Сучасна онкологія розвивається дуже швидко, діагностика та лікування удосконалюються, з’являються нові можливості для поліпшення результатів лікування пацієнтів. Але всі вони не дають такого великого приросту виживаності, як рання діагностика, зазначив у вітальному слові Валерій Зуб, народний депутат України, голова Національної асоціації онкологів України. У нинішніх умовах, коли відбувається трансформація системи надання допомоги, потрібно збудувати нову модель, щоб пацієнт завжди вчасно потрапляв в онкологічний заклад та без затримок отримував необхідне спеціалізоване лікування. При цьому 80% навантаження з організаційних питань та комунікації з пацієнтами беруть на себе лікарі первинної ланки, зазначила Олена Єфіменко, генеральна директорка Національного інституту раку (НІР). Адже пацієнти проводять на лікарняних ліжках лише відносно малий проміжок часу, а головна роль у вирішенні поточних медичних проблем, включаючи реабілітацію, організацію підтримувального та паліативного лікування, лягає на плечі сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. У свою чергу, В’ячеслав Камінський, ректор Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) України імені П.Л. Шупика, від імені фахівців флагмана фахової медичної підготовки висловив готовність докладати усіх зусиль для підтримки безперервної освіти з питань ведення онкохворих на первинній ланці.
За сучасної організації роботи первинної допомоги у Програму медичних гарантій входять пакети з раннього виявлення онкологічних захворювань. Як нагадала Ірина Надашкевич, заступник голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), державним коштом забезпечують проведення 6 досліджень, які дають змогу виявити онкопатологію на ранніх стадіях (табл. 1). Проте охоплення ними залишається недостатнім, наприклад, кількість бронхоскопій не досягла й половини запланованої. Викликає занепокоєння, що пацієнти з груп ризику не направляються лікарями, незважаючи на наявну потребу. Стимулювати пацієнтів вчасно звертатися до сімейного лікаря та проходити необхідні обстеження може допомогти посібник, який наразі готують фахівці НСЗУ.
Таблиця 1. Кількість пацієнтів, які отримали послугу з початку 2023 р., закладів, що її надали та отримали кошти від НСЗУ
| Дослідження | Кількість медичних закладів | Оплачено (млн грн) | Кількість пацієнтів |
|---|---|---|---|
| Мамографія | 247 | 73,96 | 339 322 |
| Езофагогастродуоденоскопія | 680 | 194,81 | 186 684 |
| Колоноскопія | 554 | 90,1 | 64 235 |
| Гістероскопія | 460 | 62,28 | 22 650 |
| Цистоскопія | 376 | 16,78 | 18 509 |
| Бронхоскопія | 285 | 15,99 | 11 845 |
Онконастороженість з боку лікарів, за умови якої першочерговим завданням діагностики є виключення онкопатології, — дуже актуальна частина професійної свідомості лікаря, підкреслив Андрій Безносенко, завідувач науково-клінічного відділу торако-абдомінальної онкології клініки онкохірургії НІР. Покращення діагностично-лікувальних можливостей інституту, його потужності та забезпеченості фахівцями є дуже динамічним процесом, який триває попри усі складності сьогодення.
Про те, як змінюється НІР, як відбувається його реконструкція, розповіла у своїй доповіді О. Єфіменко, наголосивши, що попри готовність приймати всіх хворих, інститут має відповідати своєму основному призначенню — бути провідним галузевим закладом. Директор підкреслила, що структура інституту не змінювалася з 2008 р., тому в рамках реформування всієї системи охорони здоров’я вона також потребувала перезавантаження шляхом внесення змін та удосконалення відповідно до нових медичних викликів.
Особлива увага в реформуванні структури інституту була приділена напрямкам інформатизації, контролю якості та покращення роботи лікувальних підрозділів закладу. З метою організації процесу впровадження та функціонування системи управління якістю та стандартизації медичної допомоги в інституті створено сектор контролю якості.
Для організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в інституті з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, у тому числі пов’язаних із наданням медичної допомоги, мікроорганізмів із антимікробною резистентністю та формування культури безпеки в інституті створено відділ з інфекційного контролю.
Для здійснення інформаційно-аналітичного, технічного супроводу, консультативної і організаційно-методичної допомоги структурним підрозділам та адміністрації інституту, у тому числі підтримки інформаційних систем, вебресурсів та автоматизованих систем управління та проведення вебінарів, семінарів, тренінгів, конференцій та телемедичних консультацій, в інституті працює відділ інформаційних технологій. У структурі інституту створено три клініки: онкохірургії, хіміотерапії та онкогематології, радіології.
Раніше в інституті окремо функціонували наукові та клінічні підрозділи. Враховуючи, що лікувальна діяльність тісно пов’язана з науковою, у новому штатному розписі їх об’єднали разом, у науково-клінічні підрозділи. Їх робота передбачає постійне удосконалення способів лікування пацієнтів, методів, методик, підходів, оперативних втручань. Стик лікувальної практики та наукової діяльності дає змогу більш раціонально та якісно підійти до лікування онкохворих пацієнтів.
Наказом МОЗ від 30.09.2022 р. № 1782 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 р. № 385» до переліку посад професіоналів із вищою немедичною освітою включили посаду «психотерапевт» і «капелан в охороні здоров’я». З 01.09.2023 р. капелан в охороні здоров’я прийнятий у штат інституту. Основа для підбору кадрів — професійні здібності та бажання працювати.
Роль сімейного лікаря для пацієнта надзвичайно велика, зауважила Алла Арешкович, директорка Київського обласного онкологічного диспансеру, розповідаючи про маршрути пацієнтів. Для оптимізації допомоги триває створення кабінету орфанних захворювань онкогінекологічного профілю та банку репродуктивних матеріалів з метою вирішення проблеми із фертильністю після проходження спеціалізованого лікування.
Пацієнти з онкологічними захворюваннями в різні періоди свого життя мають бути захищені за допомогою імунопрофілактики. Лікарям сімейної медицини необхідно пам’ятати про вакцинокеровані інфекції та допомагати в організації щеплення. Про це нагадала Катерина Булавінова, медичний експерт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні (табл. 2). Зокрема, пацієнти з онкопатологією можуть мати тяжкий перебіг захворювання на COVID-19 та навіть померти від цієї хвороби. У той же час вакцини не можуть спричинити захворювання навіть на тлі імуносупресії, бо не містять живих «повноцінних» вірусів, і вакцинопрофілактика є важливим чинником захисту від тяжкого перебігу COVID-19.
Таблиця 2. Основні щеплення пацієнтів онкологічного профілю, про які мають подбати сімейні лікарі, їх періодичність та доступність вакцин
| Вид щеплення | Періодичність | Закуповуються державою | Придбають за кошти місцевих бюджетів, підприємств або громадян |
|---|---|---|---|
| Від дифтерії та правця | Кожні 10 років | Правцевий анатоксин, комбінований з дифтерійним, зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М) | Ацелюлярна інактивована для профілактики кашлюку, дифтерії та правця |
| Профілактика COVID-19 | Вакцинація 2 дозами або ревакцинація 1-ю | КОМІРНАТІ/COMIRNATY™ виробництва Пфайзер та ЯНССЕН (COVID-19 VACCINE JANSSEN) виробництва Янссен | |
| Від грипу | Перед та на початку сезону грипу | ДжіCі Флю/GC FLU
(розщеплений віріон, інактивований) ВАКСІГРИП® ТЕТРА (інактивований спліт-вірус грипу) |
|
| Проти гепатиту В | Звичайна схема: 0–1–6 міс (3 дози).
Прискорена: 0–7–21 день плюс ревакцинація (4-та доза) на 12-му місяці |
ЕНДЖЕРИКС™-В (рекомбінантна); тільки дитячому населенню | ЕНДЖЕРИКС™-В (рекомбінантна) |
| Для дорослих від пневмококу | 1 доза особам від 50 років | ПРЕВЕНАР® 13 (полісахаридна кон’югована) | |
| Проти кору | 1 доза (первинна або бустерна) | Для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи жива, дитячому населенню | ПРІОРИКС™ та ПРІОРИКС-ТЕТРА™ (комбіновані живі)
М-М-РВАКСПРО® (проти кору, епідпаротиту та краснухи жива) |
До того ж для пацієнтів з онкопатологією настійно рекомендується вакцинація проти гепатиту В з огляду на можливість інвазивного лікування в майбутньому.
Сімейний лікар є незалежним експертом, зазначила Інеса Гуйванюк, лікар-хірург-онколог (НІР). — Він першим бачить пацієнта, направляє його до фахівців, призначає підтримувальне лікування. На допомогу пацієнтові та лікареві громадські організації, такі як «Global Medical Knowledge Alliance», пропонують різнопланові інформаційні матеріали. Між іншим, онкологу завжди набагато краще спілкуватися із сімейним лікарем у вирішенні питань пацієнтів.
Ксенія Болгаріна, дитячий онколог (НІР), у доповіді «Онконасторога в дитячій онкології» розповіла про роль лікаря «первинки» у виявленні злоякісних пухлин у дітей. Вона є дійсно чималою, адже під час профілактичних оглядів у 2021 р. виявлено 8,5% випадків раку у дітей — частку, яка порівнянна зі злоякісними новоутвореннями трахеї, бронха, легені (9,1%) [1].
Незважаючи на те що рак у дитячому віці вважається рідкісною, «орфанною» патологією, він є провідною причиною смерті внаслідок захворювань серед дітей віком старше 1 року в Європі [2]. Особливо в дитячій онкології час має вирішальне значення, адже рак у дітей нерідко є більш агресивним і прогресує швидше, ніж у дорослих. Тож на які клінічні ознаки мають звертати увагу лікарі первинної ланки, які обстеження запропонувати, щоб діти зі злоякісними пухлинами швидше отримували лікування? Доповідач зупинилася на найбільш актуальних напрямках докладання зусиль (табл. 3).
Таблиця 3. Злоякісні новоутворення, що найбільш часто відмічають у дитячому віці, а також симптоми, найперші та деякі специфічні обстеження
| Нозологічні форми | Перші симптоми | Додаткові методи діагностики |
|---|---|---|
| Нейробластома — найпоширеніше екстракраніальне солідне злоякісне новоутворення (є причиною близько 10–15% випадків смерті від раку у дітей); 80% випадків — віком до 5 років | Деформується живіт, шия, зміщуються органи середостіння. У паравертебральних гангліях — моторний та сенсорний дефіцит, синдром Горнера (птоз, міоз та ангідроз). Метастази в орбіту — «очі єнота» (проптоз та екхімози) | УЗД зазвичай є першим методом для ідентифікації нейробластних пухлин. КТ або МРТ — для подальшої характеристики. Лабораторно: сироваткова нейронспецифічна енолаза, ванілілмигдальна кислота в сечі |
| Остеосаркома, саркома Юїнга — найбільш поширені кісткові пухлини у дітей | Набряк та біль, що будять уночі, інколи — патологічний перелом | Перша візуалізація — рентгенологічний метод, потім — МРТ |
| Пухлина Вільмса (нефробластома) — 6–7% усіх злоякісних новоутворень у дітей. Більше 80% випадків діагностуються у віці до 5 років | Понад 90% дітей матимуть безсимптомну пухлину в черевній порожнині. Рідше — біль, гематурія, паранеопластичні синдроми | Деякі основні лабораторні тести, УЗД черевної порожнини та рентгенографія грудної клітки для виявлення метастазів у легені |
| Пухлини головного мозку є найпоширенішими солідними пухлинами у дітей та провідною причиною смертності внаслідок онкопатології в педіатрії | Блювання, частий/тривалий головний біль, запаморочення, втрата свідомості, ністагм, судомні напади, порушення ходи, зору, розлади терморегуляції | Наявність клінічних «червоних прапорців» потребує нейровізуалізації. Молекулярне профілювання пухлин ЦНС змінює їх поточну класифікацію, лікування та прогноз |
| Саркома м’яких тканин — гетерогенна група злоякісних пухлин, що становить близько 7% усіх випадків раку в педіатрії | Безболісна м’якотканинна маса, можливо із симптомами компресії/інфільтрації суміжних органів або структур | Гістологічній діагностиці можуть передувати візуалізація за допомогою КТ, МРТ, а також тонкоголкова аспіраційна біопсія |
| Екстракраніальні герміногенні пухлини становлять близько 3,5% онкопатології у дітей віком до 15 років | Найпоширеніше — у статевих залозах, крижово-куприковій ділянці, заочеревинному просторі та середостінні | Підвищений рівень АФП у сироватці крові (пухлини з жовткового мішка), хоріонічного гонадотропіну (хоріонкарцинома) |
| Злоякісні пухлини печінки — близько 1% онкопатології; фактори ризику — парентеральне харчування, вірусні гепатити, деякі генетичні аномалії | Більшість — безсимптомно і виявляються під час пальпації; рідше — жовтяниця, свербіж, лихоманка, жовчна коліка, портальна гіпертензія, асцит | Діти з підвищеним ризиком розвитку гепатобластоми — УЗД, контроль АФП кожних 3 міс з моменту народження до віку 4 років |
Як зауважила доповідач, масовий скринінг для виявлення злоякісних новоутворень у дітей та підлітків не використовують, але є групи пацієнтів, щодо яких доречна онконасторога із використанням додаткових лабораторно-діагностичних методів, особливо якщо синдроми не вписуються в поширені нозологічні форми.
Олена Мартинюк, клінічний онколог (НІР), у своїй доповіді підкреслила велике значення сімейного лікаря у лікуванні онкопатології з точки зору фахівців вторинної/третинної ланок. Пацієнти також зацікавлені в активній ролі лікарів «первинки», як свідчать результати низки опитувань та досліджень. Адже цитотоксична хіміо- та радіотерапія, яку отримує пацієнт з приводу лікування злоякісних новоутворень, також більшою чи меншою мірою впливає на інші клітини організму, особливо зі швидким поділом, такі як волосяні фолікули, клітини кісткового мозку, шлунково-кишкового тракту та статевих органів. Тому у пацієнтів у перші 2–3 тиж терапії відмічають низку побічних дій, включаючи втому, алопецію, больові синдроми, мукозит, нудоту, блювання, діарею, запор, погіршення пам’яті, апетиту, відчуття смаку, еритро-, нейтро-, тромбоцитопенію тощо. У свою чергу, відстрочена токсичність, що виявляється через 1–2 роки після специфічної терапії, включає вплив на нервову та серцево-судинну системи, сексуальні та репродуктивні органи, дефіцитні стани та інші.
Належне лікування токсичності, спричиненої хіміотерапією, може значно вплинути на якість життя та результати лікування пацієнтів. Розроблено багато стратегій профілактики та лікування побічних явищ, пов’язаних з хіміотерапією (табл. 4).
Таблиця 4. Явища негайної та відстроченої токсичності хіміотерапевтичного лікування
| Побічне явище | Епідеміологічне значення | Діагностика та лікування |
|---|---|---|
| Фебрильна нейтропенія (ФН) визначається як температура ротової порожнини >38,3 °C або два послідовних вимірювання >38,0 °C протягом 2 год і абсолютна кількість нейтрофілів <0,5·109/л, або очікується зниження <0,5·109/л | Відмічається в близько 8 випадках на 1000 пацієнтів, маніфестує в перші 10 днів; 20–30% таких пацієнтів мають ускладнення, які потребують стаціонарного лікування, із загальною смертністю серед госпіталізованих ~10% | Підвищений ризик пов’язаний із віком, розповсюдженим новоутворенням, ФН в анамнезі, відсутністю профілактики антибіотиками чи ГКСФ, мукозитом, гіршим загальним станом та серцево-судинними захворюваннями. Лікування у пацієнтів з низьким ризиком (переважно амбулаторно): хінолони (моксифлоксацин) + амоксицилін/клавуланова кислота |
| Діарея, спричинена хіміотерапією (також таргетними та імуноонкологічними препаратами). Зокрема, нейтропенічний ентероколіт — це тяжкий стан, який зазвичай відмічають у пацієнтів з ослабленим імунітетом | Певні види хіміотерапії пов’язані із частотою виникнення діареї 4-го ступеня на рівні 20% або більше. Застосування інгібіторів тирозинкінази та інгібіторів епідермального фактора росту також ускладнюється високою частотою клінічно значущої діареї | Слід визначити кількість нейтрофілів у крові, виключити інші захворювання, зокрема, бактеріального походження. Пацієнти потребують регідратації, призначення електролітів, можливо — лопераміду (4 мг спочатку, 2 мг після кожного рідкого стулу до максимальної дози 16 мг/добу); октреотиду (підшкірно 100–150 мкг 3 р/добу). Зменшення вживання сигарет, кави, алкоголю, нерозчинної клітковини. Є повідомлення про ефективність перорального будесоніду (9 мг/добу) |
| Кардіотоксичність, спричинена антрациклінами (доксорубіцин), інгібіторами тирозинкінази (трастузумаб), інгібіторами фактора росту ендотелію судин (бевацизумаб), сполуками платини, таксанами, антиметаболітами (аналогами фолієвої кислоти та піримідину) | Серцево-судинні захворювання є другою основною причиною захворюваності та смертності після рецидиву злоякісних новоутворень | Рекомендовано оцінювати стан та функціональну здатність серцево-судинної системи до та під час лікування, контролювати артеріальний тиск, ліпідний спектр крові, своєчасно призначати терапію серцевої недостатності та припиняти терапію при ознаках токсичності. Дослідження OVERCOME та PRADA інформують про можливості фармакологічної кардіопротекції |
| Остеопороз, тобто втрату кісткової маси, можуть зумовлювати різні гормональні та негормональні методи лікування ( рисунок ) |
У чоловіків мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) знижується зі швидкістю 0,5–1,0% на рік, починаючи з середнього віку. Жінки в період менопаузи мають вищий рівень втрати кісткової маси — в середньому 2% на рік протягом 5–10 років і дещо менше — у наступні роки | Денситометрія дає змогу оцінити ступінь втрати кісткової маси, ризик переломів. З лікувальною та профілактичною метою призначають вітамін D, кальцій, денозумаб та бісфосфонати |
| Сексуальна дисфункція внаслідок специфічного лікування може включати зниження сексуального бажання, лібідо, втому, деякі інші симптоми | Хоча поширеність сексуальних труднощів, пов’язаних зі злоякісними пухлинами та їх лікуванням, відрізняється залежно від первинного діагнозу, методів лікування та оцінки, їх поширеність коливається від 40 до 100% | В організації профілактики та лікування можуть допомогти тематичні настанови [3, 4] |
Про нові правила виписування електронних та паперових рецептів на наркотичні анальгетики розповіла Юлія Мендес, фармацевт, асистент кафедри паліативної та хоспісної медицини НУОЗ України імені П.Л. Шупика, провідний спеціаліст напрямку «Сильнодіючі та опіоїдні анальгетики». Перехідний період у впровадженні електронних рецептів на опіоїдні анальгетики ще триває, зазначила доповідач, тому виписування паперових рецептів залишається можливим. Дуже важливо, щоб паперові рецептурні бланки форми № 3 були в наявності, оскільки зберігаються проблеми з постачанням електроенергії, у роботі електронної системи охорони здоров’я часом виникають технічні проблеми, на деяких територіях тривають активні бойові дії.
Важливо, що створювати електронні рецепти, зокрема на наркотичні (психотропні) ліки, можуть лікарі будь-якої спеціалізації як на основі плану лікування, так і без нього. Так, з 1 серпня 2023 р. у програму «Доступні ліки» включено морфін у формі таблеток, чим забезпечено підвищення доступності цього лікарського засобу. Що стосується кількості ліків на один рецепт, відповідне положення міститься у п. 27 постанови Кабінету Міністрів від 13 травня 2013 р. № 333 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я»: «…під час надання паліативної та хоспісної допомоги — що не перевищують 15-денної потреби» (раніше аналогічне положення містилося також у наказі МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360).
За електронним рецептом здійснюються призначення та відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів, часткова чи повна вартість яких відшкодовується в рамках програм місцевих бюджетів згідно з постановою КМУ від 17.08.1998 р. № 1303. У полі «СИГНАТУРА» при цьому зазначають усю необхідну інформацію для обліку відпуску наркотичних (психотропних) ліків, що відпускаються в межах програм місцевих бюджетів. Зокрема, про:
- частку відшкодування (50 чи 100%);
- код закладу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
- найменування закладу та його місцезнаходження;
- прізвище та ініціали лікаря.
Важливо пам’ятати, що за новими правилами рецепт форми № 3 завіряється підписом лікаря та одним відтиском печатки, а напис «хронічно хворому» та зазначення номера амбулаторної картки тепер вказувати не потрібно.
Про раннє виявлення гінекологічного раку розповіла Ольга Хоптяна, лікар-онкогінеколог (НІР). Вона звернула увагу на невідповідність між ситуацією в західних країнах та в Україні, де рівень охоплення вакцинацією проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) ще дуже низький. У зв’язку із цим знижена до 1 разу на 3–5 років частота скринінгу на рак шийки матки в нашій країні менш актуальна, проте є необхідність широкого запровадження визначення інфекції ВПЛ. Наразі готують відповідні зміни до нормативної бази.
Василь Остафійчук, лікар-онколог, присвятив свою доповідь раку шкіри — найбільш часто діагностованому злоякісному новоутворенню у світі. Більше 86% випадків, за даними останніх досліджень, можна попередити. Тому хоча б раз на рік в умовах «первинки» шкіру пацієнтів слід оглянути. При цьому необхідно звертати увагу на людей, шкіра яких зазнає інтенсивного впливу прямих сонячних променів.
Олексій Кононенко, лікар-онкоуролог (НІР), зазначив, що онкоурологічні захворювання, особливо серед чоловіків, займають лідируючі позиції за поширеністю. Суттєво, що запровадження такого маркера як простатспецифічний антиген, призвело до революції в діагностиці. Використовуючи його, слід пам’ятати про специфічність цього маркера до органа, а не захворювання. Тобто його підвищений рівень можна виявити при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, простатиті, після різних діагностичних та лікувальних маніпуляцій. Однак рак передміхурової залози може відмічатися і у разі нормальних значень простатспецифічного антигену. Згідно з даними літератури, скринінг за допомогою простатспецифічного антигену (кожні 1–2 роки) потрібно починати у віці 50 років, а пацієнтам із підвищеним ризиком (випадки раку передміхурової залози, молочної залози, яєчника, синдрому Лінча в сімейному анамнезі) — у 40–45 років, закінчуючи у віці 69 років.
Про міжнародні стандарти щодо скринінгу на рак грудної залози розповів Антон Лобода, лікар-хірург-онколог (НІР). Зокрема, у жінок з високим ризиком цього злоякісного новоутворення клінічний огляд проводять кожні 6–12 міс, починаючи із віку 21 року. Щорічний мамографічний скринінг у таких пацієнток рекомендують починати за 10 років до «наймолодшого» випадку раку у родині, але не раніше віку 30 років і не пізніше 40 років. Якщо у пацієнтки в анамнезі були оперативні втручання на грудній залозі, огляд та додаткові інструментальні методи застосовують також кожні 6–12 міс. Особливо при ранньому початку, двобічному або множинному первинному захворюванні рекомендують виконати генетичне дослідження саме ураженого члена сім’ї. Кому ще показане генетичне тестування? Пацієнткам, що захворіли у віці до 50 років; при доступності певного специфічного лікування для підтвердження мутацій; множинному тричі негативному раку грудної залози; комбінації із раком шлунку, також у чоловіків; за наявності трьох та більше випадків раку грудної залози та яєчника по одній лінії в сімейному анамнезі; і якщо у ньому відмічено рак грудної, підшлункової залози, шлунку, передміхурової залози з метастазами тощо.
Згідно зі світовою практикою, особи із середнім ризиком віком 25–40 років підлягають скринінговим оглядам раз на 1–3 роки. У віці 40–50 років до цього додають скринінгову мамографію. В Україні скринінг у віці старше 69 років не є обов’язковим. Бажано, щоб сімейні лікарі також проводили огляд та пальпаторне обстеження грудних залоз. Якщо виявлені зміни зберігаються або пов’язані із клінічною невпевненістю, жінкам віком до 30 років виконують УЗД, а після 30 років — мамографію. Якщо, за даними цих обстежень, є підозра на рак, виконують біопсію на місці або направляють до спеціалізованого закладу. Виявлення раку на ранніх стадіях забезпечує більше шансів на одужання та пов’язане із більш естетичним виглядом грудних залоз після лікування.
Коли потрібно обстежувати пацієнтів на рак шлунка, враховуючи те, що більшість з них при виявленні цієї хвороби вважають себе практично здоровими особами? Про це розповів Олексій Добржанський, лікар-хірург-онколог. Факторами ризику раку шлунка є вік, чоловіча стать, куріння, доброякісні утворення в анамнезі, недостатня фізична активність, вплив канцерогенів, іонізуючої радіації тощо. Першим етапом діагностики є збір анамнезу, у тому числі сімейного. Якщо у близьких родичів пацієнта, включаючи дідусів та бабусь, був рак шлунка, потрібна генетична консультація. Виявити рак шлунка на ранніх стадіях дозволяє діагностична ендоскопія. Її виконують 1 раз на 2 роки пацієнтам, що не належать до груп ризику, за відсутності скарг. При цьому перша стадія раку шлунка є простою в лікуванні та пов’язана із відмінними клінічними результатами. Таким чином, стратифікація ризику для пацієнта та вчасні діагностичні ендоскопічні обстеження є запорукою хороших результатів для пацієнта.
Тож краще розуміння ролі первинної медичної допомоги в лікуванні раку є життєво важливим у прагненні до поліпшення результатів лікування та якості життя пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями. В умовах трансформації системи надання медичної допомоги потрібно розробити нові, справді інтегровані моделі догляду, запровадити кращі світові практики, узгодити маршрути пацієнтів. Як зазначили організатори конференції, НІР завжди відкритий до співпраці із колегами та має на меті якнайкраще задовольнити освітні та комунікаційні потреби фахової спільноти.
Список використаної літератури
- 1. Федоренко З.П., Сумкіна О.В., Зуб В.О. та ін., Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» (2023) Рак в Україні. Бюлетень Національного канцер-реєстру України № 24. http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_24/index.htm.
- 2. Vassal G., Fitzgerald E., Schrappe M. et al. (2014) Challenges for children and adolescents with cancer in Europe: the SIOP-Europe agenda. Pediatr. Blood Cancer, 61(9): 1551–1557.
- 3. Melisko M.E., Narus J.B. (2016) Sexual Function in Cancer Survivors: Updates to the NCCN Guidelines for Survivorship. J. Natl. Compr. Canc. Netw., 14(5 Suppl.): 685–689.
- 4. Carter J., Lacchetti C., Andersen B.L. et al. (2018) Interventions to Address Sexual Problems in People With Cancer: American Society of Clinical Oncology Clinical Practice Guideline Adaptation of Cancer Care Ontario Guideline. J. Clin. Oncol., 36(5): 492–511.
- 5. Guise T.A. (2020) Bone loss and fracture risk associated with cancer therapy. Oncologist. 2006 Nov-Dec; 11(10): 1121-31; Shapiro CL. Osteoporosis: A Long-Term and Late-Effect of Breast Cancer Treatments. Cancers (Basel). 23;12(11):3094
