Досвід застосування препаратів компанії «WALA» в акушерсько-гінекологічному стаціонарі

Вступ

Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) — одна з провідних причин звернення жінок репродуктивного віку до гінеколога [1]. Ця проблема актуальна не лише через значну поширеність зазначених захворювань, а й у зв’язку зі значним потенційним негативним впливом на репродуктивне здоров’я жінки та нації в цілому [2, 3]. Формування спайок у порожнині малого таза часто є безпосередньою причиною безпліддя трубно-перитонеального ґенезу, а також в цілому погіршує якість життя жінок у зв’язку з розвитком синдрому хронічного тазового болю [4]. Ключову роль у розвитку ускладнень відіграють не власне мікробні агенти, що первинно зумовили розвиток захворювання, а персистуючий запальний процес, що на молекулярному рівні здатен викликати порушення функціональної активності різних складових репродуктивної сфери жінки [5–8].

На жаль, існуючі схеми лікування часто не враховують цей аспект, а власне протизапальна терапія нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) пов’язана з великою кількістю побічних ефектів, які можуть викликати розвиток потенційно загрозливих станів (виразка шлунка та дванадцятипалої кишки з перфорацією та/або шлунково-кишковою кровотечею) [9, 10]. Таким чином, пошук вдосконаленого алгоритму ведення таких пацієнток, який дозволив би не лише швидко та ефективно вилікувати гострий стан, а й попередити рецидиви, хронізацію процесу та розвиток безпліддя, на сьогодні є актуальним завданням.

Мета: порівняти ефективність вдосконаленого алгоритму лікування з класичною схемою терапії ЗЗОМТ.

Об’єкт і методи дослідження

У дослідження залучено 48 пацієнток, які перебували на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» із ЗЗОМТ. У дослідження не включали пацієнток з тубооваріальним абсцесом, оскільки його лікування зазвичай передбачає оперативне втручання, а також пацієнток з тяжкою соматичною патологією та таких, що мали структурні аномалії органів репродуктивної системи, що могло вплинути на результати дослідження.

Пацієнтки випадковим чином розподілені на дві групи. Жінки 1-ї групи (n=24) отримували класичне лікування, що включало комбіновану антибактеріальну терапію та НПЗП в звичайному добовому дозуванні. Жінки 2-ї, основної, групи (n=24) отримували лікування за вдос­коналеним алгоритмом з додаванням препаратів компанії «WALA» Кальций Кверкус Глобулі велаті, Метеорік Айрон Глобулі велаті та Апіс/Беладона кум Меркурі у стандартних добових дозуваннях. Вибір цих препаратів зумовлений індивідуальними біохімічними властивостями їх складових.

Кальцій — основний двовалентний катіон в організмі людини. Він бере участь у великій кількості метаболічних процесів, оскільки задіяний не лише в системі гомеостазу як самостійний фактор згортання, але й у функціонуванні імунної та ендокринної систем організму. Комбінація у складі препарату Кальций Кверкус Глобулі велаті з корою дуба, що є дубильною речовиною, сприяє вираженому протизапальному ефекту. Існують підтвердження ефективності застосування препарату при маткових крово­течах у складі комплексної терапії.

Ключовим елементом імунних реакцій є залізо, оскільки цей елемент виступає кофактором у багатьох речовинах, що забезпечують захисні властивості організму. Залізо є ключовим елементом енергетичного обміну у клітині за рахунок здатності змінювати ступінь окиснення, що також зумовлює його надважливу роль у захисних реакціях. Фосфор і кварц, що поряд із сульфатом заліза входять до складу препарату Метеорік Айрон Глобулі велаті, чинять загальнозміцнювальний вплив на організм. Варто зазначити, що наразі відсутні доказові дані, які вказували б на потенційні ризики застосування препарату в період вагітності. Натомість загально­зміцнювальний вплив та адекватне забезпечення процесів обміну заліза в організмі жінки сприяють належному функціонуванню імунітету, що є фізіологічно пригніченим у вагітних. Це зумовлює необхідність проведення дослідження щодо ефективності препарату при респіраторних вірусних захворюваннях в період вагітності, гестаційному пієлонефриті тощо.

Ефективність апітерапії зумовила впровадження препарату Апіс/Беладона кум Меркурі у лікувальні схеми завдяки вираженому імуномодулюючому та протизапальному ефекту. Активного вивчення потребує застосування препарату в період вагітності і годування грудьми, оскільки історично саме екстракти натурального бджільництва використовували для покращання лактації та попередження розвитку маститу.

Екстракт беладони (Atropa belladonna) чинить виражений релаксивний вплив на гладкі м’язи багатьох органів та систем, створюючи в урогенітальному тракті сприятливі умови для адекватного кровопостачання органів та процесів відновлення. Це особливо важливо в ході лікування інфекційних захворювань сечовидільної системи, зокрема гестаційного пієлонефриту, що є частим ускладненням в період вагітності.

Результати та їх обговорення

Одним із найважливіших інтегральних маркерів ефективності лікування є тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі. Скорочення часу перебування у лікарні не тільки покращує якість життя пацієнток, допомагаючи якомога швидше повернутися у звичний режим, але й зменшує видатки системи охорони здоров’я. Світова тенденція до зниження навантаження на стаціонари, на жаль, не завжди вдало реалізується серед пацієнток із ЗЗОМТ, адже від вчасного діагностування ускладнень (тубооваріальний абсцес, сепсис) залежать їхнє життя та здоров’я. У 1-й групі термін перебування пацієнток у стаціонарі становив 10,50±0,77 доби, у 2-й — 9,17±0,69 (p<0,05).

Проаналізовано показник загальної кількості лейкоцитів. Саме цей маркер відображає гостроту запального процесу, а його динаміка — ефективність терапевтичних засобів щодо купірування запального процесу, який чинить потенційний негативний вплив на можливість реалізації пацієнткою репродуктивних планів у майбутньому. На момент госпіталізації середній показник кількості лейкоцитів у жінок 1-ї групи становив 13,70±0,54, 2-ї — 13,53±0,49 г/л, різниця статистично недостовірна (p>0,05). Оцінка цього показника на 3-тю добу лікування демонструє наступну динаміку: у пацієнток, що проходили лікування за вдосконаленим алгоритмом, показник становив 11,35±0,45 г/л, що достовірно нижче порівняно з таким до лікування. У контрольній групі рівень лейкоцитів на 3-тю добу лікування також статистично відрізнявся від такого на момент госпіталізації — 12,10±0,56 г/л, однак був достовірно вищим порівняно з таким у пацієнток, що проходили лікування за вдосконаленим алгоритмом.

Від призначення НПЗП після 5-ї доби перебування в стаціонарі з метою зменшення вираженості больового синдрому відмовилися 16 (66,7%) пацієнток 2-ї групи, в той час як 15 пацієнток 1-ї групи наполягали на необхідності продовження терапії у зв’язку з вираженим больовим синдромом (тобто не потребували призначення НПЗП лише 37,5%). Таким чином, різниця в кількості жінок, що продовжували терапію НПЗП в основній групі, була достовірно меншою (p<0,05).

Висновок

Комбінована терапія ЗЗОМТ, що включає препарати Кальций Кверкус Глобулі велаті, Метеорік Айрон Глобулі велаті та Апіс/Беладона кум Меркурі, дозволяє досягнути вищих показників клінічної ефективності порівняно з класичною схемою терапії. Комплекс­ний протизапальний, мембраностабілізувальний, імуномодулюючий та загальнозміцнювальний вплив зумовлює статистично достовірно меншу тривалість перебування пацієнток у стаціонарі, швидшу нормалізацію показників гемограми, які вказують на активність запального процесу, та меншу потребу в призначенні НПЗП.

Доцільним є вивчення інших парамет­рів ефективності зазначених препаратів для доказової аргументації їх більш широкого впровадження у клінічну практику.

Список використаної літератури

1. Доброхотова Ю.Э., Бондаренко К.Р., Дворников А.С. (2016) Современные представления о воспалительных процессах органов малого таза. Гинекология, 18(3): 4–8.
2. Бенюк В.А., Ластовецкая Л.Д., Усевич И.А. и др. (2008) Современные подходы к диагностике и лечению воспалительных заболеваний придатков матки. Здоровье женщины, 2(34): 67–70.
3. Корнацька А.Г., Вовк І.Б., Чубей Г.В. (2012) Запальні захворювання органів малого таза, спричинені інфекціями, що передаються статевим шляхом. Здоров’я України, 4: 38–39.
4. Ventskivska I.B., Zhabitska L.A., Vitovskyi Y.M., Ventskivskyi, K.O. (2018) Післяопераційні спайки як проблема репродукції та шляхи ix попередження. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2008.1.9483
5. Jennings L.K., Krywko D.M. (2022) Pelvic Inflammatory Disease. StatPearls Publishing.
6. Kimura F., Takebayashi A., Ishida M. et al. (2019) Chronic endometritis and its effect on reproduction. J. Obstet. Gynaecol. Res., 45(5): 951–960. doi: 10.1111/jog.13937.
7. Puente E., Alonso L., Laganà A.S. et al. (2020) Chronic Endometritis: Old Problem, Novel Insights and Future Challenges. Int. J. Fertil. Steril., 13(4): 250–256. doi: 10.22074/ijfs.2020.5779.
8. Lainez N.M., Coss D. (2019) Obesity, Neuroinflammation, and Reproductive Function. Endocrinology, 160(11): 2719–2736. doi: 10.1210/en.2019-00487.
9. Bindu S., Mazumder S., Bandyopadhyay U. (2020) Non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and organ damage: a current perspective. Biochem. Pharmacol., 180: 114147. doi: 10.1016/j.bcp.2020.114147.
10. Harirforoosh S., Asghar W., Jamali F. (2013) Adverse effects of nonsteroidal antiinflammatory drugs: an update of gastrointestinal, cardiovascular and renal complications. J. Pharm. Sci., 16(5): 821–847. doi: 10.18433/j3vw2f. PMID: 24393558.

Надійшла до редакції/Received: 26.10.2022
Прийнято до друку/Accepted: 31.10.2022