ТЕРЖИНАН у практиці дерматовенеролога

ВСТУП

В останній час відзначають зростання захворю ваності на інфекції, що передаються статевим шляхом. Як свідчать результати сучасних наукових poбіт (Васильев M.M., 1998), за питомою вагою серед захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), перше місце займає трихомоніаз, потім сифіліс, кандидоз геніталій, гарднерельоз, гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз. За даними M.M. Васильєва (1998) у 1996 р. порівняно з 1993 р. хворих на трихомоніаз зареєстровано на 3,5% більше, на гонорею на 40,2% менше. Отже, в загальній структурі урогенітальних інфекційних захворювань відзначають прогресуюче зростання всіх інфекцій, за винятком гонореї. В останнє десятиріччя у жінок багатьох країн світу відзначено зростання інфекцій піхви. Урбанізація суспільства, погіршення екологічної ситуації, а також наслідки безконтрольного застосування ліків (насамперед антибіотиків), негативно впливає на здоровя жінки. Крім підвищення частоти хламідіозу, трихомоніазу та інших ЗПСШ, частіше стали відзначати захворювання піхви зумовлені мікроорганізмами, що входять до складу нормальної флори. Нормальна флора статевих шляхів за певних умов набуває патогенних властивостей, а її представники стають збудниками цілої низки хвороб. Сучасні досягнення практичної мікробіології характеризують стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінки. Підвищилась частота бактеріального вагінозу (БВ) та урогенітального кандидозу, неспецифічних вагінітів. За даними світової статистики БВ виявляють у 30–50% пацієнтів з патологією нижніх відділів сечостатевої системи. Як нозологічна форма БВ вилучені з групи «неспецифічні кольпіти/вагініти». Симптоми вагініту, як правило, приписують БВ, кандидозу, трихомоніазу, цитолітичному вагінозу, атрофічному вагініту. Менш часто діагностують кондиломатозний вагініт, вагінальну інфекцію Herpes simplex, виразку будьякого походження, десквамативний вагініт, результат ерозивної форми Lichen ruber planus. Крім того, як причину симптомів вагініту останнім часом розглядають лактобацилярний вагініт. БВ, трихомоніаз та урогенітальний кандидоз відносять до факторів ризику розвитку тяжкої інфекційної патології статевих органів у жінки, плода та новонародженого. Клінічне значення захворювань піхви визначено тим, що вони підвищують ризик викидня, передчасних пологів, інфікування плода (Кира Е.Ф., Симчера H.A., 1999).

Трихомоніаз — одне з найбільш поширених інфекційних захворювань людини, його виявляють у 10% безплідних подружніх пар (Кисина B.H., 1998). Фактором ризику розвитку трихомоніазу є безпорядні статеві контакти, недотримання правил особистої гігієни. В останній час також відзначають стійку тенденцію до зростання грибкових інфекцій, зокрема внаслідок широкого застосування антибіотиків, загальних екологічних стресів, що впливають на здоровя населення. Досить частим проявом цієї тенденції є зростання вагінальних інфекцій, повязаних з дріжджеподібними грибами роду Candida.

На основі сучасних досягнень клінічної бактеріології та даних щодо інфекційної патології жіночих статевих органів розроблена оригінальна класифікація мікроскопічної характеристики біоценозу піхви (Кира Е.Ф., 1995) (таблиця). У ній подано мікроскопічну характеристику 4 типів біоценозу піхви та відповідні їм нозологічні форми.

У хворих на вагініт відзначають полімікробний склад мазка, велику кількість лейкоцитів, макрофагів, епітеліальних клітин, наявність вираженого фагоцитозу, морфологічні ознаки запального процесу. При виявленні гонококів, трихомонад, міцелію, псевдогіфів, спор встановлюють відповідний етіологічний діагноз.

Запропонована класифікація проста та інформативна, оскільки поєднує інтерпретацію даних мікробіологічного дослідження мазка піхви, характеристику клінічного перебігу і відповідну конкретну нозологічну форму.

Тому збільшується значення розроблення лікувальних засобів, спрямованих на ліквідацію змішаної вагінальної інфекції. Для досягнення цієї мети широко застосовують комбінований препарат ТЕРЖИНАН («Laboratoires du Docteur E. Bouchara», Франція) у формі вагінальних таблеток. ТЕРЖИНАН, завдяки багатокомпонентному складу, ефективний засіб місцевого лікування вульвовагінітів і кольпітів різного походження: бактеріальних, грибкових, паразитарних і змішаних. До складу цього препарату входять: тернідазол, ністатин, неоміцину сульфат, преднізолон, олія гвоздики та герані. Тернідазол (похідне імідазолу) відносять до групи нітроімідазолів, має протипротозойну дію, пригнічує розмноження трихомонад, бактероїдів, фузобактерій, облігатних анаеробів. Ністатин є полієновим протигрибковим антибіотиком і впливає на дріжджоподібні гриби. Неоміцину сульфат аміноглікозид широкого спектра дії, активний щодо грамнегативних мікроорганізмів (синьогнійної та кишкової паличок), а також грампозитивних мікроорганізмів (стафілококів, стрептококів). Преднізолон  — глюкокортикостероїд, що має протизапальну, протиалергійну, імуносупресивну, антиексудативну, протисвербіжну дію, укріплює стінки судин, покращує мікроциркуляцію. Крім того, олія гвоздики та герані антисептики природного походження. Ексципієнт таблеток дозволяє забезпечити целість слизової оболонки піхви та фізіологічний рівень рН. Отже, завдяки складу ТЕРЖИНАН відрізняється широким спектром дії.

Показання до застосування: бактеріальний вагініт, зумовлений банальною піогенною флорою; трихомонадний вагініт; грибковий вагініт, збудник якого Candida albicans; вагініти, спричинені змішаною інфекцією (трихомонадами, анаеробними бактеріями, включаючи гарднерели, і дріжджоподібні гриби); з профілактичною метою — перед виконанням втручання з приводу гінекологічних захворювань, перед пологами чи абортом, до і після введення внутрішньоматкових контрацептивів, до і після діатермокоагуляції з приводу ерозії шийки матки, перед проведенням внутрішньоматкових досліджень (гістерографія).

Мета роботи — з’ясувати ефективність препарату ТЕРЖИНАН для лікування жінок з проявами вагініту, спричиненого змішаною вагінальною інфекцією.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ми спостерігали 21 жінку віком від 16 до 37 років, які звернулись до шкірно-венерологічного диспансеру зі скаргами на вагінальні виділення, що посилювалися після статевого акту. Із них 13 жінок були заміжніми (6 — мали одного статевого партнера поза шлюбом), 8 — були розлучені (5 — вели безпорядне статеве життя). Давність захворювання коливалася від 3 тиж до 8 міс. З приводу захворювання піхви 15 жінкам у минулому проводили антибіотикотерапію, 13 — лікували з застосуванням клотримазолу, спринцювань. Лікування було неефективним або ефект був тимчасовим. До початку лікування всі пацієнтки були обстежені. Стан біоценозу піхви оцінювали за приведеною вище класифікацією (Кира Е.Ф., 1995). Тільки у 3 жінок була виявлена моноінфекція. При цьому у 19 пацієнток у мікрофлорі піхви переважали Trichomonas vaginalis, в асоціації з дріжджоподібними грибами роду Candida — в 11 хворих. У 8 хворих виявлено стафілокок, у 5 — Gardnerella vaginalis, у 4 — Ureaplasma urealyticum.

Усі пацієнтки вагінальні таблетки ТЕРЖИНАН вводили на ніч протягом 10 днів. Перед застосуванням таблетку змочували водою протягом 20–30 с. Під час менструації застосування ТЕРЖИНАНУ не припиняли.

Контрольне мікробіологічне дослідження проводили в кінці курсу лікування та через 2 тиж.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Здебільшого пацієнтки скаржилися на виділення, сильний свербіж в ділянці зовнішніх статевих органів, печію і болючість під час сечовипускання. Клінічні прояви посилювалися після менструації. Виявлені запальні зміни від помірної гіперемії склепіння піхви та шийки матки до великих ерозій, петехій. Характерним, але не постійним симптомом була наявність гранулематозних, рихлих уражень слизової оболонки шийки матки червоного кольору (малинова шийка матки). У ділянці заднього склепіння піхви відзначали скупчення рідких сірувато-жовтих, іноді пінистих виділень, що вільно виділялися із піхви, подразнюючи шкіру. За даними кольпоскопії на слизовій оболонці піхви та піхвової частини матки виявляли петехії (симптом суничної шийки).

Виділення та неприємні субєктивні відчуття минали на 5-8-й день терапії.

Після закінчення курсу лікування проводили мікробіологічне дослідження. Якщо до лікування в усіх хворих стан біоценозу піхви оцінювали як вагініт, то після курсу лікування у 16 пацієнток стан біоценозу піхви за цією класифікацією визначали як нормоценоз, у 3 — як проміжний тип. У цих хворих патогенної мікрофлори не виділено. У 2 хворих за даними мікробіологічного дослідження після курсу лікування виявлено наявність Candida albicans. Їм проведено додатковий курс лікування ТЕРЖИНАНОМ тривалістю 10 днів, під час повторного мікробіологічного дослідження Candida albicans не знайдено. Стан біоценозу піхви у цих хворих оцінювали як нормоценоз.

Під час лікування препаратом ТЕРЖИНАН лише у 3 пацієнток у перші 3 доби відзначали місцеве подразнення піхви, що не потребувало припинення курсу лікування, згодом вони зникали самостійно.

ВИСНОВКИ

Отже, препарат ТЕРЖИНАН у формі вагінальних таблеток є ефективним засобом для лікування пацієнток з вагінітом, особливо спричиненим змішаною мікрофлорою; сприяє поліпшенню стану мікробіоценозу піхви; добре переноситься хворими.

ЛІТЕРАТУРА

Васильев M.M. (1998) Современные проблемы диагностики и лечения гонорейной и трихомонадной инфекции. Вест. дерматол. и венерол., 4: 3942.

Кира Е.Ф. (1995) Бактериальный вагиноз (клиника, диагностика, лечение): Автореф. дис. … д-ра мед. наук, СанктПетербург, 44 с.

Кира Е.Ф., Симчера H.A. (1999) Бактериальный вагиноз и урогенитальный кандидоз у беременных. Лечение тержинаном. Инфекции, передаваемые половым путем, 3: 3740.

Кисина B.H. (1998) Мочеполовой трихомониаз. В кн: К.К. Борисенко (ред.) Заболевания, передаваемые половым путем, Москва, c. 5254.

Адреса для листування:

Калюжна Лілія Денисівна 254112, Київ, вул. Дорогожицька, 9 Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра дерматовенерології