НАМН України: підсумки діяльності та основні напрямки розвитку у 2012 році

Як вже повідомляло наше видання , 28 грудня 2011 р. у рамках XXIV сесії Національної академії медичних наук (НАМН) України, відбулися загальні збори Академії, під час яких було заслухано доповідь президента НАМН України про результати діяльності у 2011 р. та плани на 2012 р.

Починаючи звітну доповідь, Андрій Сердюк, академік, президент НАМН України, зупинився на основних питаннях діяльності Академії за час, що минув з дня обрання нового складу Президії. Він зазначив, що за її ініціативою прийнято ряд важливих змін і доповнень до статутних документів — Статуту Академії, Типового статуту наукової установи, Положення про обрання дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів НАМН України. У подальшому Президія прийняла Положення про вибори керівників наукових установ науковими радами і зміни та доповнення до Положення про наукові ради.

Усі зміни спрямовані на демократизацію діяльності Академії. Введено процедуру обрання директорів замість їх призначення, яка визначає участь колективу наукової установи у висуненні та обранні кандидатів на посаду директора, обрання директорів науковими радами і затвердження їх Президією. Саме за такою процедурою пройшли у 2011 р. вибори директорів 11 наукових установ, причому в частині з них на конкурсних засадах. Обрано нових керівників в ДУ «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України» та ДУ «Інститут урології НАМН України».

У зв’язку із введенням процедури обрання директорів Президія прийняла рішення про необхідність перевірки результатів діяльності наукових установ за останні 5 років. За результатами перевірки визнано незадовільною діяльність директора ДУ «Інститут гастроентерології» Ю.О. Філіпова і рішенням Президії запропоновано звільнити його із посади. В.о. директора призначено Юрія Степанова.

Перевірки, що на сьогодні здійснені у 14 наукових установах, дозволили виявити низку недоліків в їх діяльності, що типово для багатьох із них. А саме:

• багатотемність;
• недостатній розвиток фундаментальних досліджень;
• недостатнє комплексування з іншими установами;
• слабка співпраця з іноземними партнерами та неефективна робота щодо залучення грантів, замало публікацій у міжнародних виданнях;
• низька ефективність аспірантури та докторантури;
• у клініках недостатня частка тематичних хворих;
• основна маса пацієнтів у клініках — мешканці міст, зовсім мало сільських жителів, постраждалих від аварії на ЧАЕС.

У 2012 р. передбачається проведення перевірки 22 наукових установ і виборів їх керівників.

Здійснено певні структурні зміни. По суті створено два відділення — теоретичної та профілактичної медицини і клінічної медицини. Їх функції виконують дві наукові ради, до складу яких відповідно до фаху, увійшли члени академії, яким надано такі важливі повноваження, як обрання керівників наукових установ, академіків і членів-кореспондентів Академії.

Більш демократичною стала процедура висунення та обрання на вакантні місця академіків і членів-кореспондентів, відповідно до якої відбуваються нинішні вибори. Так, на окремі вакансії було висунуто по 6 претендентів. Цього разу до формування вакансій було залучено представників наукових рад.

На наукових радах, що відбулися 26 грудня, заслухано виступи кандидатів на обрання на вакантні місця, на засіданнях 27 грудня відбулися вибори. 28 грудня загальні збори вибрали академіків і членів-кореспондентів .

Робота Президії та академії в цілому поступово стає максимально прозорою. Медична наукова спільнота, державні органи мають бути поінформовані щодо найбільш важливих питань, які приймаються Президією, і найвагоміших подій, що відбуваються в академії. Для цього організовано прес-службу, введено посаду керівника цієї служби. Прес-служба має широкі зв’язки із журналістами різних періодичних видань. Відбулося досить багато зустрічей керівництва Академії з представниками газет, журналів, радіо, телебачення. Активніше запрацював офіційний сайт Академії, на якому стало з’являтися більше інформації про її поточні справи.

Внесено корективи у порядок роботи Президії, затверджено чіткий графік її засідань — другий і четвертий четвер місяця. Засідання проходять за участю директорів наукових установ. На жаль, у зв’язку з обмеженими фінансовими можливостями — в основному київських. З огляду на це Президія започаткувала проведення виїзних засідань. Перше таке відбулося у Харкові. Вибір був не випадковим, адже там знаходяться 9 установ Академії. Протягом 2 днів заслухано доповіді про результати наукової та науково-організаційної діяльності 5 інститутів, що зробили їх директори та голови комісій, які перевіряли ці установи. На засіданнях були присутні члени вчених рад.

Зустріч із харківськими науковцями була корисною. Вона мала великий резонанс у керівних колах міста й області. Відбулася зустріч керівництва Академії з губернатором Харківщини М. Добкіним, його заступником І. Шурмою. Обговорені проблеми взаємодії НАМН України і керівництва області. У лютому 2012 р. планується підписати договір про партнерство між Харківською облдержадміністрацією та НАМН України.

Члени Президії висунули ідею в найближчому майбутньому створити Північно-Східне відділення Академії. Це дасть можливість спрямувати в одне русло діяльність усіх харківських академічних інститутів, а також двох університетів медичного напрямку, посилити співпрацю з іншими науково-дослідними установами міста. У подальшому цей процес пошириться на Київський та Донецький регіони.

У 2011 р. проведено 3 сесії загальних зборів. Сесія, що відбулася 30 січня — 1 лютого, була присвячена питанню внеску медичної науки у розвиток охорони здоров’я. На сесії було обрано новий склад Президії. 14 лютого відбулися другі загальні збори, на яких розглянуто перспективи розвитку в країні регенеративної медицини і проблеми стовбурових клітин. У квітні відбулися спільні з Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я загальні збори НАМН України, присвячені 25 роковинам аварії на Чорнобильській АЕС. Були обговорені важливі питання не тільки ліквідації віддалених медичних наслідків аварії, а й проблеми радіаційної безпеки у зв’язку із використанням променевої діагностики і лікування в медицині, впливу іонізуючого випромінювання на промислових об’єктах «Укриття» та ін.

Далі А. Сердюк навів дані про склад Академії за віком і зазначив, що навіть побіжний погляд на наведені дані оптимізму не додає (табл. 1 і 2). Перш за все тому, що доктори і кандидати наук, які працюють в академічних установах (а це — основний резерв), стрімко наближаються до пенсійного віку. Тому необхідно робити більш рішучі кроки, щоб змінити ситуацію на краще.

Було зазначено, що потребує належної уваги мережа наукових установ Академії. Адже при переведенні до НАМН України значної кількості інститутів із системи Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України критерій був один — наявність бюджетного фінансування. Ті, хто його мали, стали академічними, решта залишилася в МОЗ України. Тоді не йшлося про те, чи проводяться в них фундаментальні дослідження, чи є можливості для цього в майбутньому. Серед інститутів Академії є такі, що не відповідають повною мірою високому статусу академічної установи. На думку Президії, мережа інститутів потребує оптимізації. Кожен інститут має підносити як свій власний авторитет, так і авторитет Академії в цілому, приносити користь практиці охорони здоров’я.

Ще одним болючим питанням є те, що Академія не має своєї власної наукової бібліотеки, в той час як створення НАН України В.І. Вернадський розпочав саме з наукової бібліотеки, яка тепер носить його ім’я. Тому одним із першочергових завдань Президії має стати створення Академічної бібліотеки НАМН України. Один із можливих варіантів вирішення цього питання — переведення Національної медичної біб­ліотеки до складу Академії. Зараз ведуться перемовини з її керівництвом.

Фінансовий стан

Для Академії у 2011 р. Державним бюджетом було виділено 1 686 384,1 тис. грн., в тому числі на поточні видатки — 1 026 927,1 тис. грн., капітальні видатки — 659 457 тис. грн.

Станом на 21.12.2011 р. поточні видатки профінансовані повністю. Капітальні видатки профінансовані на 84%, в тому числі на розгляді в Державному казначействі України знаходяться розподіли на загальну суму 124 403,9 тис. грн. (або 18,7% загального обсягу фінансування капітальних видатків у 2011 р.).

У Державному бюджеті на 2012 р. видатки для НАМН України суттєво збільшено, передбачено 2 174 750,7 тис. грн., в тому числі поточні видатки — 1 258 655,1 тис. грн., капітальні — 916 095,6 тис. грн. Порівняно з 2011 р. фінансування збільшиться на 491 866,6 тис. грн., або на 29%.

Левову частку видатків у 2011 р. становила заробітна плата з нарахуваннями — 38,41%, медикаменти — 15,88% та придбання обладнання — 27,24%. Така ж тенденція зберігається і у 2012 р. Зазначено, що у 2011 р. на незадовільному рівні відбувалося освоєння коштів, передбачених інститутам на капітальні видатки. За програмами по капітальному будівництву профінансовано 11 наукових установ. Однак лише дві з них — ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» та ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського» — виконали заплановане повністю. По інших установах понад 20 разів проводилися перерозподіли — зменшували витрати на будівництво, натомість, щоб не втрачати кошти, збільшували закупівлі обладнання.

Безпрецедентна ситуація склалася в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб. З передбачених бюджетом 50 млн грн. на будівництво та придбання обладнання жодна копійка не використана. Зірвано всі закупівлі та виконання доручення Уряду про майбутнє перенесення клініки Інституту з території Києво-Печерської лаври. А. Сердюк підкреслив, що такого недбальства не було за всі роки існування Академії.

Протягом листопада — грудня 2011 р. Рахункова палата України перевіряла стан формування та використання установами Академії коштів спеціального фонду, отриманих від оренди нерухомого майна. Площі приміщень наукових установ Академії становлять майже 614 тис. м². Із них надаються в оренду біля 30 тис. м² (4,54%), в тому числі науковим установам НАМН України, МОЗ України, бюджетним організаціям — 8 000 м². Більша частина приміщень, які надаються в оренду, знаходяться в холах, підвалах, коридорах, технічних поверхах. Інститути не можуть здавати в оренду приміщення іншим установам, які дублюють їх діяльність.

Поки що не мають власних приміщень 4 установи НАМН України: Інститут нефрології (орендує 1500 м²), Інститут генетичної та регенеративної медицини (5068 м²), Інститут стоматології, м. Одеса (4143 м²), Інститут спадкової патології, м. Львів (1409 м²). І це одна з найнагальніших проблем Академії, яку слід вирішувати якнайшвидше.

Рахункова палата при вибірковій перевірці установ практично скрізь знайшла суттєві порушення формування, обліку та витрачання коштів спеціального фонду, отриманих від оренди. У більшості — це результат грубих помилок бухгалтерських та фінансових служб інститутів. Перевірки Рахункової палати не закінчуються, на 2012 р. Академію включено до плану перевірок щодо капітальних видатків.

Лікувальна робота

У 2010 р. в поліклініках проконсультовано 706 тис. хворих, за 11 міс 2011 р. — 643,5 тис. хворих. Кількість відвідувань у поліклініках становила 1,8 млн осіб. До клінік та поліклінічних відділень зверталися пацієнти з усіх областей України.

У стаціонарах за 11 міс проліковано 144 тис. хворих.

Ліжковий фонд стаціонарів — 7662 ліжка, в тому числі 1175 — для дітей, з них 65 — для новонароджених.

Станом на 01.12.2011 р. акредитаційний сертифікат МОЗ України мають 28 із 29 клінік наукових установ. Не акредитована клініка ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії» з об’єктивних причин (документи знаходяться на розгляді в акредитаційній комісії МОЗ України). Маючи великий науковий та кадровий потенціал, клінічні підрозділи установ НАМН України можуть і повинні збільшити обсяги та поліпшити якість надання медичної допомоги.

Президія сформувала та затвердила структуру координаторів і головних спеціа­лістів НАМН України за медичним фахом для забезпечення спадкоємності наукової, лікувально-діагностичної та організаційно-методичної роботи інститутів Академії разом з установами МОЗ, Міністерства оборони, МВС та іншими відомствами України.

Від фахівців Академії залежить успішність опрацювання соціально спрямованих наукових проектів, які можуть стати запорукою сталого розвитку країни, серед яких слід виділити:

• виконання фундаментальних та прикладних наукових досліджень, які містять потужну інноваційну складову і спрямовані на отримання конкретних результатів, які найближчим часом мають дати не лише медико-соціальний, але й економічний ефект;
• підготовка наукового кадрового потенціалу країни і висококваліфікованих фахівців, які працюють у практичній медицині;
• виконання державних програм та національних планів заходів щодо вирішення найактуальніших проблем сьогодення в галузі медицини;
• розвиток біотехнологій, формування національної медикаментозної політики, розробка вакцин, сироваток і опрацювання технологій їх виробництва;
• розвиток трансплантології — органної і тканинної. Створення умов зберігання тканин донорів, типування клітин, опрацювання техніки трансплантації.
• розвиток регенеративної медицини на основі клітинних технологій із використанням стовбурових клітин, ендоскопічної хірургії;
• розвиток молекулярно-генетичних методів прогнозування та ранньої діагностики соціально значущих хвороб. Вирішення (хоча б часткове) проблем ВІЛ/СНІДу, вірусних захворювань, туберкульозу;
• посилення уваги до профілактики захворювань і пропагування здорового способу життя як одного з основних векторів реформування охорони здоров’я.

