Хвороба X: що це таке та чи буде пандемія

25 січня 2024
1066
Резюме

«Хвороба X» — чи буде нова пандемія та як готується Україна до потенційних загроз — про це розповіли під час брифінгу 24 січня 2024 р. Віктор Ляшко, міністр охорони здоровʼя України, та Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні. Коментар Віктора Ляшка «Хвороба Х — це не якась конкретна хвороба, так ми називаємо потенційну загрозу, яку […]

«Хвороба X» — чи буде нова пандемія та як готується Україна до потенційних загроз — про це розповіли під час брифінгу 24 січня 2024 р. Віктор Ляшко, міністр охорони здоровʼя України, та Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.

Коментар Віктора Ляшка

«Хвороба Х — це не якась конкретна хвороба, так ми називаємо потенційну загрозу, яку вчені всього світу спільно намагаються завчасно спрогнозувати, щоб миттєво застосувати всі наявні ресурси для збереження найголовнішого — життя людей, — розповів В. Ляшко. — Україна є частиною глобального механізму. Політична та галузева співпраця — це те, що дозволяє нам всім підготуватися якомога краще. Зокрема, йдеться про оперативну розробку високоякісних діагностичних, терапевтичних засобів та вакцин. Зараз мова про 100 днів на випадок наступної епідемії».

Нагадаємо, свого часу пандемія COVID-19 також була своєрідною хворобою Х. Цей досвід став доказом того, наскільки вразливою є медицина, коли значно одномоментно зростає навантаження на медичних працівників, що призводить до появи відчуття їх недостатності, у тому числі лікарів-епідеміологів, недосконало працює система постійного (рутинного) епіднагляду, відсутня можливість на рівні країни досліджувати віруси і зміни в них, створювати вакцину та що потужність фармкомпаній окремих країн не здатна впоратися з глобальним попитом. Таким чином, кожна країна зробила висновки щодо своїх систем охорони здоров’я і важливості міжнародної співпраці, обміну даними, технологіями й інноваціями.

Коментар Ярно Хабіхта

«Всесвітня організація охорони здоров’я постійно співпрацює з вченими, розробниками політик та іншими партнерами, щоб підготуватися до майбутніх загроз. «Хвороба X» — це термін, який використовується для позначення майбутньої ще невідомої хвороби та для нагадування світові про те, що ми повинні готуватися до невідомих захворювань разом із відомими загрозами. Під час пандемії COVID-19 ВООЗ із самого початку підтримувала Україну в розробці та впровадженні програми комплексного реагування, включаючи посилення системи епіднагляду в країні, обладнанням і реагентами для тестування в лабораторіях. Було організовано тренінги з вакцинації для медичних працівників, що дозволило до кінця 2021 р. навчити майже 75% спеціалістів, задіяних у вакцинації проти COVID-19. Найважливіше кисневе обладнання було надано більш ніж половині всіх лікарень, визначених для боротьби з COVID-19. До того ж команда українського офісу надала підтримку експертам у проведенні кампанії зі зміни поведінки на основі результатів опитувань ВООЗ серед дорослого населення України. Ми залишаємося відданими уряду та населенню України у зміцненні системи охорони здоров’я та використанні новітнього досвіду і знань, якими ВООЗ може поділитися», — зазначив Ярно Хабіхт.

В. Ляшко також наголосив, що є три компоненти, які свідчать про готовність системи охорони здоров’я до викликів будь-яких епідемій: люди (кадровий потенціал), сильна лабораторна мережа, яка працює за міжнародними стандартами, та глобальне партнерство. Україна розвиває кожну з них.

Що стосується розвитку кадрового потенціалу, то за останні 5 років 167 українських фахівців пройшли міжнародні навчання з польової епідеміології. Кожного року кількість інтернів, які вступають на спеціальність «Eпідеміологія», збільшується. У 2020 р. — 14 інтернів, у 2022 р. — 70 інтернів, і така тенденція зберігатиметься.

Стійкість до антибіотиків як нова загроза

Однією з найбільших сучасних загроз для глобального здоров’я є антибіотикорезистентність, коли існуючі ліки втрачають свою ефективність. Протягом 2019 р. майже 5 млн випадків смерті було пов’язано з цією проблемою, з яких понад мільйон виникло безпосередньо через антибіотикорезистентність. Для протидії цій загрозі в Україні за останні 2,5 року кількість бактеріологічних лабораторій зросла майже вдвічі — з 37 до 69. Також був посилений дозорний епіднагляд за антимікробною резистентністю, зокрема, серед поранених під час війни.

Також в Україні функціонують Національна вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров’я та Одеська субрегіональна лабораторія, які отримали акредитацію від ВООЗ. Діяльність цих лабораторій відповідає найвищим стандартам ефективності та якості, узгодженим з міжнародними нормами. Це забезпечує нашим фахівцям можливість працювати відповідно до всесвітньо визнаних стандартів, використовуючи сучасні реагенти та дотримуючись міжнародних протоколів, а також ефективно обмінюватися інформацією. Національна вірусологічна референс-лабораторія входить до Європейської регіональної лабораторної мережі ВООЗ. Її основне призначення — діагностика небезпечних інфекційних хвороб, що швидко поширюються і можуть викликати епідемії, таких як поліомієліт, кір, краснуха, грип, а також особливо небезпечних вірусних інфекцій, наприклад, лихоманка денге, вірус Західного Нілу та інші хантавірусні інфекції.

МОЗ України перебуває в тісній співпраці з ВООЗ, центрами контролю та профілактики хвороб у Європі та США, а також з Генеральним директоратом Європейської комісії з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у галузі охорони здоров’я (HERA). Навіть під час війни Україна послідовно розширює свій потенціал та активно взаємодіє на міжнародному рівні.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua