness of fluoroscopy-guided intra-articular steroid injection for hip osteoarthritis. Clin. Radiol., 70(11): 1276–80.
18. Bisicchia S., Bernardi G., Tudisco C. (2016) HYADD 4 versus methylprednisolone acetate in symptomatic knee osteoarthritis: a single-centre single blind prospective randomised controlled clinical study with 1-year follow-up. Clin. Exp. Rheumatol., 34(5): 857–863.