Наукові установи мають готуватися до звітів про свою діяльність, водночас потрібно ще раз уважно переглянути ті критерії, за якими має оцінюватися наукова діяльність інституту, звернувши особливу увагу на впровадження результатів наукових досліджень, їх висвітлення в авторитетних наукових виданнях, перш за все зарубіжних. Науковці Академії мають посісти чільне місце в Index citation, Індексі Хірша та інших науково-метричних показниках. Участь у міжнародних форумах, конгресах — важлива діяльність вчених, але за матеріалами виступів має бути опублікована повноцінна стаття в авторитетному часописі.

Далі А. Сердюк зупинився на плідній співпраці вчених НАМН і НАН України.

Як відомо, НАН України є головною науковою установою нашої країни, а також головною установою з експертизи фундаментальних досліджень в Україні. До її складу входить понад 170 науково-дослідних інститутів, у багатьох з них проводяться дослідження, які так чи інакше пов’язані з медициною. Установи всіх трьох секцій НАН України мають розробки, які можуть бути корисними для практичної та фундаментальної медицини.

Так, інститути першої секції — фізико-технічних і математичних наук — розробили і підготували до впровадження низку приладів і устаткування для діагностики та лікування деяких захворювань людини; інститути третьої секції — суспільних і гуманітарних наук — корисні для нас своїми демографічними та соціальними дослідженнями, роботами з економіки та прогнозування розвитку медичної сфери тощо.

Але найближчими до медичної науки та найважливішими є, безперечно, дослідження установ другої секції — хімічних і біологічних наук НАН України, перш за все — відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології, яким керує член Президії НАМН України академік Сергій  Комісаренко. Він же у Президії НАН України відповідає за медико-біологічні дослідження та за зв’язок установ НАН України з установами НАМН України.

Практично кожен інститут цієї секції проводить дослідження, що мають відношення до створення сучасних лікарських препаратів або діагностичних засобів, або має розробки в галузі молекулярної медицини. Деякі з цих досліджень фінансувалися цілеспрямовано в рамках конкурсів науково-технічних проектів.

Тому, на думку А. Сердюка, необхідно детальніше ознайомитися з цим досвідом НАН України і, можливо, також організувати подібні конкурси для прямого фінансування пріоритетних проектів. Адже за 2005–2010 рр. близько 20 установ НАН України в рамках зазначеного конкурсу проектів виконали біля 40 робіт щодо розроблення нових лікарських препаратів, діагностичних засобів та обладнання медичного призначення. Отримано ряд технологій, нових матеріалів, методів діагностики, лікувальних препаратів, частина з яких пройшла необхідні випробування, і виготовлено експериментальні партії. Як приклади можна назвати створення лабораторного прототипу «електронного носа»; контактного цифрового мамографа-термографа; методу високочастотного зварювання в хірургії; діагностичного обладнання для ядерної медицини; різних типів біосенсорів, біоімплантатів тощо. Розроблені сучасні методи діагностики предтромботичних станів, різних інфекційних та спадкових захворювань та ряд лікарських препаратів. Розвиваються телемедичні технології та GRID-системи для потреб медичної науки і охорони здоров’я.

23 червня 2011 р. відбулося спільне засідання Президій НАНУ і НАМН України та представників Колегії МОЗ України, на якому обговорювалися завдання щодо впровадження розробок українських вчених у практичну медицину та про шляхи співпраці між вченими Академії. Створена Міжвідомча координаційна рада НАН Украї­ни, НАМН України та МОЗ України з питань наукових розробок у галузі медицини та фармації. Прийнято ряд рішень, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії вчених двох академій та апарату МОЗ України для отримання реальних результатів щодо створення вітчизняного устаткування і медичних препаратів для медицини України.

Серед основних напрямів співробітництва установ та закладів НАН України, НАМН України та МОЗ України можна виділити такі:

• координація досліджень установ НАН, НАМН та МОЗ України в галузі медичних наук, забезпечення виконання в цих установах фундаментальних досліджень із питань теоретичної медицини;
• створення банку даних спільних наукових розробок НАН, НАМН і МОЗ України та інших організацій в галузі медицини, створення експертних груп із цих напрямів;
• проведення економічного та соціологічного аналізів системи охорони здоров’я в Україні, прогнозування та рекомендації щодо шляхів її реформування;
• надання науково-методичної допомоги медичним навчальним закладам із новітніх досягнень теоретичної медицини та біотехнології;
• сприяння проведенню спільних конференцій, симпозіумів, з’їздів та виданню наукових праць у галузі медицини;
• формування інноваційної політики для забезпечення впровадження перспективних розробок.

