Корекція когнітивної дисфункції при хронічній ішемії головного мозку

23 серпня 2023
1796
УДК:  616.831-005.4-085.27+612.8
Резюме

Підтримка когнітивного здоров’я та профілактика когнітивної дисфункції при хронічній ішемії головного мозку (ХІГМ) є критично важливим пріоритетом науки та охорони здоров’я, оскільки ці порушення створюють перешкоди для здорового старіння, знижують якість життя людей літнього віку та призводять до хронічної інвалідності. Перспективний напрямок лікування когнітивних порушень (КП) полягає у створенні метаболічного захисту головного мозку від ішемії шляхом безпосереднього впливу на системи нейротрансмітерів та нейромодуляторів мозку за умови нормалізації співвідношення процесів збудливої і гальмівної нейротрансмісії.

Мета: оцінка динаміки корекції КП та зниження концентрації уваги у хворих з ХІГМ за допомогою гопантенової кислоти (препарат Когнум), підтвердження ефективності та безпеки застосування зазначеного препарату.

Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 100 пацієнтів з КП на тлі ХІГМ, які розподілені на 2 групи: 1-ша група приймала гопантенову кислоту (препарат Когнум) по 1 таблетки 3 рази на добу протягом 2 міс, 2-га група — контрольна. Наявність когнітивного зниження у хворих виявляли за допомогою Мінідослідження розумового стану (Mini-Mental State Examination — MMSE), Монреальської шкали когнітивної оцінки (Montreal Cognitive Assessment — МОСА); порушення концентрації уваги — за допомогою тесту Заззо (Zazzo’s Cancellation Task — ZCT). Обстеження проводили в 1-шу добу знаходження у стаціонарі, на 30-ту та 60-ту добу. Побічні ефекти препарату визначали протягом усього періоду спостереження.

Результати. На тлі проведеної терапії в основній групі відзначали покращення стану та зменшення вираженості КП за даними MMSE на 6,8 бала в 1-й групі та на 3,0 — в 2-й, за шкалою МОСА КП регресували на 6,8 бала в основній групі порівняно з контрольною, де зниження становило 3,2 бала. Також у хворих, які отримували гопантенову кислоту, у тесті ZCT зареєстроване суттєве збільшення швидкості виконання завдання та зменшення помилок, що свідчить про підвищення концентрації уваги та працездатності в цілому порівняно з контрольною групою.

Висновок. Отримані результати свідчать про ефективність застосування гопантенової кислоти (препарат Когнум) з метою корекції КП у пацієнтів із ХІГМ. Застосування препарату не супроводжувалося вираженими побічними ефектами і було безпечним.

Вступ

Судинні захворювання головного мозку — одна з найчастіших причин тимчасової непрацездатності, інвалідизації та смертності населення в усьому світі. Серед причин смертності в економічно розвинених країнах серцево-судинні захворювання займають 2-ге–3-тє місце [1]. Судинні захворювання головного мозку зумовлені повільно прогресуючою дифузною недостатністю кровопостачання мозкової тканини, призводять до прогресуючого погіршення функціонування головного мозку і розглядаються в даний час як хронічна ішемія головного мозку (ХІГМ) [2, 3].

Когнітивні порушення (КП) — один із проявів хронічної судинної патології головного мозку, що створює перешкоди для здорового старіння та зниження якості життя людей літнього віку та призводить до хронічної інвалідності [4–8]. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, ця проблема й далі загострюватиметься найближчими роками через прогресуюче старіння населення планети. У найближчі десятиліття прогнозується збільшення поширеності КП, що призведе до значного навантаження на суспільство, оскільки системам охорони здоров’я доведеться забезпечувати все більшу кількість пацієнтів дорогою безперервною допомогою та лікуванням [9].

Підтримка когнітивного здоров’я та профілактика КП в осіб похилого віку є критично важливим пріоритетом науки та охорони здоров’я. Перспективний напрямок лікування КП при ХІГМ полягає у створенні метаболічного захисту головного мозку від ішемії шляхом безпосереднього впливу на системи нейротрансмітерів та нейромодуляторів мозку за умови нормалізації співвідношення процесів збудливої і гальмівної нейротрансмісії [10].

Мета дослідження: оцінка динаміки корекції когнітивної дисфункції та зниження концентрації уваги у хворих з ХІГМ за допомогою гопантенової кислоти (препарат Когнум), підтвердження ефективності та безпеки застосування зазначеного препарату.

Об’єкт і методи дослідження

Обстежено 100 пацієнтів із КП на тлі ХІГМ. Хворі розподілені на 2 групи: 1-ша — основна група, яка з метою корекції КП приймала гопантенову кислоту (препарат Когнум) по 1 таблетці 3 рази на добу 2 міс; 2-га — контрольна, в якій не проводили корекції когнітивних функцій.

Основну увагу приділяли впливу гопантенової кислоти на корекцію КП. Наявність когнітивного зниження у хворих з ХІГМ виявляли за допомогою Мінідослідження розумового стану (Mini-Mental State Examination — MMSE), Монреальської шкали когнітивної оцінки (Montreal Cognitive Assessment — МОСА); порушення концентрації уваги — за допомогою тесту Заззо (Zazzo’s Cancellation Task — ZCT). Обстеження хворих на КП проводили в 1-шу добу знаходження у стаціонарі (візит 1-й), на 30-ту (візит 2-й) та 60-ту добу (візит 3-й). Побічні ефекти препарату визначали протягом усього періоду спостереження за станом хворих.

Результати та їх обговорення

У дослідження були включені пацієнти віком 65–80 років з ХІГМ, що розвивалася на тлі гіпертонічної хвороби, порушень серцевого ритму, цукрового діабету, атеросклерозу. Статистично значимих відмінностей між групами за вказаними показниками не виявлено.

Оцінка динаміки корекції КП у хворих при лікуванні гопантеновою кислотою виявила достовірні зміни ступеня їх вираженості. За шкалою MMSE середній бал когнітивної дисфункції в 1-шу добу в 1-й групі становив 22,4±0,72, у 2-й — 23,8±0,68, що відповідає помірному когнітивному зниженню. На 30-ту та 60-ту добу відзначали покращання когнітивних функцій, більш виражене у 1-й групі порівняно з 2-ю: на 30-ту добу середній бал когнітивних порушень становив 27,6±0,42 в 1-й групі та 26,2±0,54 — у 2-й, на 60-ту добу досяг рівня 29,2±0,28 та 26,8±0,36 відповідно (рис. 1).

Рисунок 1. Зміни середнього балу когнітивної дисфункції за даними шкали MMSE

За даними шкали МОСА також відзначали більш виражене покращання когнітивних функцій в основній групі порівняно з контрольною (рис. 2).

Рисунок 2. Зміни показника когнітивної функції за даними шкали МОСА

З метою виявлення здатності концентрації уваги, зосередження, наявності відволікання, розсіяності та швидкості виконання поставленого завдання хворим було запропоновано проходження тесту ZCT. Згідно з тестом хворим потрібно було в 8-рядковій таблиці знайти певний символ серед різних інших за проміжок часу. Знаходження певних символів та швидкість виконання завдання у групі пацієнтів, які отримували терапію гопантеновою кислотою (Когнум), до початку лікування становили 25,2±0,98 символів (з 29 можливих) за 85,2±4,66 с, що розцінено як зниження концентрації уваги. На 30-ту та 60-ту добу курсу лікування в основній групі відзначали більш високу концентрацію уваги, що підтверджувалося більшим знаходженням певних символів та зменшенням витраченого на виконання завдання часу. Ці показники знаходилися в межах 27,2±0,8 символів за 56±3,52 с на 30-ту добу та 28,8±0,18 символів за 44±2,84 с на 60-ту добу. У контрольній групі правильність та швидкість виконання завдання до початку курсу лікування знаходилися в межах 25,2±1,74 символів за 77±5,34 с, через 1 міс — 25,8±1,28 символів за 68±4,52 с, а через 2 міс — 26,6±1,32 символів за 59±3,98 с. Таким чином, у 1-й групі відзначали більш значне підвищення концентрації уваги та зменшення витраченого на виконання завдання часу, ніж у 2-й (рис. 3А, В).

Рисунок 3. Знаходження певних символів та швидкість виконання завдання за даними тесту ZCT (А — основна група, В — контрольна)

Висновки

На тлі проведеної терапії в основній групі відзначали покращання стану та зменшення вираженості когнітивної дисфункції за даними MMSE на 6,8 бала в 1-й групі та на 3,0 бала — у 2-й, за шкалою МОСА КП регресували на 6,8 бала в основній групі порівняно з контрольною, де зниження балів становило 3,2 бала. Також у хворих, які отримували гопантенову кислоту, у тесті ZCT зареєстроване суттєве збільшення швидкості виконання завдання та зменшення помилок, що свідчить про підвищення концентрації уваги та працездатності в цілому порівняно з контрольною групою.

