3АСТОСУВАННЯ РОЗЧИНУ БЕТАДИНУ У ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК, ОПЕРОВАНИХ У НЕВІДКЛАДНОМУ ПОРЯДКУ

ВСТУП

Висока частота гнійно-септичних післяопераційних ускладнень — визначальний фактор ризику в колоректальній хірургії. Заходи щодо попередження цих ускладнень, зокрема механічне очищення кишки (очисні та сифонні клізми, проносні засоби, ортоградне зрошення травного тракту) та застосування антимікробних препаратів (антибіотиків — пероральне та парентеральне, метронідазолу) під час планових втручань, дозволило знизити частоту їх виникнення з 32 до 6% (Hollender L.F. et al., 1987; Mozzilo N., Formato A., 1987; Vosimann F., Chamero J., 1987; Galandiuk S. et al., 1989; Checa-Ceballos J., 1992; Skipper D., Karran S.J., 1992).

Рівень післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих на колоректальний рак після виконання невідкладних операцій залишається високим і не має стійкої тенденції до зниження (Dutton J.W. et al., 1976; Jarvinen H.J. et al., 1988; Доценко А.П., Зайчук А.И., 1989). Неможливість механічного очищення кишки, надзвичайно високий рівень мікробів у застійному кишковому вмісті, більш сприятливі умови для розвитку пухлинного процесу, потенційовану ендогенну інтоксикацію вважають чинниками, що зумовлюють особливо високий ризик гнійно-септичних ускладнень у таких хворих.

Зростаюча резистентність мікрофлори зумовлює недостатню ефективність антибіотиків останніх поколінь. Далеко не казуїстичними у невідкладній хірургії обструктивного раку товстої кишки стало виникнення перитоніту у пацієнтів після проведення антибіотикопрофілактики та бездоганно виконаної операції.

Така в цілому маловтішна ситуація вимагає від хірургів якнайретельнішого дотримання правил асептики та антисептики.Препарат БЕТАДИН виробництва фармацевтичного заводу «ЕГІС» (Угорщина) є водорозчинним комплексом йоду з полівінілпіролідоном. Висока антимікробна активність і низька токсичність препарату добре відомі у клінічній практиці (Berkelman R.L. et al., 1982; Zamora J.L., 1986).

ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Обстежені 87 хворих, оперованих у невідкладному порядку з приводу гострої обтураційної непрохідності товстої кишки за наявності раку. Вік пацієнтів — від 25 до 87 років (в середньому — 75,7 року). Більшість хворих (64%) — жінки.

Всім пацієнтам у передопераційний період проведено загальноприйняту медикаментозну профілактику гнійно-септичних ускладнень із застосуванням цефазоліну та метронідазолу.

Наукове дослідження було спрямоване на попередження або зменшення бактеріальної контамінації операційного поля з відкритих просвітів товстої кишки. Хворі були розподілені на 2 групи: основну (39) і контрольну (48). Пацієнтам основної групи під час операції у просвіти розкритої товстої кишки на глибину 5–7 см тричі вводили сферично складені серветки, змочені 10% розчином БЕТАДИНУ. Після цього у просвіти кишок на глибину 5 см на час накладання міжкишкового анастомозу, формування культі або зовнішньої стоми вводили сферично складені тампони з фіксованою до нього міцною лігатурою, що виступала з просвіту кишки на достатню довжину. Перед зав’язуванням ниток останніх 2–3 стібків на передній стінці анастомозу, затягуванням кисетного шва, тампон видаляли шляхом тракції за лігатуру. Протипоказаннями до застосування БЕТАДИНУ були наявність зоба та ниркової недостатностіі.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У 23 хворих контрольної групи, незважаючи на застосування запобіжних заходів (накладання м’яких кишкових затискачів, ретельне відмежування просвіту кишки від операційного поля), відбулося забруднення черевної порожнини. У пацієнтів основної групи кишковий вміст у зону операції не потрапляв. Під дією БЕТАДИНУ не змінювались еластичність країв кишки, стан слизової оболонки тощо. Спроба замінити БЕТАДИН 5% спиртовим розчином йоду у двох хворих виявилася неефективною — слизова оболонка кишки набрякла, стала сіро-білою, через що виникли сумніви щодо її життєздатності, а відтак — необхідність додаткового вкорочення кишки, що значною мірою підвищило технічну складність формування анастомозу.

Гнійно-септичні ускладнення відзначали у 46% хворих контрольної і лише у 4% основної групи (р<0,05); в контрольній групі 38% — загальні, 62% — місцеві, в основній групі — лише місцеві (як правило, нaгнoєння операційної рани), що не вимагало виконання повторних оперативних втручань. Ускладнень, зумовлених застосуванням БЕТАДИНУ, не спостерігали.

ВИСНОВКИ

1. БЕТАДИН — високоефективний засіб попередження гнійно-септичних ускладнень у хворих на колоректальний рак, оперованих у невідкладному порядку.

2. БЕТАДИН не може бути замінений 5% спиртовим розчином йоду для обробки культі товстої кишки.

Посилання

• 1. Доценко А.П., Зайчук А.И. (1989) Анализ причин послеоперационной летальности при непроходимости толстой кишки опухолевой природы. Клин. хирургия, 4: 19–22.
• 2. Berkelman R.L., Holland B.W., Anderson R.L. (1982) Increased bacterial activity of dilute preparations of polividone — iodine solutions. J. Clin. Microbiol., 15: 635–639.
• 3. Checa-Ceballos J. (1992) Profilaxis antibiotica en cirurgia colorectal. Rev. Esp. Enferm. Dig., 81(1): 34–41.
• 4. Dutton J.W., Hreno A., Hampson L.G. (1976) Mortality and prognosis of obstructive carcinoma of the large bowel. Amer. J. Surg., 131: 36–41.
• 5. Galandiuk S., Polk H.C.Jr., Jagelman D.G., Fazio V.W. (1989) Re-emphasis of priorities in surgical antibiotic prophylaxis. Surg. Gynecol. Obstet., 169(3): 219–222.
• 6. Hollender L.F., Minck R., Pottecher T., Garcia-Castellanos J. (1987) Der aktuelle Stand der perioperativen Antibiotikoprophylaxe in der kolorektalen Chirurgie. Zentralbl. Chir., 112(14): 896–908.
• 7. Jarvinen H.J., Jvarska J., Mecklin J.P. (1988) Improvements in the treatments and prognosis of сolorectal carcinoma. Brit. J. Surg., 75(1): 25–27.
• 8. Mozzilo N., Formato A. (1987) Chemo prophylactics in clean — contaminated surgery. Chemiotherapia, 6(3): 215–220.
• 9. Skipper D., Karran S.J. (1992) A randomized prospective study to compare cefotetan with cefuroxime plus metronidazole as prophylaxis in elective colorectal surgery. J. Hosp. Intect., 21(1): 73–77.
• 10. Vosimann F., Chamero J. (1987) Antibiotherapie prophylactique perioperatoire en chirurgie colique elective. Schweiz Med. Wochenschr., 117(15): 570–573.
• 11. Zamora J.L. (1986) Chemical and microbiologic characteristics and toxity ofpovidone-iodine solutions. Amer. J. Surg., 151: 400–406