Характеристика ішемічного інсульту залежно від прихильності пацієнтів до антигіпертензивної терапії

25 серпня 2022
1407
Резюме

Мета: аналіз окремих клінічних та інструментальних показників ішемічного інсульту (ІІ) з огляду на дотримання пацієнтами антигіпертензивної терапії (АГТ).

Об’єкт і методи дослідження. Проведено комплексне клініко-нев­рологічне обстеження 178 пацієнтів (96 (53,9%) чоловіків та 82 (46,1%) жінки віком 37–87 років) з підтвердженим ІІ та артеріальною гіпертензією (АГ) в анамнезі. Тяжкість інсульту оцінювали за шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale), діагноз АГ встановлювали на підставі клінічних, інструментальних даних та даних медичної документації. Дотриманість пацієнтами АГТ встановлювали з анамнестичних даних, зі слів пацієнта або родичів та розглядали у трьох опціях: дотримувався АГТ постійно, час від часу, не дотримувався.

Результати. Тяжкість інсульту за NIHSS становила 10,5±0,42 бала, що відповідає інсульту середньої тяжкості. Легкий перебіг інсульту найчастіше відмічали на фоні постійного прийому антигіпертензивних засобів — 28,1%, тоді як тяжкий перебіг найчастіше виникав саме на тлі відсутнього прийому ліків — 34,1%. Вогнища розміром >15 мм найчастіше відмічали у пацієнтів, які не приймали АГТ, — 37 (42%). Лівопівкульна локалізація найчастіше виявлена у пацієнтів з постійним прийомом АГТ та на тлі відсутності АГТ — 17 (53,1%) та 44 (50,0%) відповідно.

Висновки. Половина пацієнтів (50,0%) із АГ та ІІ не дотримувалися АГТ. Повторні інсульти або транзиторні ішемічні атаки найчастіше відмічали в групі періодичного прийому ліків або відсутньої АГТ — 34,5 та 40,0% відповідно. Найвищу частоту тяжких інсультів та розмір ішемічного вогнища >15 мм частіше відмічали в групі без АГТ. Суттєвої різниці між частотою вогнищ розміром <10 мм та рівнем дотриманості АГТ не виявлено. Зв’язку між дотриманістю АГТ та локалізацією інсульту не виявлено.

Вступ

Інсульт — друга причина смертності та основна причина інвалідизації населення в усьому світі. Поширеність інсульту зростає через старіння населення, окрім того, у країнах з низьким і середнім рівнем доходу інсульт усе частіше уражує осіб працездатного віку [1]. Одним із найбільш вагомих факторів ризику розвитку інсульту є артеріальна гіпертензія (АГ). Ймовірність виникнення інсульту поступово підвищується в міру підвищення артеріального тиску (АТ). Ризик інсульту поступово зростає при рівні АТ >115/75 мм рт.ст. Згідно з даними дослідження J. Gorgui та співавторів (2014) підвищення систолічного АТ на 10 мм рт.ст. тісно пов’язано з підвищенням ризику виникнення ішемічного інсульту (ІІ) на 38% [2].

За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1,28 млрд дорослих осіб віком 30–79 років у світі хворіють на АГ. Водночас близько половини пацієнтів із АГ не знають про своє захворювання і лише 21% дотримуються лікування. Недотримання пацієнтами з АГ регулярного прийому ліків достовірно підвищує ризик виникнення ІІ [3]. Крім того, призначення антигіпертензивної терапії (АГТ) під час неврологічних ускладнень АГ здатне вплинути на прогноз. Згідно з результатами дослідження T.P. Zonneveld та співавторів (2018) прийом антигіпертензивних засобів, розпочатий протягом 48 год після інсульту або транзиторної ішемічної атаки (ТІА), достовірно знижує ризик виникнення повторної цереброваскулярної події та смертності [5].

Отже, прихильність до АГТ залишається ключовим модифікуючим фактором у лікуванні АГ і у результаті — у зниженні ризику розвитку ІІ [4].

Мета дослідження: аналіз окремих клінічних та інструментальних показників ІІ з огляду на дотриманість пацієнтами АГТ. Досліджували такі показники, як структура дотримання АГТ серед пацієнтів з ІІ, зв’язок між дотриманням АГТ та частотою повторних судинно-мозкових подій із тяжкістю інсульту, локалізацією інсультного вогнища та його розміром.

Об’єкт і методи дослідження

Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 178 пацієнтів з підтвердженим ІІ та АГ в анамнезі: 96 (53,9%) чоловіків та 82 (46,1%) жінки віком 37–87 років, середній вік 64,52±0,75 року, медіана — 66 років. Тяжкість інсульту оцінювали за шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale), діагноз АГ встановлювали на підставі клінічних, інструментальних даних та даних медичної документації.

Дотримання пацієнтами АГТ визначали з анамнестичних даних, зі слів пацієнта або родичів і розглядали у трьох опціях: не дотримувався лікування (не приймав лікарські засоби з моменту встановлення діагнозу АГ), лікувався час від часу (інколи проходив курс АГТ або приймав антигіпертензивний засіб «за потреби»), постійно дотримувався призначеного лікування.

Критерії включення в дослідження: підтверджений ІІ, в тому числі повторний; анамнез АГ; можливість контакту з пацієнтом протягом госпітального періоду або з його родичами за умови наявності афазії у пацієнта; отримання інформації з медичної документації.

Статистичну обробку даних проводили з використанням непараметричних методів обробки даних за допомогою пакета програм статистичного аналізу «SPSS 13.0 для Windows».

Результати та їх обговорення

Серед 178 пацієнтів лише 32 (18%) дотримувалися безперервного лікування антигіпертензивними препаратами. За потреби приймали лікарські засоби 57 (32%) пацієнтів. Більшість вибірки (89 пацієнтів) становили хворі, які не застосовували АГТ взагалі (p<0,05) (рис. 1).

Рисунок 1. Дотримання АГТ пацієнтами з ІІ

Слід звернути увагу на те, що ІІ частіше виникав на тлі періодичного дотримання лікування або ж його повної відсутності — 82%. Із 178 пацієнтів у 55 (30,9%) це був пов­торний епізод, тобто, зі слів родичів та згідно з медичною документацією у пацієнтів був перенесений інсульт або ТІА в анамнезі. Аналіз залежності частоти повторної судинно-мозкової події від дотримання АГТ показав, що її частота серед тих, хто отримував лікування, становила 14 (25,5%), серед тих, хто періодично лікувався, — 19 (34,5%), не лікувався — 22 (40%). Тобто питома вага пацієнтів із повторним інсультом вища серед тих, хто не дотримувався АГТ.

Середня оцінка тяжкості інсульту за NIHSS серед досліджуваної когорти хворих становила 10,5±0,42 бала, що відповідає інсульту середньої тяжкості. Легкий перебіг найчастіше відмічали в осіб, які дотримувалися постійної АГТ та з періодичним лікуванням, — 28,1 та 31,6% відповідно, тоді як серед пацієнтів, що не отримували АГТ, легкий перебіг відмічали у 22,7%. Середньої тяжкості інсульти найрідше виявляли в осіб з періодичним лікуванням — 38,6%, тоді як при постійному прийомі АГТ — 40,6% та при відсутності лікування — 43,2%. Тяжкий перебіг переважав серед пацієнтів, які не приймали АГТ, — 34,1%, тоді як при постійному та періодичному прийомі АГТ тяжкий перебіг відмічали рідше — 31,3 та 29,8% (таблиця).

Таблиця. Структура дотримання АГТ у хворих з інсультом різного ступеня тяжкості за NIHSS

Дотримання АГТ Ступінь неврологічного дефіциту за NIHSS
Легкий Середній Тяжкий Усього
Абсолютний показник % Абсолютний показник % Абсолютний показник % Абсолютний показник %
Дотримувалися постійно 9 28,1 13 40,6 10 31,3 32 18,1
Дотримувалися періодично 18 31,6 22 38,6 17 29,8 57 32,2
Не дотримувалися 20 22,7 38 43,2 30 34,1 88 49,7
Усього 47 100 73 100 47 100 177 100

Серед пацієнтів, які постійно дотримувалися АГТ, значно кількісно переважала лівопівкульна локалізація інсульту — 17 (53,1%), вогнище в правій півкулі — 11 (34,4%), білатеральна локалізація — 3 (9,4%), вогнище в стовбурі або мозочку — 1 (3,1%). Серед пацієнтів, які дотримувалися періодичного лікування, більше половини випадків становила правопівкульна локалізація — 32 (56,1%), вогнище в лівій півкулі — 21 (36,8%), білатеральні вогнища — 4 (7,1%) та жодного випадку інсульту в стовбурі і мозочку. Серед пацієнтів, які не дотримувалися АГТ, найчастіше відмічена лівопівкульна локалізація ішемічного вогнища — 44 (50%), права півкуля — 33 (37,5%), білатеральне ураження — 7 (8%), стовбур, мозочок — 4 (4,5%) (рис. 2). Зв’язку між дотриманням АГТ та локалізацією інсульту не виявлено.

Рисунок 2. Локалізація інсульту залежно від прихильності до АГТ

Вогнища розміром >15 мм найчастіше виявляли у пацієнтів, які не приймали АГТ, — 37 (42%), тоді як при періо­дичному лікуванні — 16 (28,1%), а при постійному прийомі — 8 (25%) (p<0,005). Вогнища середнього розміру (10–15 мм) найчастіше відмічали на тлі постійного дотримання АГТ — 19 (59,4%), тоді як при періодичному дотриманні — 29 (50,9%), без АГТ — 34 (38,6%) (рис. 3). Суттєвої різниці між частотою вогнищ <10 мм та рівнем дотримання АГТ не виявлено.

Рисунок 3. Розмір вогнища залежно від дотримання АГТ

Висновки

1. Половина пацієнтів (50,0%) з АГ та ІІ не дотримувалися АГТ.

2. Повторні інсульти або ТІА найчастіше відмічали в групах періодичного прийому ліків або за відсутності АГТ — 34,5 та 40% відповідно.

3. Найвищу частоту тяжких інсультів та розмір ішемічного вогнища >15 мм частіше виявляли в групі без АГТ.

4. Не встановлено суттєвої різниці між частотою вогнищ розміром <10 мм та рівнем дотримання АГТ.

5. Не виявлено зв’язку між дотриманням АГТ та локалізацією інсульту.

Список використаної літератури

  • 1. Katan M., Luft A. (2018) Global Burden of Stroke. Seminars in Neurology, 38(02): 208–211. doi:10.1055/s-0038-1649503.
  • 2. Gorgui J., Gorshkov M., Khan N. (2014) Hypertension as a Risk Factor for Ischemic Stroke in Women. Canadian J. Cardiol., 30(7): 774–782. DOI: 10.1016/j.cjca.2014.01.007.
  • 3. Lee H.J., Jang S., Park E. (2017) Effect of adherence to antihypertensive medication on stroke incidence in patients with hypertension: a population-based retrospective cohort study. BMJ Open, 7(6). doi: 10.1136/bmjopen-2016-014486.
  • 4. Peacock E., Krousel-Wood M. (2017) Adherence to Antihypertensive Therapy. Medical Clinics of North America, 101(1): 229–245. DOI: 10.1016/j.mcna.2016.08.005.
  • 5. Zonneveld T.P., Richard E., Vergouwen M.D. (2018) Blood pressure — lowering treatment for preventing recurrent stroke, major vascular events, and dementia in patients with a history of stroke or transient ischaemic attack. Cochrane Database of Systematic Reviews. DOI: 10.1002/14651858.CD007858.pub2.
Відомості про автора:

Кириченко Олена Володимирівна — аспірант кафедри нервових хвороб Він­ницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна. ORCID: orcid.org/0000-0001-6752-806X

Адреса для кореспонденції:

Кириченко Олена Володимирівна

21018, Вінниця, вул. Пирогова, 56

E-mail: [email protected]

Information about the author:

Kyrychenko Olena V. — PhD student of Neurology Department of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsіa, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0001-6752-806X

Address for correspondence:

Olena Kyrychenko

21018, Vinnytsіa, Pirogov str., 56

E-mail: [email protected]

Надійшла до редакції/Received: 15.08.2022
Прийнято до друку/Accepted: 16.08.2022