«Антибіотикотерапія та фітопрепарати»: результати дослідження

Інформація про опитування

Метод збору даних: онлайн-опитування на сайті www.accemedin.com

Період збору даних: 1.11.2023–30.11.2023 р.

Характеристика цільової аудиторії дослідження

Лікарі загальної практики, терапевти, гінекологи, урологи.

Географія: Україна.

Обсяги вибірки: 2039 респондентів.

Відповіді лікарів містили порівняння з опитуванням, яке проводили у 2019 р. Для зручності зеленим кольором позначено підвищення показника, червоним — зниження. Відсутність показника червоного або зеленого кольору означає, що показник не змінився порівняно з результатами, які отримано в попередньому дослідженні.

Демографічна карта респондента

Жінки (72%):

• середній вік: 43 роки;
• середній стаж: 18 років.

Чоловіки (28%):

• середній вік: 45 років;
• середній стаж: 21 рік.

Респонденти за спеціальністю

• урологи — 17,1%;
• гінекологи — 21,9%;
• лікарі загальної практики + терапевти — 61,0%.

Регіональний розподіл респондентів

Актуальність проблеми

Запитання № 1: «Наскільки актуальною ви вважаєте проблему антибіотикорезистентності (АБР) в Україні?»

Більшість лікарів (65,8%) розглядають проблему АБР в Україні як дуже актуальну, ще 28,8% — як актуальну. Тобто 94,6% респондентів приділяють велику увагу зазначеному питанню, і це з огляду на те, що в країні існують інші проб­леми, насамперед йде війна. Найбільшу тривогу АБР викликає в урологів — 72,3% фахівців розглядають її як дуже актуальну, що на 14,4% більше, ніж у 2019 р. (рис. 1, табл. 1).

Рисунок 1. Актуальність проблеми АБР в Україні, на думку опитуваних лікарів

Таблиця 1. Актуальність проблеми АБР в Україні, на думку лікарів різних спеціальностей

Запитання № 2: «Чи згодні ви з тим, що в Україні вже нині потрібно вживати дієвих заходів щодо попередження проблеми АБР?»

92,5% лікарів погоджуються з тим, що в Україні вже нині потрібно вживати дієвих заходів, спрямованих на попередження АБР. Частіше (96,2%) на цьому наполягають саме урологи, і це на 1,5% більше, ніж у 2019 р. (рис. 2, табл. 2).

Рисунок 2. Думка лікарів щодо того, чи потрібно вже зараз в Україні вживати дієвих заходів з попередження розвитку АБР

Таблиця 2. Думка лікарів різних спеціальностей щодо того, чи потрібно вже зараз в Україні вживати дієвих заходів щодо попередження проблеми АБР

АБР у практиці лікаря

Запитання № 3: «Чи зустрічали ви у своїй практиці випадки АБР збудників урогенітальних інфекцій?»

Серед опитаних лікарів лише 8,9% не стикалися з урогенітальними інфекціями. 54,8% респондентів відмічали випадки АБР цих збудників, це виявилося на 9,3% рідше, ніж у 2019 р. Найчастіше стикалися з цією проблемою лікарі-гінекологи (65,6%). Слід зазначити, що для деяких це питання виявилося непростим, і вони вказали, що складно відповісти на нього (серед терапевтів та сімейних лікарів — 15,7%) (рис. 3, табл. 3).

Рисунок 3. Частота виявлення АБР збудників урогенітальних інфекцій у практиці лікарів

Таблиця 3. Частота виявлення АБР збудників урогенітальних інфекцій у практиці лікарів різних спеціальностей

Проблема порушення мікробіому людини

Запитання № 4: «Чи вважаєте ви важливою проблему порушення мікробіому людини, спричиненої антибіотиками?»

93% респондентів погоджуються з важливістю проб­леми порушення мікробіому людини, спричиненої антибіо­тиками (АБ). Майже на 10% збільшилася кількість гінекологів, які занепокоєні щодо цієї проблеми, і наразі всі опитані лікарі вказаної спеціальності висловили однозначну згоду з його актуальністю. Також майже всі (96%) урологи погодилися, що ця проблема є важливою, що на 7% більше порівняно з 2019 р. Серед лікарів первинної ланки думка майже не змінилася порівняно з попереднім опитуванням: 89% лікарів визнають актуальність проблеми порушення мікробіому, спричиненої АБ (рис. 4, табл. 4).

Рисунок 4. Думка лікарів щодо важливості проблеми порушення мікробіому людини, спричиненої АБ

Таблиця 4. Думка лікарів різних спеціальностей щодо важливості проблеми порушення мікробіому людини, спричиненої АБ

Тактика відстроченого призначення АБ

Запитання № 5: «Чи вважаєте ви раціональною тактику відстроченого призначення АБ за відсутності суворих клінічних показань до їх застосування?»

Тактику відкладеного призначення АБ розділяють 82,9% лікарів, проте останніми роками їх кількість зменшилася на 5,2%, особливо серед гінекологів (на 8,7%). Серед лікарів більш позитивно до цієї стратегії ставляться сімейні лікарі та терапевти — 85,4% (рис. 5, табл. 5).

Рисунок 5. Думка лікарів щодо раціональності тактики відстроченого призначення АБ за відсутності суворих клінічних показань до їх застосування

Таблиця 5. Думка лікарів різних спеціальностей щодо раціональності тактики відстроченого призначення АБ за відсутності суворих клінічних показань до їх застосування

Принципи раціональної антибіотикотерапії

Запитання № 6: «Чи ознайомлені ви з принципами раціональної антибіотикотерапії (АБТ), рекомендованими Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ)?»

Серед українських лікарів підвищується рівень обізнаності щодо принципів АБТ, рекомендованих ВООЗ: 90% лікарів відомі ці принципи, що майже на 6% вище за результати 2019 р. Найбільше зріс рівень знань принципів раціональної АБТ серед урологів: майже на 19% лікарів більше (порівняно з минулим опитуванням) зазначили, що знають про них (рис. 6, табл. 6).

Рисунок 6. Рівень обізнаності українських лікарів щодо принципів раціональної АБТ, рекомендованих ВООЗ

Таблиця 6. Рівень обізнаності українських лікарів різних спеціальностей щодо принципів раціональної АБТ, рекомендованих ВООЗ

Запитання № 7: «Чи хотіли би ви знати більше про принципи раціональної АБТ, рекомендовані ВООЗ, для використання у практиці?»

Незважаючи на високий рівень обізнаності щодо принципів раціональної АБТ, рекомендованих ВООЗ, 98,6% лікарів хотіли би ще більше удосконалити ці знан­ня. Особливо це стосується урологів, сімейних лікарів та терапевтів (рис. 7, табл. 7).

Рисунок 7. Частка лікарів, які хотіли би знати ще більше про принципи раціональної АБТ

Таблиця 7. Частка лікарів різних спеціальностей, які хотіли би знати ще більше про принципи раціональної АБТ

Використання альтернативної АБТ

Запитання № 8: «Чи використовуєте ви у своїй практиці альтернативну АБТ з приводу інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ)?»

На момент опитування використовували альтернативну АБТ ІСШ на 12,3% лікарів більше, ніж 4 роки тому. У цілому 74% лікарів застосовують її в практиці, частіше це сімейні лікарі та терапевти. Зменшилася кількість гінекологів та урологів, що застосовують її, — на 17,4 та 12,2% відповідно (рис. 8, табл. 8).

Рисунок 8. Частка лікарів, які використовують альтернативну АБ терапію інфекцій сечових шляхів у своїй практиц

Таблиця 8. Частка лікарів різних спеціальностей, які використовують альтернативну АБ терапію інфекцій сечових шляхів у своїй практиці

Запитання № 9: «Чи розглядаєте ви фітотерапію як можливу альтернативу  АБ у деяких клінічних ситуаціях?»

69,2% лікарів розглядають фітотерапію як можливу альтернативу антимікробним препаратам у деяких клінічних ситуаціях (на 7,2% більше, ніж у 2019 р.). 12,5% гінекологів важко було відповісти на це запитання. На 10,8% зменшилася кількість урологів, які розглядають фітотерапію як можливу альтернативу антимікробним препаратам (рис. 9, табл. 9).

Рисунок 9. Ставлення лікарів до фітотерапії як можливої альтернативи АБ у деяких клінічних ситуаціях

Таблиця 9. Ставлення лікарів різних спеціальностей до фітотерапії як можливої альтернативи АБ у деяких клінічних ситуаціях

Запитання № 10: «Які властивості, на вашу думку, мають бути у фітопрепарату, щоб бути альтернативою АБ у разі неускладнених ІСШ?»

70,5% лікарів вважають важливим поєднання доведеної клінічної ефективності в дослідженнях, даних з інструкції щодо антибактеріальних властивостей та запобігання адгезії бактерій до слизової оболонки сечовивідних шляхів. Кількість таких лікарів збільшилася на 8,4% порівняно з 2019 р. 40,5% респондентів головну увагу приділяють дослідженням клінічної ефективності. Особливо це важливо для урологів — на 11,6% більше, ніж у 2019 р. (рис. 10).

Рисунок 10. Думка лікарів щодо властивостей фітопрепарату, щоб бути альтернативою АБ у разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів

Фітотерапія в лікуванні гострого циститу

Запитання № 11: «Чи використовуєте ви фітопрепарат з доведеною ефективністю, порівнянною з АБ, в лікуванні гострого циститу?»

34,9% лікарів рекомендують фітопрепарат з доведеною ефективністю в лікуванні гострого циститу, причому за 4 роки їх кількість зросла на 10,7%. Частіше це сімейні лікарі та терапевти — 39,3% (більше на 14,2%, ніж у 2019 р.). Наполягають на терапії АБ частіше гінекологи — 34,4%, це на 13,7% більше, ніж у 2019 р., а кількість урологів, які так вважають, стала меншою на 0,8% (рис. 11).

Рисунок 11. Частка лікарів, які використовують фітопрепарат з доведеною ефективністю, порівнянною з антибіотиками, в лікуванні гострого циститу

Протоколи лікування циститу

Запитання № 12: «Наскільки для вас важливе внесення фітопрепарату в національні рекомендації та протоколи лікування циститу, щоб розглядати його як альтернативу АБ?»

49% лікарів не готові замінити АБ на фітопрепарат без офіційних рекомендацій, але таких фахівців стало на 11% менше. Для 18% лікарів неважливо, чи внесений фітопрепарат у національні рекомендації та протоколи лікування, достатньо доказової бази, а 34% респондентів ухвалюватимуть це рішення спільно з пацієнтом. Найбільшу важливість слідуванню офіційним рекомендаціям демонструють гінекологи (56%, що на 5% вище за попередні результати), у той час як і лікарі первинної ланки, і урологи обирали цей варіант значно рідше, ніж у 2019 р. Для 20% лікарів первинної ланки достатньо доказової бази препарату, щоб розглянути його як альтернативу АБ. Серед усіх респондентів помітне зростання готовності обговорювати та ухвалювати це рішення спільно з пацієнтом (рис. 12, табл. 10).

Рисунок 12. Частка лікарів, які не готові замінити антибіотик на фітопрепарат без офіційних рекомендацій

Таблиця 10. Частка лікарів різних спеціальностей, які не готові замінити АБ на фітопрепарат без офіційних рекомендацій

Альтернативний АБ фітопрепарат

Запитання № 13: «Який фітопрепарат може бути альтернативою АБ у разі неускладнених ІСШ?»

Частіше, а саме 65,3% лікарів, вважають, що Канефрон^® Н може бути альтернативою АБ у разі неускладнених ІСШ. 2-ге та 3-тє місце посідають Уролесан^® та Тринефрон-Здоров’я. Канефрон^® Н розглядають як альтернативу АБ у разі неускладнених ІСШ сімейні лікарі та терапевти (67,8%), гінекологи (65%) та урологи (63,4%) (рис. 13, 14).

Рисунок 13. Препарати/дієтичні добавки, які призначають лікарі різних спеціальностей у разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів

Рисунок 14. Препарати/дієтичні добавки, які призначають лікарі у разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів

Висновки

1. Більшість лікарів усвідомлюють актуальність проб­леми АБР в Україні і погоджуються з тим, що вже слід вживати дієвих заходів, спрямованих на її попередження; особ­ливо це турбує урологів. Також викликає занепокоєння лікарів вплив АБ на мікробіом людини.

2. Понад половина лікарів стикалися з випадками АБР збудників урогенітальних інфекцій, найчастіше — лікарі-гінекологи.

3. Рівень обізнаності щодо принципів раціональної АБТ, рекомендованих ВООЗ, високий й має тенденцію до зростання, особливо серед урологів. При цьому лікарі хотіли би ще більше удосконалювати ці знання і у подальшому. Тактику відкладеного призначення АБ поділяють 82,9% лікарів, більш позитивно до цієї стратегії ставляться сімейні лікарі та терапевти.

4. 74% лікарів використовують альтернативну АБТ ІСШ у практиці, частіше сімейні лікарі та терапевти. На 7,2% більше, ніж у 2019 р., лікарів розглядають фітотерапію як можливу альтернативу антимікробним препаратам у деяких клінічних ситуаціях. При цьому найбільш важливим вважають поєднання доведеної клінічної ефективності у дослідженнях, даних інструкції щодо антибактеріальних властивостей та запобігання адгезії бактерій до слизової оболонки сечовивідних шляхів.

5. 34,9% лікарів рекомендують фітопрепарат з доведеною ефективністю в лікуванні гострого циститу, причому за 4 роки їх кількість зросла на 10,7%, особливо сімейних лікарів та терапевтів. Частіше лікарі вважають, що альтернативою АБ у разі неускладнених ІСШ може бути Канефрон^® Н.

6. Майже половина учасників опитування наразі не готові заміняти АБ на фітопрепарат без офіційних рекомендацій. Кожен п’ятий лікар готовий розглядати фітопрепарат для лікування циститу в якості альтернативи АБ за умови наявності доказової бази, навіть якщо цей препарат не внесений до національних рекомендацій та протоколів лікування циститу, але до такого призначення лояльні кожен п’ятий лікар первинної ланки і лише кожний восьмий гінеколог. ¹/₃ респондентів ухвалюватимуть рішення про заміну АБ на фітопрепарат спільно з пацієнтом.

7. ²/₃ лікарів для лікування неускладнених ІСШ в якості альтернативи обирають препарат Канефрон^® Н, 4 з 10 лікарів — Уролесан^®, ¹/₃ — Тринефрон-Здоров’я. Також кожний 6-й лікар призначає пацієнтам нову дієтичну добавку Лібера. Загалом помітне розширення переліку фітопрепаратів — якщо у 2019 р. лікарі обирали серед 7 основних препаратів, то у цьому дослідженні таких препаратів було вже 12. Лише 1 із 10 лікарів вважає, що жоден з фітопрепаратів не може бути заміною АБ, але таких фахівців майже вдвічі менше порівняно з 2019 р.

