ВСТУП
Зниження імунологічної реактивності організму внаслідок впливу комплексу чинників аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) має вирішальне значення у розвитку широкого спектра патологічних процесів: від важких вірусних та бактеріальних інфекцій до онкологічних та аутоімунних захворювань. Зокрема, відзначають різке зростання частоти папіломатозних уражень статевих органів у жінок, індукованих вірусом папіломи людини (ВПЛ), специфічним екзофітним проявом яких є аногенітальні бородавки у вигляді папілом, гострокінцеві кондиломи, цервікальні інтранеоплазії (ЦІН) та аногенітальний рак.
Встановлено, що порушення системи імунітету, в першу чергу клітинної імунної відповіді, є одним із основних чинників виникнення, несприятливого перебігу та рецидивування ВПЛ-інфекції (Лакатош В.П. и соавт., 1998). Клітини фагоцитарної системи — важливі ефекторні клітини протекторного імунітету проти індукованих ВПЛ уражень статевих органів і, зокрема проти розвитку онкогенних процесів, що ускладнюють перебіг цих інфекцій (Bianchi A. et al., 1997; Лакатош В.П. и соавт., 1998). Фагоцити безпосередньо видаляють із організму генетично чужорідну інформацію (інфіковані вірусами чи пухлинні клітини; збудників інфекційних захворювань; речовини, що утворилися внаслідок деструкції власних тканин та клітин тощо), сприяють індукції та формуванню клітинної і гуморальної імунної відповідей, продукують біологічно активні речовини широкого спектра (Филдс Б., Найп Д., 1989; Маянский А.О., Пикуза О.И., 1993). Водночас ці клітини — універсальні ефектори гемостазу, котрі реагують на численні сигнали, що виникають внаслідок дестабілізації внутрішнього середовища. За ступенем зміни фагоцитарних реакцій можливо, з одного боку, оцінювати резерви імунної відповіді, з іншого — визначати інтенсивність та динаміку інфекційних чи неінфекційних патологічних процесів (Маянский А.О., Пикуза О.И., 1993). На жаль, стан системи фагоцитів при ВПЛ-інфекціях та пов’язаних із нею захворюваннях статевих органів у жінок на сьогодні недостатньо вивчений.
Мета дослідження вивчити вплив ВПЛ-інфекції та індукованих нею цервікальних інтранеоплазій (ЦІН) і cancer in situ на функціональну активність моноцитів та нейтрофільних гранулоцитів (НГ) периферичної крові у хворих жінок.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Обстежені 86 жінок з ВПЛ-інфекцією статевих органів. Доброякісний перебіг і ЦІН I були у 30 хворих, ЦІН II — у 29, ЦІН III і cаncer in situ — у 27 хворих. До контрольної групи увійшли 10 співставних за статтю та віком клінічно здорових жінок. ВПЛінфекцію, ЦІН та ступінь перебігу захворювання підтверджували цитоморфологічними та кольпоскопічними методами дослідження (Reid R. et al., 1984; Meisels A., Ruiz P., 1989).
Лейкоцити отримували із периферичної крові методом седиментації за А. Boyum (1968). Фагоцитарну активність моноцитів та НГ оцінювали за показником фагоцитозу (ПФ) — відносну кількість клітин (у %), поглинаючих тест-бактерії (18-годинну культуру Staphylococcus aures, штам 209), а також фагоцитарний індекс (ФІ) — середнє число мікроорганізмів, захоплених одним фагоцитом (в ум. од.). Кисеньзалежну бактерицидну активність моноцитів та НГ вивчали за допомогою спонтанного та стимульованого (Staphylococcus aures) тесту відновлення нітросинього — тетразолію (НСТ-тест) цитоморфологічним методом (Современные методы диагностики вирусных респираторных инфекций и их терапии с использованием препаратов интерферона и его индукторов, 1994). Функціональний резерв (ФР) фагоцитів визначали за різницею між показниками стимульованого та спонтанного НСТ-тесту (в ум. од.).
Статистичне оброблення даних проводили за критерієм Стьюдента на персональному комп’ютері з використанням відповідних пакетів програм.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що при ВПЛ-індукованих ураженнях статевих органів у жінок підвищується фагоцитарна активність моноцитів периферичної крові. Кількість моноцитів, здатних поглинати тест-бактерії, була значно більшою у хворих, ніж у контрольній групі. ПФ для моноцитів у пацієнток із доброякісним перебігом і ЦІН I, ЦІН II, ЦІН III та cаncer in situ зростав відповідно до 46,9±8,2% (p<0,05), 49,5±7,9% (p<0,05) та 51,3±8,1% (p<0,05); у контрольній групі становив 35,5±5,0% (рис.1). Слід зазначити, що активація поглинальної функції моноцитів була неповною, їх ФІ не перевищував такий у контрольній групі (рис. 2).
У хворих з ЦІН та cаncer in situ, індукованих ВПЛ-інфекцією, виявлено часткове зниження поглинальної активності НГ периферичної крові. У хворих і осіб контрольної групи кількість НГ, здатних до поглинання тест-бактерій була однаковою (рис. 1). Проте з наростанням важкості перебігу захворювання зменшувалися показники ФІ. У хворих із доброякісним перебігом і ЦІН I та ЦІН II ФІ НГ знижувався відповідно до 5,1±0,9 ум. од. (p<0,05) та 5,4±0,6 ум. од. (p<0,05); у контрольній групі — з 7±1 ум. од. У пацієнток з ЦІН III та cаncer in situ ФІ значно нижчий, ніж у контрольній групі 4,9±0,8 ум. од. (p<0,05) (рис. 2).
Результати проведених у подальшому дослідженнь свідчать, що у хворих жінок змінюється кисеньзалежна бактерицидна активність клітин фагоцитарної системи за показниками НСТ-тесту. Відомо, що НСТ-тест відображає кінцеву реакцію одного з ключових ферментних каскадів, який відповідає за ефекторний потенціал фагоцитів. У крові клінічно здорових осіб лейкоцити, як правило, інертні, оскільки не зазнають впливу активуючих агентів, індукція котрих супроводжує патологічні стани (Маянский А.О., Пикуза О.И., 1993). Показники спонтанного та стимульованого НСТтесту в контрольній групі щодо моноцитів складали відповідно 11,5±3,5 та 18,5±4,5%, НГ— не перевищували 29±1 та 38±2% відповідно. У хворих жінок частково зростала кисеньзалежна бактерицидна активність моноцитів. За показниками спонтанного НСТ-тесту бактерицидність моноцитів у пацієнток не змінювалась у порівняні з такою в контрольній групі. Проте наростання важкості перебігу захворювання призводило до підвищення показників стимульованого НСТ-тесту. Так, у хворих з ЦІН III та cаncer in situ ці показники зростали до 24,3±8,4% (p<0,05); у контрольній групі — 18,5+4,5%. ФР моноцитів периферичної крові у хворих жінок не змінювався в порівнянні з контрольною групою (таблиця).
Характерною особливістю стану функціональної активності НГ у жінок з ВПЛ-інфекцією статевих органів є різке зростання кисеньзалежної бактерицидної активності за даними спонтанного та стимульованого НСТ-тесту. За даними спонтанного НСТ-тесту бактерицидність НГ у контрольній групі становила 29±1%, у пацієнток з доброякісним перебігом і ЦІН I підвищувалася до 47,3±12,9% (p<0,05), ЦІН II — 51,8±9,8% (p<0,05), ЦІН III і cаncer in situ — 53,9±9,7% (p<0,05); стимульованого НСТ-тесту — відповідно 38±2%, 55,6±13,4% (p<;0,05), 57,7±12,8% (p<;0,05) та 57,6±11,4% (p<0,05). У пацієнток з доброякісним перебігом і ЦІН I та ЦІН III і cаncer in situ нами виявлена тенденція до зниження ФР НГ. У пацієнток із ЦІН II ФР клітин значно нижчий 6,4±1,9 ум. од. (p<0,05), ніж у контрольній групі (9,1±1,2 ум. од.) (див. таблицю).
Проте, наростання важкості перебігу захворювання призводило до часткового порушення поглинальної активності НГ (ФІ). Також зменшувався їх ФР, що свідчить про зниження ефекторного потенціалу системи фагоцитозу, за яким оцінюють опірність організму.
Визначення стану функціональної активності клітин фагоцитарної системи може бути додатковим критерієм для оцінки резервів імунітету у пацієнток з ВПЛ-індукованими ураженнями статевих органів, а також абсолюто відповідає завданням клініко-лабораторного аналізу важкості пребігу і динаміки патологічних процесів, які ускладнюють ці інфекції.
ВИСНОВКИ
Отже, при ВПЛ-інфекції статевих органів у жінок внаслідок дестабілізації внутрішнього середовища в периферичній крові з’являються подразники, які призводять до функціональної перебудови клітин фагоцитарної системи. Так, з одного боку, значно підвищуються показники спонтанного та стимульованого НСТ-тесту щодо НГ; ПФ моноцитів та їх кисеньзалежна бактерицидність за даними стимульованого НСТ-тесту. З іншого боку — відбувається неповна активація фагоцитів, оскільки з наростанням важкості перебігу захворювання знижується ФІ та ФР НГ, а також не відрізнялись від таких у контрольній групі ФІ та ФР моноцитів. Тобто, активація фагоцитів у хворих з ВПЛ-інфекцією супроводжувалась частковим пригніченням резервних можливостей системи фагоцитозу, що може спричиняти формування недостатньої імунної відповіді організму на дію вірусу.
Визначення стану функціональної активності клітин фагоцитарної системи у хворих з доброякісним перебігом, ЦІН та cаncer in situ, індукованих ВПЛ-інфекцією, може мати пріоритетне значення для прогнозу запалення, інтенсивності його перебігу, кінетики та тенденції розвитку, оцінки ефективності лікування.
ЛІТЕРАТУРА
Лакатош В.П., Лазаренко Л.Н., Спивак Н.Я., Ляненко Л.А. (1998) Иммунный ответ при ВПЛ-инфекции и ассоциированных с ней заболеваниях половых органов женщин. Врачеб. дело, 7: 2536.
Маянский А.О., Пикуза О.И. (1993) Клинические аспекты фагоцитоза. Магариф, Казань, 200 с. Современные методы диагностики вирусных респираторных инфекций и их терапии с использованием препаратов интерферона и его индукторов (1994) Метод. рекомендации. МЗ Украины, Респ. центр науч. мед. информ., Киев, 18 с.
Филдс Б., Найп Д. (ред.) (1989) Вирусология (пер. с англ.), т. 2., Мир, Москва, 494 с.
Bianchi A., Dachez R., Pollini G., Monsonego J., Alonso J.M. (1997) Role of macrophages in papillomavirus infections. Pathol. Biol., 45(2): 165168.
Boyum A. (1968) Separation of leukocytes from blood and bone marrow. Scand J. Clin. Lab. Invest. 21(Suppl.): 2823.
Meisels A., Ruiz P. (1989) HPV and cervical cancer. Chapter 3: 6885.
Reid R., Hersman B., Krum C. (1984) Genital warts and cervical cancer. The tissue basic of colposkopic changes.149(3): 293333.
Резюме. Изучено влияние папилломавирусной инфекции, то есть обусловленной вирусом папилломы человека (ВПЧ), и ассоциированных с ней заболеваний половых органов у женщин на функциональную активность моноцитов и нейтрофильных гранулоцитов (НГ) периферической крови. Обследованы 86 женщин с ВПЧ-инфекцией половых органов с различным течением — с доброкачественным течением и цервикальными интранеоплазиями (ЦИН) I, ЦИН II, ЦИН III и cancer in situ, а также 10 сопоставимых с ними по возрасту и полу клинически здоровых лиц. Установлено, что при ВПЧ-инфекции половых органов резко возрастает кислородзависимая бактерицидность нейтрофильных гранулоцитов по показателям спонтанного и стимулированного НСТ-теста. Одновременно отмечали частичное усиление фагоцитарной и кислородзависимой бактерицидной (в стимулированном НСТ-тесте) активности моноцитов. Частичная активация фагоцитов при ВПЧ-инфекции сопровождается снижением резервных возможностей системы фагоцитоза. Результаты могут иметь значение для прогнозирования течения ВПЧ-инфекции половых органов у женщин, определения резерва иммунитета, а также эффективности лечения.
Ключевые слова: папилломавирусная инфекция, половые органы у женщин, моноциты, нейтрофильные гранулоциты
Summary. An influence of human papilloma virus (HPV) infection and associated diseases of female genitals upon monocytes and neutrophils functional activity in peripheral blood was studied. 86 women with HPV-infection of genitals (benign states, cervical intraneoplasias I–III and cancer in situ) and 10 age-matched healthy women were examined. It was established that neutrophils oxygen-dependent bactericidal activity increased significantly at HPV-infection of genitals. Simultaneously, partial intensification of phagocytic and oxygen-dependent bactericidal activity was noted. Partial activation of phagocytes at HPV-infection is accompanied with a reduction of reserve opportunities of the phagocytic system. The results can be useful for forecasting of HPV-infection of female genitals course, as well as immunity reserve and treatment efficacy detection.
Key words: papilloma virus infection, female genitals, monocytes, neutrophils
Адреса для листування:
Лакатош Володимир Павлович
252004, Київ, бульв. Тараса Шевченка,
13 Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
кафедра акушерства и гінекології № 1
