Здоров’я-2020: український вимір

22 грудня 2011
1093
Резюме

До формування у суспільстві свідомого ставлення до власного здоров’я, усвідомлення необхідності його збереження та створення умов для здорового способу життя мають бути залучені всі члени суспільства

21 грудня 2011 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я відбулися комітетські слухання на тему: «Здоров’я-2020: основні засади державної політики України у сфері формування здорового способу життя і протидії неінфекційним захворюванням та шляхи її реалізації». Мета заходу — обговорення нової стратегії покращання здоров’я в Україні «Здоров’я-2020: український вимір», нагальних проблем у сфері формування здорового способу життя і протидії неінфекційним захворюванням та шляхів їх вирішення.

У слуханнях взяли участь народні депутати України, керівники та представники Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук Украї­ни, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, регіональних управлінь охорони здоров’я, наукових медичних закладів, а також провідні науковці та фахівці системи охорони здоров’я, представники Товариства Червоного Хреста України, ВООЗ, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, громадських організацій.

Учасники слухань відзначили, що глобальний тягар неінфекційних захворювань — один з основних викликів людству в XXI ст., що негативно впливає на соціально-­економічний розвиток у всьому світі та позначається на демографічній ситуації в усіх країнах, у тому числі й в Украї­ні.

За останні 15 років чисельність населення України скоротилася майже на 7 млн осіб (з 52,2 млн до 45,6 млн), що можна порівняти з населенням таких країн, як Данія, Грузія, Фінляндія, Норвегія. Щорічно Україна втрачає понад 700 тис. своїх громадян, ⅓ з яких становлять люди працездатного і репродуктивного віку (смертність населення в Україні становить 15,2, а в країнах — членах Європейського Союзу — 6,7 на 1000 населення).

Здоров’я-2020: український вибір

Така демографічна ситуація зумовлена високим рівнем захворюваності населення, в тому числі на серцево-судинні, онкологічні, хронічні респіраторні захворювання та цукровий діабет. При цьому смертність від серцево-судинних захворювань є однією з найвищих у світі та становить 66% у структурі загальної смертності, а смертність від онкологічних захворювань — 13%. Фактично ці дві хвороби визначають майже 80% щорічних втрат населення країни.

Україна посідає 34-те місце за показником очікуваної тривалості життя серед 43 європейських держав, США і Канади.

Учасники слухань зазначили, що сьогодні світова спільнота закликає всі країни спрямувати зусилля на вирішення проблем громадського здоров’я і акцентує увагу на необхідності об’єднання зусиль усіх державних і недержавних секторів для пошуку нових стратегій у сфері охорони здоров’я.

У вересні 2011 р. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила історичне рішення — політичну декларацію про профілактику і боротьбу з неінфекційними захворюваннями, такими як діабет, серцево-судинні захворювання, захворювання органів дихання та рак. Ця декларація є визнанням глобальними лідерами руйнівної дії неінфекційних захворювань у всьому світі та необхідності активного протистояння ним.

Виступ Президента України Віктора Януковича на засіданні Генеральної Асамблеї ООН з профілактики неінфекційних хвороб став свідченням не лише чіткого та комплексного розуміння вищим керівництвом України проблем здоров’я української нації, а й шляхів їх подолання.

У жовтні 2011 р. затверджено Концепцію Загальнодержавної програми «Здо­ров’я-2020: український вимір» . Метою визначеної Урядом Програми є формування міжсекторального підходу в проведенні профілактичних заходів для усунення негативного впливу соціальних детермінант здоров’я, створення умов для збереження та зміцнення здоров’я населення — формування відповідального ставлення кожної людини до особистого здоров’я.

Наголошуючи на визначальній ролі реформи охорони здоров’я у вирішенні завдань Програми, Тетяна Бахтеєва, голова Комітету з питань охорони здоров’я, відзначила необхідність переорієнтації системи охорони здоров’я на профілактику хвороб, а також на вкрай важливе значення реформування системи фінансування та управління галуззю охорони здоров’я.

«Особливі надії ми покладаємо на лікарів первинної ланки — сімейних лікарів, які можуть запобігти багатьом захворюванням завдяки поінформованості щодо основних детермінант здоров’я своїх пацієнтів (харчування, умови праці, проживання, спосіб життя, шкідливі звички тощо) та можливості проведення індивідуальної профілактичної роботи з ними», — зауважила Т. Бахтеєва.

За результатами обговорення проблеми, учасники комітетських слухань дійшли висновку, що до формування у суспільстві свідомого ставлення до власного здоров’я, усвідомлення необхідності його збереження та створення умов для здорового способу життя мають бути залучені всі члени суспільства: представники органів виконавчої та законодавчої влади, місцевого самоврядування, приватний бізнес, на­уковці, громадські організації та пересічні громадяни.

До цього процесу мають бути залучені й засоби масової інформації, які повинні стати його активними учасниками та донести до кожного члена нашого суспільства необхідність змінити ставлення до свого здоров’я та способу життя.

Докладніше про комітетські слухання читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека