Попередні підсумки діяльності у медичній сфері за 2011 р.

22 грудня 2011 р. відбулося спільне розширене засідання колегій Міністерства охорони здоров’я України, Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням та робочої групи за напрямом «Реформа медичного обслуговування» Комітету з економічних реформ.

У засіданні взяли участь керівники та представники Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, регіональних управлінь охорони здоров’я, наукових медичних закладів, а також провідні на­уковці та фахівці системи охорони здоров’я, представники Товариства Червоного Хреста України, громадських організацій та ін.

Зі вступним словом до присутніх звернувся міністр охорони здоров’я України Олександр Аніщенко, який зазначив, що у 2011 р. МОЗ України працювало на те, щоб якісна медична допомога стала доступною для кожного громадянина України. З цього приводу було підготовлено 43 нормативно-правових акти. В результаті впровадження реформ основні зміни відбувалися на первинному рівні надання медичної допомоги. У 4 пілотних регіонах — Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві — до кінця 2012 р. має бути створено 160 центрів первинної медико-санітарної допомоги, до складу яких входитимуть амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти та сільські дільничні лікарні.

У 2011 р. велику увагу приділялося національному проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства», який передбачає, що у всіх регіональних центрах, містах Києві та Севастополі будуть створені центри третього рівня, в яких надаватимуть консультативно-діагностичну, лікувальну та реабілітаційну допомогу найбільш тяжкому контингенту вагітних та новонароджених із використанням сучасного лікувально-діагностичного обладнання. У рамках проекту у Дніпропетровській області відкрито нове перинатальне відділення другого рівня для надання медичної допомоги жителям Кривого Рогу та прилеглих районів та планується відкрити ще 3 перинатальних центри третього рівня — у Харківській, Донецькій і Кіровоградській областях.

О. Аніщенко зазначив, що на 2012 р. для зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я для всіх регіонів закладено 797 млн грн. З них 150 млн грн. піде на видатковий матеріал та 190,5 млн грн. — на закупівлю рентген-апаратів, апаратів ультразвукової діагностики, мамографів та іншої медичної техніки переважно вітчизняного виробництва.

Також міністр охорони здоров’я Украї­ни підкреслив, що велику увагу приділяється підвищенню рівня кваліфікації лікарів. У 2011 р. у вищі медичні навчальні заклади прийнято 4588 студентів, з них 1077 осіб — за цільовим направленням — жителів сільської місцевості, які після закінчення навчання повернуться у регіони, де надаватимуть первинну медичну допомогу.

Про попередні підсумки діяльності МОЗ України у 2011 р. доповіла Раїса Моісеєнко, перший заступник міністра охорони здоров’я України, яка заявила, що діяльність МОЗ базувалася на виконанні пріоритетного завдання, визначеного Президентом України, а саме — впровадженні медичних реформ.

МОЗ України спільно з пілотними регіо­нами зробили величезний крок у реалізації цього завдання. Головні цілі реформ — підвищення якості медичних послуг, підвищення доступності медичних послуг, поліпшення ефективності державного фінансування і створення стимулу для здорового способу життя населення та здорових умов праці.

У 2011 р. фінансове забезпечення державних цільових програм становило 1774,7 млн грн., з них 290,5 млн грн. — на програми з онкозахворювань, 273 млн грн. — імунопрофілактики, 215,5 млн грн. — СНІДу, 175,8 млн грн. — туберкульозу та ін.

У 2011 р. МОЗ України розпочало велику роботу щодо розширення програми реабілітації дітей з дитячим церебральним паралічем. Завершено реконструкцію хірургічного корпусу в Національному інституті раку МОЗ України, який наразі включає 16 операційних блоків, розрахований на 160 ліжок та оснащений сучасним медичним і технічним обладнанням.

Велика робота зроблена у багатьох регіонах країни. Так, у Черкаській області нарешті відкрито Обласну дитячу лікарню. У Рівненській, Кіровоградській областях та в Київській обласній лікарні відкрито сучасні центри променевої терапії з акцентом на раннє виявлення раку і сучасні технології його лікування. У Луганській області відкрито кардіодиспансер, оснащений необхідним обладнанням. У Волинській обласній дитячій лікарні відкрито відділення анестезіології та реанімації, лабораторної діагностики та дитячої онкології.

