Застосування ботулотоксину типу А у лікуванні бруксизму

19 жовтня 2023
818
УДК:  618-08
Резюме

Одним із найрозповсюдженіших міогенних порушень у зубо-щелепному апараті є бруксизм, на який хворіє 6–20% населення усього світу, однак виражені ознаки цього захворювання мають 3–5% від загальної кількості хворих. Мета дослідження: визначити ефективність застосування ботулотоксину типу А у лікуванні бруксизму як первинної допомоги в розслабленні м’язів. Доведено наявність позитивних клінічних ефектів від застосування ботулінотерапії в лікуванні бруксизму, а саме: зниження рівня болю за візуально-аналоговою шкалою болю, нормалізація м’язової активності за даними поверхневої електроміографії скроневих та жувальних м’язів.

Вступ

За визначенням Американської академії рото-лицьового болю (American Academy of Orofacial Pain), бруксизм визначають як денну або нічну парафункціональну активність жувальних м’язів, основним проявом якої є скрегіт або стискування зубів [1]. Денний бруксизм, або бруксизм під час неспання, характеризується стисканням зубів та асоціюється з психічним стресом, депресією, тривогою, а також певними психічними особливостями особистості та видом темпераменту [2]. Міжнародна класифікація розладів сну включає нічний бруксизм до групи розладів рухів уві сні. Провідними симптомами бруксизму є м’язово-скелетний біль, болісність у ділянці скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), дегенеративні зміни власне СНЩС та патологічну стертість зубів [3]. Наразі в лікуванні бруксизму, особливо при тяжких клінічних випадках, застосовують ботулінотерапію, яка являє собою процедуру ін’єкційного введення ботулотоксину типу А внутрішньом’язово або підшкірно, з метою зниження спастичності жувальних м’язів [5–10].

Мета дослідження: встановити ефективність застосування ботулінотерапії та оцінити результати одноразового введення ботулотоксину типу А на клінічний стан пацієнтів з бруксизмом на основі поверхневої електроміографії жувальних м’язів через 12 днів після ін’єкційного введення ботулотоксину типу А.

Об’єкт і методи дослідження

У дослідженні взяли участь 16 пацієнтів (10 (62,5%) жінок та 6 (37,5%) чоловіків) з клінічно встановленим діагнозом «бруксизм». Із загальної групи 10 пацієнтів становили основну групу, яка достовірно не відрізнялася за основними показниками від загальної групи: 7 (70%) жінок та 3 (30%) чоловіки, середній вік жінок — 38,3±6, чоловіків — 42,54±11,25 року). Усім пацієнтам основної групи проводили повноцінне клініко-інструментальне обстеження: збір анамнезу, скарг, пальпаторне дослідження жувальних м’язів та СНЩС, оцінку вираженості болю за 10-бальною візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), поверхневу електроміографію (ЕМГ) жувальних і скроневих м’язів, комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію СНЩС. ЕМГ проводили за допомогою M-Test 4, адаптованого для реєстрації отриманих даних на операційній системі «Windows». У ході ЕМГ-дослідження реєстрували біоелектричну активність жувальних та скроневих м’язів з обох боків. Застосовували нашкірні монополярні електроди, які розміщували на ділянках найбільшої м’язової напруги під час стиснення зубів (візуально та пальпаторно). Протокол запису ЕМГ включав статичну та динамічну функціональну пробу: максимальне вольове стискування зубів у звичному прикусі (проба «стиснення в оклюзії») та імітацію жувальних рухів (проба «жування»). Реєстрували амплітуду біопотенціалів м’язів, аналізували індекс IMPACT — суму середніх амплітуд 4 досліджуваних м’язів. Усі показники реєстрували до початку лікування та через 12 днів після проведення ботулінотерапії.

Один флакон застосовуваного препарату містить ботулотокстин типу А 50 або 100 ОД у формі порошку для розчину для ін’єкцій. Перед проведенням ботулінотерапії у флакон, що містить препарат (100 ОД), вводять 0,9% розчину хлориду натрію для ін’єкцій в об’ємі 2 мл. Загальна доза препарату обирається залежно від клінічного ступеня прояву бруксизму і може становити від 50 ОД при помірних проявах бруксизму та відсутності тяжких стоматологічних, загальносоматичних ускладнень до 100 ОД при вираженому бруксизмі з дисфункціональними порушеннями з боку зубо-щелепної системи. Загальна доза препарату розподіляється таким чином: 50% — жувальні, 35% — скроневі та 15% — латеральні крилоподібні. За необхідності додавали 15% на медіальні крилоподібні м’язи (при дуже вираженій спастичності жувальних м’язів). Перед ін’єкцією шкіру в ділянці введення обробляли водним 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату. Під час пальпації м’язів та ін’єкції положення пацієнта має бути сидячи на стільці чи у стоматологічному кріслі. Для ін’єкції використовували інсулінові шприци з голкою довжиною 12,7 мм. Після пальпації та виявлення тригерних ділянок пацієнта просили стиснути зуби, щоб встановити передній та задній край м’яза, між якими проводили ін’єкції. Введення голки проводили при стисненому положенні зубів у товщу напруженого м’яза.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення «IBM SPSS Statistics».

Результати та їх обговорення

Після проведення ботулінотерапії пацієнти відзначали позитивні клінічні ефекти, а саме: зменшення вираженості або зникнення болю в ділянці зубо-щелепного апарату, зниження напруги в жувальних м’язах, сили та частоти стиснення щелеп вдень. При пальпації відзначали зниження гіпертонусу жувальних м’язів. Результати статистичного аналізу динаміки змін досліджуваних показників через 12 днів після проведеної ботулінотерапії представлені в таблиці.

Таблиця. Динаміка змін досліджуваних показників через 12 днів після проведеної ботулінотерапії

Показник M±S

до ботулінотерапії

M±S

після ботулінотерапії

Динаміка змін

після ботулінотерапії (%)

p
ВАШ, бали 7,50±1,08 0,80±0,79 –89,34 <0,0001
IMPACT: проба стиснення зубів в оклюзії, мкВ 2923,60±158,47 1394,40±155,54 –47,69 <0,0001
IMPACT: проба під час жування, мкВ 2693,00±132,50 1336,50±92,77 –49,62 <0,0001
M — середнє значення; S — стандартне відхилення; p — ймовірність помилки; IMPACT — сумарний електропотенціал м’язів, що досліджували.

Виявлено істотне зниження на 12-ту добу показників біоелектричної активності жувальних м’язів: на 47,69% у пробі стиснення зубів в оклюзії та на 49,62% у пробі під час жування, що свідчить про ефективність застосування ботулінотерапії в лікуванні бруксизму. Статистичні дані корелюють з суб’єктивними відчуттями пацієнтів після проведення ботулінотерапії: зменшення вираженості або зникнення болю в ділянці зубо-щелепного апарату, зниження напруги в жувальних м’язах, сили та частоти стиснення щелеп вдень, зниження інтенсивності болю за шкалою ВАШ відбулося на 89,34%.

Висновок

Ботулінотерапія повинна застосовуватися в лікуванні пацієнтів із бруксизмом. Ця методика дозволяє первинно знизити напругу в жувальних м’язах, завдяки чому пацієнт відчуває зменшення вираженості клінічної симптоматики. Первинне зменшення м’язового напруження створює умови для подальшого лікування, зокрема ортопедичними капами.

Список використаної літератури

  • 1. Lobbezoo F., Ahlberg J., Raphael K.G. et al. (2018) International consensus on the assessment of bruxism: Report of a work in progress. J. Oral Rehabil., 45: 837–844. doi: 10.1111/joor.12663.
  • 2. Manfredini D., Serra-Negra J., Carboncini F., Lobbezoo F. (2017) Current Concepts of Bruxism. Int. J. Prosthodont., 30: 437–438. doi: 10.11607/ijp.5210.
  • 3. Hosgor H., Altindis S. (2020) Efficacy of Botulinum Toxin in the Management of Temporomandibular Myofascial Pain and Sleep Bruxism. J. Korean Assoc. Oral Maxillofac. Surg., 46: 335–340. doi: 10.5125/jkaoms.2020.46.5.335.
  • 4. Agren M., Sahin C., Pettersson M. (2020) The effect of botulinum toxin injections on bruxism: A systematic review. J. Oral Rehabil., 47: 395–402. doi: 10.1111/joor.12914.
  • 5. Al-Wayli H. (2017) Treatment of chronic pain associated with nocturnal bruxism with botulinum toxin. A prospective and randomized clinical study. J. Clin. Exp. Dent., 9: e112–e117. doi: 10.4317/jced.53084.
  • 6. Cheng Y., Yuan L., Ma L. et al. (2022) Efficacy of botulinum-A for nocturnal bruxism pain and the occurrence of bruxism events: a meta-analysis and systematic review. Br. J. Oral Maxillofac. Surg., 60: 174–182. doi: 10.1016/j.bjoms.2021.03.005.
  • 7. Jadhao V., Lokhande N., Habbu S. et al. (2017) Efficacy of botulinum toxin in treating myofascial pain and occlusal force characteristics of masticatory muscles in bruxism. Indian J. Dent. Res., 28: 493. doi: 10.4103/ijdr.IJDR_125_17.
  • 8. Muñoz Lora V.R.M., Del Bel Cury A.A., Jabbari B., Lacković Z. (2019) Botulinum Toxin Type A in Dental Medicine. J. Dent. Res., 98: 1450–1457. doi: 10.1177/0022034519875053.
  • 9. Pardo N.B., Kerstein R.B., Júnior M.C. et al. (2022) Botulinum toxin type A for controlling bruxism assessed with computerized occlusal analysis: A pilot study. Cranio, 40: 207–216. doi: 10.1080/08869634.2020.1724458.
  • 10. Yurttutan M.E., Tütüncüler Sancak K., Tüzüner A.M. (2019) Which Treatment Is Effective for Bruxism: Occlusal Splints or Botulinum Toxin? J. Oral Maxillofac. Surg., 77: 2431–2438. doi: 10.1016/j.joms.2019.06.005.
Відомості про авторів:

Терещук Олена Георгіївна — доцент кафедри ортопедичної стоматологіїї Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ, Україна.

Гатальська Єлизавета Олександрівна — студент стоматологічного факультету НМУ імені О.О. Богомольця, Київ, Україна.

E-mail: [email protected]

Information about the authors:

Tereshchuk Olena H. — Associate Professor of the Department of Orthopedic Dentistry of the O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine.

Gatalska Elizaveta O. — Student of the Faculty of Dentistry of the O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine.

E-mail: [email protected]

Надійшла до редакції/Received: 18.09.2023
Прийнято до друку/Accepted: 04.10.2023