Вступ
Охорона репродуктивного здоров’я жінок має надзвичайно велике медико-соціальне значення в Україні у зв’язку з низькою народжуваністю та негативною динамікою зміни чисельності населення.
25.09.2015 р. у Нью-Йорку на Саміті Організації Об’єднаних Націй зі сталого розвитку Генеральною асамблеєю прийнята Резолюція «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». Ціль № 3 даної Резолюції — забезпечення здорового способу життя та добробуту людей будь-якого віку. Пункт 3.7: «До 2030 р. забезпечити загальний доступ до послуг з охорони сексуального та репродуктивного здоров’я, включаючи послуги з планування сім’ї, інформування та просвіту, й урахування питань охорони репродуктивного здоров’я в національних стратегіях і програмах» [1].
Тому важливим завданням є вивчення та аналіз показників репродуктивного здоров’я жіночого населення, зокрема для оцінки ефективності проведених послуг з планування сім’ї та інформованості жіночого населення з питань репродуктивного здоров’я.
Мета: вивчити та проаналізувати динаміку деяких показників репродуктивного здоров’я жіночого населення в Україні в період 2015–2021 рр.
Об’єкт і методи дослідження
Об’єкт дослідження: репродуктивне здоров’я жіночого населення України.
Під час виконання роботи використані статистичний та бібліосемантичний методи.
Матеріали дослідження: дані Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України за період 2015–2021 рр.
Результати та їх обговорення
Як зазначено в Постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1849, проблеми, що виникають у сфері репродуктивного здоров’я, зокрема, зумовлені:
- високим рівнем безпліддя українських сімей, що можна віднести до прямих репродуктивних втрат;
- високим рівнем штучного переривання вагітності (19,1 на 1000 жінок репродуктивного віку), що впливає на фертильність і перебіг наступної вагітності та пологів;
- поширенням онкогінекологічної патології, що є однією з основних причин смертності і призводить до втрати значної кількості жінок молодого віку, які не реалізували свою репродуктивну функцію;
- поширенням інфекційних хвороб, що передаються статевим шляхом, які в підлітковому та дорослому віці нерідко стають причиною безпліддя, невиношування вагітності, онкогінекологічної патології, а також внутрішньоутробного інфікування плода і є одним із основних факторів розладу репродуктивного здоров’я населення. Прямі репродуктивні втрати від невиношування вагітності щороку становлять 36–40 тис. ненароджених дітей [2].
Вагомим чинником, що впливає на репродуктивне здоров’я жіночого населення, є аборти. Аборти мають як безпосередні наслідки для народжуваності, так і наслідки для наступних вагітностей: невиношування або навіть безпліддя [3]. Нами проведено аналіз частоти абортів у цілому та по групах: самовільні аборти, медичні легальні аборти до 12 тиж вагітності, медикаментозні аборти, мініаборти методом вакуум-аспірації та неуточнені аборти (табл. 1) [4].
Таблиця 1. Динаміка частоти переривання вагітності в Україні за видами абортів у період 2015–2021 рр. (на 1000 жінок фертильного віку)
| Рік | Аборти | Самовільні | Медичні легальні до 12 тиж вагітності | Медикаментозні | Мініаборти методом вакуум-аспірації | Неуточнені |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2015 | 9,80 | 1,22 | 2,72 | 0,67 | 2,29 | 2,73 |
| 2016 | 9,38 | 1,21 | 2,41 | 0,79 | 2,08 | 2,73 |
| 2017 | 8,78 | 1,17 | 2,21 | 0,79 | 1,84 | 2,62 |
| 2018 | 8,15 | 1,11 | 1,99 | 0,86 | 1,67 | 2,38 |
| 2019 | 7,55 | 1,10 | 1,83 | 0,79 | 1,42 | 2,27 |
| 2020 | 6,24 | 1,10 | 1,33 | 0,60 | 0,94 | 2,14 |
| 2021 | 5,71 | 1,08 | 1,08 | 0,49 | 0,76 | 2,17 |
Частота абортів у цілому щороку поступово знижувалася з 9,80 до 5,71 на 1000 жінок фертильного віку (в 1,7 раза). Це означає, що в Україні є дійсно позитивна динаміка щодо зменшення кількості абортів. Тенденцію до зниження частоти найвищого рівня виявлено щодо медичних легальних абортів до 12 тиж вагітності: з 2,72 до 1,08 на 1000 жінок фертильного віку (у 2,5 раза). Частота самовільних абортів змінилася незначно, але також поступово знижувалася: з 1,22 до 1,08 на 1000 жінок фертильного віку. Частота неуточнених абортів знизилася в 1,3 раза (з 2,73 до 2,17 на 1000 жінок репродуктивного віку). Чіткої тенденції до зменшення кількості медикаментозних абортів не виявлено (0,67 на 1000 жінок фертильного віку у 2015 р.; 0,86 у 2018 р. та 0,49 у 2021 р.).
Позитивна динаміка щодо зниження частоти абортів у цілому та медичних легальних абортів до 12 тиж вагітності — зокрема може свідчити про ефективність заходів з планування сім’ї, а також про позитивну тенденцію в репродуктивній поведінці жінок.
Онкогінекологічна патологія також є дуже значним чинником, що впливає на репродуктивне здоров’я жіночого населення [5]. Проведено аналіз динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози, шийки матки, тіла матки та яєчників (табл. 2) [4].
Таблиця 2. Динаміка захворюваності на злоякісні новоутворення в період 2015–2021 рр. (на 100 тис. населення)
| Рік | Молочна залоза | Шийка матки | Тіло матки | Яєчники |
|---|---|---|---|---|
| 2015 | 61,30 | 18,00 | 27,90 | 14,80 |
| 2016 | 62,61 | 18,17 | 28,71 | 14,86 |
| 2017 | 62,14 | 18,37 | 29,96 | 14,84 |
| 2018 | 64,47 | 17,80 | 30,36 | 15,56 |
| 2019 | 63,30 | 17,21 | 30,55 | 15,71 |
| 2020 | 54,55 | 14,82 | 26,27 | 13,67 |
| 2021 | 60,32 | 14,80 | 28,27 | 14,09 |
Тенденції щодо зниження частоти захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози не виявлено (61,30 на 100 тис. населення у 2015 р.; 64,47 у 2018 р.; 60,32 у 2021 р.). Позитивну тенденцію відмічено щодо динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення шийки матки. Частота захворюваності на злоякісні новоутворення шийки матки поступово знижувалася з 18,0 до 14,8 на 100 тис. населення (у 1,2 раза). Тенденції до зниження не виявлено й щодо захворюваності на злоякісні новоутворення тіла матки та яєчників. Частота захворюваності на злоякісні новоутворення тіла матки становила 27,5 на 100 тис. населення у 2015 р.; 30,55 у 2019 р.; 28,27 у 2021 р., частота захворюваності на злоякісні новоутворення яєчників — 14,8 на 100 тис. населення у 2015 р.; 15,71 у 2019 р.; 14,09 у 2021 р.
Відсутність динаміки щодо зниження частоти та незначні коливання показників захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози, тіла матки та яєчників можуть свідчити про стабілізацію ситуації щодо цього показника, а також і про недостатнє проведення заходів з профілактики цих захворювань для змін динаміки в позитивний бік. Позитивна тенденція щодо зниження частоти захворюваності на злоякісні новоутворення шийки матки може свідчити про ефективність заходів з профілактики та раннього виявлення змін на шийці матки, а також про підвищення інформованості жіночого населення щодо цієї проблеми.
Інфекції, що передаються статевим шляхом, також є одним із факторів порушення репродуктивного здоров’я [3, 6]. Нами проаналізовано динаміку захворюваності на деякі інфекції, що передаються статевим шляхом: сифіліс, гонококова інфекція, хламідійна інфекція, трихомоніаз, урогенітальний мікоплазмоз (табл. 3) [4].
Таблиця 3. Динаміка захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, у період 2015–2021 рр. (на 100 тис. жінок)
| Рік | Сифіліс | Гонококова інфекція | Хламідійна інфекція | Трихомоніаз | Урогенітальний мікоплазмоз |
|---|---|---|---|---|---|
| 2015 | 5,9 | 8,2 | 54,5 | 182,5 | 88,8 |
| 2016 | 6,1 | 7,8 | 52,1 | 173,8 | 82,3 |
| 2017 | 5,6 | 7,3 | 48,8 | 160,0 | 77,1 |
| 2018 | 5,0 | 6,3 | 48,0 | 145,0 | 81,4 |
| 2019 | 4,7 | 5,3 | 40,5 | 123,7 | 72,0 |
| 2020 | 2,9 | 2,5 | 20,9 | 71,4 | 39,3 |
| 2021 | 2,7 | 1,9 | 16,8 | 57,4 | 29,4 |
Аналізуючи дані, слід відмітити позитивну динаміку щодо зниження частоти захворюваності на всі вищезазначені інфекції. Так, показник щодо сифілісу знизився з 5,9 до 2,7 на 100 тис. жінок (у 2,2 раза), гонококової інфекції — з 8,2 до 1,9 на 100 тис. жінок (у 4,3 раза), хламідійної інфекції — з 54,5 до 16,8 на 100 тис. жінок (у 3,2 раза), трихомоніазу — з 182,5 до 57,4 на 100 тис. жінок (у 3,2 раза), урогенітального мікоплазмозу — з 88,8 до 29,4 (у 3 рази). При цьому зниження зазначених показників у період 2015–2019 рр. відбувалося поступово, а у 2020 р. зафіксовано різке зниження частоти захворюваності на всі зазначені інфекції. У період 2019–2020 рр. частота захворюваності на 100 тис. жінок знизилася наступним чином: на сифіліс в 1,6 раза, на гонококову інфекцію — у 2,1 раза, на хламідійну інфекцію — в 1,9 раза, на трихомоніаз — в 1,7 раза, на урогенітальний мікоплазмоз — в 1,8 раза.
Позитивна динаміка щодо зниження частоти захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, може свідчити про високу ефективність заходів з профілактики цих інфекцій та з планування сім’ї, які були складовими державної програми «Репродуктивне здоров’я нації», а також про значне підвищення інформованості жінок щодо цієї проблеми та ефективне проведення просвітницьких заходів, особливо з 2020 р.
Висновок
Проаналізувавши показники репродуктивного здоров’я жіночого населення в Україні в період 2015–2021 рр., виявили:
- позитивну динаміку щодо зниження частоти абортів у цілому та медичних легальних абортів до 12 тиж вагітності зокрема;
- позитивну динаміку щодо зниження частоти захворюваності на злоякісні новоутворення шийки матки;
- позитивну динаміку щодо зниження частоти захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом;
- високий рівень захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози, тіла матки та яєчників.
Позитивні зміни можуть свідчити про ефективність заходів з планування сім’ї, з профілактики захворюваності на злоякісні новоутворення шийки матки, а також профілактики захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом. Проведення просвітницьких заходів щодо проблем, що можуть призвести до негативних змін репродуктивного здоров’я, також може бути свідченням підвищення інформованості жінок з цих питань і, як наслідок, — позитивних змін репродуктивної поведінки. Відсутність динаміки щодо зниження частоти та незначні коливання показників захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози, тіла матки та яєчників можуть свідчити про стабілізацію ситуації щодо частоти даної захворюваності, але про недостатність профілактичних заходів і необхідність їх поліпшення.
Список використаної літератури
- 1. Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 25.09.2015 р.: «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» (ukraine.un.org/uk/sdgs).
- 2. Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1849.
- 3. Жилка Н.Я., Миронюк І.С., Слабкий Г.О. (2018) Характеристика деяких показників репродуктивного здоров’я жіночого населення України. Wiadomości Lekarskie, 71(9): 1803–1808.
- 4. Дані Центру медичної статистики МОЗ України за період 2015–2021 рр. http://medstat.gov.ua.
- 5. Гойда Н.Г., Щербінська О.С. (2020) Аналіз онкогінекологічної захворюваності та роль сімейної медицини в поліпшенні основних показників раннього виявлення візуальних форм. Сімейна медицина, 1–2: 68–70.
- 6. Слабкий Г.О., Миронюк І.С., Щербінська О.С. (2019) Захворювання жінок України на інфекції, що передаються статевим шляхом, як проблема первинної медичної допомоги. Україна. Здоров’я нації, 56(3): 65–73.
Відомості про авторів:
Гойда Ніна Григорівна — доктор медичних наук, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. Октисюк Жанна Сергіївна — аспірант кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. Адреса для кореспонденції:
Октисюк Жанна Сергіївна 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9 E-mail: [email protected] |
Information about the authors:
Hoyda Nina H. — Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Health Care Management and Public Administration of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. Oktysiuk Zhanna S. — Graduate student of the Department of Health Care Management and Public Administration of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. Address for correspondence:
Zhanna Oktysiuk 04112, Kyiv, Dorohozhytska str., 9 E-mail: [email protected] |
Надійшла до редакції/Received: 23.08.2022
Прийнято до друку/Accepted: 20.09.2022
