Недиференційована дисплазія сполучної тканини в період вагітності: тема, яку ще треба вивчати (огляд літератури)

Недиференційовану дисплазію сполучної тканини (НДСТ) частіше відмічають у жінок, ніж у чоловіків, особ­ливо в дітородному віці [1]. Зв’язок між НДСТ і репродук­цією двоспрямований: захворювання може вплинути на репродуктивне здоров’я жінки, а вагітність — на перебіг захворювання [2]. Історично склалося так, що жінкам із захворюваннями сполучної тканини не рекомендують мати дітей через можливий ризик загострення захворювання та несприятливих перинатальних наслідків. Однак вплив вагітності на перебіг захворювання та вплив захворювання на перебіг вагітності відрізняється залежно від типу НДСТ [3]. Добре відомо, що жінки із НДСТ мають підвищений ризик ускладнень вагітності, таких як викидень, прееклампсія, затримка розвитку плода.

Мета роботи: огляд доступної літератури щодо перебігу вагітності, наслідків для матері та плода й методів лікування вагітних із НДСТ.

Об’єкт і методи дослідження

Аналіз зарубіжних публікацій за темою у фахових журналах, а також дані інтернет-ресурсів, таких як PubMed® та Embase.

Результати

Вагітність та післяпологовий період можуть спровокувати захворювання та збільшити вираженість його проявів. Максимальна активність захворювання зареєстрована у близько 2% випадків вагітних із НДСТ, які зазвичай мали більш доброякісний характер порівняно з іншими захворюваннями сполучної тканини, такими як системний червоний вовчак (СЧВ) [4]. У дослідженні типу «випадок — контроль» виявлено, що в період вагітності НДСТ прогресує до 4,9% усіх випадків. Симптоми, про які найчастіше повідомляли, включали фоточутливість (70,7%), еритему та/або висип на шкірі скул (43,9%) і синдром Рейно (46,3%) [5].

У ретроспективному дослідженні за участю 81 вагітної з ознаками НДСТ та 100 вагітних без ознак НДСТ виявлено прогресування ознак у 13% випадків у період вагітності або післяпологовий період, у 3% розвинувся СЧВ із порушенням функції нирок. У решті випадків виникали шкірні прояви (3%), гематологічні аномалії (3%), артралгія (1%), венозний тромбоз (1%), міозит (1%) і біль у грудях (1%). У 11% випадків вагітність закінчилася викиднем у I триместр, у 29% відмічено акушерські ускладнення: малий гестаційний вік плода (10%), внутрішньопечінковий холестаз вагітних (3%), передчасний розрив плодових оболонок (2%), гестаційний цукровий діабет (2%) та прееклампсія (1%) [6].

В іншому дослідженні типу «випадок — контроль» поширеність ускладнень у період вагітності становила 39% у жінок з НДСТ порівняно з 13,4% у здорових жінок [7].

Ацетилсаліцилова кислота, класифікована як нестероїдний протизапальний препарат, чинить протизапальну, знеболювальну, жарознижувальну та антитромбоцитарну дію. У період вагітності вона не тільки може покращити клінічні прояви ревматичного та інших запальних захворювань, але й може застосовуватися для лікування антифосфоліпідного синдрому та профілактики прееклампсії [8].

Кортикостероїди в низьких дозах здатні пригнічувати Т-клітини та природні кілери і порушувати активацію комплементу, що може забезпечити адекватну інвазію трофобласта та плацентацію. З цих причин припущено, що стероїди в низьких дозах можуть покращити результати вагітності у жінок із НДСТ [9, 10].

Застосування гідроксихлорохіну в період вагітності у жінок зі стійким позитивним рівнем антифосфоліпідних антитіл зумовлює підвищення рівня живонародження, зниження частоти затримки розвитку плода, прееклампсії [11–13].

У кількох дослідженнях показано, що дефіцит вітаміну D бере участь у кількох аутоімунних розладах і що його додатковий прийом може знизити активність захворювання [14, 15].

Обговорення

Вагітність у жінок із НДСТ зумовлює вищий ризик для матері та плода порівняно зі здоровими жінками [16]. Таким чином, цих жінок слід направити до перинатальних центрів для консультування щодо запобігання зачаттю та планування вагітності, коли це можливо, а після вагітності — для подальшої акушерської допомоги. Результати для матері та плода є кращими, якщо хвороба була в стані ремісії до вагітності [17]. Тому хороший контроль захворювання до зачаття має вирішальне значення для зменшення ускладнень вагітності. Оцінка перед зачаттям повинна включати активність захворювання та ураження основних органів. Жінок із НДСТ слід ретельно проконсультувати щодо їхнього індивідуального профілю ризику, з чітким обговоренням ризиків захворюваності та смертності як для матері, так і для плода, і період вагітності. Медикаментозне лікування має бути переглянуто та скориговано до зачаття з метою збереження ліків, які сумісні з вагітністю, та припинення прийому тих, що протипоказані [18].

Крім того, слід враховувати попередні погані акушерські результати, такі як затримка росту плода, прееклампсія, мертвонародження, викидень, щоб посилити спостереження в період вагітності та розглянути профілактичне лікування, наприклад низькі дози ацетилсаліцилової кислоти [19]. Ведення вагітних із НДСТ має потребувати індивідуального та мультидисциплінарного підходу, включаючи акушера та ревматолога. Оптимальний графік спостереження в період вагітності невідомий. Однак жінки з факторами ризику або поганими прогностичними показниками можуть потребувати більш частого моніторингу.

Запропоновано, щоб ревматологічне обстеження, включаючи клінічне обстеження та лабораторні тести, проводилося кожні 4–8 тиж, а акушерське клінічне обстеження необхідно проводити щомісяця. Частоту ультра­звукового сканування з біометрією плода та допплеромет­рією слід планувати відповідно до позитивного результату аутоантитіл, тяжкості захворювання та допплерівського індексу пульсації маткових артерій [20]. Медикаментозне лікування також варто переглянути в післяпологовий період, щоб оцінити безпеку ліків у період годування грудьми.

Висновки

НДСТ — найпоширеніший ревматичний розлад, який діагностують у вагітних, але дані щодо перебігу захворювання, наслідків для матері та плода й лікування в період вагітності дуже обмежені.

При активних проявах хвороби жінкам рекомендують ретельне спостереження в період вагітності через ризик розвитку тяжкого перебігу захворювання та несприятливого результату вагітності.

Нестероїдні протизапальні препарати, кортикостероїди, протималярійні препарати можуть бути застосовані для зниження активності захворювання та ускладнень вагітності.

Прийом вітаміну D та низьких доз ацетилсаліцилової кислоти у вагітних із супутніми аутоімунними захворюваннями попереджає несприятливі акушерські наслідки.

Перспективи подальших наукових досліджень

Удосконалення системи профілактичних заходів та корекція порушень у вагітних з синдромом НДСТ.

Конфлікт інтересів

Відсутній.

Список використаної літератури

• 1. Arese V., Murabito P., Ribero S. et al. (2019) Autoimmune Connective Tissue Di­seases and Pregnancy. G. Ital. Dermatol. Venereol., 154: 263–276. doi: 10.23736/S0392-0488.18.06252-1.
• 2. Cervera R., Balasch J. (2008) Bidirectional Effects on Autoimmunity and Reproduction. Hum. Reprod. Update, 14: 359–366. doi: 10.1093/humupd/dmn013.
• 3. Piccinni M.P., Lombardelli L., Logiodice F. et al. (2016) How Pregnancy Can Affect Autoimmune Diseases Progression? Clin. Mol. Allergy, 14: 11. doi: 10.1186/s12948-016-0048-x.
• 4. Castellino G., Capucci R., Bernardi S. et al. (2011) Pregnancy in Patients with Undifferentiated Connective Tissue Disease: a Prospective Case — Control Study. Lupus, 20: 1305–1311. doi: 10.1177/ 0961203311409610.
• 5. Spinillo A., Beneventi F., Epis O.M. et al. (2008) The Effect of Newly Diagnosed Undifferentiated Connective Tissue Disease on Pregnancy Outcome. Am. J. Obstet. Gynecol., 199: 632. doi: 10. 1016/j.ajog.2008.05.008.
• 6. Zucchi D., Tani C., Monacci F. et al. (2020) Pregnancy and Undifferentiated Connective Tissue Disease Outcome and Risk of Flarein 100 Pregnancies. Rheumatology (Oxford), 59: 1335–1339. doi: 10.1093/rheumatology/kez440.
• 7. Spinillo A., Beneventi F., Locatelli E. et al. (2016) Early, Incomplete, or Preclinical Autoimmune Systemic Rheumatic Diseases and Pregnancy Outcome. Arthritis Rheumatol., 68: 2555–2562. doi: 10. 1002/art.39737.
• 8. Flint J., Panchal S., Hurrell A. et al. (2016) BSR and BHPR Guideline on Prescribing Drugs in Pregnancy and Breastfeeding-Part I: Standard and Biologic Disease Modifying Anti-rheumatic Drugs and Corticosteroids. Rheumatology (Oxford), 55: 1693–1697. doi: 10.1093/rheumatology/kev404.
• 9. Tang A.W., Alfifirevic Z., Turner M.A. et al. (2013) A Feasibility Trial of Screening Women with Idiopathic Recurrent Miscarriage for High Uterine Natural Killer Cell Density and Randomizing to Prednisolone or Placebo when Pregnant. Hum. Reprod., 28: 1743–1752. doi: 10. 1093/humrep/det117.
• 10. Mekinian A., Alijotas-Reig J., Carrat F. et al. (2017) Refractory Obstetrical Antiphospholipid Syndrome: Features, Treatment and Outcome in a European Multicenter Retrospective Study. Autoimmun. Rev., 16: 730–734. doi: 10.1016/j.autrev. 2017.05.006.
• 11. Tian Y., Xu J., Chen D. et al. (2021) The Additional Use of Hydroxychloroquine Can Improve the Live Birth Rate in Pregnant Women with Persistent Positive Antiphospholipid Antibodies: A Systematic Review and Meta-Analysis. J. Gynecol. Obstet. Hum. Reprod., 50: 102121. doi: 10.1016/j. jogoh.2021.102121.
• 12. Yang S., Ni R., Lu Y. et al. (2020) A Three-Arm, Multicenter, Open-Label Randomized Controlled Trial of Hydroxychloroquine and Low-Dose Prednisone to Treat Recurrent Pregnancy Loss in Women with Undifferentiated Connective Tissue Diseases: Protocol for the Immunosuppressant Regimens for LIving FEtuses (ILIFE) Trial. Trials, 21: 771. doi: 10.1186/s13063-020-04716-1.
• 13. Izmirly P., Kim M., Friedman D.M. et al. (2020) Hydroxychloroquine to Prevent Recurrent Congenital Heart Block in Fetuses of Anti-SSA/Ro-positive Mothers. J. Am. Coll. Cardiol., 76: 292–302. doi: 10.1016/j.jacc.2020.05.045.
• 14. Lee Y.H., Bae S.C. (2016) Vitamin D Level in Rheumatoid Arthritis and its Correlation with the Disease Activity: a Meta-Analysis. Clin. Exp. Rheumatol., 34: 827–833.
• 15. Antico A., Tampoia M., Tozzoli R., Bizzaro N. (2012) Can Supplementation with Vitamin D Reduce the Risk or Modify the Course of Autoimmune Diseases? A Systematic Review of the Literature. Autoimmun. Rev., 12: 127–136. doi: 10.1016/j.autrev.2012.07.007.
• 16. Castellino G., Capucci R., Bernardi S. et al. (2011) Pregnancy in Patients with Undifferentiated Connective Tissue Disease: a Prospective Case-Control Study. Lupus, 20: 1305–1311. doi: 10.1177/ 0961203311409610.
• 17. Tani C., Monacci F., Elefante E. et al. (2020) Pregnancy and Undifferentiated Connective Tissue Disease: Outcome and Risk of Flare in 100 Pregnancies. Rheumatolog (Oxford), 59: 1335–1339. doi: 10. 1093/rheumatology/kez440.
• 18. Bermas B.L. (2020) Safety of Rheumatic Disease Medication Use during Pregnancy and Lactation. UpToDate.
• 19. Sammaritano L.R., Bermas B.L., Chakravarty E.E. et al. (2020) 2020 American College of Rheumatology Guideline for the Management of Reproductive Health in Rheumatic and Musculoskeletal Diseases. Arthritis Care Res. (Hoboken), 72: 461–488. doi: 10. 1002/acr.24130.
• 20. Spinillo A., Beneventi F., Caporali R. et al. (2017) Undifferentiated Connective Tissue Diseases and Adverse Pregnancy Outcomes. An Undervalued Association? Am. J. Reprod. Immunol., 78: 1–9. doi: 10.1111/aji.12762.

Надійшла до редакції/Received: 08.06.2023
Прийнято до друку/Accepted: 28.06.2023