Україну на цьому конгресі представляв доцент кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат медичних наук, дійсний член Української асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів (УАЧЩЛХ), Європейської асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів (ЄАЧЩЛХ), Міжнародної асоціації щелепно-лицьових хірургів (МАЩЛХ) (рис. 1).
Традиційно в 1-й день Конгресу, окрім доповідей та майстер-класів, проходила виставка медичного обладнання, а також були представлені стенди різних асоціацій черепно-щелепно-лицьових хірургів, зокрема ЄАЧЩЛХ, МАЩЛХ, Канадської асоціації щелепно-лицьових хірургів (КАЩЛХ). Серед медичного обладнання були представлені наступні бренди: Біогоризонт, Штрауман, Дентсплай, Остем, Страйкер, Брейнлаб, Білюмікс, КЛС Мартін, Нобель, Остеобонікс, Зиммер біомед та ін.
Конгрес розпочали з урочистого перерізання стрічки 6 членами президії МАЩЛХ перед входом в основний лекційний зал (рис. 2). Потім у великій лекційній залі відбулася церемонія відкриття. Першим отримав слово діючий президент МАЩЛХ — професор Алехандро Мартінес. Потім свої доповіді представили всі члени президії МАЩЛХ, президенти регіональних асоціацій — Емад Елімаірі (Африка), Гунаселан Раджан (Азія), Манліо Гале (Європа), Цезар Вілалпандо (Латинська Америка), Пауль Шварц (Північна Америка), Патрісія Бордбар (Океанія) та відповідальні особи за організацію конгресу (рис. 3). Останні прозвітували за минулі 2 роки роботи асоціації, де вказали основні досягнення, розподіл бюджетних коштів, збільшення кількості діючих членів асоціації, гуманітарні місії в різних країнах Африки та Латинської Америки та інше. Обов’язковим кроком було не тільки оголошення кількості країн, учасники з яких взяли участь у Конгресі, а й представлення окремо кожної із 76 країн, що відвідали його. На церемонії відкриття виступив місцевий гурт «Eagle song dancers», що вразив своїм колоритом.
У секції «Патологія слинних залоз» представлено усну доповідь співробітника кафедри Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доцента І.С. Бродецького (співавтор — професор В.О. Маланчук) (рис. 4).
Усна доповідь, яка відібрана для презентації науковим комітетом конгресу з міжнародною участю, була присвячена морфогенетичному обґрунтуванню хірургічного лікування плеоморфних аденом великих слинних залоз. Після закінчення доповіді отримано позитивні відгуки та виникла жвава дискусія.
Ще одним доповідачем від України в секції «Гуманітарні місії» виступив Василь Рибак, який у режимі zoom-конференції представив доповідь про власний досвід лікування вогнепальних пошкоджень щелепно-лицьової ділянки. Присутній на цій лекції І.С. Бродецький підтримав виступ свого колеги та на прохання організаторів сесії (професор Хофман) розповів про організацію щелепно-лицьової допомоги військовим в Україні та свою участь у лікуванні цих хворих (рис. 5).
Традиційно основні напрямки конгресу відповідали наступним тематикам: хірургія скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), патологія слинних залоз, онкологія щелепно-лицьової ділянки, пластична та косметична хірургія щелепно-лицьової ділянки, травматологія та реконструктивно-відновна хірургія щелепно-лицьової ділянки, запальні процеси щелепно-лицьової ділянки, мікрохірургія щелепно-лицьової ділянки, імплантологія.
Тенденції останніх років, зокрема і в щелепно-лицьовій галузі медицини, вказують на збільшення використання комп’ютерних технологій — віртуальне планування, CAD/CAM-технології, навігаційна хірургія. Використання віртуальних шоломів при проведенні оперативних втручань та діагностичних процедур.
Впровадження штучного інтелекту — Chat GPT вказує на зменшення людського впливу на цю медичну галузь. Зокрема, про використання штучного інтелекту в щелепно-лицьовій медицині були доповіді нідерландського професора Стефана Берге та китайського науковця Біменг Джю (рис. 6, 7).
Цікаву президентську історичну лекцію прочитав професор Долвік. Вона була присвячена 50-річному досвіду в хірургії СНЩС. Автор поінформував про використання різноманітних хірургічних втручань при різних видах патології СНЩС, починаючи з дисктомій та дискектомій, артроцентезу та атроскопії й закінчуючи трансплантацією та заміщенням СНЩС — різними видами штучних конструкцій (рис. 8).
Цікавою була і секція «Ускладнення при проведенні реконструктивних втручань та ортогнатичної хірургії». Зокрема, були доповіді про підвищення частоти резорбції виросткового відростка після остеотомій нижньої щелепи, про нетипові випадки резорбції кісткової тканини нижньої щелепи в ділянці кута. Автор зазначав, що основним етіологічним фактором був вплив титанової пластини. При її заміні на керамічну вдалося стабілізувати процес. Інший нетиповий випадок резорбції — вплив каркаса із ПІК-матеріалу на резорбцію суглобової ямки СНЩС. Одним з цікавих ускладнень ортогнатичної хірургії була підвищена рухливість зубів після остеотомії верхньої щелепи за Ле-Фор 1. Для її усунення пропонують використовувати ін’єкції ботоксу для зниження тонусу жувальних м’язів.
У секції інновації Американською асоціацією щелепно-лицьових хірургів представлена цікава доповідь про дослідження генетичних змін та виникнення мутації генів при патології щелепно-лицьової ділянки, таких як одонтогенні кератокісти (мутації в генах PTCH 1, PHH, SMO, SUFU, GLI1, GLI21), амелобластома (BRAF V600E-мутації, мутації в MAP-kinaze та Sonic hedgehog-шляхах) та остеобластокластома (один із механізмів патогенезу — активація шляхів RANK, RANK-Ligand). Автор підкреслив, що визначення точного механізму мутації та відповідальних генів за цей процес дало змогу створити ад’ювантну терапію (для одонтогенних кератокіст — 5-флуороурацил, вісмодегіб; для остеобластокластоми — альфа-2β-інтерферонотерапія, деносумаб. Лікування амелобластом препаратами — інгібіторами BRAF V600E-мутацій наразі знаходиться у фазі клінічних досліджень, пройшло вдалі клінічні випробування та з 2014 р. використовується місцево після екскохлеації пухлини для профілактики рецидиву (рис. 9).
Ще в одній із доповідей у секції інновацій йшлося про використання робототехніки при проведенні імплантації під контролем штучного інтелекту (Chat GPT) (рис. 10).
У рамках секції «Захворювання слинних залоз» було вказано про переваги ендоскопічного методу лікування калькульозного та некалькульозного сіалоденіту, використання ендоскопічної літотрипсії.
Цікавим є дослідження англійських вчених у секції «Імплантологія» — про вивчення шорсткості поверхні імплантатів та рівня адгезії бактерій до імплантатів, використання мембран та гвинтів із магнію, що розсмоктуються.
Серед представлених постерних доповідей викликали інтерес різноманітні клінічні випадки рідкісних захворювань та ускладнень — осифікуючої фіброми вилицевої кістки, злоякісної гіпертермії, ліпоми порожнини рота як наслідок нелікованої одонтогенної інфекції, грибкових остеомієлітів, хвороби Педжета, остеомієлітів щелеп після ортохірургічної операції та ін.
На XXV Конгресі міжнародної асоціації щелепно-лицьової хірургії підсумовано останні досягнення в цій сфері попередніх років, окреслено подальші напрями її розвитку. Вітчизняні фахівці мали можливість спілкуватися з провідними щелепно-лицьовими хірургами з усього світу, зіставляти результати лікування пацієнтів щелепно-лицьового профілю, підходи до організації щелепно-лицьової хірургії та підготовки хірургів із загальносвітовою практикою.
Для науковців Конгрес став важливим досвідом спілкування із зарубіжними колегами, дав можливість сформувати нові горизонти в спеціальності, розширити свої теоретичні знання, а головне — поглибити мотивацію вдосконалення, постійної праці та продовжувати утримувати високий рівень міжнародної і вітчизняної щелепно-лицьової хірургії.
Активна участь української делегації в конгресі Міжнародної асоціації щелепно-лицьових хірургів в якості спікерів секцій свідчить про високий рівень визнання наших фахівців на міжнародній арені.
Висновки
1. Щелепно-лицьові хірурги світу розвивають можливості фаху, розширюють співпрацю між фахівцями суміжних спеціальностей усіх країн.
2. Збільшується обсяг об’єктивних методів обстеження хворих із застосуванням 3D-комп’ютерного моделювання, використання навігаційних методів, штучного інтелекту та віртуального обладнання в хірургії щелепно-лицьової ділянки.
3. Підвищуються складність та обсяги операцій з покращанням результатів лікування хворих зі складною патологією, в тому числі суміжних ділянок.
4. Потребує удосконалення підготовка молодих спеціалістів з щелепно-лицьової хірургії.
5. Українська асоціація черепно-щелепно-лицьових хірургів, кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця слідкують за сучасними напрямами розвитку спеціальності у світі й Україні, а наша програма для студентів, національний підручник з фаху кафедри відповідають сучасному напряму розвитку спеціальності.
