Хронічний головний біль. Хронічна мігрень з щоденним головним болем (огляд літератури)

28 березня 2024
487
УДК:  616.857
Резюме

У статті визначено загальні етіологічні фактори хронічного головного болю, окреслено головні клінічні особ­ливості різних його видів. Досліджено подібності та відмінності хронічного головного болю напруги та хронічної мігрені, охарактеризовано групу пацієнтів із хронічною мігренню, в яких відзначають щоденний головний біль. Пацієнти з щоденним головним болем можуть становити до ⅓ всіх хворих із хронічною мігренню і мати специфічні клінічні характеристики та більш складні патофізіологічні механізми, які призводять до головного болю, з іншою відповіддю на лікування.

Мета огляду: окреслити клінічні особливості різних видів хронічного головного болю (ХГБ); визначити етіологічні фактори ХГБ; дослідити подібності та відмінності хронічної мігрені (ХМ) та ХГБ напруги (ХГБН); охарактеризувати групу пацієнтів із ХМ, в яких відмічають щоденний головний біль (ЩГБ), намагаючись з’ясувати, з урахуванням того, що опубліковано на сьогодні, чи слід розглядати цю групу окремо від ХМ без ЩГБ.

Розглянуто 546 статей:

  • «хронічний щоденний головний біль» — 200;
  • «частота мігрені» — 150;
  • «щоденний головний біль» — 165;
  • «майже щоденний головний біль» — 4;
  • «щоденна мігрень» — 27.

Бібліографічний пошук здійснювали в базах даних Medline/PubMed. Використовували ключові слова пошуку англійською мовою:

  • «хронічний щоденний головний біль»;
  • «щоденний головний біль»;
  • «майже щоденний головний біль»;
  • «щоденна мігрень»;
  • «щоденний головний біль напруги»;
  • «частота головного болю при мігрені»;
  • «частота мігрені».

Обрали дослідження, в яких у назві чи анотації були терміни «хронічний щоденний головний біль» і «частота мігрені», а також дослідження, в яких вказані «щоденний головний біль», «майже щоденний головний біль», «щоденна мігрень» і «частота мігрені».

Критерії пошуку обмежено оглядами, метааналізами, рандомізованими контрольованими дослідженнями та оригінальними клінічними дослідженнями. Включено лише дослідження, проведені за участю людей. Розглянуто статті, опубліковані з січня 1994 р., коли запропоновані перші діагностичні критерії хронічного ЩГБ (ХЩГБ) [1], до травня 2023 р.

Вступ

Головний біль (ГБ) — один із найпоширеніших розладів у світі. У світі ГБ відмічають у близько 40% населення, або 3,1 млрд людей. ГБ входить до трійки найпоширеніших неврологічних захворювань для більшості вікових груп, починаючи з 5-річного віку, і залишаючись у трійці лідерів до віку 80 років. Незважаючи на деякі регіональні відмінності, ГБ є світовою проблемою, яка уражує людей будь-якої раси, різного рівня достатку та осіб зі всіх географічних районів планети [2]. Як гострий, так і ХГБ найбільш поширені у віковому діапазоні між підлітковим віком і 5-м десятиліттям [3]. ХГБ відмічають у 1–4% усього населення. Близько 39 млн жителів США і 1 млрд людей у всьому світі страждають від ХГБ. Поширеність ХГБ серед жінок у 3–5 разів вища, ніж серед чоловіків [4, 5]. Міжнародне товариство головного болю (International Headache Society — IHS) визначає ХГБ як «15 або більше епізодів головного болю на місяць протягом принаймні 3 міс» [6]. Однак ХГБ не є офіційним класом у Міжнародній класифікації видів головного болю (International Classification of Headache Disorders — ICHD) [6, 7]. ХГБ — швидше описовий термін, який здебільшого охоплює 5 підтипів первинного і вторинного ГБ, визначених ICHD-3:

  • ХМ;
  • ХГБН;
  • абузусний ГБ (АГБ);
  • персистуюча (постійна) гемікранія;
  • новий персистуючий ЩГБ.