З практичних заходів можна було б назвати такі:

• створення Державної програми із сучасних біотехнологій для медицини;
• створення Державної програми з біобезпеки;
• створення Національного центру сучасних біотехнологій разом із Центром експериментальних тварин. Забезпечення випуску в Україні сучасних імунобіологічних препаратів для лікування та діагностики захворювань;

Вагомим прикладом можливої плідної співпраці може бути проект щодо виділення та очищення біологічно важливих протеїнів із плазми крові людини або щодо отримання цих протеїнів рекомбінантним шляхом. В першу чергу йдеться про отримання вірус-безпечних анти-гемофілічних факторів згортання крові (VIII та IX), VII — для лікування масивних кровотеч, специфічних імуноглобулінів, альбуміну, протеїну С тощо. Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України був лідером у колишньому СРСР і залишається ним зараз в Україні з проблем очищення протеїнів із плазми крові людини та з вивчення молекулярних механізмів згортання крові (тромбоутворення), володіє відповідними технологіями.

Особливу увагу необхідно звернути на впровадження сучасних біотехнологій, зокрема — на створення вакцин, терапевтичних антитіл, рекомбінантних лікувальних білків та пептидів тощо. У 2012 р. заплановано провести разом із НАН і МОЗ України на базі павільйону «Наука» виставку-огляд розробок вчених наших академій, готових до впровадження, і запросити на цю виставку керівництво країни, представників фармацевтичної промисловості та приладобудування.

Перед науковцями стоїть амбіційне, але життєво важливе завдання: вивести медичну науку в Україні на рівень кращих зразків світової медичної науки. І це можливо лише за рахунок успішної співпраці вчених нашої Академії з ученими НАН, МОЗ, інших міністерств і відомств України. Запорукою може бути лише відповідальність та відповідність на кожному місці.

Завершуючи доповідь, А. Сердюк нагадав присутнім, що Академія наближається до свого 20-річного ювілею. Час плине швидко, вже зараз необхідно готуватися до цієї дати. Зокрема, пропонується провести у квітні 2013 р. сесію Загальних зборів академії за участю іноземних її членів, підготувати ювілейне видання «20 років Національній академії медичних наук Украї­ни», де буде представлено кожен інститут, нариси про видатних діячів медичної науки. Вже сьогодні необхідно прийняти рішення про створення оргкомітету, звернутися від наших загальних зборів до Уряду і Парламенту з пропозицією про відзначення цієї дати на державному рівні.

Юрій Кундієв, академік, віце-президент НАМН України, запропонував створити постійно діючу статутну комісію, яка вноситиме пропозиції для розгляду на загальних зборах щодо змін і доповнень до Статуту НАМН України у такому складі:

Запропонований склад статутної комісії одноголосно підтримали учасники загальних зборів.

Далі було запропоновано ввести нове звання — почесний академік НАМН України — особам, яким надається можливість брати участь у всіх академічних заходах без права брати участь у голосуванні й без виплати гонорарів. Також, на думку Ю. Кундієва, статут Академії було б доцільно доповнити правом щодо створення державних підприємств. Це має пришвидшити втілення в життя наукових розробок і певною мірою поліпшить фінансування. Також до Статуту запропоновано додати положення про те, що Академія може здійснювати інші види діяльності, окрім наукових досліджень, а також має право бути заснов­ником чи співзасновником господарських товариств, що також може бути джерелом позабюджетного фінансування. Академії та її установам запропоновано надати право здійснювати рекламну діяльність, перш за все спрямовану на пропаганду здорового способу життя, при цьому заборонивши брати участь у рекламі лікарських засобів.

Валерій Запорожан, академік, віце-президент НАМН України, зазначив, що на сьогодні дуже серйозною є проблема розвитку нових технологій. Найсучасніші медичні технології знаходять свій розвиток не в академічних інститутах, а у приватних підприємствах. Водночас під час Всесвітнього конгресу ендоскопістів, який відбувся у 2011 р., Україна підписала угоду про те, що в Україні, Китаї, Франції, Швеції та США буде створюватися єдина програма навчання хірургів-ендоскопістів. Спеціалісти, які пройдуть навчання за цією програмою, отримають сертифікат, який дозволятиме їм працювати за фахом на території будь-якої з цих країн. Всесвітня асоціація лікарів-ендоскопістів надає Україні 6 ендоскопічних операційних та 8 ендоскопічних стимуляторів для навчання лікарів. Другий важливий напрямок розвитку новітніх технологій — це молекулярно-генетична медицина.

Він запропонував при внесенні змін до статуту Академії додати положення про те, що НАМН України може створювати спільні підприємства із приватними підприємствами — резидентами України та із закордонними фірмами-нерезидентами. Це дасть можливість залучити суттєві закордонні інвестиції, адже створення спільного підприємства із НАМН України значно полегшує для закордонних інвесторів процедуру ліцензування технологій.

Георгій Гайко, член- кореспондент НАМН Украї­ни, директор ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», зазначив, що наша країна співпрацює з багатьма державами світу, і в кожній угоді про співпрацю є розділ, присвячений науково-технічному співробітництву, відповідно до якого затверджувалися угоди про співпрацю між конкретними науковими установами. Тому необхідно ознайомити усіх директорів інститутів Академії з умовами міждержавних угод, згідно з якими вони можуть налагоджувати свою співпрацю із закордонними спеціалістами. Також він запропонував з метою полегшення впровадження наукових доробок Академії у практичну медицину створити при НАМН України патентний відділ, який надавав би юридичну допомогу патентно-ліцензійним відділам інститутів. На його думку, також необхідно відновити тематичні курси удосконалення для вчених секретарів, директорів і заступників директорів інститутів, на яких приділяти більше уваги фінансово-економічним та організаційним аспектам їх роботи.

Леонід Ковальчук, член- кореспондент НАМН України, ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, висловив стурбованість стосовно тенденції усунення вітчизняної науки (як академічної, так і вищих навчальних закладів) від таких суспільних процесів, як реформування охорони здоров’я, яка спостерігається останнім часом. У цьому вбачається велика небезпека, адже відомо, що якщо економіка країни недостатньо наукоємна, це загрожує незалежності країни. Також дуже важливим для розвитку науки в цілому є поступовий перехід від державного її фінансування до фінансування за рахунок грантів.

Заслухавши і обговоривши доповідь президента НАМН України, загальні збори прийняли рішення схвалити план діяльності Академії у 2012 р. та діяльність Президії НАМН України, спрямовану на розвиток процесів демократизації, зміцнення матеріальної бази, розширення міжнародних зв’язків, розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень. Пріоритетними завданнями Академії є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою розроблення нових методів діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених захворювань. Ці дослідження мають бути спрямовані на розвиток таких сучасних наукових напрямів, як молекулярна епідеміологія, фармакогеноміка, регенеративна медицина на основі генних і клітинних технологій, ендоскопічна хірургія, рання пренатальна діагностика генетичних захворювань, вивчення генного поліморфізму, вивчення ролі екологічних факторів та умов праці у розвитку хвороб.

Президії НАМН України доручено здійснити необхідну роботу щодо оптимізації мережі наукових установ Академії. Прийнято рішення вважати за доцільне створення у структурі Академії наукових установ за такими напрямками: клінічна онкологія (на базі Донецького обласного протипухлинного центру), медична реабілітологія, молекулярно-генетична медицина, біотехнології.

Також підтримано пропозиції щодо започаткування видання бібліобіографій видатних вчених Академії, активізації міжнародної діяльності, проведення засідання Президії з питань створення належних умов роботи молодих науковців та матеріального забезпечення їх наукової діяльності, прийняти звернення до Кабінету Міністрів України щодо недоречності передачі вищих медичних і фармацевтичного навчальних закладів до системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, запровадити академічні стипендії для талановитих молодих вчених, проводити в рамках Академії молодіжні наукові конференції.

Ще одне рішення прийнято стосовно святкування 20-річчя заснування НАМН України у 2013 р. Загальні збори постановили звернутися до Кабінету Міністрів України і до Верховної Ради України з клопотанням про відзначення цієї події на державному рівні, провести у лютому — березні 2013 р. ювілейну сесію НАМН України, звернутися до Президента України, Кабінету Міністрів України і до Верховної Ради України з пропозицією про відзначення співробітників Академії державними нагородами, здійснити ювілейні видання книг про діяльність НАМН України.

Наприкінці засідання загальних зборів було нагороджено дипломами та вручено премії вченим і молодим вченим, наукові роботи яких зайняли перші місця на конкурсі Академії.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека