Викладання положень тактичної медицини студентам медичних закладів вищої освіти

Вступ

Тактична медицина (ТМ), або тактична невідкладна медицина, — медична спеціальність, яка включає послуги та невідкладну медичну підтримку, необхідну для збереження безпеки, фізичного та психічного здоров’я та загального благополуччя особистого складу військових і парамілітарних підрозділів [1]. Постачальники ТМ надають медичну допомогу під час навчання та на місцях з високою загрозою, де звичайний персонал швидкої медичної допомоги та пожежної охорони не може безпечно відреа­гувати [2].

Постачальники тактичних медичних послуг — це професіонали, які в ідеалі навчені ефективно й безпечно надавати високоякісну невідкладну медичну допомогу в суворих умовах, а також мають знання з профілактичної медицини, командної тактики, безпеки зброї та її застосування, безпеки операцій на воді, екологічної медицини, розгортання в дикій місцевості, пошуку і порятунку в умовах міської забудови, впливу отруйних та небезпечних речовин, методів евакуації тощо [1].

Головна мета ТМ — врятувати життя офіцерів та солдатів. Друга мета полягає в тому, щоб надати медичну допомогу іншим особам, зокрема некомбатантам на місці події, та прискорити їх евакуацію і транспортування для посилення системи цивільної екстреної медичної допомоги [1, 2].

Традиційно ТМ вивчалася переважно фахівцями війсь­кових та правоохоронних підрозділів, а також у спеціалізованих закладах освіти, що готують військових медиків [1, 2]. З початком широкомасштабного воєнного вторгнення російських військ в Україну ситуація змінилася: виник­ла потреба в підготовці як студентів, так і цивільних спеціалістів у складних умовах воєнного часу.

Мета: визначення основних тенденцій у викладанні основ ТМ студентам медичних закладів вищої освіти (ЗВО) у світі та в Україні.

Об’єкт і методи дослідження

Проведений інформаційний пошук у відкритих базах даних за такими ключовими словами: «тактична медицина», «медична евакуація», «навчальні програми». Мови пошуку: англійська, німецька, французька. Глибина пошуку: 10 років. З первинного масиву у 1630 джерел відібрано 20 з найбільшою пертинентністю для наступного контент-аналізу [3].

Результати

Лише незначна кількість американських, канадських, британських та ізраїльських медичних університетів мають інтегровані в навчальний процес курси викладання ТМ. Зазвичай це стосується підготовки фахівців з невідкладної медицини на післядипломному етапі.

Уніфікованих програм з ТМ наразі не існує. Як правило, розглядають такі питання [1, 2, 4]:

• основи тактичної та екстремальної медицини;
• етапи першої допомоги (tactical combat casualty care (TCCC) — тактична бойова допомога пораненим);
• презентація аптечки першої допомоги (Individual First Aid Kit — IFAK) та її вмісту;
• кровоспинні турнікети CAT, SOF, SWAT, Есмарха;
• індивідуальні та групові аптечки першої допомоги;
• алгоритм MARCH (M — massive hemorrhage, A — airway, R — respiratory, C — circulation та H — hypothermia);
• первинний огляд потерпілого, виявлення ознак життя;
• зупинка кровотечі;
• пневмоторакс: відкритий і закритий, надання невідкладної допомоги;
• серцево-легенева реанімація як невідкладна медична процедура;
• травми і поранення органів черевної порожнини і малого таза;
• черепно-мозкова травма в умовах воєнних дій;
• травми очей, надання невідкладної допомоги;
• опіки тіла, надання медичної допомоги;
• способи евакуації потерпілих з місця події та поля бою;
• медичне сортування в умовах бойових дій;
• алгоритм дій щодо надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях;
• правила поведінки в місті, окупованому військами;
• правила поводження з вогнепальною зброєю, надання невідкладної допомоги при вогнепальних пораненнях;
• ТМ в умовах масових заворушень.

Досить часто навчальна програма базується на основ­них концепціях тактичної невідкладної допомоги пораненим (tactical emergency casualty care — TECC, цивільна версія військової TCCC). TECC розроблено, щоб забезпечити рівень допомоги цивільним особам, які часто стають першими жертвами сучасних збройних конфліктів [1, 2].

Кількість часу на опанування дисципліни становить 6–24 год, при цьому базовий курс триває не менше ніж 6 год і проводиться в умовах, максимально наближених до справжніх [5–7].

В окремих університетах існують курси поглибленого вивчення ТМ. Зокрема, в Університеті Джона Хопкінса (Johns Hopkins University), Балтимор, США, існує fellowship-програма, де вивчають тактичну екстрену медичну підтримку (tactical emergency medical support — TEMS), тактичну бойову допомогу пораненим (TCCC) та тактичну екстрену допомогу пораненим (TECC), проводять комбіновані курси ТМ з адаптацією матеріалів до потреб правоохоронних органів тощо [5].

У Великій Британії функціонує програма Remote Risk International Limited (R2Ri) [6], яка широко визнана як високоповажна та надійна спеціалізована консалтингова компанія з управління ризиками, яка надає навчання, підтримку, розвідку та послуги для широкого кола організацій і секторів. Курс являє собою три етапи тактичної допомоги та об’єднує паралельну номенклатуру екстреної медичної допомоги:

• допомога в «гарячій» зоні (Hot Zone/Direct Threat Care), що надається під час атаки або в несприятливих умовах;
• допомога в «теплій» зоні (Warm Zone/Indirect Threat Care), що виконується в період, коли загроза минула, але може з’явитися знову в будь-який момент;
• допомога в холодній зоні/евакуація, яка надається під час евакуації пораненого з місця інциденту.

Дводенний навчальний курс включає всі нові моделювання пацієнтів та охоплює такі теми:

• контроль кровотечі, включаючи вправи негайної дії для накладання турнікета протягом усього курсу;
• повне покриття оцінки за алгоритмом MARCH;
• хірургічний контроль дихальних шляхів і голкова декомпресія;
• стратегії лікування поранених у загрозливому середо­вищі;
• догляд за пацієнтами дитячого віку.

Вивчають техніку перетягування та перенесення потерпілого в безпечне місце. Іспит складають в умовах імітації надзвичайної події з масовими жертвами/активною стрільбою.

Курс Національної асоціації екстрених медичних техніків (National Association of Emergency Medical Technicians — NAEMT) TECC схвалений Комітетом з травматології Американського коледжу хірургів (American College of Surgeons), узгоджується з поточними рекомендаціями, встановленими Комітетом з TECC (Co-TECC) і відповідає всім оновленим національним сферам компетенції тактичної екстреної медичної підтримки. Цей курс задіяно Комісією з акредитації догоспітальної безперервної освіти (Commission on Accreditation for Prehospital Continuing Education — CAPCE) на 16 год і визнано націо­нальним реєстром техніків швидкої допомоги (National Registry of Emergency Medical Technicians — NREMT) [7].

Єврейський університет у Єрусалимі (Hebrew University of Jerusalem), Ізраїль, надає навчання ТМ у складі курсу «Introduction to Military Medicine», розрахованого на 2 кредити [8]. Подібна практика існує і в інших ізраїльських ЗВО, що, на додаток до добре організованого навчання із застосуванням симуляційних технологій під час строкової військової служби, робить систему підготовки з ТМ у цій країні однією з найкращих у світі.

У Німеччині викладання ТМ на додипломному рівні не проводиться, наявні курси або інтегровані в систему медичного забезпечення Бундесверу, або проводяться міжнародними агенціями, які опікуються питаннями безпеки [9].

У Сорбонському університеті (фр. Sorbonne Université), Франція, читають курс з основ ТМ «Bases de la médecine tactique au service des forces d’intervention», але його тривалість становить лише 2 год [10]. У Квебеку, Канада, працюють на комерційній основі курси з ТМ, які не афільовані з жодною університетською структурою [11].

Раптове злочинне вторгнення на територію нашої країни показало недостатню готовність населення щодо питань з основ ТМ [12, 13]. Наявність окремих кафедр, в назву яких включене словосполучення «тактична медицина», не впливає на загальну ситуацію: навіть профільні кафедри з медицини невідкладних станів до початку воєнних дій не містили в робочих програмах питань з ТССС та ТЕСС.

Висновки

1. У світі не існує уніфікованих підходів до викладання основ ТМ у медичних ЗВО.

2. Доцільна інтеграція викладання основ ТМ у навчальні програми вітчизняних ЗВО як на додипломному, так і на післядипломному рівні.

Перспективи подальших досліджень

Перспективи подальших досліджень можуть бути пов’язані з оцінкою ефективності викладання ТМ на додипломному та післядипломному рівні в коротко- та довгостроковій перспективі.

Список використаної літератури

• 1. Petit N.P., Stopyra J.P., Padilla R.A., Bozeman W.P. (2019) Resident Involvement in Tactical Medicine: 12 Years Later. Prehosp. Disaster. Med., 34(2): 217–219. doi: 10.1017/S1049023X19000013.
• 2. Waldman M., Shapira S.C., Richman A. et al. (2014) Tactical medicine: a joint forces field algorithm. Mil. Med., 179(10): 1056–1061. doi: 10.7205/MILMED-D-14-00021.
• 3. Hsieh H.F., Shannon S.E. (2005) Three approaches to qualitative content analysis. Qual. Health Res., 15(9): 127701288. doi: 10.1177/1049732305276687.
• 4. Cohen D., Sevdalis N., Patel V. et al. (2013) Tactical and operational response to major incidents: feasibility and reliability of skills assessment using novel virtual environments. Resuscitation, 84(7): 992–998. doi: 10.1016/j.resuscitation.2012.12.011.
• 5. http://www.hopkinsmedicine.org/emergencymedicine/fellowship_programs/tactical_medicine.html.
• 6. http://www.r2rinternational.com/tactical-emergency-casualty-care.
• 7. http://www.naemt.org/education/tecc.
• 8. shnaton.huji.ac.il/index.php/NewSyl/75350/2/2022.
• 9. http://www.bundeswehr.de/de/organisation/sanitaetsdienst/aktuelles-im-sanitaetsdienst/taktische-medizin-militaerische-notfallmedizin-4492592.
• 10. dpc.sorbonne-universite.fr/offre-de-formation/formations-pour-les-medecins/formation-medicale-continue.
• 11. http://www.itlsquebec.com/tactical-qc.
• 12. ukrainians.lu/2022/06/09/tactical-medicine-course.
• 13. nmuofficial.com/en/zagalni-vidomosti/kafedri/kafedra-medytsyny-nadzvychajnyh-sytuatsij-ta-taktychnoyi-medytsyny.

Надійшла до редакції/Received: 11.09.2022
Прийнято до друку/Accepted: 28.09.2022