Поширеність факторів ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

Вступ

Запобіжними причинами смертності людства від хвороб системи кровообігу (ХСК) є поведінкові фактори ризику (ФР) по відношенню до здоров’я (тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю, низька фізична активність, нераціональне харчування, високий індекс маси тіла), а також інші чинники, що безпосередньо впливають на здоров’я (високий рівень холестерину та глюкози в крові, високий артеріальний тиск — АТ) [1, 2].

Немодифікованими ФР ХСК визнані сімейний анамнез, стать і вік (поширеність ХСК значно збільшується з кожним десятиліттям життя). Ці ФР продовжуватимуть формувати рівень смертності населення від ХСК. Однак запобіжні традиційні ФР впливають на >80% підвищеного ризику смертності від ХСК на популяційному рівні [3].

Провідний внесок ФР у формування інтегрального показника тягаря хвороб українців (DALY) пов’язаний із розвитком ХСК: частка DALY, що належить до ризику, пов’язаного з раціоном харчування, становить 25,0%, підвищеним АТ — 24%, зловживанням алкоголем — 10,0%, тютюнопалінням — 8,8%, високим індексом маси тіла — 9,0%, високим загальним рівнем холестерину — 7,9%, високим рівнем глюкози в крові — 4,3% [4, 5].

У структурі причин смертності від ХСК ішемічна хвороба серця (ІХС) є причиною смерті у 69,7% випадків. Населення України через показники смертності від ХСК, викликані ФР, демонструє найгірші зразки нездорової поведінки порівняно з іншими країнами Європи [6], що зумов­лює актуальність поглибленого вивчення зазначеної проблеми.

Мета: дослідити поширеність ФР у пацієнтів із ІХС.

Об’єкт і методи дослідження

Об’єкт дослідження: ФР, реалізовані у пацієнтів, госпіталізованих з приводу ІХС. Базою наукового дослідження обрано відділення кардіології та кардіореабілітації Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 4» як типового багатопрофільного закладу охорони здоров’я, де надається вторинна медична допомога дорослому населенню.

Предмет дослідження: обізнаність пацієнтів щодо ФР ІХС; поширеність артеріальної гіпертензії (АГ), надмірної маси тіла (НМТ), тютюнопаління, метаболічних ФР серед досліджуваного контингенту; харчова поведінка пацієнтів; лояльність пацієнтів до рекомендацій лікарів.

Методи дослідження: соціологічний, медико-статистичний, графічний.

Дослідження за участю 203 пацієнтів проведено упродовж червня–серпня 2020 р. Опитуванню підлягав кожен 2-й пацієнт відділення кардіології та кардіореабілітації після завершення курсу стаціонарного лікування. Усі учасники надали добровільну поінформовану згоду на участь в опитуванні.

Результати та їх обговорення

Запитання анкети передбачали виявлення обізнаності пацієнтів щодо відомих їм ФР ІХС. Результати опрацювання відповідей засвідчили, що більшості респондентів відомо про негативний вплив на розвиток ІХС кожного запропонованого в анкеті фактора (рис. 1).

Рисунок 1. Результати опитування пацієнтів щодо відомих їм ФР ІХС (кількість респондентів, які надали стверджувальні відповіді, за кожним ФР, %)

Так, про АГ як ФР ІХС відомо 175 (86,2%), тютюнопаління — 177 (87,2%), нераціональну дієту — 167 (82,3%), малорухомий спосіб життя — 163 (80,3%), порушення сну — 154 (75,9%), порушення емоційної рівноваги — 156 (76,8%), НМТ — 169 (83,3%), підвищений рівень ліпідів у крові — 138 (67,9%), підвищений рівень глюкози в крові — 148 (72,9%), спадковість — 130 (64,0%) опитаним.

Респонденти назвали різні джерела інформації про ФР: від лікаря загальної практики — сімейного лікаря отримали інформацію 42 (20,7%), від лікаря-кардіо­лога — 101 (49,8%), від лікарів обох вищезазначених спеціальностей — 18 (8,9%), від лікарів інших спеціальностей — 10 (4,9%) опитаних. Загалом від лікарів різних спеціальностей інформацію про ФР ІХС отримали 171 (84,2%) респондентів. Ще 6 (3,0%) отримали інформацію від молодшого персоналу зі спеціальною медичною освітою. З інших джерел (від знайомих, із засобів масової інформації, популярної літератури, інтернет-ресурсів тощо) отримали інформацію 22 (10,8%) учасників опитування. Лише 4 (1,9%) респонденти не вказали про будь-які джерела інформації про ФР ІХС.

Незважаючи на обізнаність про ФР ІХС, пацієнтам не вдалося уникнути розвитку в них цієї хвороби, про що засвідчили їх відповіді. Так, з АГ пов’язували своє захворювання на ІХС 193 (95,1%), нераціональною дієтою — 162 (79,8%), НМТ — 118 (58,1%), тютюнопалінням — 69 (33,9%), підвищеним рівнем глюкози в крові — 68 (33,5%), малорухомим способом життя — 61 (30,0%), порушеннями сну — 54 (26,6%), порушеннями емоційної рівноваги — 38 (18,7%), підвищеним рівнем ліпідів у крові — 31 (15,3%) респондент (рис. 2).

Рисунок 2. Результати опитування пацієнтів щодо впливу ФР на розвиток ІХС в їхньому випадку захворювання (% відповідей за зазначеним ФР)

Питаннями анкети диференційовано складові нераціональної дієти. За даними відповідей виявлено, що пацієнти, як правило, вказували кілька складових у різних поєднаннях. Зокрема, у 76 (46,9%) із 162 респондентів, які вважали, що їх захворювання на ІХС пов’язано з різними порушеннями дієти, зафіксовано низький рівень споживання фруктів та овочів, у 83 (51,2%) — цільнозернових продуктів і риби. Вважали причиною нераціональності своєї дієти надмірне споживання жирних м’ясних і молочних продуктів 77 (47,5%), копченостей і жарених продуктів — 88 (54,3%) опитаних. На споживання надмірної кількості здоби та солодощів вказали 110 (67,9%), гострих приправ і солі >5 г на добу — 86 (53,1%) учасників. 32 (19,8%) опитаних визнали вживання алкоголю як фактор, що зумовлював їх захворювання на ІХС. Значна кількість учасників опитування — 63 (38,9%) — визнала, що споживала значні обсяги їжі >5 прийомів за добу в кількості, що перевищувала рекомендовані для дорослої людини норми (рис. 3).

Рисунок 3. Складові харчової поведінки, що зумовлювали розвиток ІХС у респондентів (% відповідей за кожною позицією від загального числа опитаних)

Незважаючи на тісні контакти з лікарями й обізнаність щодо ФР ІХС, відповіді на наступні запитання анкети показали, що респонденти далеко не завжди дотримуються рекомендацій лікарів, спрямованих на зниження або усунення впливу ФР на подальший розвиток захворювання.

Так, рекомендаціям з дотримання дієти повною мірою слідують лише 46 (22,6%), уникання активного та/або пасивного тютюнопаління — 41 (22,2%), підтримки маси тіла — 40 (19,7%), емоційної рівноваги — 36 (17,7%) опитаних. За цими позиціями більшість пацієнтів — 139 (68,5%), 94 (46,3%), 116 (57,1%), 134 (66,0%) відповідно — дотримувалися рекомендацій лише частково, а решта — не дотримувалися зовсім.

Найменше пацієнтів дотримуються режиму сну — лише 21 (10,3%), і саме ця позиція для них виявилася найбільш складною для виконання: більшість — 156 (76,9%) — зазначили, що цю пораду лікаря виконувати не вдається.

Серед усіх позицій найбільше учасників — 102 (50,3%) — виконують правила прийому лікарських засобів, 94 (46,3%) — частково, 7 (3,4%) — не виконують.

Нераціональна поведінка більшості пацієнтів щодо зменшення негативного впливу керованих ФР ІХС та пов’язаної з нею АГ супроводжувалася низькою схильністю до об’єктивного самоконтролю стану власного здоров’я. За результатами опитування встановлено, що вимірюють АТ кілька разів на день лише 2 (0,98%), 1 раз на добу — 51 (25,1%), 2 рази на добу — 31 (15,3%), кілька разів на тиждень — 32 (15,8%), кілька разів на місяць — 32 (15,8%), лише при поганому самопочутті — 31 (15,3%), епізодично — 22 (10,8%), ніколи не вимірюють — 2 (0,98%) хворих на ІХС, які взяли участь в опитуванні. Таким чином, відповідальну поведінку за цією позицією визначено лише у 84 (41,4%) респондентів за наявності серед усіх опитаних 193 (95,1%) осіб, які пов’язують своє захворювання на ІХС з АГ.

Масі тіла та її динаміці приділяла увагу менша частка опитаних: 2 (0,9%) пацієнти повідомили, що щодня вимірюють масу тіла, 1 раз на тиждень — 18 (8,9%), 1 раз на місяць — 19 (9,4%), кілька разів на місяць — 52 (25,6%). У той самий час не займалися контролем маси тіла більшість пацієнтів: відповіді показали, що епізодично це роблять 44 (21,7%), ніколи не вимірюють — 68 (33,5%), тобто всього 112 (55,2%) опитаних.

Аналізом відповідей на запитання щодо фізичної активності пацієнтів у повсякденному житті з’ясовано, що лише 142 (69,9%) пацієнти з ІХС практикують у повсякденному житті різні види фізичної активності: з цієї групи пацієнтів легкою ходьбою займаються 135 (95,1%), легкою роботою по дому — 115 (81,0%), прибиранням квартири — 105 (73,9%), ходьбою по сходинках — 55 (38,7%), садівництвом — 45 (31,7%), їздою на велосипеді — 21 (14,8%), плаванням — 15 (10,6%), танцями — 14 (9,9%), заняттями йогою — 12 (8,5%), виконують вправи з гантелями — 5 (7,7%), біг підтюпцем практикують 4 (2,8%) респонденти.

Зазначимо, що тими видами активності, які передбачають помірні фізичні навантаження, показані при ІХС (біг підтюпцем, садівництво, їзда на велосипеді, плавання, танці), займалися лише 2,8–31,7% пацієнтів, залежно від виду активності, в той час як легкі фізичні навантаження практикували 73,9–95,1% опитаних. Також лише 69 (48,6%) осіб повідомили, що виконують фізичне навантаження не менше 30 хв на день 3–5 разів на тиждень; у решти пацієнтів кратність і тривалість навантажень значно менші, а отже, можна зробити висновок, що ефективність фізичних навантажень за зазначеними видами у них низька.

Наслідком впливу ФР, зокрема поведінкових, низької прихильності пацієнтів до порад лікарів щодо вторинної профілактики ФР, самоконтролю стану свого здоров’я та фізичної активності слід вважати результати відповідей респондентів на запитання щодо зміни стану здоров’я в динаміці за останній рік: зазначили, що він покращився, лише 38 (18,7%), погіршився — 66 (32,5%), залишився без змін — 99 (48,8%) респондентів.

Висновки

Виявлено високу обізнаність пацієнтів відділення кардіології та кардіореабілітації щодо впливу ФР на розвиток ІХС. Незважаючи на поінформованість, пацієнти пов’язували своє захворювання з реалізацією таких ФР, як АГ, НМТ, тютюнопаління, підвищений рівень глюкози та ліпідів у крові, малорухомий спосіб життя, порушення сну та емоційної рівноваги.

Перелік керованих ФР доповнювався нераціональною харчовою поведінкою, що підтверджено надмірним споживанням здоби та солодощів 67,9%, копченостей і жарених продуктів — 54,3%, гострих приправ і солі >5 г на добу — 53,1%, низьким рівнем споживання цільнозернових продуктів і риби — 51,2% опитаними.

Рекомендаціям лікарів з уникання впливу ФР слідують лише близько 20,0% опитаних, що вказує на низьку особисту відповідальність пацієнтів за власне здоров’я та недостатню лояльність до порад лікаря.

Список використаної літератури

• 1. US Preventive Services Task Force, Curry S.J., Krist A.H., Owens D.K. et al. (2018) Risk Assessment for Cardiovascular Disease With Nontraditional Risk Factors: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 320(3): 272–280.
• 2. Karunathilake S.P., Ganegoda G.U. (2018) Secondary Prevention of Cardiovascular Diseases and Application of Technology for Early Diagnosis. Biomed. Res. Int., 2018: 5767864.
• 3. Movsisyan N.K., Vinciguerra M., Medina-Inojosa J.R., Lopez-Jimenez F. (2020) Cardiovascular Diseases in Central and Eastern Europe: A Call for More Surveillance and Evidence-Based Health Promotion. Annals of Global Health, 86(1): 21. doi.org/10.5334/aogh.2713.
• 4. Лехан В.М., Крячкова Л.В. (2019) Система заходів поліпшення здоров’я населення України на основі аналізу глобального тягара хвороб та факторів його ризику. Мед. перспект., 24(3): 113–122. doi.org/10.26641/2307-0404.2019.3.181893.
• 5. Дзюба О.М., Пазинич Л.М., Ситенко О.Р., Кривенко Є.М. (2017) Щодо питання глобального тягаря хвороб в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 2(72): 8–13. DOI 10.11603/1681-2786.2017.2.8101.
• 6. Wilkins E., Wilson L., Wickramasinghe K. et al. (2017) European Cardiovascular Disease Statistics 2017. Eur. Heart Network, Brussels, 192 р.

Надійшла до редакції/Received: 11.11.2022
Прийнято до друку/Accepted: 21.11.2022