Сечогінні засоби: призначення та особливості лікування

29 березня 2023
13658
Резюме

Затримка рідини та солей в організмі спричиняє виникнення набряків кінцівок та обличчя, підвищення артеріального тиску, а також дефіцит калію. Порушення водного балансу може виникнути в результаті багатьох захворювань, а відновити його допомагають сечогінні препарати. Детальніше про особливості прийому діуретиків розповімо в цій статті.

Особливості застосування діуретиків

Виведення надлишку рідини з організму може знадобитися при:

  • серцево-судинних захворюваннях, що супроводжуються підвищеним артеріальним тиском;
  • хронічній серцевій та нирковій недостатності;
  • нецукровому діабеті;
  • цирозі печінки, асциті;
  • неврологічних захворюваннях, за яких спостерігається підвищення внутрішньочерепного тиску;
  • олігурії;
  • глаукомі;
  • набряку легень та мозку, а також набряковому синдромі у новонароджених.

Самостійно вдаватися до прийому сечогінних засобів заборонено. Це пов’язано з різними терапевтичними характеристиками різних груп препаратів. Крім того, їх не слід застосовувати у пацієнтів з дефіцитом калію, подагрою, гіповолемією, дихальною недостатністю, а також у період загострення хвороб нирок.

Варто зауважити, що діуретики змінюють водно-електролітний баланс організму, у результаті чого можливе виникнення ряду побічних реакцій:

  • запаморочення та слабкість;
  • нудота, панкреатит, кольки, холецистит, анорексія;
  • імпотенція та зниження лібідо;
  • висипання на шкірі;
  • підвищення рівня холестерину;
  • гіпокаліємія, гіпонатріємія, метаболічний алкалоз.

Перевищення дозування є особливо небезпечним для здоров’я. Один зі станів, який може виникнути на його фоні, — гіперкаліємія. Внаслідок знач­ного підвищення рівня калію в крові можливий летальний наслідок.

Види сечогінних препаратів та їх характеристики

Усі діуретики відрізняються за механізмом дії, її швидкістю та тривалістю. Ці характеристики залежать від складу препарату. Залежно від активних компонентів та терапевтичного ефекту сечогінні засоби розділяють на 5 груп:

  • тіазидні — відрізняються помірним впливом на організм. Ефект зберігається протягом 17 год;
  • петльові — застосовують для виведення солей. Для них характерна короткочасна потужна дія та мінімальний вплив на метаболізм;
  • калійзберігальні — сприяють посиленому виведенню натрію та хлоридів зі збереженням рівня калію. Характеризуються повільним впливом;
  • осмотичні — потужні ліки, ефект від застосування яких триває до 4 год. Їх призначають пацієнтам з набряком мозку та сепсисом;
  • комбіновані — сучасні та найбільш ефективні засоби. Містять активні компоненти з усіх вищезазначених груп.

Щоб досягти бажаного ефекту від застосування діуретиків, необхідно проводити лікування під контролем лікаря. Думка стосовно того, що натуральні сечогінні засоби безпечніші є хибною. Їх неконтрольоване застосування так само небезпечне, як і синтетичних.