Цей визначний захід проходив у національному конгрес-центрі Мадриду «IFEMA Palacio Municipal». У ході конгресу було представлено понад 887 усних доповідей та 615 постерів. Серед учасників наукового форуму — делегація Української асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів (УАЧЩЛХ) та Національного медичного університету (НМУ) імені О.О. Богомольця — представник України в Раді EACMFS, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії НМУ імені О.О. Богомольця, президент УАЧЩЛХ, член-кореспондент Національної академії медичних наук (НАМН) України, професор В.О. Маланчук, делегати — професор О.С. Воловар, доценти І.С. Бродецький та А.В. Рибачук (рис. 1). Також були присутні представники України з Києва та інших регіонів — усього 14 осіб.
Вибір Мадрида для проведення конгресу EACMFS 2022 р. був невипадковим: Іспанія має видатні традиції щелепно-лицьової хірургії, а також представляє та розвиває всі сучасні, передові технології в цій спеціальності. Іспанія подарувала світу багато відомих щелепно-лицьових хірургів — Д. Асеро, В. Сада, Д.Р. Алонсодел Хойо, Г. Распал, К.Н. Вілла та ін. Наступний форум запланований у Римі (Італія) на вересень 2024 р.
Відкрив конгрес професор Джуліо Асеро, президент EACMFS (2020–2022 рр.) та інші члени президії.
Співробітниками кафедри НМУ імені О.О. Богомольця представлені дві усні доповіді (В.О. Маланчук, А. Гусейнов; А.В. Рибачук, Д. Авшин) та 1 постер (І.С. Бродецький, В.О. Маланчук, М.С. Мирошніченко) (рис. 2).
Усні доповіді, які відібрані для презентації науковим комітетом конгресу з міжнародною участю, були присвячені класифікації багатоуламкових переломів на основі визначення їх репаративного потенціалу за вертикальним розміром і локалізацією кісткового уламка, порівняльній оцінці використання елеваторів, люксаторів та періотомів для типового видалення зубів.
Перші дві доповіді були присвячені актуальній сьогодні темі травматичних уламкових переломів нижньої щелепи та вибору хірургічного інструментарію для видалення зубів.
Особливо приємно, що представник української делегації (А.В. Рибачук) була модератором секції «Біоматеріали», брала активну участь в обговоренні доповідей.
Під час роботи конгресу відбулося засідання ради EACMFS за участю очільників національних асоціацій черепно-щелепно-лицьових хірургів країн Європи, радників від країн Європи. На ній заслухано звіт голови ради, діючого президента EACMFS Д. Асеро та відповідальних секретарів асоціації з різних напрямів її діяльності. Президент EACMFS Д. Асеро підкреслив, що Україні було надано допомогу у вигляді матеріалу для остеосинтезу та забезпечено безкоштовну участь для представників України на конгресі. Нині асоціація об’єднує фахівців Європи та співпрацює з Міжнародною асоціацією, а також з фаховими об’єднаннями оториноларингологів, пластичних хірургів, оральних хірургів Європи. Організовуються навчальні курси для молодих спеціалістів, майстер-класи для діючих лікарів. Фінансовий секретар Сатіш Прабху (Великобританія) повідомив, що за звітний період кошти асоціації в розмірі близько 1,3 млн євро витрачено на організацію конгресу, регулярне видання журналу асоціації, гранти та премії молодим лікарям, які навчаються під егідою асоціації. З них 10 тис. євро використано на фінансову підтримку щелепно-лицьових хірургів України, УАЧЩЛХ у вигляді хірургічного обладнання, інструментів, оплати участі представників у конгресі.
Кошти асоціація отримала в основному від надходження членських і спонсорських внесків. Зростання фінансових можливостей асоціації свідчить про підвищення інтересу фахівців в Європі та всьому світі до діяльності асоціації. Водночас за останні два роки значно збільшилася кількість статей, надрукованих у журналі асоціації, розширилася географія наукових праць не лише з Європи, а й з інших куточків світу.
Окрім представленого звіту, проведено порівняння й обговорення двох країн — претендентів на проведення конгресу у 2028 р. — Азербайджану та Нідерландів, представлення резюме цих країн як кандидатів. У результаті голосування членів президії конгрес у 2028 р. відбудеться в Нідерландах («за» — 23 з 39 голосів). Після обрання нової країни на проведення конгресу 2028 р. представлено доповіді-звіти всіх присутніх радників європейських країн за минулі 2 роки.
На порядку денному був також звіт про роботу радника в EACMFS від України професора В.О. Маланчука. Він повідомив, що в Україні за період 2020–2022 рр. і протягом 1992–2021 рр. зусиллями УАЧЩЛХ і кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії НМУ імені О.О. Богомольця введено фах «Щелепно-лицьова хірургія» (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.04.2021 р. № 799); перейменовано ДУ «Інститут стоматології НАМН України» в Одесі, який нині має назву ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицьової хірургії НАМН України»; майже завершено перейменування профільних кафедр інститутів і університетів країни на «Хірургічна стоматологія та щелепно-лицьова хірургія»; проведено дві щорічні науково-практичні конференції з фаху під егідою EACMFS у 2021 і 2022 р., остання з приводу 30-річчя співпраці УАЧЩЛХ та EACMFS; удосконалена навчальна програма для студентів та післядипломної освіти лікарів з фаху «Хірургічна стоматологія та щелепно-лицьова хірургія» відповідно до європейських програм.
Особливістю конгресу було розповсюдження серед учасників ювілейної книги (надрукована у 2021 р.), яка присвячена 50-річчю EACMFS (1970–2020). У книзі наведено історичний опис створення EACMFS, її розвиток за останні 50 років, обрання та роботу всіх її президентів, конгресів, курсів лекцій і конференцій, дані про кожну країну-учасницю, багатий ілюстративний матеріал. На с. 136–137 представлено шлях України в щелепно-лицьовій хірургії і участь у EACMFS, фото засновників УАЧЩЛХ на установчих зборах у Києві 12.01.1996 р., декана стоматологічного факультету НМУ імені О.О. Богомольця Н.В. Біденка та співробітників кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії НМУ імені О.О. Богомольця.
Основними тематиками наукових сесій традиційно були реконструктивно-відновна хірургія щелепно-лицьової ділянки, лікування та реабілітація пацієнтів із онкологічними захворюваннями голови та шиї, ортогнатична хірургія, косметологічна (дерматологічна) хірургія, травматологія кісток лицьового черепа, хірургія скронево-нижньощелепного суглоба, лікування вад розвитку щелепно-лицьової ділянки, остеонекроз та остеомієліт щелеп різної етіології. Новою була секція інновацій. Особливо запам’яталася доповідь Хенінга Віккера (Німеччина) на тему «Роботизована абляційна операція пухлини привушної залози — мінімально інвазивна екстирпація плейоморфної аденоми з глибокої частини привушної залози через парафарингеальний доступ за допомогою Xi-системи DaVinci» (рис. 3).
Окрема секція була присвячена досягненням косметологічної (дерматологічної) хірургії. Серед основних доповідей слід відмітити використання наножиру. Після проведення центрифугування жирової емульсії в пробірці залишається значна кількість стромальних та ендотеліальних клітин, перицитів, фібробластів, що чинять ефективний відновлювальний вплив на шкіру людини. Висока ефективність препаратів на основі наножиру досягається за рахунок вираженого протизапального, імуномодулюючого, антифібротичного ефекту, стимуляції ангіогенезу. Наножир використовують при хворобах суглобів (остеоартрит), у косметологічній хірургії, при хронічних захворюваннях нирок, нервової системи, ускладненнях цукрового діабету, для впливу на опромінені після операції тканини, при ксеростомії.
Ще одна секція була присвячена остеомієліту щелеп. Доповідачами зі США та Індії підсумовано різні варіанти лікування цієї патології та визначено особливості перебігу остеомієліту на фоні COVID-19 (рис. 4). Основною відмінністю цих остеомієлітів є переважання грибкової мікрофлори поряд із традиційною. У схему лікування таких пацієнтів рекомендовано вводити препарат амфотерицин В. Зазначимо, що аналогічні дослідження провели фахівці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії НМУ імені О.О. Богомольця при остеомієліті у наркозалежних хворих — захищена дисертація і видана монографія.
У секції лікування доброякісних пухлин слинних залоз (плейоморфні аденоми) рекомендовано використовувати навігаційне планування, що дозволило візуалізувати знаходження лицьового нерва та його відношення до пухлини та оточуючих тканин (рис. 5). Чітко визначені показання до проведення основних операцій при плейоморфних аденомах великих слинних залоз залежно від розміру пухлини, її розташування, співвідношення з лицьовим нервом.
У секції травматології скронево-нижньощелепного суглоба були цікаві доповіді, які стосувалися використання резорбтивних гвинтів на основі магнію та гвинтів, що піддаються обробці ультразвуком. Автори доводили переваги та недоліки кожної конструкції та чітко визначили показання до їх застосування.
Цікавою була доповідь ізраїльських лікарів, які розробили препарат на основі наночастинок (цетуксимаб — моноклональне антитіло проти епідермального фактора росту EGFR), які швидко та дешево дозволяють на різних етапах дослідження діагностувати доброякісні та злоякісні пухлини слинних залоз (чутливість — 79%, специфічність — 100%).
Співробітники кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії НМУ імені О.О. Богомольця взяли активну участь у дискусії в різних секціях (пухлини, остеомієліт щелеп та ін.). Результатом цієї дискусії відмічено відхід зарубіжних лікарів від проблеми виявлення суттєвих біологічних особливостей різних патологічних процесів, обґрунтування того чи іншого оперативного втручання на основі морфологічних, імуногістохімічних та генетичних особливостей.
В останній день конгресу хірурги з України надали інформацію щодо лікування вогнепальних поранень обличчя.
На XXVІ Конгресі EACMFS підсумовано останні досягнення в щелепно-лицьовій хірургії попередніх років, окреслено подальші напрями її розвитку. Вітчизняні фахівці мали можливість спілкуватися з провідними щелепно-лицьовими хірургами Європи та всього світу, зіставляти результати лікування пацієнтів щелепно-лицьового профілю, підходи до організації щелепно-лицьової хірургії та підготовки хірургів із загальноєвропейською практикою.
Для молодих лікарів конгрес став важливим досвідом спілкування із зарубіжними колегами, дав можливість сформувати нові горизонти в спеціальності, розширити теоретичні знання, а головне — поглибити мотивацію вдосконалення, постійної праці та продовжувати утримувати високий рівень європейської та вітчизняної щелепно-лицьової хірургії. Для цього керівництво асоціації створило спеціальне видання з переліком офіційних вимог країн для того, що стати щелепно-лицьовим хірургом в Європі.
Активна участь української делегації в конгресі EACMFS у якості спікерів і модераторів секцій свідчить про високий рівень визнання наших фахівців на міжнародній арені.
Висновки
1. Черепно-щелепно-лицьові хірурги світу розвивають можливості фаху, розширюють співпрацю між фахівцями суміжних спеціальностей усіх країн.
2. Збільшується обсяг об’єктивних методів обстеження хворих із застосуванням 3D-комп’ютерного моделювання, використання навігаційних методів у хірургії черепно-щелепно-лицьової ділянки.
3. Підвищуються складність і обсяг операцій з покращанням результатів лікування хворих зі складною патологією, в тому числі суміжних ділянок.
4. Потребує удосконалення підготовка молодих спеціалістів з черепно-щелепно-лицьової хірургії.
5. УАЧЩЛХ, кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії НМУ імені О.О. Богомольця слідкують за сучасними напрямами розвитку спеціальності в усьому світі і в Україні зокрема, а наша програма для студентів, національний підручник з фаху відповідають сучасному напряму розвитку спеціальності.
