Використання комп’ютерних технологій у дерматовенерологічній службі

ВСТУП

У дерматовенерологічній службі (ДВС), як і в цілому в системі охорони здоров’я та в державі, склалася несприятлива ситуація: посилюється негативна тенденція до погіршення показників здоров’я населення, незважаючи на достатню базу матеріальних, кадрових та інших системних ресурсів, якість медичної допомоги хворим залишає бажати кращого.

Тому нові економічні відносини, притаманні перехідному періоду до страхової та сімейної медицини, вимагають від керівників ДВС пошуку можливостей для вдосконалення системи управління діяльністю закладів служби. Оптимізації управління можна досягти шляхом більш ефективного використання наявних ресурсів, запровадження прогресивних форм організації праці із застосуванням найбільш сучасних технологій інформаційних, організаційних, медичних та ін.

Як об’єкт нами були взяті: ДВС області, обласний дерматовенерологічний диспансер та його окремі структурні підрозділи організаційно-методичний кабінет, амбулаторно-поліклінічне відділення, кабінети анонімного обстеження та лікування, бухгалтерія та відділ кадрів.

Під час проведення дослідження та підготовки матеріалів статті використовували методи: аналітичний, системного підходу, статистичний, експерименту та монографічний.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Одним із засобів уникнення невизначеності в діяльності кожної системи є інформація (Журавель В.И., 1994). Тому однією з насущних проблем сьогодення є реформування системи інформаційного забезпечення діяльності ДВС. Актуальність питання підвищується формуванням у сучасний період розвитку суспільства причин, які в свою чергу зумовлюють необхідність оптимізації системи інформаційного забезпечення. Як правило, функціонує малодинамічна, громіздка моносистема, яка не спроможна задовольнити всі необхідні науково обгрунтовані вимоги, а саме: цілеспрямованість, своєчасність, достовірність, адекватність, систематичність, достатність, якісна однорідність. Використання комп’ютерних технологій, мереж у діяльності системи інформаційного забезпечення ДВС дозволяє найбільш оперативно та повно здійснювати пошук, збирання, зберігання, обробку, аналіз необхідної інформації, у тому числі стосовно медичної практики (Мартыненко В.Ф., 1983).

В останні десятиліття медицина займає лідируюче положення щодо використання нових технологій. Це зумовлено, по-перше зростанням ролі універсальних інформаційних технологій, незамінних для прийняття управлінських рішень у критичних ситуаціях; по-друге надзвичайною привабливістю компютеризованих робочих місць медпрацівників, що забезпечує значний інформаційний комфорт оперативність доступу, повноту інформаційного забезпечення і т.д. під час роботи в локальних та глобальних медичних компютерних мережах; по-третє значним здешевленням компютерних систем і одночасним підвищенням їх надійності та потужності; по-четверте незамінністю для проведення наукових досліджень, в експериментальній медицині.

Останніми роками (починаючи з 1993 р.) перед усім суспільством постала серйозна медико-соціальна проблема небачене раніше епідемічне підвищення рівня поширеності серед населення сексуально-трансмісивних інфекцій, особливо сифілісу. Причини цього явища не раз обговорені, проаналізовані, зазначені і пояснені в роботах сучасних науковців та організаторів ДВС. Однак слід звернути увагу на передумови, що спонукали нас організаторів-практиків шукати шляхи вдосконалення, інтенсифікації діяльності служби на регіональному рівні з метою скорочення інфекційного ланцюга, зниження венеричної захворюваності. Значною мірою від оперативності та повноти проведення профілактичних заходів в осередках венеричної інфекції залежить успішність усього комплексу профілактично-лікувальної роботи.

Епідемія сифілісу, крім організаційно-правових, соціально-економічних, загальномедичних та інших проблем, зумовила появу значного обсягу інформації, який традиційними методами в необхідні терміни обробити практично неможливо. Медична документація стосовно тисяч щорічно вперше зареєстрованих хворих із сексуально-трансмісивними інфекціями та тих, хто до цього якимось чином причетні, робить працю венерологічних кабінетів настільки громіздкою та папероємкісною, що про ефективну оперативність роботи в осередках не може бути мови!

Немало проблем, які постають перед державною ДВС щодо боротьби, запобігання виникненню захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), які спричинені науково-практично невмотивованим збільшенням кількості приватно-практикуючих дерматовенерологічних структур, зацікавлених не у зниженні показників венеричної захворюваності, а більше у власному, часто аморальному збагаченні, відсутністю правових механізмів урегулювання їх діяльності. Діяльність згаданих структур за відсутності адекватної діагностичної бази, кваліфікованих високоморальних фахівців призводить до збільшення частки прихованих асимптомних форм ЗПСШ, особливо сифілісу, що сприяє розширенню осередків інфекцій, випадків серорезистентності та серорецидивів, ризику народження дітей з природженим сифілісом. Ці обставини також додатково ускладнюють діяльність служби, змушують патронажні структури дерматовенерологічних закладів працювати з більшим навантаженням, інтенсивніше.

Отже, існує пряма та істотна кореляційна (r) залежність між повнотою використання інформації та якістю діяльності системи, зокрема ДВС. Як перспективний напрям розвитку діяльності обласного шкірно-венерологічного диспансеру (ОШВД), вдосконалення моделі-схеми управління було взято курс на впровадження в роботу установи засобів комп’ютерної техніки та сучасних комп’ютерних технологій, зокрема побудови медичної інформаційнодовідково-моніторингової системи бази даних.

Починаючи з 80-х років у Рівненській області розпочалось бурхливе впровадження комп’ютерної техніки в медичних установах. Першими у використанні комп’ютерних технологій стали міська, обласна лікарні, диспансер радіаційного захисту населення, станція переливання крові, обласна дитяча лікарня, деякі районні лікарні та ін. А з 1991 р. діагностичний центр очолив процес комп’ютеризації закладів охорони здоров’я області. На його базі відкрита кафедра діагностики та медичної інформатики Тернопільської медичної академії ім. І.Я. Горбачевського, яка з успіхом вирішує проблему комп’ютерної підготовки кадрів для лікувально-профілактичних закладів області (Сердюк А.М. та співавт., 1997). Усі ці моменти значно полегшили реалізацію поставленої мети. Згідно з розробленим цільовим планом методично здійснювали заходи щодо засобів (технічне забезпечення, пошук джерел фінансування та ін.) та сил (підбір, навчання, розстановка кадрів; проведення організаційно-роз’яснювальної роботи в колективі; формування логіко-функціонального і технічного завдання на розробку пакета програмної підтримки комп’ютерної техніки).

Завдяки чітко визначеним цільовим установкам на сьогодні вдалось вирішити більшість поставлених завдань. На даному етапі в ОШВД комп’ютеризовані основні технологічні процеси профілактичної, лікувальної роботи венерологічних кабінетів, автоматизовані реєстрації, робоче місце головного лікаря, завідувача поліклініки, організаційно-методичний відділ, відділ кадрів, бухгалтерія. Всі наявні персональні комп’ютери (ПК) об’єднані в локальну мережу закладу.

Не зупиняючись на технічних аспектах автоматизованої системи ОШВД, доцільно вказати особливості та переваги її впровадження.

Щоденне функціонування цієї динамічної системи ОШВД дозволило сформувати загальний банк даних, який у свою чергу складається із структурно і логічно взаємопов’язаних чотирьох баз даних: робоча дані стосовно пацієнтів з ЗПСШ та їх статевих партнерів; архівна пацієнтів венерологічних кабінетів; патронажних доручень, як регіональних так і міжміських, діагнозів, історій хвороб.

На основі баз даних розроблено програми обробки інформації, які дозволяють не тільки забезпечувати автоматизовану підготовку державної статистичної звітності в стислі терміни, а й отримувати аналітичні довідки стосовно визначених груп показників (захворюваність за нозологічною формою, вік, стать, шляхи виявлення хворих, джерела інфекції та статеві контакти, терміни притягнення до обстеження та лікування тощо).

Найбільшу цінність, на нашу думку, має можливість оперативного щоденного контролю за патронажною роботою, спрямованої на локалізацію осередків венеричної інфекції, проведення якого значно спростилося, внаслідок чого зросла його ефективність, що привело до скорочення термінів притягнення до обстеження та лікування хворих в середньому на 3,8±0,4 дня, а отже до скорочення інфекційного ланцюга.

Не менше значення має вивчення алгоритмів шляхів виявлення пацієнтів з ЗПСШ для управління епідемічною ситуацією в регіоні. Так останніми роками значно збільшився відсоток активного виявлення пацієнтів з венеричними захворюваннями, і зокрема (за даними реакції Вассерманна) в соматичних стаціонарах: у 19971998 рр. в середньому 39% від числа всіх хворих сифілісом. Тобто, контролюючи даний параметр, можна опосередковано впливати на (стримувати) поширення епідемічного процесу в області.

Однак на даний момент далеко не всі потенційні можливості нашої мережі використовуються в роботі як апарату управління ОШВД, так і його структурно-функціональних підрозділів. Тому зараз вживаються конкретні заходи щодо більш інтенсивного диференційованого інформаційного забезпечення керівників та співробітників диспансеру (як складової частини керованої системи, тобто блоку наукового регулювання), організації робочих місць, планування діяльності закладу та служби в цілому і реалізації управлінських рішень (як цього вимагають теорія і практика процесу управління), оцінки стану здоров’я населення, а також для прийняття управлінських рішень, аналізу, прогнозування та моделювання епідемічної ситуації в регіоні. В поточному році планується налагодити модемний зв’язок з іншими дерматовенерологічними закладами як Рівненської області, так і ОШВД інших регіонів України, де впроваджені в практику комп’ютерні програми, Тернопільської, Хмельницької, Харківської та інших областей.

Діяльність зазначених програм дозволяє здійснювати моніторингове управління епідемічною ситуацією та проведенням профілактичних заходів для оптимальної ефективної протидії розповсюдженню ЗПСШ у регіоні.

ВИСНОВКИ

1. На підставі матеріалів проведеного дослідження встановлено, що бурхливе зростання захворюваності сифілісом за останні 57 років дестабілізувало діяльність ДВС області, яка продовжує функціонувати за організаційно-управлінськими принципами колишнього СРСР. Ситуація, яка склалася, потребує термінових реорганізаційних моделей в організаційно-правових, соціально-економічних, загальномедичних та інших напрямках.

2. Доведено, що одним із способів поліпшення керованості системою ДВС і ОШВД, підвищення ефективності їх діяльності є впровадження комп’ютерних технологій і мереж в систему інформаційного забезпечення ДВС, що дозволяє сформувати загальний банк та чотири бази даних робочу, архівну, патронажних доручень, діагнозів та історій хвороб. Наявність комп’ютерних баз даних дозволила найбільш оперативно та повно:

• проводити пошук, збирання, зберігання, обробку, аналіз необхідної інформації, в тому числі стосовно медичної практики;
• забезпечувати автоматизовану підготовку державної статистичної звітності в стислі терміни;
• отримувати аналітичні довідки щодо визначених груп показників;
• оперативно здійснювати щоденний контроль за патронажною роботою, спрямованою на локалізацію осередків венеричної інфекції;
• вивчати алгоритми шляхів виявлення пацієнтів з ЗПСШ для управління епідемічною ситуацією в регіоні.

Так, з впровадженням в роботу комп’ютерних технологій скоротилися терміни притягнення хворих до обстеження та лікування в середньому на 3,8±0,4 дня (тобто скоротився інфекційний ланцюг), показник активного виявлення пацієнтів з венеричними захворюваннями (за даними реакції Вассерманна) в соматичних стаціонарах становить в середньому 39% від числа всіх хворих на сифіліс.

ЛІТЕРАТУРА

• Журавель В.И. (1994) Основы менеджмента в системе здравоохранения. Киев, С.195213.
• Мартыненко В.Ф. (1983) Применение ЭВМ в планиро вании здравоохранения и управление им. Сов. здравоохранение, 8: 7173.
• Сердюк А.М., Торбін В.Ф., Поліщук В.М., Сайкевич А.І., Щербатий А.А. (1997) Компютерні технології в медицині та Державний реєстр. Вертекс, Рівне, с.757.