На наступний рік у бюджеті закладено кошти на закупівлю діагностичного обладнання вітчизняного виробництва, яке має поліпшити раннє виявлення онкозахворюваності. Як зазначила заступник міністра охорони здоров’я, наразі в Україні немає тенденції до зниження останніх показників, а в деяких районах навіть спостерігається їх підвищення. Реалізація національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства» передбачає створення мережі перинатальних центрів в Україні з метою покращання доступності медичної допомоги, підвищення якості медичних послуг, забезпечення кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги, що вплине на поліпшення показників стану здоров’я населення, зменшення витрат на медичну допомогу та зниження материнської та малюкової захворюваності та смертності.

Головним же завданням медичної реформи залишається підвищення якості й доступності надання медичної допомоги. Тому на 2012–2014 рр. поставлено такі завдання:

• до 1 квітня — створення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у пілотних регіонах;
• до 1 липня — робота щодо формування госпітальних округів у пілотних регіо­нах;
• до кінця 2012 р. — підготовка територіальних планів створення центрів екстреної медичної допомоги у всіх регіонах;
• до кінця 2012 р. — створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в усіх регіонах;
• до кінця 2013 р. — запровадження та відпрацювання нових механізмів фінансування галузі охорони здоров’я;
• до кінця 2014 р. — оцінка етапів реформування та приєднання до реформи усіх регіонів.

На завершення доповіді Р. Моісеєнко відзначила, що, на жаль, залишається актуальним питання дефіциту медичних кадрів. У 2011 р. завдяки Київській міській державній адміністрації внесено зміни у рішення Київської міської ради від 17 лютого 2011 р. «Про затвердження Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров’я міста Києва на 2011–2017 роки». У 2012 р. за кошти Програми буде направлено на навчання 139 студентів-медиків І–VI курсу. Реалізація цієї Програми надасть можливість вирішити питання кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я фаховими медичними працівниками з вищою медичною освітою, перш за все — лікарями загальної практики/сімейної медицини та педіатрами.

Тетяна Александріна, голова державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, розповіла про впровадження державної політики протидії туберкульозу в Україні та нагадала, що у 2000 р. на Генеральній Асамблеї ООН Україна взяла на себе зобов’язання до 2015 р. призупинити розвиток епідемії ВІЛ-інфекції та запобігти поширенню туберкульозу.

11 жовтня 2011 р. Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що за останні роки кількість хворих на туберкульоз у світі зменшилася. Однак в умовах недостатнього фінансування це досягнення знаходиться під великою загрозою. Україна також досягла позитивних зрушень епідемічної ситуації щодо поширення туберкульозу завдяки Загальнодержавній програмі протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 рр., затвердженої Законом України від 8 лютого 2007 р. № 648-V. В Україні знизилася захворюваність і смертність від туберкульозу та забезпечено контроль за станом розвитку його епідемії серед дітей.Т. Александріна підкреслила, що в Україні мультирезистентний туберкульоз легень залишається однією з основних нерозв’язаних проблем, яка перешкоджає успішному подоланню високого рівня захворюваності на туберкульоз та контролю перебігу його епідемії в Україні. Погіршенню епідемічної ситуації з туберкульозом в Україні також сприяє низький рівень економіки країни, збільшення кількості хворих на алкоголізм та споживачів ін’єкційних наркотиків, поширення епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, поширеність хіміорезистентного туберкульозу та несприятлива екологічна ситуація. Значна частина випадків смертності від туберкульозу зумовлена несвоєчасним його виявленням, ростом коінфекції туберкульозу/ВІЛ та поширенням хіміорезистентного туберкульозу у структурі хворих.

За даними статистики, щороку виявляють понад 300 тис. нових випадків туберкульозу, понад 7,5 тис. хворих помирають від нього. Під наглядом протитуберкульозних закладів перебувають понад 170 тис. пацієнтів.

Голова державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу розповіла, що мета концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр. — подальше поліпшення епідемічної ситуації в напрямку зменшення загальної кількості хворих на туберкульоз, зниження захворюваності та смертності від туберкульозу, коінфекції туберкульозу/ВІЛ, зниження темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на принципах забезпечення загального та рівного доступу населення до якісних послуг із профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.

Для формування нової державної програми слід обов’язково врахувати недоліки попередніх, а саме:

• відсутність підходу до ведення випадку туберкульозу, орієнтованого на хворого;
• неналежний підхід до контрольованого лікування на стаціонарному та амбулаторному етапах;
• тривале стаціонарне лікування хворих на туберкульоз та перевага стаціонарного лікування над амбулаторним;
• низький рівень інфекційного контролю в протитуберкульозних закладах;
• недосконалий медикаментозний менеджмент ведення випадку мультирезистентного туберкульозу;
• відсутність можливості належного навчання фахівців протитуберкульозної служби;
• неналежний стан лабораторної мережі та якості діагностики мультирезистентного туберкульозу;
• недосконалий алгоритм розрахунків потреби у препаратах;
• відсутність психосоціальної підтримки хворих на туберкульоз.

Людмила Підгорна, директор Департаменту з реформ та розвитку галузі охорони здоров’я МОЗ України, розповіла про стан та виконання деяких питань національного плану дій на 2011 р. Одним із найскладніших розділів національного плану є реформування медичного обслуговування, основне завдання якого спрямоване на покращання доступності та якості медичних послуг і розробку повноцінної законодавчої бази для реформування системи охорони здоров’я.

Наразі у 4 пілотних регіонах діє програма регіональних «місцевих стимулів», спрямована на підвищення престижності праці медичних працівників, яка передбачає в окремих регіонах отримання лікарями житла, безкоштовний проїзд в місцевому транспорті, доплату лікарям сільської місцевості у розмірі 50% посадового окладу. Таку ж саму доплату для лікарів загальної практики/сімейної медицини планується встановити і в місті Києві у 2012 р. У бюджеті 2012 р. закладено підвищення зарплати лікарів на 13,5%. Молодим фахівцям, які працюватимуть у сільській місцевості, передбачаються підйомні у розмірі 5 посадових окладів. Медичні працівники перед відпусткою отримуватимуть виплати на оздоровлення. Крім того, ведеться робота над проектом постанови Кабінету Міністрів України, згідно з яким лікарям первинної ланки буде здійснюватися доплата за якість і обсяг роботи.

Л. Підгорна зазначила, що національний план на 2012 р. буде містити завдання не лише для пілотних, а й для всіх інших регіонів України.

Вікторія Коваль, голова профспілки працівників охорони здоров’я України повідомила, що в умовах реформування особ­ливої гост­роти набули питання економічного захисту працівників медичної сфери. Головним питанням, яке турбує медичних працівників, є скорочення штатів, і зокрема, перекваліфікація вузьких спеціалістів або їх звільнення у разі відмови перекваліфікації на лікарів загальної практики/сімейної медицини. В. Коваль відзначила, що навряд чи вузькі спеціалісти, а особливо ті, кому до пенсії залишилося декілька років, захочуть втрачати свою категорію та перекваліфіковуватися на іншу спеціалізацію. З цього приводу вона вважає за потрібне не перекваліфіковувати вже існуючих вузьких спеціалістів, а стимулювати молоде покоління отримувати спеціалізацію лікаря загальної практики — сімейної медицини.

Але голова профспілки вбачає проблему в тому, що через низьку заробітну плату та низький соціальний захист у медичній галузі кадрова проблема так і залишатиметься, особливо вона стосуватиметься залучення молоді. Наразі ⅓ працюючого персоналу — особи пенсійного віку. Існуючі рівні оплати праці та соціального захисту в системі охорони здоров’я не можуть ні утримати кадри, ні залучити нові, а тим більше сприяти залученню молоді, і як наслідок — щорічно з медичної галузі вибуває велика кількість лікарів. Це основні питання, які потребують вирішення у 2012 р.

Віталій Коблош, директор Департаменту нормативно-правового забезпечення МОЗ України, розповів про запровадження надання адміністратив­них послуг МОЗ Украї­ни за принципом єдиного вікна. За його словами, зміна ставлення громадян до держави починається зі зміни ставлення держави до громадян. Будь-яке реформування передбачає покращання діючої системи чи створення цілком нової системи. І система реформування надання адміністративних послуг передбачає зміну ставлення громадян до держави.

Адміністративна послуга — це послуга, яка є результатом здійснення суб’єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної чи юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів. Під принципом «єдиного вікна» слід розуміти організаційну форму надання адміністративних послуг, яка передбачає проведення усіх процедур, необхідних для надання адміністративної послуги посадовими особами суб’єкта, за умови отримання від одержувача всіх документів, необхідних для надання такої послуги, а також недопущення утворення черг, зокрема шляхом використання механізму попереднього запису.

Адміністративні послуги, що надаються МОЗ України:

• державна акредитація закладів охорони здоров’я;
• державна реєстрація харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок;
• державна реєстрація дезінфекційних засобів;
• ліцензування господарської діяльності з медичної практики;
• ліцензування господарської діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;
• ліцензування проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт, крім робіт на об’єктах ветеринарного контролю тощо.

Перспективи запровадження надання адміністративних послуг МОЗ України за принципом «єдиного вікна»:

• спрощення процедури надання адміністративних послуг;
• протидія корупції;
• покращення якості обслуговування.

Тетяна Харченко,
фото Сергія Бека