БАКТРОБАН — новий антибіотик для місцевого лікування піодермії

ВСТУП

Останнім часом в дерматологічній практиці суттєво підвищилася частота випадків піодермії (гноячкових захворювань шкіри). Ці захворювання спричинюють стафілококи, стрептококи, значно рідше —  інші збудники. Піодермія може виникати первинно або ускладнювати перебіг іншого захворювання. За відповідних умов гноячкові захворювання шкіри можуть бути причиною ускладнень — менінгіту, остеомієліту, гнійних процесів в різних органах, сепсису.

Застосування антибактеріальних препаратів, які рекомендуються для лікування пацієнтів з піодермією, не завжди забезпечує достатній терапевтичний ефект (Глухенький Б.Т. и соавт., 1983; Каламкарян А.А., Бухарович А.М., 1990; Кулага В.В., Романенко И.М., 1996).

До причин та факторів, які можуть мати несприятливий вплив на ефективність антибактеріальних препаратів у пацієнтів з піодермією слід віднести: особливості збудника, його морфологічні, біологічні властивості (патогенність, вірулентність, спроможність утворювати мікрокапсулу, трансформуватися в L-форми; стан макроорганізму, його опір гноєродним мікроорганізмам, особливості неспецифічної резистентності та імунного статусу, функцій нервової та ендокринної систем, наявність порушень кровообігу, обміну речовин і зокрема вуглеводного. До виникнення і тяжкого перебігу піодермії призводять наявність вогнищ хронічної інфекції, алергічна перебудова організму, захворювання ендокринних залоз, травного тракту, гіповітаміноз; чинники зовнішнього середовища, які зумовлюють перегрівання або переохолодження організму, що спричинює зниження бар’єрних функцій шкіри, появу мікротравм, мацерації та інше.

У дерматологічному відділенні Центральної міської клінічної лікарні м. Києва з грудня 1998 по липень 1999 р. під час лікування пацієнтів з деякими захворюваннями шкіри (імпетиго стрептококове, імпетиго вульгарне, фолікуліт, фурункульоз, мікробна і справжня екзема, ускладнена піодермією) для місцевої терапії застосовували препарат БАКТРОБАН (мазь), до складу якого входить новий антибіотик широкого спектра дії мупіроцин. Мупіроцин інгібує ізолейцин-т-РНКсинтетазу, блокуючи синтез бактеріального білка, і таким чином зумовлює бактерицидну дію антибіотика. Мупіроцин — єдиний представник свого класу антибіотиків, класу мупіроцину, тобто має унікальну хімічну структуру, тому не спричинює перехресних реакцій з іншими антибіотиками, включаючи перехресну резистентність мікроорганізмів. Мупіроцин виявляє бактеріостатичну дію в мінімальній ефективній концентрації та бактерицидну дію у більш високих концентраціях, які досягаються при його місцевому застосуванні (близько 2000 мкг/мл). Антибактеріальна дія препарату спрямована на основних збудників інфекцій шкіри, зокрема таких, як Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, стійкі до метициліну), Escherichia coli, Haemophilus influenzae, β-гемолітичні стрептококи (Streptococcus pyogenes) та інші.

Рівень системної абсорбції активної речовини мазі дуже низький. Системно абсорбований мупіроцин швидко метаболізується в неактивну монієву кислоту і виводиться з сечею. Вже через 30 хв після нанесення мазі на поверхню шкіри в системному кровотоці неможливо визначити навіть слідів мупіроцину.

Стабільна перевага БАКТРОБАНУ перед іншими препаратами місцевої дії зумовлена відсутністю системних ефектів та неможливістю розвитку перехресної резистентності з іншими антибіотиками, оскільки існують тільки місцеві лікарські форми цього антибіотика —  він не потрапляє до системного кровотоку або в кишечник, де існують сприятливі умови для селекції резистентної до антибіотиків мікрофлори.

Мета роботи полягала у вивченні клінічної ефективності мазі БАКТРОБАН у хворих з різноманітними формами піодермії та алергічним дерматозом, ускладненим піодермією. Для її досягнення ми провели відкрите нерандомізоване дослідження з історичним контролем через обмежену кількість препарату, люб’язно наданого компанією «СмітКляйн Бічем Фармасьютикалз» як гуманітарну допомогу шкірно-венерологічному відділенню лікарні.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Спостерігали 38 хворих (25 чоловіків та 13 жінок) із різними клінічними формами піодермії та алергічним дерматозом. Вік пацієнтів від 18 до 59 років. До 1-ї групи ввійшли хворі з піодермією (7 — із стрептококовим імпетиго, 9 — із вульгарним імпетиго, 5 — з фурункульозом); до 2-ї групи — з алергічним дерматозом (8 — з мікробною екземою, 9 — зі справжньою екземою, ускладненою піодермією). Діагноз встановлювали за наявністю типових клінічних проявів захворювання.

Для місцевої терапії хворим обох груп призначали препарат БАКТРОБАН (2% мазь). Мазь наносили на ділянки ураженої шкіри 2–3 рази на день протягом 6–10 днів. Іншої терапії не проводили. Для контролю ми використали рандомізовано підібрані історії хвороб пацієнтів, яких лікували в цьому ж відділенні раніше з застосуванням традиційної комплексної терапії (місцевої в комбінації з системними антибіотиками).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У хворих 1-ї групи на 4-й день місцевого застосування препарату БАКТРОБАН спостерігали поступову регресію пустул, зменшення кількості гнійних виділень, вираженості гіперемії та болю. На 8–10-й день лікування зникали запальні інфільтрати та болючість шкіри в ділянці запалення, нормалізувався загальний стан пацієнтів.

У хворих 2-ї групи місцеве застосування БАКТРОБАНУ сприяло зникненню везикульозно-пустульозного висипу та ексудації у зонах ураження на 4–5-ту добу лікування. Відзначали зменшення вираженості гіперемії та інфільтрації, субєктивно свербежу, печіння і болю. На 8–10-й день призначення БАКТРОБАНУ у хворих цієї групи спостерігали зникнення інфільтрації, кірок і відновлення нормального стану шкіри в ділянці ураження.

Побічних ефектів застосування БАКТРОБАНУ у хворих ми не спостерігали.

Порівняння отриманих результатів з даними історичного контролю свідчить, що місцеве лікування БАКТРОБАНОМ за ефективністю та тривалістю не перевищувало, а іноді було навіть коротшим, ніж традиційна терапія, але тільки при гноячкових ураженнях легкого та середнього ступеня важкості. Пацієнтам з піодермією важкого перебігу слід призначати системну антибіотикотерапію.

ВИСНОВКИ БАКТРОБАН можна рекомендувати до широкого застосування як в стаціонарних умовах, так і амбулаторно під час лікування пацієнтів з гострою і хронічною піодермією легкого та середнього ступеня важкості як монотерапію, тяжкого перебігу — в комбінації з системними антибіотиками.

ЛІТЕРАТУРА

• Глухенький Б.Т., Делекторский В.В., Федоровская Р.Ф. (1983) Гнойничковые болезни кожи. Здоровя, Киев, 136 с.
• Каламкарян А.А., Бухарович А.М. (1990) Хроническая стафилококковая инфекция. Здоровя, Киев, 138 с.
• Кулага В.В., Романенко И.М. (1996) Лечение болезней кожи. Луганск, 415 с.