Застосування етацизину в сучасній клінічній практиці сімейного лікаря в запитаннях та відповідях: фібриляція передсердь

Який алгоритм можна запропонувати лікарю-початківцю стосовно лікування вперше виявленої фібриляції передсердь та «хронічної» фібриляції передсердь? Якому пацієнту (з вперше виявленою чи «хронічною» фібриляцією передсердь) буде доречне призначення етацизину і чому? Коли відправляти пацієнта до аритмолога?

Першочергово практикуючому лікарю можна запропонувати вітчизняні [1, 2] та європейські [3] нормативні документи, де прописані типові алгоритми. Звісно, ми орієнтуємося на останні настанови з ведення пацієнтів із фіб­риляцією передсердь (ФП) Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC), відображені у відповідних протоколах, запропонованих Всеукраїнською асоціацією кардіологів України [2, 3]. Важливо уточнити термінологію, адже можуть бути діагностовані ФП, що виникла вперше (нещодавно встановлена або невідомої давнини), епізод ФП при персистуючій або пароксизмальній ФП (епізод — гостра ситуація, але епізоди ФП можуть виникати у пацієнта періодично, тобто таку ФП також можна умовно представити як «хронічну»), та постійна ФП, яка є дійсно хронічною за своїм визначенням. Варто окремо підкреслити, що Всеукраїнська асоціація кардіологів України не рекомендує використовувати термін «хронічна фібриляція передсердь» задля уникнення плутанини.

Молодим спеціалістам слід користуватися рекомендаціями, наведеними в книзі «Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування» за ред. В.М. Коваленка, М.І. Лутая, Ю.М. Сіренка, О.С. Сичова, 6-те видання, Четверта хвиля, Київ, 2023 [2].

Якщо ж розглядати роль лікаря первинної ланки надання медичної допомоги, то алгоритм можна представити схемою, зображеною на рис. 1.

Рисунок 1. Маршрут пацієнта із підозрою на ФП

На амбулаторному етапі лікарем загальної практики — сімейної медицини, терапевтом чи кардіологом додатково до оцінки пульсу, рівня артеріального тиску, реєстрації електрокардіограми (ЕКГ) та аналізу даних ехокардіографії слід розглядати наступні заходи:

1. Лабораторні тести, що дозволять встановити можливу причину ФП. Слід звернути увагу на рівні калію, магнію, тиреотропного гормону (за потреби — глибший аналіз стану щитоподібної залози), за потреби — показники міжнародного нормалізованого відношення чи активованого часткового тромбопластинового часу, маркери ураження міокарда (тропоніни) та маркери серцевої недостатності (натрійуретичні пептиди).

2. Лабораторні тести, що виявляють можливі протипоказання до застосування антиаритмічних препаратів (ААП): печінкові, ниркові тести.

3. Інші лабораторні тести, рекомендовані настановами за необхідності.

4. Черезстравохідна ехокардіографія, за необхідності.

5. Призначення антикоагулянтної терапії за показаннями.

6. Застосування препаратів для сповільнення ритму серця (етацизин не підходить).

7. Застосування препаратів для медикаментозної кардіоверсії; проведення електричної кардіоверсії за показаннями (епізод ФП тривалістю до 48 год; епізод ФП понад 48 год за наявності таких невідкладних станів/симптомів, як виражена задишка та хрипи в легенях, артеріальна гіпотензія внаслідок тахіаритмії, ангінозний біль та ознаки ішемії міокарду на ЕКГ, частота шлуночкових скорочень (ЧШС) >250 за 1 хв) [2]. Офіційно етацизин не є рекомендованою актуальною в Україні рекомендацією в якості ААП для відновлення ритму серця при ФП, втім іноді, як сурогатна форма «таблетки в кишені», застосовують дозу 100 мг у пацієнтів, які вже отримують цей засіб і у яких він продемонстрував свою ефективність та безпеку, за відсутності протипоказань [4–7]. При цьому згідно з єдиною науковою публікацією 1989 р., присвяченою вивченню такого застосування етацизину, його ефективність у відновленні синусного ритму становить близько 50% [4]. Тому слід критично ставитися до призначення етацизину як засобу відновлення синусного ритму при ФП до отримання сучасних даних з добре спланованих досліджень.

8. Підбір за потреби терапії ААП для збереження синусного ритму (етацизин підходить [8–10], якщо немає протипоказань, особливо при вагусзумовленій ФП [2]). Слід відзначити, що дослідження з ефективності етацизину за таких показань проводили також останніми роками, вони опубліковані у європейських виданнях, зокрема індексованих у Scopus [7], що підвищує «видимість» препарату для науковців країн Європи та світу [11].

9. Ведення та компенсація супутньої патології (роль етацизину в лікуванні пацієнтів з парасимпатикотонією внаслідок різних причин має бути уточнена [11, 12]).

На амбулаторному етапі також приймається рішення щодо доцільності стаціонарного лікування. Показання до госпіталізації при ФП включають [2]:

• ФП, що вперше виникла;
• пароксизмальну ФП, стійку до ААП;
• пароксизмальну ФП з ознаками нестабільної гемодинаміки та/або ішемією, навіть якщо аритмія була усунена медикаментозно або шляхом кардіоверсії;
• ускладнення антиаритмічної терапії;
• часті рецидиви (для визначення подальшої тактики та підбору терапії);
• постійну ФП з високою тахісистолією, прогресування серцевої недостатності.

На госпітальному етапі, окрім перших 5 вищезазначених пунктів, що визначають дії лікаря, розглядатимуть:

• медикаментозну або електричну кардіоверсію (за показаннями), але застосування етацизину з метою відновлення синусного ритму зазвичай не проводять, окрім випадків підбору оптимального препарату під наглядом у науково-дослідних закладах чи в ме­жах клінічних досліджень;
• підбір за потреби підтримувальної терапії для збереження синусного ритму. Етацизин оптимально вперше призначити саме в стаціонарі та проконтролювати відсутність проаритмогенної дії.

Консультація аритмолога проводиться за необхідності ухвалення рішення про підбір ААП, якщо призначена терапія не була ефективною, та/або вирішення питання щодо інвазивної стратегії лікування.

Як оцінювати зміни тривалості інтервалу Q–T при застосуванні етацизину?

Слід зазначити, що в інструкції для застосування етацизину відсутні дані щодо здатності препарату подовжувати інтервал Q–T взагалі, лише зазначено, що етацизин слід застосовувати з обережністю, якщо інтервал Q–T коригований (Q–Tс) становить більше 400 мс, та припинити — якщо >500 мс [13]. Серед побічних дій, які можна виявити за тривалістю та формою елементів ЕКГ, відзначено як дуже рідкісні зміни: подовження інтервалу P–Q, розширення зубця P та комплексу QRS [13]. Навіть у розділі опису передозування етацизину не згадується зміна інтервалу Q–T, що в цілому логічно випливає з безпосередньої дії на потенціал дії ААП саме класу 1С [13].

Проте інтервал Q–T може подовжуватися і внаслідок застосування інших препаратів, які не є ані ААП, ані представниками кардіологічної групи: антибактеріальних, психотропних тощо. Тому при веденні пацієнтів, які отримують ААП, є необхідність у періодичному контролі ЕКГ та визначенні інтервалу Q–T.

При цьому визначеного за ЕКГ пацієнта показника інтервалу Q–T недостатньо, оскільки тривалість інтервалів на ЕКГ залежить від частоти серцевих скорочень (ЧСС). Для корекції запропоновано декілька формул із приведення показника інтервалу Q–T до такого при ЧСС 60 за 1 хв, цей показник називають коригованим. Тож якщо ЧСС пацієнта становить 60 за 1 хв, потреби розраховувати Q–Tс немає, оскільки він буде таким самим. В інших випадках варто скористатися калькуляторами з розрахунку інтервалу Q–Tс, які є доступними онлайн та які легко знайти в інтернеті (наприклад www.mdcalc.com/calc/48/corrected-qt-interval-qtc). Для розрахунку знадобиться показник ЧСС та виміряний у мілісекундах інтервал Q–T. Якщо в динаміці оцінки ЕКГ пацієнта, який отримує ААП, інтервал Q–Tс змінюється в бік подов­ження, необхідній більш жорсткий контроль, зниження дози ААП або його відміна.

У наданому як приклад калькуляторі є вказівки щодо отриманого розрахованого показника інтервалу Q–Tс: чи варто продовжувати терапію, чи її слід припинити. Важливо пам’ятати, що формула Базетта коректна для ЧСС 60–90 за 1 хв, за інших показників треба користуватися іншими формулами (в наданому калькуляторі вони є, і показники розраховуються автоматично одразу для всіх формул).

Слід також звертати увагу на інші ознаки ЕКГ, які свідчать про зростання ризиків несприятливих побічних дій ААП класу ІC та, зокрема, етацизину — появу чи збільшення кількості екстрасистол та інших порушень серцевого ритму, порушення провідності (подовження за синусного ритму інтервалу P–Q >120 мс, розширення комплексу QRS >25% від вихідного показника, блокади), перехід ФП в тріпотіння передсердь (ТП) [2]. Для препаратів ІС класу також слід пам’ятати про ризик маніфестації синдрому Бругада [11].

При якій формі миготливої аритмії слід призначати етацизин?

Миготлива аритмія — старе визначення, що включає ФП, раніше деякі автори відносили до нього також ТП. ТП сьогодні виокремлено як суправентрикулярну макроріентрі тахікардію, що розглядається в настанові ESC з ведення суправентрикулярних аритмій та лікується інакше, ніж ФП [14]. Тому важливо розглядати лікування цих двох станів окремо та уникати терміну «миготлива аритмія» з метою запобігання плутанині.

При ТП не рекомендовано застосовувати препарати класу ІС (без застосування додатково засобу, що сповільнює атріовентрикулярну провідність) через ризик зниження частоти ТП <200 за 1 хв, що полегшить перехід у форму ТП з проведенням 1:1 [2, 3, 14, 15], хоча ТП і зазначено в інструкції до етацизину як показання. При переході ТП у форму 1:1 значно підвищується ЧШС, можливі гемодинамічна нестабільність (гіпотензія), синкопе, тахікардія з широким комплексом QRS [14, 15]. При ФП задля зниження ризику переходу в ТП з проведенням 1:1 рекомендовано додатково застосовувати препарат, що впливає на проведення в атріовентрикулярному вузлі, а саме блокатор β-адренорецепторів [2, 3, 7].

У реальній клінічній практиці часто відмічають в одного пацієнта і ТП, і ФП, тому важливо пам’ятати про необхідність додаткового застосування препарату, що сповільнює атріовентрикулярну провідність у таких хворих при застосуванні ААП класу ІС, зокрема етацизину. Так, у дослідженні B. Kokina та співавторів (2021) [8] всім пацієнтам з ФП після успішної кардіоверсії, які отримували ААП класу ІС етацизин для збереження синусного ритму, додатково призначали блокатор β-адренорецепторів; 90% серед тих, хто отримував пропафенон, також приймали блокатор β-адренорецепторів, у той час як ця частка для пацієнтів групи аміодарону становила 81,3%.

При ФП етацизин у цілому можна застосовувати в тих самих ситуаціях, що й пропафенон та флекаїнід (тільки відновлення синусного ритму наразі залишається дискутабельним, як зазначено вище), але етацизин має переваги при вагусзумовленій формі ФП [2].

При постійній формі ФП застосовують переважно препарати для зниження ЧШС: блокатори β-адренорецепторів, недигідропіридинові антагоністи кальцію, дигоксин, аміодарон [2].

Які переваги етацизину порівняно з блокаторами β-адренорецепторів у лікуванні ФП?

Блокатори β-адренорецепторів — зовсім інша група ААП для терапії порушень ритму серця, з іншими механізмами впливу та цілями (таблиця). Не можна сказати, що у етацизина багато переваг, — це суто ААП, у той час як блокатори β-адренорецепторів мають більш широке та універсальне застосування в кардіології, відтак — більше показань. Вони, на відміну від ААП класу ІС, не протипоказані при значному структурному ураженні серця, гострому коронарному синдромі [16–18]. Відповідно до останніх рекомендацій Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (European Society of Hypertension — ESH) 2023 р., блокатори β-адренорецепторів мають переваги більше, ніж у 50 клінічних ситуаціях, що можуть супроводжуватися артеріальною гіпертензією, включно з патологією щитоподібної залози, симптомами тривоги та посттравматичним стресом тощо [19]. Блокатори β-адренорецепторів є доволі ефективними засобами в лікуванні порушень ритму серця, зокрема неадекватної синусної тахікардії, синдрому постуральної ортостатичної тахікардії, при надшлуночкових та шлуночкових екстрасистолах та, звісно, ФП [3, 14, 19]. Втім блокатори β-адренорецепторів застосовують переважно для сповільнення ритму шлуночків при ФП або як засоби підтримки синусного ритму, не застосовують при відновленні синусного ритму.

Таблиця. Принципові відмінності між ААП класу ІС та блокаторами β-адренорецепторів у контексті ведення пацієнтів з ФП

У препаратів класу ІС переваги при порушеннях ритму серця на тлі синдромів передчасного збудження шлуночків, а етацизин виявляє холінолітичний ефект, впливає на повільні кальцієві канали та не викликає β-адреноблокувального ефекту.

Часто блокатори β-адренорецепторів призначають разом з етацизином та іншими ААП класу ІС для зниження ризику переходу ФП в ТП 1:1.

Чому лікарі частіше призначають флекаїнід або пропафенон при ФП? В яких ситуаціях вони кращі за етацизин?

По-перше, не можна сказати, що лікарі в Україні обирають ці препарати частіше за етацизин у групі ААП класу ІС. Звісно, важко провести оцінку саме щодо ФП, але згідно з даними продажу, наданими компанією «Proxima Reserch» за період 2008–2021 рр., — впродовж багатьох років етацизин значно випереджає за обсягами продажу пропафенон та, тим більше, нещодавно виведений на ринок Украї­ни флекаїнід. Тільки у 2021 р. етацизину, представленого на ринку України лише однією компанією, продано майже 146 тис. упаковок, тоді як пропафенону (всі бренди на ринку разом) — дещо більше 111 тис. упаковок, флекаїніду (всі виробники) — трохи більше 43 тис. упаковок [11]. Про аналогічну тенденцію свідчать дані аналітичної компанії «Proxima Research» і щодо продажу в євро за перші 11 міс 2023 р. До речі, схожа ситуація і на батьківщині виробника етацизину — в Латвії, де етацизин входить до програм реімбурсації і однозначно випереджає інші ААП не тільки класу ІС (рис. 2).

Рисунок 2. Кількість упаковок ААП, наданих пацієнтам за програмами відшкодування вартості ліків в Латвії, залежно від діагнозів, дані 2021 р. На круговій діаграмі представлена частка кожного ААП в заходах з відшкодування вартості ААП в Латвії [21]

Інша справа — в країнах Європи доказову базу етацизину вважають недостатньою для включення до рекомендацій, більше того, препарат не бачать через відсутність його реєстрації в Міжнародній номенклатурі непатентованих назв лікарських препаратів (International Nonproprietary Names — INN), тому й розглядають лише два представники класу ІС: флекаїнід та пропафенон.

Раніше проведений детальний аналіз відмінностей флекаїніду, пропафенону та етацизину на основі офіційних інструкцій для застосування цих препаратів [11]. Коротко, флекаїнід рекомендовано застосовувати переважно у разі тяжких шлуночкових аритмій (та не рекомендовано — при легких безсимптомних порушеннях ритму серця, що не загрожують життю) та ФП, він має багато лікарських взаємодій, у тому числі з психотропними засобами [11]. Пропафенон виявляє додатковий β-адреноблокувальний ефект, етацизин — холінолітичний, анестезувальний, спазмолітичний з мінімумом побічних дій та міжлікарських взаємодій (лише інгібітори моноамінооксидази та алкоголь) [11].

У цьому контексті варто додати, що на початку жовтня 2023 р. ухвалено Резолюцію ХІІ Ради експертів як результату спільного засідання Робочої групи з порушень ритму серця ГО «Всеукраїнська асоціація кардіологів України» і президії ГО «Всеукраїнська асоціація аритмологів України». Цією резолюцією визначено нові доказові дані для деяких ААП, зокрема для етацизину та флекаїніду. Так, текст резолюції щодо етацизину викладено наступним чином:

«1. Етацизин у вигляді монотерапії та у складі комбінованої терапії може застосовуватися на будь-якому етапі ведення пацієнтів з пароксизмальною/персистуючою формою ФП без вираженої структурної патології серця. Тривалість лікування може розглядатися на термін, який визначається клінічною потребою. Етацизин є ефективним у лікуванні пацієнтів з вагус-обумовленою формою ФП.

2. Існує потреба проведення оглядових досліджень щодо можливості відновлення синусового ритму препаратом етацизин.

3. Етацизин доведено ефективний в лікуванні суправентрикулярних та шлуночкових екстрасистолій. Згідно проведених досліджень, ефективність етацизину становить 97,4% в терапії суправентрикулярних екстрасистол та 88,2% в терапії шлуночкових».

Щодо флекаїніду, в Резолюції 2023 р. підтверджено можливість застосування цього ААП для зниження навантаження шлуночкових екстрасистол та шлуночкових тахікардій у пацієнтів без структурних змін міокарда; доцільність застосування флекаїніду при кардіопатії правого шлуночка, що викликана фізичним навантаженням; ефективність у пацієнтів з екстрасистол-індукованою аритмогенною кардіоміопатією правого шлуночка.

Яка тривалість застосування етацизину після відновлення синусного ритму при первинній ФП? Чи потрібен постійний прийом ААП після абляції з приводу ФП і яка тривалість такої терапії?

Якщо мова йде про вперше виявлену ФП — залежить від причини порушення ритму. Зазвичай терапія триває до усунення першопричини. Якщо мова йде про ідіопатичні форми ФП — швидше за все більш ефективними будуть інвазивні методи лікування, методи лікування специфічних каналопатій (переважно в стані розробки). Щодо вибору тактики зазвичай необхідно проконсультуватися з аритмологом.

Щодо ведення пацієнтів з ФП після катетерної абляції, основні рекомендації ESC можна представити наступним чином [3]:

• слід попередити пацієнта про можливі рідкісні ускладнення (езофагеальна перфорація/фістула тощо), надати всю інформацію щодо симптомів, за появи яких слід неодмінно звернутися до закладу, де проводили процедуру;
• повторний огляд принаймні в перші 3 міс після процедури та далі щороку;
• продовження терапії ААП тривалістю від 6 тиж до 3 міс може зменшити ранні рецидиви ФП, повторні госпіталізації та кардіоверсії;
• немає достовірних підтверджень, що рутинна практика призначення ААП після абляції потрібна, тобто ААП можуть бути відмінені або продовжені залежно від симптомів та статусу щодо ритму;
• є дані, що пацієнти, які не мали рецидивів ФП у blanking period (3 міс), при продовженні антиаритмічної терапії мають нижчу частоту рецидивів у подальшому (одне дослідження);
• терапію антикоагулянтами слід продовжити на 2 міс після абляції, після чого користуватися CHA₂DS₂VASc шкалою для визначення такої потреби.

Які ще варіанти лікування вагусзумовленої ФП на сьогодні існують та офіційно рекомендовані?

Всеукраїнською асоціацією кардіологів України рекомендовані лише два препарати для підтримання синусного ритму у пацієнтів з вагусзумовленою ФП — дизопірамід та етацизин [2]. Інші ААП серед доступних на ринку з цією метою не розглядаються. Раніше застосовували хінідин, який також виявляє холінолітичний ефект, але наразі він не є рекомендованим світовими настановами для ведення пацієнтів із ФП внаслідок значних побічних дій переважно у вигляді порушень ритму серця, зокрема таких, що загрожують життю, хінідинової інтоксикації, та, як і дизопірамід, не є зареєстрованим в Україні. Не мають реєстрації в Україні і ще два препарати, для яких описаний вплив на вагусзумовлені порушення ритму (морацизин, який поступається етацизину при вагусзумовлених порушеннях ритму [22], та лапаконітину гідробромід, для якого дані щодо холінолітичної дії є суперечливими [23]).

Певний час з метою зменшення проявів парасимпатикотонії, зокрема пов’язаних з нею порушень ритму серця, застосовували препарати, що містять беладону, але вони цілком логічно та обґрунтовано не застосовувалися при ФП, мають значну кількість побічних дій та протипоказань, що обмежують їх застосування [12, 24].

Наразі знаходяться на стадії вивчення та експерименту за участю тварин блокатори ацетилхолінзалежних каліє­вих каналів (I_KACh, блокатори GIRK1 та GIRK4) [12, 24]. Вони демонструють надзвичайні результати в умовах експерименту [25, 26], але до впровадження в клінічну практику цих препаратів, вірогідно, мине ще багато часу.

Вже певний час дискутується питання ефективності кардіонейроабляції гангліозного сплетіння з метою підвищення ефективності лікування рефлекторного (вазовагального) синкопе. Вперше ця методика описана у 2005 р. та наразі застосовується у пацієнтів із резистентними до препаратів симптомами внаслідок активації парасимпатичної нервової системи: вазовагальними синкопе, функціональними атріовентрикуярними блокадами, дисфункцією синусного вузла, що не є вродженою [27]. Середня тривалість ефекту — близько 2 років, але процеси реінервації можуть призвести до повернення симптомів, що потребуватиме нових втручань. Для лікування ФП ця методика не застосовується.

Таким чином, в Україні залишається фактично єдиний варіант ААП для ведення пацієнтів з вагусзумовленою ФП без тяжких структурних уражень серця — етацизин.



Список використаної літератури

• 1. Настанова та протокол «Фібриляція передсердь», наказ МОЗ України № 597 від 15.06.2016 р. http://www.dec.gov.ua/mtd/fibrylyacziya-peredserd/.
• 2. Коваленко В.М., Лутай М.І., Сіренко Ю.М., Сичов О.С. (ред.) (2023) Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. 6-те вид., переробл. і доповн. Четверта хвиля, Київ, 384 с.
• 3. Hindricks G., Potpara T., Dagres N. et al. (2020) 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur. Heart J., 42(5): 373–498. doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612.
• 4. Лозинский Л.Г., Замотаев И.П., Керимова Р.Э. и др. (1989) Результаты лечения пароксизмальной мерцательной аритмии этацизином. Кардиология, 7: 37–40.
• 5. Денисюк В.І., Денисюк О.В. (2007) Фібриляція передсердь: стандарти лікування та профілактики. Гострі та невідкладні стани в практиці лікаря. urgent.com.ua/ua/archive/2007/2%284%29/article-40/fibrilyaciya-peredserd-standarti-likuvannya-ta-profilaktiki.
• 6. Проблемы применения этацизина в вопросах и ответах. (2018) Аритмологія, 3(27): 66–67. asar.org.ua/upload/iblock/8ff/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%203_2018%20opt.pdf.
• 7. Яцкевич Е.С., Сушинский В.Э. (2018) Тaктика ведения пациентов с фибрилляцией предсердий на догоспитальном и амбулаторном этапах. Лечебное дело (Беларусь), 6(64): 50–55.
• 8. Kokina B., Strēlnieks A., Pupkeviča I. et al. (2021) Sinus Rhythm Maintenance After Electrical Cardioversion for Atrial Fibrillation in High-Risk Patients — Comparative Efficacy of Antiarrhythmic Medications. Proceedings of the Latvian Academy of Sciences. Section B. Natural, Exact, and Applied Sciences, 75(1): 32–39. doi.org/10.2478/prolas-2021-0006.
• 9. Sokolova E., Ofrosimova P., Rudzitis A., Kalejs O. (2021) Exercise stress test in patient with persistent form of atrial fibrillation receiving treatment with Class Ic antiarrhythmic drugs after sinus rhythm restoration. In: International Research Conference On Medical and Health Care Sciences: Knowledge for use in Practice, 2021: 24–26 March 2021, Riga, Latvia. Riga Stradins University, Riga, pp. 134.
• 10. Sokolova E., Strelnieks A., Kokina B. et al. (2021) Inotropic function of myocardium in patients with persistent form of atrial fibrillation receiving antiarrhythmic drugs class Ic. In: International Research Conference On Medical and Health Care Sciences: Knowledge for use in Practice 2021: 24–26, March 2021, Riga, Latvia. Riga Stradins University, Riga, pp. 138.
• 11. Sydorova N. (2023) Class IC Antiarrhythmic Drugs: Informed Choice. Proceedings of the Latvian Academy of Sciences. Section B. Natural, Exact, and Applied Sciences, 77(2): 83–91. doi.org/10.2478/prolas-2023-0012.
• 12. Сидорова Н.М. (2023) Місце медикаментозної терапії в сучасній аритмології: від результатів конгресу EHRA 2023 до національної клінічної практики. Укр. мед. часопис, 3(155): 27–32. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.155.243706
• 13. Інструкція для застосування лікарського засобу Етацизин. mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=49132
• 14. Brugada J., Katritsis D.G., Arbelo E. (2020) 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardia. The Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC): Developed in collaboration with the Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC). Eur. Heart J., 41(5): 655–720.
• 15. Жарінов О.Й., Іванів Ю.А., Куць В.О. (2019) Функціональна діагностика: звертаємося до підручника. Фібриляція і тріпотіння передсердь «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія», 1(62). health-ua.com/article/42531-funktconalna-dagnostika-zvertamosya-do-pdruchnika-fbrilyatcya-trpotnnya-per.
• 16. Knuuti J. et al.; ESC Scientific Document Group (2020) 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart J., 41(3): 407–477.
• 17. Byrne R.A. et al. (2023) 2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes: Developed by the task force on the management of acute coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart J., 44(38): 3720–3826. doi.org/10.1093/eurheartj/ehad191.
• 18. McDonagh T.A. et al. (2021) 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur. Heart J., 42(36): 3599–3726. doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368.
• 19. Mancia G., Kreutz R., Brunström M. et al. (2023) 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: Endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). J. Hypertens, 41(12): 1874–2071. doi: 10.1097/HJH.0000000000003480.
• 20. Ishak D., Aktaa S., Lindhagen L. et al. (2023) Association of beta-blockers beyond 1 year after myocardial infarction and cardiovascular outcomes. Heart. doi: 10.1136/heartjnl-2022-322115.
• 21. Valsts budžeta līdzekļu izlietojums valsts kompensējamo zāļu apmaksā [Використання коштів державного бюджету на оплату лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою]. NVD data, 2021. www.vmnvd.gov.lv/lv/valsts-budzeta-lidzeklu-izlietojums-valsts-kompensejamo-zalu-apmaksa [Латвійською].
• 22. Попова Е.П., Лысковцев В.В., Каверина Н.В. (2005) Электрофизиологические эффекты и антиаритмическое действие препаратов i класса этмозина и этацизина в условиях активации парасимпатической нервной системы. Вестник аритмологии, 37. cyberleninka.ru/article/n/elektrofiziologicheskie-effekty-i-antiaritmicheskoe-deystvie-preparatov-i-klassa-etmozina-i-etatsizina-v-usloviyah-aktivatsii.
• 23. Соколов С.Ф. (2011) Результаты клинического изучения препарата аллапинин и современные подходы к лечению больных с нарушениями ритма сердца. Вестник аритмологии, 64. cyberleninka.ru/article/n/rezultaty-klinicheskogo-izucheniya-preparata-allapinin-i-sovremennye-podhody-k-lecheniyu-bolnyh-s-narusheniyami-ritma-serdtsa.
• 24. Сидорова Н.М. (2021) Оновлення класифікації антиаритмічних засобів: королівський гамбіт для дослідників та практиків? Аналітичний огляд літератури. Сучасні аспекти військової медицини, 28(2): 214–235. doi.org/10.32751/2310-4910-2021-28-2-18.
• 25. Linz B., Thostrup A.H., Saljic A. et al. (2020) Pharmacological inhibition of acetylcholine-regulated potassium current (IK,ACh) and associated A1- and M2-pathways prevent atrial arrhythmogenic changes in a rat model for obstructive sleep apnea. Eur. Heart J., 41(Suppl. 2), ehaa946.3701. doi.org/10.1093/ehjci/ehaa946.3701.
• 26. Linz B., Hertel J.N., Sattler S.M. et al. (2022) Sympatho-vagal activation during obstructive respiratory events in pigs and blunted atrial arrhythmogenic effects by pharmacological IKACh-inhibition. esc365.escardio.org/presentation/246340.
• 27. Pachon J.C., Pachon E.I., Aksu T. et al. (2023) Cardioneuroablation: Where are we at? Heart Rhythm, 4(6): 401–413. doi: 10.1016/j.hroo.2023.02.007.

Надійшла до редакції/Received: 01.02.2024
Прийнято до друку/Accepted: 07.02.2024