Україна була і залишається країною з великим потенціалом до проведення клінічних випробувань

Близько 400 учасників з України та зарубіжжя (партнери з Польщі, Швеції, Канади, Великої Британії, Данії, Німеччини, Бельгії) протягом дня у форматі пленарного засідання, панельних дискусій, спільних сесій обмінювалися думками щодо шляхів підвищення привабливості України в галузі клінічних випробувань та доклінічних досліджень; подальшої інтеграції галузі згідно з найкращими європейськими та світовими стандартами; підвищення міжнародної довіри до якості проведення досліджень в екстремальних умовах та збільшення кількості клінічних випробувань в Україні з урахуванням вимог Належної клінічної практики (Good Clinical Practice — GCP) та міжнародних етичних принципів забезпечення захисту прав, безпеки та благополуччя пацієнтів.

Важливою підтримкою форуму стала участь керівників регуляторних органів Польщі та Швеції.

Клінічні випробування та клінічні аудити, що тривають

Урочисто відкриваючи форум, з вітальними словами до учасників звернувся перший заступник міністра охорони здоров’я України, доктор медичних наук, професор Сергій Дубров. Він зазначив, що вся інфраструктура країни готова для продовження клінічних випробувань, заклади охорони здоров’я забезпечені засобами безперебійного електропостачання, зв’язку, телемедицини, новим обладнанням. Міністерством охорони здоров’я та Державним експертним центром МОЗ України (ДЕЦ) в оперативному порядку розроблено ряд нормативно-правових документів та методичних рекомендацій для спонсорів клінічних випробувань/представників спонсорів, дослідників, керівників підприємств, установ та організацій, задіяних у проведенні клінічних випробувань. Також вжито ряд заходів, включаючи максимальну діджиталізацію процесів (дистанційне інформування та отримання згоди, контроль параметрів ефективності та безпеки лікування); сприяння забезпеченню пріоритетного митного оформлення для експорту біозразків, імпорту досліджуваних лікарських засобів та супутніх матеріалів шляхом введення «зеленого коридору» для компаній, які займаються відповідним видом діяльності.

«Можемо впевнено сказати, що Україна була і є країною з великим потенціалом для проведення клінічних випробувань, у тому числі — у воєнний час», — наголосив, відкриваючи форум, Михайло Бабенко, директор ДЕЦ, кандидат фармацевтичних наук. За його словами, більша частина території України є зоною відносної безпеки й може ефективно залучатися до проведення клінічних випробувань, що підтверджується досвідом останнього року. Повноцінне функціонування інфраструктури, зокрема закладів охорони здоров’я, енергетичної і банківської систем, логістичних, кур’єрських та інших сервісів, забезпечує можливість проведення широкого кола клінічних випробувань. Зміни до законодавства України, яке регулює клінічні випробування, внесені у 2022–2023 рр., зокрема, скорочення термінів розгляду клінічних випробувань у межах 30 днів, надає Україні значну конкурентну перевагу в Європі.

Незважаючи на воєнний стан, на сьогодні продовжено проведення 344 клінічних випробувань, у тому числі 36 — розпочатих у 2023 р., зазначив під час пленарного засідання Михайло Лобас, кандидат медичних наук, заступник директора з клінічних питань ДЕЦ. «Завдяки безперебійній діяльності МОЗ та ДЕЦ у 2022 р. подано 59 заяв щодо проведення клінічних випробувань, затверджено загалом 112 клінічних протоколів, а за 5 міс 2023 р. до МОЗ подано ще 13 заяв щодо проведення клінічних випробувань, рекомендовано та затверджено ще 17 протоколів», — зазначив доповідач.

З метою перевірки дотримання нормативних вимог щодо проведення клінічних випробувань та прав пацієнтів вже у травні 2022 р. ДЕЦ поновлено проведення клінічних аудитів (КА) клінічних випробувань. Загалом за період з 01.01.2022 до 30.06.2023 р. проведено 43 КА, причому за І півріччя 2023 р. — 16 КА, і з них 9 — в місцях проведення випробувань (МВ). «Незважаючи на виклики війни, результати КА демонструють, що проведення клінічних випробувань в Україні відбувається згідно з вимогами і принципами GCP», — наголосив М. Лобас.

