Оцінка даних ультразвукового дослідження печінки у пацієнтів з метаболічним синдромом у практиці сімейного лікаря

22 травня 2023
1754
Спеціальності :
Резюме

Жирову дистрофію печінки вважають складовою частиною метаболічного синдрому. Порушення функції печінки вказують на ризик розвитку хронічних захворювань з несприятливим прогнозом. Раннє виявлення стеатозу печінки має важливе значення для забезпечення своєчасної та ефективної стратегії подальшого спостереження для запобігання прогресування хвороби. Обов’язковою умовою для ранньої діагностики жирової дистрофії печінки у практиці сімейного лікаря є проведення неінвазійного та надійного методу — ультразвукового дослідження печінки.

Вступ

Поширеність метаболічного синдрому (МС) в усьому світі вкрай висока і становить близько 25–30% з тенденцією до прогресування в майбутньому. МС може супроводжуватися розвитком неалкогольного стеатогепатиту, фіброзу печінки та згодом — цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми. Тому захворювання печінки та їх профілактика, а головне — рання діагностика ускладнень жирової дистрофії печінки (ЖДП) мають вирішальне значення [1, 2].

Дані анамнезу, клінічних симптомів, лабораторних показників та ультразвукового дослідження (УЗД) вважають достатніми лише для встановлення діагнозу стеатозу без необхідності підтвердження наявності ЖДП методом біопсії печінки та проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ) з визначенням протонної щільності жирової фракції печінки. Але ці обстеження не дають змоги оцінити тяжкість ЖДП. Висока вартість, обмежена доступність та дотримання в діагностиці стеатозу еталонних стандартів, таких як біопсія печінки та МРТ, зумовлює, особливо на рівні первинної медичної допомоги, гостру потребу в розробці недорогих та неінвазійних методів. Найбільш зручними та найменш вимогливими для щоденного використання, особливо серед лікарів загальної практики — сімейної медицини, є визначення біохімічних показників крові, індексу ЖДП (Fatty Liver Index), індексу стеатозу печінки (Hepatic Steatosis Index), індексу стеатозу Далласа (Dallas Steatosis Index) [3, 4]. Розрахунок індексів ЖДП та стеатозу печінки включає визначення таких компонентів, як окружність талії, індекс маси тіла, дані лабораторних показників. У той самий час УЗД доводить високу точність порівняно з проведенням біопсії печінки для встановлення діагнозу стеатозу печінки [5, 6]. Одним зі слабких місць УЗД печінки є його низька чутливість при виявленні легких форм стеатозу, коли вміст жиру в печінці становить <33% [1]. Також не завжди лікарі з УЗД, навіть при помірному перебігу хвороби, коли трансформація гепатоцитів становить <66%, визначають ЖДП, особливо у пацієнтів із фіброзом [7, 8].

Однак УЗД у В-режимі є широкодоступним, недорогим і неінвазійним методом, що виключає вплив іонізуючого випромінювання. Завдяки його особливостям цей метод схвалений Європейською асоціацією з вивчення печінки (European Association for the Study of the Liver), Європейською асоціацією з вивчення цукрового діабету (European Association for the Study of Diabetes) та Європейською асоціацією з вивчення ожиріння (European Association for the Study of Obesity) як кращий метод для встановлення діагнозу та динамічного спостереження дорослих пацієнтів із ЖДП. При цьому для кількісної оцінки фіброзу печінки слід використовувати еластографію [2, 9].

Мета: вивчення змін у структурі печінки при МС, виявлених при УЗД, в практиці сімейного лікаря для ранньої діагностики та своєчасного проведення лікувальних заходів.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження проводили на базі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Подільського району м. Київ у період 2020–2022 рр. Сформовано випадкову репрезентативну вибірку з 500 мешканців Подільського району Києва віком 25–64 роки з наявним МС. З аналізу виключено пацієнтів із фіброзом печінки, цирозом печінки та новоутвореннями печінки і жовчного міхура.

Усім учасникам проведено анонімне анкетування, визначення антропометричних показників, дослідження рівнів аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, білірубіну, ліпідного спектра, глюкози в плазмі крові та проведено УЗД печінки. Діагноз МС встановлювали згідно з критеріями NCEP ATP-III.

Статистичну обробку результатів здійснювали з використанням програми «IBM SPSS Statistics 22.0».

Результати та їх обговорення

До основних ультразвукових ознак стеатозу печінки включали яскраву картину паренхіми печінки, що підвищена порівняно з кірковим шаром правої нирки, васкулярну розмитість, згасання в задній частині печінки, вогнищеву жирову інфільтрацію, порушення руху діафрагми та візуалізацію змін жовчного міхура. Васкулярну розмитість виявлено у 100,0% пацієнтів, з порушенням візуалізації внутрішньопечінкових судин та звуженням просвіту, які зумовлені згасанням акустичних хвиль та, можливо, судинною реконструкцією. Підвищене згасання ультразвукових хвиль було причиною невираженої візуалізації судин печінки, діафрагми, заднього відділу правої частки печінки та стінки жовч­ного міхура. Важливим було визначення зон нестеатозної паренхіми печінки у 410 (82,0%) пацієнтів, де не відзначали масового впливу на сусідні судини або жовчовивідні гілки, що локалізувалися або в ложі жовчного міхура, або біля серповидної зв’язки, або в перипортальній, перивенулярній, субкапсулярній ділянках. У 210 (42,0%) пацієнтів з МС виявляли гіперехогенні ділянки фокальної жирової інфільтрації.

Дифузні зміни паренхіми відмічали у 345 (69,0%), географічну локалізацію — у 71 (14,2%), вогнищеві зміни — у 29 (5,8%), субкапсулярні — у 18 (3,6%), мультифокальні — у 34 (6,8%), периваскулярні — у 3 (0,6%) пацієнтів.

Залежно від виявлених ультразвукових змін визначено пацієнтів із легким, помірним та вираженим стеатозом печінки. Легкий ступінь відмічали у вигляді незначної гіперехогенної структури паренхіми печінки, зменшення судин всередині з розмитими контурами, нормальною візуалізацією діафрагми (226 (45,2%) пацієнтів). Помірний ступінь визначали за критеріями більш вираженої гіпер­ехогенної структури паренхіми печінки, з нечіткістю її контурів, зменшенням судинного русла, порушенням візуалізації діафрагми (171 (34,2%) пацієнт). При вираженій стадії стеатозу виявляли підвищену ехогенність паренхіми печінки з різким згасанням ультразвуку, неадекватною візуалізацією заднього відділу правої частки печінки, вираженим зниженням кровотоку та відсутністю візуалізації діафрагми (103 (20,6%) пацієнта).

Встановлено, що моніторинг зменшення вираженості стеа­тозу за допомогою кількісних методів на основі ультра­звуку є хорошим індикатором терапевтичного успіху, але в подальшому це слід оцінити по відношенню до клінічних результатів.

Висновок

Висока поширеність МС супроводжується розвитком ЖДП, тому раннє виявлення стеатозу печінки має важливе значення для запобігання прогресуванню захворювання. Для лікарів загальної практики — сімейної медицини недорогим, доступним та неінвазійним методом діагностики є УЗД печінки для встановлення діагнозу і динамічного спостереження пацієнтів із ЖДП.

При проведенні УЗД встановлено, що всі пацієнти з МС мали патологічні зміни печінки. За ступенем вираженості стеатозу у більшості пацієнтів виявлено легкі та помірні зміни паренхіми з дифузними проявами, тобто у >20% гепатоцитів відбулася жирова трансформація. УЗД слід використовувати як моніторинг змін у тканині печінки для корекції подальшого лікування та профілактики ускладнень.

Список використаної літератури

  • 1. Xavier S.A., Monteiro S.O., Arieira C.M. et al. (2021) US-FLI Score — Is It Possible to Predict the Steatosis Grade with an Ultrasonographic Score? Mol. Genet. Metab., 132: 204–209.
  • 2. Ferraioli G. (2021) Quantitative Assessment of Liver Steatosis Using Ultrasound Controlled Attenuation Parameter (Echosens). J. Med. Ultrason., 48: 489–495.
  • 3. Choi S.J., Kim S.M., Kim Y.S. et al. (2021) Magnetic Resonance-Based Assessments Better Capture Pathophysiologic Profiles and Progression in Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Diabetes Metab. J., 45: 739–752.
  • 4. McHenry S., Park Y., Browning J.D. et al. (2020) Dallas Steatosis Index Identifies Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 18: 2073–2080.
  • 5. Lee J., Vali Y., Boursier J. et al. (2021) Prognostic Accuracy of FIB-4, NAFLD Fibrosis Score and APRI for NAFLD-Related Events: A Systematic Review. Liver Int., 41: 261–270.
  • 6. Johnson S.I., Fort D., Shortt K.J. et al. (2021) Ultrasound Stratification of Hepatic Steatosis Using Hepatorenal Index. Diagnostics, 11: 1443.
  • 7. Bae J.S., Dong H.L., Suh K.-S. et al. (2021) Noninvasive Assessment of Hepatic Steatosis Using a Pathologic Reference Standard: Comparison of CT, MRI, and Ultrasound-Based Techniques. Ultrasonography, 41: 344.
  • 8. Stahlschmidt F.L., Tafarel J.R., Menini-Stahlschmidt C.M., Baena C.P. (2021) Hepatorenal Index for Grading Liver Steatosis with Concomitant Fibrosis. PLoS ONE, 16: e0246837.
  • 9. Barr R.G., Cestone A., De Silvestri A. (2021) A Pre-Release Algorithm with a Confidence Map for Estimating the Attenuation Coefficient for Liver Fat Quantification. J. Ultrasound Med., 41: 1939–1948.

Інформація про авторів:

Титова Тетяна Анатоліївна — кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна.

Бухановська Тетяна Миколаївна — кандидат медичних наук, доцент кафед­ри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна.

Адреса для кореспонденції:

Бухановська Тетяна Миколаївна
04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
E-mail: [email protected]

Information about the authors:

Titova Tatiana A. — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Family Medicine and Outpatient Polyclinic Care of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

Bukhanovska Tatiana M.  — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Family Medicine and Outpatient Polyclinic Care of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

Address for correspondence:

Tatiana Bukhanovska
04112, Kyiv, Dorohozhytska str., 9
E-mail: [email protected]

Надійшла до редакції/Received: 12.04.2023
Прийнято до друку/Accepted: 18.05.2023