Пацієнтоорієнтований підхід в урології та гастроентерології із застосуванням фітотерапевтичного комплексу

Тягар багатьох хронічних захворювань, зокрема травної та сечовивідної систем, значно підвищився останніми десятиліттями. Наприклад, жовчнокам’яна хвороба тісно пов’язана із сучасним способом життя та майже не виявляється без приєднання до «благ цивілізації». Навпаки, у країнах Західної Європи повідомляють про жовчні камені у близько 20% чоловіків та 30% жінок [1]. Також і нирковокам’яна хвороба, з оцінками поширеності до 10–14% у промислово розвинутих країнах [2], тісно пов’язана з ожирінням та іншими компонентами метаболічного синдрому. Почастішання цього ансамблю захворювань останніми десятиліттями пояснюється змінами у звичках способу життя, раціоні харчування.

До того ж цілий ряд захворювань може одночасно уражувати печінку і нирки. Це стосується різних синдромів вроджених вад розвитку, метаболічних, імунологічних, токсичних та інфекційних захворювань. Ферментативні вади у здоровій печінці можуть спричинити захворювання нирок (наприклад первинну гіпероксалурію). Захворювання нирок також може бути наслідком прогресуючого захворювання печінки (наприклад гепаторенальний синдром) [3–5].

Регуляція жовчовиведення препаратом комплексної дії

Зупинимося на захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Сучасна комплексна терапія загострень цієї патології може бути досить ефективною, але не гарантує відсутності рецидивів. Вона не позбавлена також і недоліків. Зокрема, хено- та урсодезоксихолева кислоти при жовчнокам’яній хворобі забезпечують результат залежно від розчинності конкрементів. Крім того, під час лікування може відбуватися процес, що називається «кальцифікацією краю», — відкладання кальцію на поверхні каменя, що перешкоджає жовч­ній кислоті досягти його холестеринової частини. Повідом­лялося про «кальцифікацію краю» у 10–12% пацієнтів, які отримували препарати жовчних кислот [6, 7].

Зупинимося на комплексному препараті від ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика» (Україна). Урохолум^® — відомий вітчизняний бренд, який має 13-річну історію успішного застосування у практичній медицині. Препарат характеризується оригінальним складом із екстрактів 10 лікарських рослин. Випускається Урохолум^® у формі крапель та капсул і, завдяки зручності застосування та ефективності, може приносити користь у багатьох клінічних ситуаціях.

Важливо, що, окрім рослинних компонентів, дія яких спрямована на жовчо- та сечовивідні шляхи, Урохолум^® містить у своєму складі ще декілька екстрактів, які чинять регулюючий вплив переважно на нервово-психічний стан: шишок хмелю (Lupuli flos) 50 мг, трави звіробою (Hyperici herba) 40 мг та листя м’яти (Menthae piperitae folia) 10 мг. Дійсно, психологічна корекція викликає значний інтерес в якості, як мінімум, частини комплексної терапії пацієнтів з біліарною патологією. Так, шишки хмелю доб­ре зарекомендували себе при підвищеній нервовій збудливості та безсонні. Їх екстракт у комплексі Урохолум^® також має антисептичні, афродизіачні, протипухлинні, тромболітичні, антибактеріальні, діуретичні, протизапальні та стимулюючі травлення властивості [8].

Звіробій відомий, перш за все, здатністю лікувати деп­ресію. Згідно з результатами метааналізу, у пацієнтів із легкою та помірною депресією звіробій має ефективність і безпеку, порівнянні із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну [9]. Звіробій, що також входить до складу Урохолум^®, використовують і як протизапальний, протимікробний, ранозагоювальний та жовчогінний засіб [10].

М’ята перцева увійшла до комплексу Урохолум^® як визнаний судинорозширювальний, заспокійливий та протизапальний рослинний засіб. Ціла низка досліджень переконливо свідчить про його знеболювальну, антиоксидантну, протидіабетичну та радіопротекторну дію; менше даних — щодо протидіарейних, ранозагоювальних, гепатопротекторних і противиразкових властивостей [11].

Отже, комплексна дія біологічно активних речовин у складі препарату Урохолум^® своєю точкою прикладання має процеси, перебіг яких з високою вірогідністю обтяжено у пацієнтів із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів. І ось чому.

Про що «каже» біліарна патологія

У минулому сторіччі переважно в Німеччині, а в останні десятиріччя — і в інших європейських країнах ведуться дослідження, покликані виявити та оцінити складні взаємовідносини між психікою та патологією шлунково-кишкового тракту [12–14]. Зокрема, органічні розлади жовчного міхура більш поширені серед слухняних, працьовитих особистостей, схильних до прояву дратівливості та самозвинувачення у стресових ситуаціях [15]. Пацієнти, у яких повсякденний стрес викликає переважно емоції з негативним забарвленням, мають більш виражений больовий синдром при жовчно­кам’яній хворобі [5].

Ще одне велике дослідження опубліковано у 2015 р. в Румунії [16]. За результатами опитування, що складалося з 614 питань та включало 10 192 респондентів віком 16–78 років, виявлено основні особистісні характеристики пацієнтів із захворюваннями жовчного міхура та запропоновані напрямки їх психологічної корекції (таблиця).

Таблиця. Основні риси психологічних «портретів» пацієнтів з жовчнокам’яною хворобою у великому дослідженні, проведеному в Румунії, та заходи корекції [16]

Таким чином, пригнічення власних емоцій та бажань визнано джерелом постійного стресу обстежених пацієнтів. Індуковані стресом зміни у фізіології шлунково-кишкового тракту зробили свій внесок у гальмування моторики шлунково-кишкового тракту, виникнення холестазу, формування жовчних каменів. За таких обставин зниження внутрішньої напруженості, агресії, що спрямована як на самого пацієнта, так і на його оточення, стимулюватиме довготривалі зміни у взаємодії психічних та соматичних факторів, дійшли висновку автори.

Психологічний дистрес, наявність тривоги та депресії слід додати до факторів, пов’язаних із підвищеним ризиком смертності внаслідок захворювань печінки. Про це свідчать результати метааналізу досліджень за участю майже 200 тис. осіб та періодом спостереження у середньому 9,5 року [17]. Виникає запитання: «Що було першим?». Чи призвело захворювання печінки, яке вже було на початку дослідження, до посилення тривоги та депресії? Можливо, хоча й хронічна активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи може зумовлювати підвищення тяжкості жирової хвороби печінки, резистентності до інсуліну, непереносимості глюкози та відкладення заліза в печінці [18]. Також розумно припустити, що інші первинні ураження, такі як системне хронічне запалення внаслідок ожиріння, призводять до хронічного запалення низького ступеня та негативного впливу як на мозок, так і на печінку (рис. 1).

Рисунок 1. Патогенетичні зв’язки між захворюваннями, що спричинені соціально-економічними, поведінковими та метаболічними факторами ризику, характерними для сучасного способу життя [19, 20]

Прогресування уролітіазу та стрес

Причинний зв’язок між стресом та сечокам’яною хворобою базується на припущенні, що рефлекс «борися або втечи» через нейроендокринну активацію призводить до посилення секреції вазопресину із гіпертонічною сечею та підвищеним ризиком утворення конкрементів, переважно оксалатів [21]. Опитування пацієнтів із сечокам’яною хворобою із визначенням стресових життєвих подій, які відбулися за 2 роки до встановлення діагнозу, підтвердило наявність зв’язку [22]. Проспективне когортне дослідження, спрямоване на оцінку поширеності та тяжкості стресу у пацієнтів із сечокам’яною хворобою, також свідчить про підвищення вірогідності відходження 2 і більше каменів на рік у пацієнтів з підвищеним рівнем стресу [23].

Цистит як прояв неблагополуччя в парі

В урологічній практиці серед основних найбільш поширених симптомів частка тих, що мають психосоматичне походження, за деякими даними, становить 15–50% [24]. Це пояснюється особливою значущістю та уразливістю сечостатевого тракту щодо морального стану індивіда. Так, у генезі урогенітальних симптомів існує «вулиця з двобічним рухом». Тобто як соматичні симптоми здатні погіршувати психічний статус, так і психологічний дистрес — викликати різноманітні функціональні, а зрештою й органічні порушення.

Дослідження, що ведуться у цій сфері, свідчать, що рецидивуючі захворювання принаймні нижніх сечовивідних шляхів, тісно пов’язані з проблемою партнерства. Загальновизнано, що інколи відмова від статевого життя підкріп­люється та виправдовується частими інфекціями [25]. Менш відомими аспектами цього стану є звернення агресії проти себе, у тому числі в рамках симптомокомплексу депресивного розладу. Уражена система органів може вказувати на одночасне існування сексуальної проблеми, наприклад, як у клінічному випадку, детально дослідженому (із 5-річним періодом спостереження) та описаному авторами з Німеччини [26].

Автори наголошують на актуальності біопсихосоціальної моделі, відповідно до якої стан здоров’я є переважно наслідком адаптації на біохімічному, фізіологічному, імунологічному, соціальному і культурному рівнях [13–15]. Індивідуальні психологічні проблеми потребують якомога швидшого розпізнавання, щоб попередити формування психосоматичних та соматоформних розладів (захворювання психічної сфери, що проявляються симптомами, схожими на соматичну патологію). Адекватне лікування, що відповідає різним рівням організації організму, має запобігти ятрогенній фіксації (навішуванню «ярлика» хронічної хвороби).

Отже, метою є реалізація в клінічній практиці пацієнто­орієнтованого підходу, який передбачає [24, 26]:

• розбудову довірливих стосунків із пацієнтом,
• розвиток розуміння хвороби,
• спільно вироблений із пацієнтом план дій.

При цьому створення умов для структурно-функціонального відновлення ураженої системи органів можна досягти використанням у комплексній терапії фітотерапевтичного комплексу, що добре зарекомендував себе у клінічній практиці завдяки синергії корисних ефектів (рис. 2).

Рисунок 2. Комплексна дія фітотерапевтичного комплексу

Так, ефірні олії, що входять до складу препарату Урохолум^®, покращують кровопостачання ниркового епітелію, а також впливають на процеси зворотного всмоктування клітинами ниркових канальців. Фенолкарбонові кислоти здатні посилювати діурез, мають антиоксидантні властивості. Своєю чергою, флавоноїди характеризуються спазмолітичними властивостями.

Урохолум^® виявляє антиазотемічний ефект, виводить із організму сечовину, сечову кислоту, хлориди. Сприяє виведенню піску та конкрементів із нирок, сечового та жовчного міхура.

Зокрема, ортосифон тичинковий не тільки зумовлює протизапальну, антиоксидантну та протимікробну дію, але й здатний знизити рівень білка в сечі, сироваткового креатиніну та азоту сечовини, як свідчать результати клінічних досліджень [27, 28]. Так, у пацієнтів з діабетичною нефропатією застосування ортосифону дозволило знизити рівень глюкози в крові натще та після прийому їжі, глікозильованого гемоглобіну, білка в сечі та креатиніну в сироватці крові, а також підвищити ендогенний кліренс креатиніну [29].

Для трави споришу характерна літолітична, протимік­робна та діуретична активність. Екстракт рослини, який входить до складу Урохолум^®, вважається ефективним засобом у терапії сечокам’яної хвороби, шлунково-кишкових та деяких гінекологічних захворювань [30].

Екстракт стовпчиків кукурудзи — ще один добре відомий рослинний лікарський засіб, який доповнює регулюючий вплив Урохолум^®. Його широко використовують як сечогінний, кровоспинний та протизапальний засіб. Так, кукурудзяні рильця з успіхом застосовують при запальних захворюваннях жовчо- та сечовивідних шляхів, жовчно- та сечокам’яній хворобі [31].

Квітки бузини чорної (Sambucus nigra L.) також застосовують як жовчо- та сечогінний засіб. Вони також чинять антиоксидантну та цукрознижувальну дію, що є раціональним доповненням багатофакторного впливу Урохолум^®. Загалом бузина є багатообіцяючим дієтичним джерелом біоактивних інгредієнтів і має потенціал для розробки функціональних харчових продуктів або нутрицевтиків для профілактики та лікування деяких хронічних захворювань [32].

Трава хвоща (Equiseti herba) має сечогінні, кровозупинні, протизапальні та дезінфікуючі властивості. Екстракт хвоща збільшує виведення натрію, калію, оксалатів та хлоридів. Його застосування разом із іншими компонентами рослинного комплексу Урохолум^® дозволяє знизити частоту епізодів нетримання сечі та денної кількості сечовипускань. Також чинить бактерицидну, фунгіцидну та антипротозойну дію, тому з успіхом застосовується при захворюваннях сечової системи, включаючи цистит, пієлонефрит та уролітіаз [33].

Широко відомими є лікувальні властивості (сечогінні, діастолічні, потогінні та протизапальні) бруньок берези (Betulae gemmae). Екстракт B. pendula є ефективним інгібітором розмноження Escherichia coli, знижуючи стійкість біоплівок, що утворилися. За результатами одного з досліджень, усі перевірені концентрації цього екстракту значно зменшили бактеріальний ріст [34]. Дослідження також підтверджують антиоксидантну та протидіабетичну дію екстрактів листя берези [35].

Багатогранний лікувально-профілактичний ефект препарату Урохолум^® проаналізований у цілому ряді клінічних досліджень. Зокрема, доведена його ефективність у комплексному лікуванні хронічного обструктивного пієло­нефриту [36]. Застосування фітокомплексу дозволило досягти у пацієнтів регресу клінічної симптоматики та нормалізації лабораторних показників.



Список використаної літератури

• 1. Khan H.N., Harrison M., Bassett E.E. et al. (2009) A 10-year follow-up of a longitudinal study of gallstone prevalence at necropsy in South East England. Dig. Dis. Sci., 54(12): 2736–2741.
• 2. Barghouthy Y., Corrales M., Somani B. (2021) he Relationship between Modern Fad Diets and Kidney Stone Disease: A Systematic Review of Literature. Nutrients, 26; 13(12): 4270.
• 3. Wong F. (2002) Liver and kidney diseases. Clin. Liver Dis., 6(4): 981–1011.
• 4. Van Hoeve K., Mekahli D., Morava E. et al. (2018) Liver involvement in kidney disease and vice versa. Pediatr. Nephrol., Jun; 33(6): 957–971.
• 5. Svebak S., Søndenaa K., Hausken T. et al. (2000) The significance of personality in pain from gallbladder stones. Scand. J. Gastroenterol., 35(7): 759–764.
• 6. Bazzoli F., Festi D., Mazzella G. et al. (1995) Acquired gallstone opacification during cholelitholytic treatment with chenodeoxyholic, ursodeoxycholic, and tauroursodeoxycholic acids. Am. J. Gastroenterol., 90(6): 978–981.
• 7. Bateson M.C., Bouchier I.A., Trash D.B. et al. (1981) Calcification of radiolucent gall stone during treatment with ursodeoxycholic acid. Br. Med. J., 283(6292): 645–646.
• 8. Lin M., Xiang D., Chen X., Huo H. (2019) Role of Characteristic Components of Humulus lupulus in Promoting Human Health. J. Agric. Food Chem., 67(30): 8291–8302.
• 9. Ng Q.X., Venkatanarayanan N., Ho C.Y. (2017) Clinical use of Hypericum perforatum (St John’s wort) in depression: A meta-analysis. J. Affect. Disord., 210: 211–221.
• 10. Nobakht S.Z., Akaberi M., Mohammadpour A.H. et al. (2022) Hypericum perforatum: Traditional uses, clinical trials, and drug interactions. Iran J. Basic Med. Sci., 25(9): 1045–1058.
• 11. Mahendran G., Rahman L.U. (2020) Ethnomedicinal, phytochemical and pharmacological updates on Peppermint (Mentha×piperita L.) — A review. Phytother.Res., 34(9): 2088–2139.
• 12. Taché Y., Martinez V., Million M., Rivier J. (1999) Corticotropin-releasing factor and the brain-gut motor response to stress. Can. J. Gastroenterol., 13 Suppl. A: 18A–25A.
• 13. Yousfi S., Matthews G., Amelang M., Schmidt-Rathjens C. (2004) Personality and disease: correlations of multiple trait scores with various illnesses. J. Health Psychol., 9(5): 627–647.
• 14. Flett G.L., Baricza C., Gupta A. et al. (2011) Perfectionism, psychosocial impact and coping with irritable bowel disease: a study of patients with Crohn’s disease and ulcerative colitis. J. Health Psychol., 16(4): 561–571.
• 15. Dragoş D., Tănăsescu M.D., Bratu M.M. (2010) Possible Psychological Profile of Patients with Organic Biliary Affections. Rom. J. Med. Pract., 5(2): 115–122.
• 16. Dragos D., Tanasescu M.-D., Comsa M. et al. (2015) Psychological features associated with gallstone disease. Rom. Med. J., 62: 49–58.
• 17. Russ T.C., Kivimäki M., Morling J.R. et al. (2015) Association Between Psychological Distress and Liver Disease Mortality: A Meta-analysis of Individual Study Participants. Gastroenterology, 148(5): 958–966.e4.
• 18. Bonkovsky H.L. (2015) On stress and the liver: a chicken and egg conundrum. Gastroenterology, 148(5): 894–897.
• 19. Kivimäki M., Bartolomucci A., Kawachi I. (2023) The multiple roles of life stress in metabolic disorders. Nat. Rev. Endocrinol., 19(1): 10–27.
• 20. Fulton S., Décarie-Spain L., Fioramonti X. et al. (2022) The menace of obesity to depression and anxiety prevalence. Trends Endocrinol. Metab.; 33(1): 18–35.
• 21. Walters D.C. (1986) Stress as a principal cause of calcium oxalate lithiasis. Int. Urol. Nephrol., 18: 271–275.
• 22. Najem G.R., Seebode J.J., Samady A.J. et al. (1997) Stressful life events and risk of symptomatic kidney stones. Int. J. Epidemiol., 26: 1017–1023.
• 23. Miyaoka R., Ortiz-Alvarado O., Kriedberg C. et al. (2012) Correlation between stress and kidney stone disease. J. Endourol., 26(5): 551–555.
• 24. Schwinges-Lymberopoulos M. (2010) Psychosomatische Urologie: Praxisorientierte Darstellung [Psychosomatic urology. A practice-oriented presentation]. Urologe A., 49(6): 767–773.
• 25. Schneider H.J., Schüler G., Janitzky H. (1980) Psychosomatische Parameter bei Harnsteinpatienten und ihre Beziehung zu Geschlecht und Steinart — Untersuchung mit einem modifizierten Beschwerdefragebogen [Psychosomatic parameters in urolithiasis and their relation to sex and type of calculus — study using a modified complaint questionnaire]. Z. Urol. Nephrol., 73(7): 523–530.
• 26. Noll-Hussong M., Autenrieth M., Pokorny D. et al. (2012) The subject, its biology, and the chronic recurrent cystitis. Case Rep. Psychiatry, 2012: 601705.
• 27. Wang Q., Wang J., Li N. et al. (2022) A Systematic Review of Orthosiphon stamineus Benth. in the Treatment of Diabetes and Its Complications. Molecules, 27(2): 444.
• 28. Ameer O.Z., Salman I.M., Asmawi M.Z. et al. (2012) Orthosiphon stamineus: traditional uses, phytochemistry, pharmacology, and toxicology. J. Med. Food, 15(8): 678–690.
• 29. Song L.Q., Pei C.P., Song Y.X. (2009) Clinical Study on the Treatment of Diabetic Nephropathy with Cordyceps Sinensis and Kidney Tea Decoction. Inf. Tradit. Chin. Med., 26: 38–39.
• 30. www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2970/girchak.
• 31. www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3753/kukurudza-zvichajna.
• 32. Liu D., He X.Q,. Wu D.T. et al. (2022) Elderberry (Sambucus nigra L.): Bioactive Compounds, Health Functions, and Applications. J. Agric. Food Chem., 70(14): 4202–4220.
• 33. Boeing T., Tafarelo Moreno K.G., Gasparotto Junior A. et al. (2021) Phytochemistry and Pharmacology of the Genus Equisetum (Equisetaceae): A Narrative Review of the Species with Therapeutic Potential for Kidney Diseases. Evid. Based Complement Alternat Med., 2021: 6658434.
• 34. Wojnicz D., Kucharska A.Z., Sokół-Łętowska A. et al. (2012) Medicinal plants extracts affect virulence factors expression and biofilm formation by the uropathogenic Escherichia coli. Urol. Res., 40(6): 683–697.
• 35. Bljajić K., Šoštarić N., Petlevski R. et al. (2016) Effect of Betula pendula Leaf Extract on α-Glucosidase and Glutathione Level in Glucose-Induced Oxidative Stress. Evid. Based Complement Alternat Med., 2016: 8429398.
• 36. Сохин С.А., Мельник В.В. (2012) Комплексное лечение при хроническом обструктивном пиелонефрите. Укр. мед. часопис, 2(88): 84–85. www.umj.com.ua/article/29839.