Зупинившись на нещодавніх законодавчих ініціативах, Тарас Лясковський, начальник Фармацевтичного управління МОЗ, повідомив про програми розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів, а також до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічних випробувань. Відповідні зміни внесено в Закон України «Про лікарські засоби» та затверджено наказом МОЗ України від 24 серпня 2022 року № 1525. Наказом, зокрема, встановлено, що розгляд поданих матеріалів та змін до них, проводиться ДЕЦ на безоплатній основі; незареєстровані лікарські засоби, дозволені до застосування на території України в межах програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічних випробувань, застосовуються закладами охорони здоров’я, лікарем або фізичною особою — підприємцем, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, без права роздрібної реалізації.

Переваги України для проведення майбутніх клінічних випробувань

У 2022 р. сфера клінічних випробувань швидко адаптувалася для забезпечення безперервності їх проведення: скасовано менш ніж 17% активних клінічних випробувань (рис. 1), підкреслила Ірина Магдік, виконавчий директор Підкомітету з клінічних випробувань Європейської Бізнес Асоціації. Забезпечено безперервність проведення клінічних випробувань, підтверджено їх якість. Війна затримала розвиток галузі, яка дуже швидко розвивалася. Так, кількість розпочатих клінічних випробувань збільшувалася на близько 30% на рік.

Рисунок 1. Кількість клінічних випробувань станом на 24.02.2022 та 01.01.2023 р. [1]

За словами І. Магдік, на початок 2022 р., за даними ДЕЦ, в Україні були затверджені та проводилися на різних стадіях 794 клінічні випробування з очікуваним приростом 36%. Еквівалентом такої динаміки мали стати інвестиції в розмірі близько 1 млрд дол. США та близько 20–40 тис. пролікованих пацієнтів, що потребували інноваційної терапії! Щоб глибше усвідомити, яке місце займає Україна в цій сфері на тлі інших країн, слід взяти до уваги, що тут проходить більше ніж кожне соте клінічне випробування у світі (1,2%) та проживають 1–2 із кожних 100 учасників клінічних випробувань світу (1,6%). До речі, 60% усіх клінічних випробувань у нашій країні проводять у 4–5 терапевтичних напрямках: онкологія — 23%; неврологія, психіатрія — 16%; гастроентерологія — 13%; ревматологія — 8%.

При цьому можливості України у сфері клінічних випробувань використовується лише на близько 15%, зауважила доповідач. Реальний потенціал України — це >3000 глобальних клінічних випробувань та ~300 тис. пацієнтів. Адже країна має великі можливості, сприятливе регуляторне та інфраструктурне середовище (табл. 1).

Таблиця 1. Переваги України як місця для проведення клінічних випробувань (КВ)

Позитивні тенденції щодо відновлення проведення клінічних випробувань в Україні включають схвалення нових клінічних випробувань, клінічних баз, подання матеріалів клінічних випробувань на експертизу (рис. 2).

Відновлення та зростання галузі у 2023–2024 рр. визначатиметься, зокрема, наступними ініціативами, які сьогодні розглядає МОЗ:

• подальше скорочення строків експертизи та затвердження клінічних випробувань;
• зміни до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики, затвердженого наказом МОЗ від 23.09.2009 р. № 690, які передбачають фактично введення вимог Регламенту ЄС № 536/2014 (EU-CTR);
• запровадження екстреної процедури експертизи матеріалів клінічних випробувань лікарських засобів, а також вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для лікування та специфічної профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, у разі наявності надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення (подію, яка становить ризики для здоров’я інших держав, через міжнародне поширення хвороби та/або потенційно вимагає скоординованих міжнародних заходів у відповідь);
• впровадження подання онлайн заяв про проведення клінічних випробувань та суттєвих поправок до центру адміністративних послуг МОЗ «Єдине вікно», а також отримання відповідного рішення в електронному вигляді;
• подальша цифровізація клінічних випробувань (наприклад модуль клінічних випробувань у системі eHealth, можливість пошуку пацієнтом та лікарем відповідного клінічного випробування);
• звільнення від ПДВ при ввезенні ліків, зокрема після закінчення клінічних випробувань (Post-Trial Treatment Access) — прийняття законопроєкту № 5737;
• нові підходи в організації клінічних випробувань (децентралізовані дослідження, телемедицина).

Якість проведення клінічних випробувань в Україні підтверджено

Про організацію місця проведення клінічних випробувань та її особливості під час воєнного стану розповіли Сергій Распутняк, начальник Управління аудиту лабораторної та клінічної практик (GLP, GCP) ДЕЦ МОЗ України, та Леся Янкова, начальник відділу клінічного аудиту клінічних досліджень Управління аудиту лабораторної та клінічної практик (GLP, GCP) ДЕЦ МОЗ України. Порівняння результатів КА до та після повномасштабної військової агресії свідчить, що за 15 міс критичних зауважень не було, частка суттєвих зауважень зменшилася (рис. 3).

Рисунок 3. Порівняння результатів КА до та після повномасштабної військової агресії

З травня 2022 р. проведено 11 перевірок з дотримання норм та принципів GCP при переведенні учасників випробувань з одного місця проведення дослідження на інше. Не виявлено зауважень під час 9 з них, і лише 2 — незначні зауваження. «Належна клінічна практика є основою для проведення клінічних випробувань в Україні як у мирний, так і у воєнний час», — наголосили доповідачі. При цьому посилення взаємодії та вивчення досвіду колег з країн ЄС в частині спільних перевірок є одним із головних пріоритетів аудиторів. Так, останніми роками співробітники були запрошені в якості спостерігачів до 6 інспекцій спільно з Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA), 5 — Європейським агентством з лікарських засобів (European Medicines Agency — ЕМА) та 1 — Японським агентством фармацевтичних препаратів та медичних виробів (Pharmaceuticals and Medical Devices Agency — PMDA).

Українські дослідники — одні з найпродуктивніших

І дослідники, і пацієнти дуже зацікавлені у відновленні та розвитку галузі клінічних випробувань в Україні. При цьому досвідчений та активний дослідник — безцінний фахівець навіть на світовому тлі. Так, клінічні випробування стають дедалі складнішими (із 3 та більше досліджуваними групами, кількома препаратами порівняння, кінцевими точками, багатьма етапами), і чимало клінічних баз у світі не справляються з вимогами з набору пацієнтів.

Показовими є результати дослідження, опубліковані в січні 2023 р. [2]. Його автори дослідили проблему продуктивності, використовуючи базу даних «Phesi’s Trial Accelerator» щодо залучення пацієнтів до 173 клінічних випробувань у 57 країнах за останні 3 роки. Виявилося, що із 11 826 клінічних баз 2298 набрали лише по 1 пацієнту, і їх внесок у загальну кількість набраних становив лише 3% (табл. 2). На відміну від них, 16% кращих місць проведення клінічних випробувань забезпечили включення 54% учасників.

Таблиця 2. Характеристики проаналізованих місць проведення клінічних випробувань за кількістю залучених пацієнтів [2]

Між тим активність щодо набору пацієнтів Ігорем Бондаренком, завідувачем кафедри онкології та медичної радіології Дніпровського державного медичного університету, доктором медичних наук, професором, наведено у цій публікації як приклад одного із найплідніших (за кількістю включених пацієнтів) дослідників у 173 проаналізованих клінічних випробуваннях.

Війна, яка триває в Україні, змусила багатьох спонсорів не тільки скоригувати спосіб проведення клінічних випробувань, але й вжити заходів для переведення учасників на інші місця проведення клінічних випробувань того самого дослідження в ЄС. Активну участь у цьому процесі брали польські колеги, про що розповів Міхал Гриз, директор Департаменту інспектування лікарських засобів та медичних виробів Управління з реєстрації лікарських засобів, виробів медичного призначення та біоцидних продуктів Польщі. Актуальними в цих умовах є рекомендації для спонсорів, що пропонують EMA та голови регуляторних агенцій (Heads of Medicines Agencies — HMA) (3].

«Клінічні випробування під акомпанемент сирен» — так назвав свою доповідь Юрій Остапенко, завідувач відділення малоінвазивної та ендоскопічної хірургії, інтервенційної радіології ДНП «Національний інститут раку» (НІР), кандидат медичних наук. За його словами, близько половини (80) із 192 клінічних випробувань з активним набором у галузі онкології в Україні припадає на Національний інститут раку (НІР). Для багатьох пацієнтів клінічні випробування відкривають важливий шлях доступу до кращих методів лікування.

За оцінками представників світової онкологічної спільноти, відстрочення діагностики та лікування в Україні навіть на 4 міс може призвести до більш ніж 3600 випадків смерті у найближчі роки від 5 найпоширеніших видів раку [4]. 4 з цих 5 (легені, молочної залози, гінекологічного профілю, колоректальний) також є найбільш поширеними за показаннями ліків, що вивчали у клінічних випробуваннях напередодні війни згідно з результатами одного з досліджень [5].

Наразі загальна кількість пацієнтів у НІР зросла більше ніж на 30% за рахунок внутрішньо переміщених осіб. При цьому більше ніж 10% хворих переведено за кордон. Потреба у клінічних випробуваннях зростає, адже участь у них — кращий спосіб ведення багатьох онкологічних хворих [6]. Фахівці НІР не втомлюються підкреслювати гостру потребу України у клінічних випробуваннях, виступаючи на численних міжнародних форумах.

Ольга Візгалова, керуючий директор «Oximio Україна», розповіла про налагодження усіх необхідних для галузі логістичних процесів, що стало можливим завдяки неординарному творчому підходу. Таким чином, налагоджена, зокрема, ефективна система відправки біозразків до центральних лабораторій протягом 36–72 год. Є можливість залучати місцеві лабораторії, сертифіковані відповідно до локальних і міжнародних стандартів, включаючи ISO, з багаторічним досвідом участі в клінічних випробуваннях, які здатні надати додаткову підтримку центральним лабораторіям, а в деяких випадках і повністю замінити їх.

Чому галузь клінічних випробувань є важливою для країни в цілому? Маючи високі показники ефективності (клінічні бази залучають у 1,4 раза більше учасників, ніж у середньому по інших країнах), вона генерувала доходів на суму близько 655 млн дол. США на рік. Такими розрахунками поділився Іван Вишнивецький, голова громадської організації «Українська асоціація клінічних досліджень», доцент кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, керуючий директор європейської мережі дослідницьких центрів FutureMeds в Україні. Розвиток та підвищення привабливості галузі клінічних випробувань в Україні залежать від таких аспектів:

• синхронізація і в подальшому гармонізація українського регуляторного поля з європейським законодавством, вдосконалення правозастосування;
• скорочення реальних термінів старту досліджень;
• підтримка з боку держави;
• формування культури нульової терпимості до порушень у дослідженнях (research misconduct);
• розвиток eHealth із урахуванням потреб і вимог галузі;
• покращання спроможності етичної експертизи і нагляду комісіями з питань етики;
• можливості для інноваційних технологічних рішень.

Загалом учасники форуму солідарні в тому, що відновлення набору пацієнтів і старт нових клінічних випробувань багатьма компаніями, а також десятки випробувань з активним набором пацієнтів свідчать про довіру до України з боку міжнародної дослідницької індустрії та її готовність ефективно проводити клінічні випробування нині для підтримки доступу українських пацієнтів до інноваційних методик лікування тяжких захворювань, підтримки сфери охорони здоров’я України та збереження науково-дослідного потенціалу. Заклик до спонсорів клінічних досліджень розглядати Україну як країну з великим потенціалом для проведення клінічних випробувань, зокрема у воєнний час, був і залишається дуже актуальним.

Список використаної літератури

1. Інформаційна довідка про стан клінічних випробувань в Україні у період з 01.04.2023 по 30.06.2023, www.dec.gov.ua.

2. Li G. (2023) Phesi Report: Assessing Single Patient Investigator Sites in Cancer Clinical Trials. Applied Clinical Trial, January, Gen Li, Applied Clinical Trial, www.appliedclinicaltrialsonline.com/view/phesi-report-assessing-single-patient-investigator-sites-in-cancer-clinical-trials.

3. European Medicine Agency (2022) Advice to sponsors on managing the impact of the war in Ukraine on clinical trials. March 30. www.ema.europa.eu/en/news/advice-sponsors-managing-impact-war-ukraine-clinical-trials.

4. Caglevic C., Rolfo C., Gil-Bazo I. et al. (2022) The Armed Conflict and the Impact on Patients With Cancer in Ukraine: Urgent Considerations. JCO Glob. Oncol., 8: e2200123.

5. Talbot A., Connor S.G., Austin K. et al. (2022) The impact of the 2022 Ukraine/Russian conflict on cancer clinical trials. J. Int. Med. Res. Dec; 50(12): 3000605221143284.

6. Nass S.J., Moses H.L., Mendelsohn J. editors (2010) Institute of Medicine (US) Committee on Cancer Clinical Trials and the NCI Cooperative Group Program. A National Cancer Clinical Trials System for the 21st Century: Reinvigorating the NCI Cooperative Group Program. Washington (DC): National Academies Press (US); Physician and Patient Participation in Cancer Clinical Trials. www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK220370/.