Таким чином, отримані результати свідчать про ефективність застосування гопантенової кислоти (Когнум) з метою корекції КП у пацієнтів із ХІГМ. Застосування препарату не супроводжувалося вираженими побічними ефектами і було безпечним.

Список використаної літератури

1. Зозуля І.С., Волосовець А.О., Пархоменко Б.Л. (2023) Щодо деяких захворювань та станів, які можуть бути причиною гострого порушення мозкового кровообігу. Укр. мед. часопис, 2(154): 71–73.

2. Бурчинський С.Г. (2022) Стрес, когнітивні порушення та хронічна ішемія головного мозку: як розірвати хибне коло? Здоров’я України, 12(529): 32–33.

3. Черній Т.В., Фокіна Д.О., Черній В.І. (2020) Комплексне лікування хворих з хронічною ішемією мозку, цілеспрямована корекція когнітивних порушень та відновлення рухових функцій після перенесеного мозкового інсульту. Клін. проф. мед., 4(14): 33–43.

4. Fulop G.A., Tarantini S., Yabluchanskiy A. et al. (2019) Role of age-related alterations of the cerebral venous circulation in the pathogenesis of vascular cognitive impairment. Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol., 316(5): H1124–H1140.

5. Giorelli M. (2023) Current and future perspectives of an early diagnosis of cognitive impairment. Front. Neurol., 14: 1171681. DOI: 10.3389/fneur.2023.1171681.

6. McKenzie A.T., Marx G.A., Koenigsberg D. et al. (2022) Interpretable deep learning of myelin histopathology in age-related cognitive impairment. Acta Neuropathol. Commun., 10(1): 131. DOI: 10.1186/s40478-022-01425-5.

7. Rundek T., Tolea M., Ariko T. et al. (2022) Vascular Cognitive Impairment (VCI). Neurotherapeutics, 19(1): 68–88. DOI: 10.1007/s13311-021-01170-y.

8. Ungvari Z., Toth P., Tarantini S. et al. (2021) Hypertension-induced cognitive impairment: from pathophysiology to public health. Nat. Rev. Nephrol., 17(10): 639–654.

9. Khan S., Barve K.H., Kumar M.S. (2020) Recent Advancements in Pathogenesis, Diagnostics and Treatment of Alzheimer’s Disease. Curr. Neuropharmacol., 18(11): 1106–1125. doi: 10.2174/1570159X18666200528142429.

10. Живолупов C.А., Самарцев И.Н., Сыроежкин Ф.А. (2013) Современная концепция нейропластичности (теоретические аспекты и практическая значимость). Журн. неврол. психиатр., 113(10): 102–108.

Відомості про авторів:

Літовченко Тетяна Анатоліївна — доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна. orcid.org/0000-0002-4647-8507

Бондар Оксана Борисівна — асистент, кандидат медичних наук, кафедра неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна.

Гребенюк Ганна Віталіївна — кандидат медичних наук, доцент, завуч кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна.

Шматько Юлія Вікторівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна. scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=zLEdf10AAAAJ

Востротін Олександр Вячеславович — аспірант кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету. orcid.org/0000-0003-2847-6601

Адреса для кореспонденції:

Літовченко Тетяна Анатоліївна
E-mail: [email protected]

Information about the authors:

Litovchenko Tetyana A. — Professor, Philosophy Doctor, Head of Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. orcid.org/0000-0002-4647-8507

Bondar Oksana B. — assistant, Philosophy Doctor, Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine.

Hrebenyuk Hanna V. — Philosophy Doctor, Associate professor, Head teacher of the Neurology and Child Neurology Department, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine.

Shmatko Yuliia V. — Philosophy doctor, Associate professor of the Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=zLEdf10AAAAJ

Vostrotin Oleksandr V. — postgraduate student, Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. orcid.org/0000-0003-2847-6601

Address for correspondence:

Tetyana Litovchenko
E-mail: [email protected]

Надійшла до редакції/Received: 26.07.2023
Прийнято до друку/Accepted: 28.07.2023