Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова надає допомогу постраждалим з перших днів війни

12 грудня 2022
993
Резюме

9 грудня 2022 р. у Києві відбулися ІX Амосовські читання

9 грудня 2022 р. у Києві відбулися IX Амосовські читання — захід, започаткований ще у 2013 р., що за традицією проводиться у грудні і присвячений новітнім методам лікування та діагностики хвороб серцево-судинної системи.

Виступаючи перед учасниками читань, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив, що повномасштабна війна, розв’язана російською федерацією, змінила пріоритети в розвитку медицини, тому цьогорічна наукова конференція присвячена лікуванню вогнепальних поранень та бойових травм. Адже у відділеннях спеціалізованих закладів, незалежно від їх профілю, нині переважають військові і цивільні пацієнти, які постраждали від атак на міста та інфраструктурні об’єкти.

Проте проблеми хвороб серцево-судинної системи не втратили актуальності. Вони залишаються домінуючою причиною смертності в усьому світі і в Україні. Ба більше, дія наслідків війни на загальний фізичний стан, а також ускладнення та погіршення ментального здоров’я неодмінно зумовлюватимуть негативний ефект щодо здоров’я серця.

Коментар Віктора Ляшка

«У 2023 р. ми розпочинаємо комплексний моніторинг цих програм, адже вже сьогодні виявляємо проблеми, частина з яких лежить у площині організації допомоги, частина — в її наданні на місцях, а частина — зловживання, які першочергово потрібно виправляти. Як приклад, смертність від інфаркту в закладах, що не законтрактовані з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), більша майже вдвічі, а коронароангіографії проводяться аж у 80 разів рідше. Моніторинг інсультів та інфарктів стануть першими напрямами, на досвіді яких базуватиметься майбутня комплексна система моніторингу та забезпечення якості в Україні», — підкреслив В. Ляшко.

Міністр також зауважив, що з самого початку впровадження Програми медичних гарантій одним з пріоритетів її розвитку стало надання медичної допомоги у разі інфарктів та інсультів. Цей фокус забезпечив не лише конкурентоспроможні пакети та тарифи, а й пріоритети у формуванні маршрутів пацієнта, закупівлі та розподілі обладнання тощо.

Коментар Василя Лазоришинця

«З перших днів повномасштабної війни наш інститут перейшов на воєнні рейки. Розгорнули нові приймальні. Швидко впровадили протоколи обстеження та надання допомоги пораненим. Узгодили маршрути таких пацієнтів. Увесь персонал діагностичних та лікувальних служб був переведений на цілодобовий режим роботи. Тож цілодобово приймали поранених — і цивільних киян, поранених внаслідок ракетних обстрілів, і військових. Загалом з 2014 р. в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова пролікували 597 учасників війни з рф, які мали патологію серця та магістральних судин. З них 40 — з бойовою травмою серця та судин. Було виконано 426 інтервенцій. Ми продовжуємо традицію нашого вчителя. Під час Другої світової війни Амосов був військовим хірургом у польовому пересувному госпіталі. У ньому лише 5 хірургів з 1941 по 1945 р. прооперували понад 50 тис. поранених», — зазначив академік В.В. Лазоришинець.

Під час заходу провідних фахівців галузі традиційно нагородили відзнакою Національної академії медичних наук України — медаллю ім. М.М. Амосова.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua