Через тривалу війну в Україні надання психологічної підтримки населенню потребує особливої уваги. Адже люди, які пережили жорстоке поводження, серйозні втрати або інші стресові події, частіше схильні до розвитку депресії. Жінки частіше страждають від цієї недуги, ніж чоловіки. Зокрема, депресивні розлади, за даними 2019 р., у всьому світі відмічені у 4,5% жінок та 3% чоловіків, тоді як в Україні — 6,2 та 4,1% відповідно [1]. Серед вагітних та породіль поширеність великого депресивного розладу у світі становить 11,9% [2]. В Україні частота посттравматичних стресових розладів у вагітних внутрішньо переміщених жінок у 2016 р. визначена на рівні 34,8% [3].
Суїцид, ризик якого значно зростає при депресії, став причиною смерті понад 750 тис. людей у світі у 2019 р., у тому числі в Україні — 13,7 тис. Він є 4-ю основною причиною смерті у світі серед 15–29-річних (43,5 тис. осіб, у тому числі в Україні — 424) [1].
По допомогу пацієнт із психічними розладами зазвичай звертається до свого лікаря первинної ланки, і скарги його здебільшого стосуються соматичного здоров’я, хоча їх справжньою причиною є психічні розлади. Так, депресія часто може приховуватися за «масками» соматичних хвороб або скаргами на біль. При цьому більшість людей відмовляються від відвідування психіатра, хоча проконсультуватися можна безоплатно та без направлення в будь-якому медичному закладі, який за договором із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) надає амбулаторну допомогу.
Алгоритм та інструменти діагностики
Але насправді більшості пацієнтів із психічними розладами, такими як депресія та тривожні розлади, і не потрібна високоспеціалізована допомога психіатра, психотерапевта чи психолога. Зокрема, для подолання прогалин у сфері психічного здоров’я на первинній ланці ВООЗ розроблена відповідна програма (mhGAP). Друге видання (Version 2.0) посібника (Intervention Guide — IG) за цією програмою доступне також українською мовою. У mhGAP-IG можна знайти детальний алгоритм ухвалення клінічних рішень та ведення пацієнтів з депресією й іншими психічними розладами.
Для скринінгу депресії та оцінки ступеня її тяжкості додатково можна використовувати Анкету здоров’я пацієнта (Patient Health Questionnaire — PHQ) [4, 5]. Цей діагностичний інструмент був визнаний найнадійнішим при скринінгу дорослих пацієнтів у закладах первинної медичної допомоги, при цьому пацієнту пропонують відповісти спочатку на 2, а при отриманні принаймні однієї позитивної відповіді — на 9 або 15 запитань. Аналогічній меті при застосуванні на «первинці» служить Шкала депресії (Depression Scale — DEPS). Вона валідована для застосування у пацієнтів віком 18–65 років та особливо підходить особам, що мають закінчену середню та більш високого рівня освіту [6].
Для розпізнавання жінок із ризиком перинатальної депресії найбільш широко використовується Единбурзька шкала післяпологової депресії (ЕШПД), що також доступна українською мовою [7].
Найбільш часто використовуваним інструментом скринінгу на депресію при соматичних хворобах є Госпітальна шкала тривоги і депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale Depression subscale — HADS-D), яка не включає такі симптоми, як безсоння, втрата апетиту або втома [5].
Нарешті, якщо мати на увазі оцінку ефективності лікування для порівняння з результатами клінічних досліджень, може стати у нагоді найпоширеніші версії Шкали оцінки депресії Гамільтона (HAM-D), які широко використовуються в рандомізованих клінічних дослідженнях, — HAM-D1 і SIGH-D2 [8]. Подібним інструментом із тривалою історією є Опитувальник депресії Бека (Beck Depression Inventory), який додатково вивчено у людей похилого віку, поряд із спеціальним інструментом (Geriatric Depression Scale — GDS-15), який попереджає хибне підвищення балів із соматичних проблем, зосереджуючись на психологічних аспектах депресії [9].
Депресія – це хвороба, а не вада характеру чи поведінки
Чого потрібно уникати лікарям первинної ланки, які надають допомогу пацієнтам з психічними розладами? Зверхнього та спрощеного розуміння депресивних розладів, інших психологічних та психіатричних проблем як минущих, надуманих та таких, що долаються вольовим зусиллям. Зокрема, з «легкої руки» британського психолога Кліффа Арналла (Cliff Arnall), що працював спільно із круїзною компанією, з 2005 р. у широкий вжиток увійшло поняття «гнітючий, сумний понеділок» (Blue Monday), який припадає на другу-третю декаду січня. У формулі для розрахунку використано кліматичні показники, кількість днів до наступного свята, частку кредитних грошей у вжитку та ін. Подібне вульгарне розуміння проблем психічного здоров’я, у той час як мільйони людей борються з небажанням жити, не приносить користі ані пацієнтам, ані лікарям.
Вітчизняним медикам для удосконалення знань та навичок може стати у нагоді навчальний курс «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP». З листопада 2022 р. заклади, у яких щонайменше 20% лікарів «первинки» та 10% медичних сестер пройшли цей курс, можуть укладати договори за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».
Список використаної літератури
- Institute of Health Metrics and Evaluation. Global Health Data Exchange (GHDx). vizhub.healthdata.org/gbd-results/ (Accessed 3 January 2024).
- Woody C.A., Ferrari A.J., Siskind D.J. et al. (2017) A systematic review and meta-regression of the prevalence and incidence of perinatal depression. J. Affect. Disord., 219: 86–92.
- Ancheva I., Morozova K. (2016) Post-traumatic stress disorder amongst internally displaced pregnant females. Available at: repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/7411.
- Депресія (легкий, помірний, тяжкий депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синдромом, рекурентний депресивний розлад, дистимія).
- Costantini L., Pasquarella C., Odone A. et al. (2021) Screening for depression in primary care with Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9): A systematic review. J. Affect. Disord. Jan 15; 279: 473–483.
- Kyrölä K., Häkkinen A.H., Ylinen J. et al. (2021) Rasch validation of the Depression Scale among patients with low back pain. J. Back Musculoskelet. Rehabil., 34(2): 261–267.
- Rodríguez-Muñoz M.F., Chrzan-Dętkoś M., Uka A. et al. (2023) The impact of the war in Ukraine on the perinatal period: Perinatal mental health for refugee women (pmh-rw) protocol. Front Psychol. Mar 13; 14: 1152478.
- Rosenberg L.I. (2022) The Ham-D is not Hamilton’s Depression Scale. Psychopharmacol. Bull. May 31; 52(2): 117–153.
- Stepankova G.H., Horakova V.K., Lukavsky J. et al. (2019) Beck Depression Inventory-II: Self-report or interview-based administrations show different results in older persons. Int. Psychogeriatr. May; 31(5): 735–742.
Редакція «Українського медичного часопису»