Основна частина

ICHD налічує >200 видів ГБ та поділяє їх на три групи: первинний ГБ, вторинний ГБ та больові краніальні нейропатії [6]. Система ICHD є ієрархічною, з кількома підтипами в межах кожного основного типу ГБ. Усі види ХГБ відповідають критеріям виникнення принаймні 15 разів на місяць протягом принаймні 3 міс, але як первинний, так і вторинний ХГБ мають власні унікальні характеристики. Первинний ХГБ не має вторинної органічної етіології. Вторинний ГБ може виникати через вторинні причини, такі як надмірне застосування ліків, внутрішньочерепні пухлини, інфекції центральної нервової системи (ЦНС), підвищений внутрішньочерепний тиск, метаболічні аномалії, посттравматичні, судинні та структурні порушення [7, 8]. Важливо розуміти, що ХГБ часто спричинений багатофакторною комбінацією вищезазначених причин. Первинний ГБ, що триває >4 год, включає ХМ, ХГБН, персистуючий ЩГБ та персистуючу гемікранію.

ХМ має такі типові ознаки: однобічний біль пульсуючого характеру, помірної або тяжкої інтенсивності, з або без аури [9]. Епізодична мігрень може трансформуватися у ХМ.

ХМ у дітей і підлітків часто буває двобічною, а супутні симптоми, такі як світлобоязнь і фонофобія, є елементами поведінки під час нападу, а не патогномонічними симптомами [1].

ХГБ, який є двобічним, непульсуючим та не супроводжується специфічними супутніми симптомами, класифікують як ХГБН [1, 10]. При пальпації часто виявляють болючість перикраніальних м’язів.

Новий персистуючий ЩГБ виникає раптово і триває протягом 24 год. У деяких людей ГБ може тривати роками або взагалі не зникати. Цей вид ГБ відмічають рідко, він не піддається лікуванню [11].

Персистуюча гемікранія має однобічну локалізацію, супроводжується вегетативними симптомами, перебіг характеризується періодичними загостреннями. Чутливість до індометацину допомагає відрізнити цю форму ГБ від інших [12].

Первинний ГБ, що триває <4 год, включає кластерний ХГБ, напади невралгіформного ГБ та первинний колючий ГБ.

Кластерний ХГБ відрізняється від гострої форми тим, що не має ремісій, і ГБ виникає щонайменше протягом одного року. ГБ однобічний, локалізується в зоні іннервації трійчастого нерва, супроводжується однобічними вегетативними симптомами. Під час ГБ пацієнти часто відчувають емоційне збудження [1, 5].

Короткотривалі невралгіформні напади ГБ включають короткочасні однобічні напади невралгіформного ГБ з ін’єкцією кон’юнктиви та сльозотечею (SUNCT) і короткочасні однобічні напади невралгіформного ГБ з краніальними вегетативними симптомами (SUNA). Обидва типи мають сильну інтенсивність, однобічний характер, супутні вегетативні симптоми. Крім того, при SUNCT виникають як сльозотеча, так і ін’єкція кон’юнктиви. SUNA може мати одну з цих ознак, але не обидві, і може супроводжуватися ринореєю або закладеністю носа.

Первинний колючий ГБ може часто виникати протягом дня. Це різкий, раптовий, колючий біль, що виникає в скроневій або навколоорбітальній ділянці [5].

ХГБ, викликаний надмірним прийомом ліків, часто поєднується з іншими типами гострого та ХГБ. Анальгетики широко застосовують для контролю симптомів мігрені та ХГБН, тому пацієнти ненавмисно підвищують частоту ГБ через надмірне застосування анальгетиків. ICHD додатково класифікує цей розлад на основі застосовуваних ліків, включаючи нестероїдні протизапальні препарати, триптани, ерготаміни, неопіоїдні та опіоїдні анальгетики [11, 13]. Відміна анальгетиків зазвичай посилює цей ГБ.

Як мігрень, так і ГБН пов’язані з супутніми захворюваннями, хоча існують відмінності у відносній частоті деяких супутніх захворювань між двома типами ГБ. ХМ часто діагностують на фоні ожиріння, синдрому обструктивного апное уві сні, депресії, хронічного больового синдрому та серцево-судинних захворювань [9, 14]. Тривога і депресія більш поширені при первинному ГБ, ніж в осіб без ГБ [15, 16]. Крім того, тривога і депресія позитивно корелюють з частотою та інтенсивністю ГБ. Поширеність депресії та тривоги при мігрені вища (6,9 і 19,1%), ніж при ГБН (4,5 і 12,1%) [16]. Показано, що частота болю в шиї (90%) і в попереку (80%) при ГБН є високою [17]. Частота ГБ позитивно корелює з частотою болю в шиї при ГБН. Біль у шиї у 12 разів частіше відмічають при мігрені порівняно з особами без ГБ і вдвічі частіше у пацієнтів з ХМ порівняно з епізодичним ГБ [17, 18]. Показано відносно більшу частоту болю у шиї у пацієнтів із супутньою мігренню і ГБН, ніж у пацієнтів з лише мігренозним болем [17]. За даними популяційного дослідження, ожиріння вважають фактором ризику хронізації мігрені в групах з надмірною масою тіла, ожирінням і патологічним ожирінням, тоді як для ГБН воно є фактором ризику лише в групі з патологічним ожирінням [19]. Порушення сну та стрес є поширеними тригерами мігрені та ГБН [3, 10, 20]. Частота безсоння вища в осіб з мігренню порівняно з особами без ГБ, а мігрень і немігренозний ГБ більш поширені в осіб з безсонням порівняно з тими, хто не страждає від нього. У Spectrum Study [21] показано, що 32% пацієнтів, у яких спочатку діагностували ХГБН, пізніше діагностували ХМ або мігренозний ГБ на основі оцінки неврологом щоденників ГБ та медичної документації, яку вели протягом 6 міс після встановлення первинного діагнозу.

Термін ХЩГБ вперше використав італійський науковець G. Nappi у 1983 р. як аналогічне визначення поняттю ХГБН. Однак лише в 1994 р. встановлено діагностичні критерії ХЩГБ, згруповано перелік типів патології, включаючи ХМ, під заголовком «трансформована мігрень». Хоча ХЩГБ не включений у жодне видання класифікацій ГБ [1, 6, 8, 22], цей термін широко використовували останніми десятиліттями.

Що стосується ХМ, то вперше термін «мігрень» ізольовано включили в класифікацію ГБ у тексті L. Pantegni в середні віки. У 1982 р. N.T. Mathew описав ХМ, назвавши її «трансформована мігрень», а першу сучасну пропозицію діагностичних критеріїв зробили S.D. Silberstein та співавтори в 1994 р. У 2-й редакції ICН 2004 р. вже включено поняття «ХМ», яке визначено як ускладнення епізодичної мігрені [22]. Нарешті, у додатку до другого видання ICН 2006 р. вперше розглянуто ХM як нозологію, визначену за менш обмежувальними діагностичними критеріями. Ці критерії зберігаються в поточній редакції ICН [6] (табл. 1).

Таблиця 1. Діагностичні критерії ХМ в ICН-2, додатку до ICН-2 та ICН-3

The International Classification of Headache Disorders, 2nd ed., 2004 ГБ ≥15 днів на місяць протягом >3 міс

Відповідає наступним критеріям мігрені без аури:

  • ГБ, який має щонайменше дві з наступних характеристик:

– однобічна локалізація;

– пульсуючий характер;

– біль середньої або сильної інтенсивності;

– погіршується або перешкоджає нормальній фізичній активності;

  • принаймні один із наступних симптомів під час ГБ:

– нудота або блювання;

– фотофобія або фонофобія;

– біль не можна віднести до іншої патології

Додаток до The International Classification of Headache Disorders, 2nd ed., 2006 ГБ (напруги або мігрень) протягом ≥15 днів/місяць протягом принаймні 3 міс.

Виникає у пацієнтів, які перенесли принаймні 5 нападів, що відповідають критеріям мігрені без аури

≥8 днів на місяць протягом щонайменше 3 міс ГБ відповідає таким критеріям:

  • такі самі клінічні характеристики, як у розділах B.1 і B.2 ICH-2;
  • лікування та полегшення болю при застосуванні триптанів або похідних ріжків, для відповідності критерію C1
The International Classification of Headache Disorders, 3nd ed., 2018 ГБ (напруги або мігрень) протягом ≥15 днів/місяць протягом >3 міс, що відповідає критеріям B і C.

Виникає у пацієнтів, які перенесли принаймні 5 нападів, які відповідають наступним критеріям мігрені без аури:

  • епізоди ГБ, що тривають 4–72 год (без лікування або без успішного лікування);
  • ті самі клінічні характеристики, що й у розділах B.1 і B.2 ICH-2 та/або такі критерії для мігрені з аурою:

a) один або більше з наступних повністю зворотних симптомів аури:

– зорові, сенсорні, мовні, моторні, стовбурові;

b) принаймні 3 з наступних 6 характеристик:

– поступове поширення хоча б одного із симптомів аури протягом ≥5 хв;

– виникають ≥2 симптомів аури;

– кожен симптом аури триває 5–60 хв;

– принаймні один із симптомів аури є однобічним;

– принаймні один із симптомів аури позитивний;

– аура супроводжує ГБ або виникає протягом 60 хв після початку болю.

Протягом періоду ≥8 днів/місяць для проміжку >3 міс, який відповідає будь-якому критерію з наступних:

  • критерії мігрені без або з аурою, пояснені раніше;
  • за часом появи — пацієнт вважає, що це мігрень, і її полегшує прийом триптанів або похідних ріжків.

Не можна віднести до іншого діагнозу ICH-3

Використання понять ХЩГБ і ХМ еволюціонувало у зворотній пропорції. ХГБ був терміном, який широко використовували протягом останнього десятиліття XX ст. та початку XXI ст. Однак після розгляду ХM у 2004 р. кількість публікацій про ХЩГБ зменшилася, а тих, що стосуються ХM, поступово зросла [4] (рисунок).

Рисунок. Динаміка кількості посилань на ХМ і ХЩГБ у PubMed в період 1996–2019 рр. [4]

ХЩГБ

ХГБ згрупований під описовим терміном ХЩГБ [12], який, за статистичними підрахунками, відмічають у 4–5% чоловіків і 8–9% жінок у загальній популяції [23, 24]. У неврологічних клініках загального профілю до 10% пацієнтів відповідають критеріям ХЩГБ, а у спеціалізованих центрах ГБ цей показник досягає 20–40% [23].

У клінічній практиці та в літературі найбільш досліджені пацієнти саме з первинним ГБ, оскільки його виявляють у >98% хворих на ХЩГБ. Незважаючи на це, у пацієнта з ХЩГБ спочатку слід виключити вторинну причину ГБ [5, 11]. Клінічні характеристики ХЩГБ досліджували різні автори з моменту, коли в 1994 р. запропоновані перші діагностичні критерії. Деякі з цих робіт визначили частку пацієнтів із фенотипом мігрені, який міг би відповідати поточному визначенню ХМ [6] (табл. 2).

Таблиця 2. Довгострокові популяційні дослідження ХЩГБ з характеристиками мігрені [25–29], у тому числі ті, що проводили з 1994 р., коли запропоновані перші діагностичні критерії для ХГБ

Дослідження Країна та рік Обсяг вибірки, n Кількість випадків ХГБ, n Скоригована поширеність ХГБ, % Кількість ХГБ з фенотипом мігрені, n (% від загальної кількості ХГБ)
A.I. Scher et al. [25] США, 1998 13 343 547 4,1 33 (жінки)/25 (чоловіки)
J. Castillo et al. [26] Іспанія, 1999 1883 89 4,7 45 (50,6)
M. Lantéri-Minet et al. [27] Франція, 2003 10 585 Не визначено 2,9 109 (72,3)
L.P. Queiroz et al. [28] Бразилія, 2008 3848 280 6,9 206 (73,6)
J.W. Park et al. [29] Корея, 2014 1507 27 1,8 18 (66,7)

У більшості досліджень ХМ була найпоширенішою формою ХГБ. Однак ця група осіб може бути представлена надмірно. По-перше, пацієнти з мігренеподібним ГБ страждають від більш інтенсивного болю, що викликає інвалідизацію, порівняно з пацієнтами з ХГБН, hemicrania continua або постійним ЩГБ de novo, тому вони потребують більшої медичної допомоги [5]. По-друге, більшість пацієнтів, які беруть участь у цих дослідженнях, становлять особи молодого або середнього віку (середній вік близько 40 років) і жінки, у яких мігрень особливо поширена. Незважаючи на те що більше 1/3 пацієнтів із ХЩГБ можуть страждати від ГБ щодня протягом місяця, а до 3/4 можуть мати фенотип мігрені [5, 23], майже немає досліджень, які б оцінювали пацієнтів із ХМ і ЩГБ.

ХМ із ЩГБ

Пацієнтам, які страждають на ГБ ≥15 днів на місяць протягом попередніх 3 міс, і принаймні 8 із яких мають ознаки мігрені за ICHD, діагностують ХМ [5]. У 5–10% пацієнтів, яких спостерігають у клініках загального профілю, діагностують ХМ, а у центрах ГБ цей показник досягає 23% [24].

Серед пацієнтів із ХМ 17,9–33,3% страждають від ГБ кожного дня місяця (табл. 3). Незважаючи на це, цих осіб майже не вивчали спеціально, і поточна версія класифікації ГБ не розділяє пацієнтів із ХМ і ЩГБ від пацієнтів без ЩГБ.

Таблиця 3. Дослідження, які оцінювали наявність ЩГБ у пацієнтів з ХМ

Дослідження Країна та рік Версія ICH Критерії включення Кількість, n ЩГБ, n Поширеність ЩГБ, %
A.E. Lake 3rd. [39] США, 2005 1-ша версія ХМ без варіантів АГБ 30 10 33,3
A.M. Blumenfeld et al. [31] Міжнародне дослідження, 2010 2-га версія ХМ 469 84 17,9
E. Caronna et al. [32] Іспанія, 2018 3-тя бета-версія ХМ, в тому числі випадки АГБ 132 99 71,2
W.B. Young et al. [33] Міжнародне дослідження, 2019 3-тя бета-версія ХМ 641 138 21,5

Підтримана гіпотеза, що хворі на ХМ з ЩГБ рідше мають сімейний анамнез ГБ, з них менша частка жінок і в них більше годин на день ГБ, ніж у пацієнтів без ЩГБ. Пацієнти зі ЩГБ мають сімейну історію мігрені в 57,3% випадків, пацієнти без ЩГБ — у 64,6%. Що стосується гендерної приналежності, то 72,5% пацієнтів із ХМ з ЩГБ — жінки, тоді як у пацієнтів без ЩГБ їх частка становить 88,9%. Нарешті, припущено, що пацієнти з ХМ і ЩГБ відчувають ГБ більше годин на день (10,8 год), ніж пацієнти без ЩГБ (4,4 год) [30]. Пацієнти з ХМ, які щодня страждають від ГБ, мають вищу вірогідність інвалідизації через ГБ. У дослідженні 2010 р. за допомогою міжнародного опитування оцінено ступінь інвалідності та якість життя пацієнтів із ХМ та епізодичною мігренню. Серед 469 пацієнтів, включених до групи ХМ, 84 (21,5%) відмічали ГБ кожен день місяця. Основним результатом дослідження було те, що пацієнти з ХМ мали вищу інвалідизацію, хоча спеціально не оцінювали, чи вона була вищою у випадках ЩГБ [31].

Описано численні фактори ризику, що впливають на процес хронізації мігрені та ХГБН [34–36] та зумовлюють прогресивне збільшення кількості днів ГБ. Серед них особливо виділяється надмірне застосування ліків, яке може викликати АГБ. За статистичними даними, 0,3–1,1% загального населення страждає від ХМ через надмірне застосування ліків, а у 30–70% осіб з ХМ розвивається ГБ через надмірне застосування ліків [36]. Серед досліджень, які описували частоту ХM і ЩГБ, лише одне виключало пацієнтів з ГБ через надмірне застосування ліків [34, 36]. З іншого боку, пацієнти з ХМ і ЩГБ або майже ЩГБ (25–31 день/місяць) мають меншу регресію епізодичної мігрені, ніж пацієнти з нижчою частотою ГБ (15–19 днів/місяць) [13, 36].

Висновок

Оскільки на сьогодні не існує специфічних діагностичних тестів і біомаркерів ГБ, діагностика більшості первинних видів ГБ продовжує ґрунтуватися виключно на клінічній оцінці, що ускладнює діагностичний процес, особливо у випадках хронізації ГБ. Це призводить до того, що клініцисти помилково діагностують у пацієнта ХМ, тоді як насправді у нього має місце ХГБН, і навпаки. Більше того, співіснування ХГБН і ХМ в одного й того самого пацієнта може ще більше ускладнити діагностику. Отже, існує необхідність у пошуку більш чітких діагностичних критеріїв ХМ та ХГБН, як, наприклад, використання специфічних шкал оцінки ГБ та щоденних опитувальників для пацієнтів. Для кращого розмежування цих видів ГБ та контролю за загальними коваріантними змінними, такими як надмірне застосування ліків, вік, стать та супутні психіатричні захворювання, необхідні нові епідеміологічні дослідження. Як ГБН, так і мігрень є поширеними первинними видами ГБ зі значним тягарем захворювання, причому мігрень посідає 1-ше місце за кількістю років, прожитих з інвалідністю.

Також важливим є проведення досліджень для оцінки клінічних характеристик, лікування та прогнозу у пацієнтів із ХМ з ЩГБ, аналізуючи, чи відрізняються вони від пацієнтів без ЩГБ, адже прогноз перебігу ХГБ значно варіює залежно від кількості днів з ГБ на місяць. Тривожні розлади та зміни настрою, підвищений рівень стресу, недостатній сон, погане лікування ГБ та низький соціально-економічний статус є основними прогностичними характеристиками. Захворюваність у старшому віці зазвичай корелює з менш вираженими симптомами. Пацієнти з вищими очікуваннями щодо лікування мають кращий прогноз щодо зниження інтенсивності та частоти ГБ. Роль пацієнтів, які не реагують на лікування, залишається дискусійною, і ставить питання щодо переваг подальшого поділу клінічних когорт за молекулярними механізмами, що лежать в основі їх індивідуальних нападів мігрені. На жаль, через відсутність сучасних терапевтичних мішеней цей підхід поки що не може бути застосований до пацієнтів з ГБН.

Список використаної літератури

  • 1. Levin M. (2022) Classification and Diagnosis of Primary Headache Disorders. Neurol., 42(4): 406–417. doi: 10.1055/a-1954-3937.
  • 2. Stovner L., Hagen K., Jensen R. et al. (2007) The global burden of headache: a documentation of headache prevalence and disability worldwide. Cephalalgia, 27(3): 193–210.
  • 3. Onan D., Younis S., Wellsgatnik W.D. (2023) Debate: differences and similarities between tension-type headache and migraine. J. Headache Pain, 24(1): 92.
  • 4. Martínez-Pías E., García-Azorín D., Trigo-López J. (2021) Chronic migraine with daily headache. Literature review. Rev. Neurol., 72(4): 133–140.
  • 5. Robbins M.S., Lipton R.B. (2010) The epidemiology of primary headache disorders. Semin. Neurol., 30: 107–119. doi: 10.1055/s-0030-1249220.
  • 6. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) (2018) The International Classification of Headache Disorders, 3rd ed. Cephalalgia, 38: 1–211.
  • 7. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) (2013) The International Classification of Headache Disorders, 3rd ed. Cephalalgia, 33: 629–808.
  • 8. International Headache Society Classification Committee (1988) Сlassification and diagnostic criteria for headache disorders, cranial neuralgias, and facial pain. Cephalalgia, 8 (Suppl. 7): S1– S96.
  • 9. Su M., Yu S. (2018) Chronic migraine: a process of dysmodulation and sensitization. Mol. Pain, 14: 1744806918767697.
  • 10. Ashina S., Mitsikostas D.D., Lee M.J. et al. (2021) Tension-type headache. Nat. Rev. Dis. Primers., 7(1): 24.
  • 11. Begasse de Dhaem O., Rizzoli P. (2022) Refractory Headaches. Semin Neurol., 42(4): 512–522. doi: 10.1055/s-0042-1757925.
  • 12. Silberstein S.D., Lipton R.B. (2000) Chronic daily headache. Curr. Opin. Neurol., 13: 277–283. doi: 10.1097/00019052-200006000-00008.
  • 13. Diener H.C., Dodick D., Evers S. (2019) Pathophysiology, prevention, and treatment of medication overuse headache. Lancet Neurol.,18(9): 891–902.
  • 14. Singh R.K., Goel D., Kaushik R. (2023) Association between iron deficiency anemia and chronic daily headache: A case-control study. Cephalalgia, 43(2): 3331024221143540.
  • 15. Ashina S., Bendtsen L., Buse D.C. et al. (2017) Neuroticism, depression and pain perception in migraine and tension-type headache. Acta Neurol Scand., 136(5): 470–476.
  • 16. Lampl Ch., Thomas H., Tassorelli C. et al. (2016) Headache, depression and anxiety: associations in the Eurolight project. J. Headache Pain, 17: 59.
  • 17. Ashina S., Bendtsen L., Lyngberg A.C. et al. (2015) Prevalence of neck pain in migraine and tension-type headache: a population study. Cephalalgia, 35(3): 211–219.
  • 18. Ashina S., Lipton R.B., Bendtsen L. et al. (2018) Increased pain sensitivity in migraine and tension-type headache coexistent with low back pain: A cross-sectional population study. Eur. J. Pain, 22(5): 904–914. doi: 10.1002/ejp.1176.
  • 19. Bigal M.E., Lipton R.B. (2006) Obesity is a risk factor for transformed migraine but not chronic tension-type headache. Neurology, 67(2): 252–257.
  • 20. Kim J., Cho S.-J., Kim W.-J. et al. (2018) Impact of migraine on the clinical presentation of insomnia: a population-based study. J. Headache Pain, 19(1): 86.
  • 21. Lipton R.B., Cady R.K., Stewart W.F. et al. (2002) Diagnostic lessons from the spectrum study. Neurology, 58(9 Suppl. 6): S27–S31. doi: 10.1212/WNL.58.9_suppl_6.S27.
  • 22. Headache Classification Subcommittee of the International Headache Society (2004) The International Clasiffication of Headache Disorders, 2nd ed. Cephalalgia, 24(Suppl. 1): S9–S160.
  • 23. Pascual J., Colás R., Castillo J. (2022) Epidemiology of chronic daily headache. Curr. Pain Headache, 5: 529–536. doi: 10.1007/s11916-001-0070-6.
  • 24. Gracia-Naya M., Alarcia-Alejos R., Modrego-Pardo P.J. (2008) Importancia de la migraña crónica en una consulta general de neurología. Rev. Neurol., 46: 577–581.
  • 25. Scher A.I., Stewart W.F., Liberman J. (1998) Prevalence of frequent headache in a population sample. Headache, 38: 497–506. doi: 10.1046/j.1526-4610.1998.3807497.x.
  • 26. Castillo J., Muñoz P., Guitera V. (1999) Epidemiology of chronic daily headache in the ge­neral population. Headache, 39: 190–196. doi: 10.1046/j.1526-4610.1999.3903190.x
  • 27. Lantéri-Minet M., Auray J.P., El Hasnaoui A. (2003) Prevalence and description of chronic daily headache in the general population in France. Pain, 102: 143–149.
  • 28. Queiroz L.P., Peres M.F., Kowacs F. (2008) Chronic daily headache in Brazil: a nationwide population-based study. Cephalalgia, 28: 1264–1269.
  • 29. Park J.W., Moon H.S., Kim J.M. (2014) Chronic daily headache in Korea: prevalence, clinical characteristics, medical consultation and management. J. Clin. Neurol., 10: 236–243. doi: 10.3988/jcn.2014.10.3.236.
  • 30. Lake A.E. 3rd. (2005) Chronic daily headache in the absence of medication overuse: is daily or continuous pain more treatment-resistant than chronic daily headache with pain-free days? Curr. Pain Headache, 9: 4–6. doi: 10.1007/s11916-005-0067-7.
  • 31. Blumenfeld A.M., Varon S.F., Wilcox T.K. (2011) Disability, HRQoL and resource use among chronic and episodic migraineurs: results from the International Burden of Migraine Study (IBMS). Cephalalgia, 31: 301–315. doi: 10.1177/0333102410381145.
  • 32. Caronna E., Gallardo V.J., Hernández-Beltrán N. (2018) OnabotulinumtoxinA: an effective tool in the therapeutic arsenal for chronic migraine with medication overuse. Front. Neurol., 9: 808. doi: 10.3389/fneur.2018.00808.
  • 33. Young W.B., Ivan Lopez J., Rothrock J.F. (2019) Effects of onabotulinumtoxinA treatment in chronic migraine patients with and without daily headache at baseline: results from the COMPEL Study. J. Headache Pain, 20: 12. doi: 10.1186/s10194-018-0953-0.
  • 34. Rojo E., Pedraza M.I., Muñoz I. (2015) Chronic migraine with and without medication overuse: experience in a hospital series of 434 patients. Neurologia, 30: 153–157.
  • 35. Ong J.J.Y., De Felice M. (2018) Migraine treatment: current acute medications and their potential mechanisms of action. Neurotherapeutics, 15: 274–290.
  • 36. Seok J.I., Cho H.I., Chung C.S. (2006) From transformed migraine to episodic migraine: reversion factors. Headache, 46: 1186–1190. doi: 10.1111/j.1526-4610.2006.00509.x.
Відомості про авторів:

Букреєва Юлія Володимирівна — асистент кафедри неврології Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. E-mail: [email protected]. scholar.google.com.ua/citations?user=ORRBzGIAAAAJ&hl=en; orcid.org/0000-0001-5306-0398

Кальбус Олександр Іванович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. scholar.google.com.ua/citations?user=xosmlBIAAAAJ&hl=uk&oi=sra; orcid.org/0000-0003-0796-4825

Information about the authors:

Bukreieva Yuliia V. — Assistant Professor of Neurology, Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. E-mail: [email protected]. scholar.google.com.ua/citations?user=ORRBzGIAAAAJ&hl=en; orcid.org/0000-0001-5306-0398

Kalbus Oleksandr I. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Neurology of the Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. scholar.google.com.ua/citations?user=xosmlBIAAAAJ&hl=uk&oi=sra; orcid.org/0000-0003-0796-4825

Надійшла до редакції/Received: 19.03.2024
Прийнято до друку/Accepted: 20.03.2024