ФОРМУВАННЯ І КОРИГУВАННЯ ПЛАНОВОЇ ВАРТОСТІ ЛІКУВАННЯ ВІДПОВІДНО ДО МЕДИКО-ЕКОНОМІЧНИХ СТАНДАРТІВ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ВСТУП

Стандарт — це вимога, яка повинна неухильно виконуватися (Василишин Р.Й., 2001а, б; Березницький Я.С. та співавт., 2004а, б). Досвід країн з розвинутою страховою системою у сфері медичних послуг показав, що розробка експертних оцінок якості та медичних стандартів є важли­вим і перспективним напрямком підвищення якості медичної допомоги (Petrie J. et al., 1995; Niederau C. et al., 1996; Жиляева Е.П., 1998; Shaneyfelt T.M. et al., 1999). Загальна оцінка якості медичної допомоги включає: якість структури, процесу і результату (Shaneyfelt T.M. et al., 1999; Березницький Я.С. та співавт., 2004б). Підлеглими частинами цього є: ліцен­зування і акредитація медичних закладів, атестація медичних працівників (Лехан В., Гук А., 2000), основою чого мають стати розроблені науково-обгрунтовані стандарти (протоколи) діагностики та лікування (Дзяк Г.В. та співавт., 2003).

Медична процедура, будучи основою стандарту, складається із двох частин: прямих затрат на процедуру і вартості одного ліжко-дня або одного відвідування відповідного підрозділу. Прості медичні послуги складаються із однієї частини — затрат на неї і заробітної плати безпосередніх виконавців. Однак на сьогодні питання стандартизації надання медичної допомоги в Україні залишаються невирішеними, відсутня автоматизована технологія розрахунку вартості медичних послуг і накладних витрат у закладах охорони здоров’я, як і не створені медико-економічні стандарти. Відсутня й інформаційна шпитальна система, яка б дозволяла в автоматизованому режимі розраховувати і коригувати планову вартість функціонування лікувальних закладів в цілому, знижувати нераціональні витрати, існувати як учбовий посібник для експертної оцінки якості і достатності лікування.

Метою дослідження була розробка автоматизованої технології розрахунку накладних витрат в закладах охорони здоров’я як основи функціонування інформаційної шпитальної системи.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Клінічні спостереження включали ретроспективний аналіз історій хвороб 512 осіб чоловічої і жіночої статі віком від 20 до 60 років. Отримані дані були оброблені методами варіаційної статистики за допомогою оригінальної інформаційної програми, призначеної для автоматизації процесу введення, друку, розрахунку і перерахунку планової вартості медичного стандарту, формування прейскурантів і калькуляцій на лікування нозології залежно від категорії і виду діяльності лікувального закладу.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Розроблена власна «Програма інформаційної шпитальної системи» здатна працювати у двох режимах: «Галузь» і «Конкретний лікувальний заклад».

В режимі «Галузь» інформаційна програма одночасно підтримує в актуальному стані медичні стан­дарти, розраховує і перераховує планову вартість лікування залежно від категорії і виду діяльності лікувального закладу. При цьому враховуються сучасні технології лікування, а при розрахунку вартості — загальнодержавні ціни на медичні препарати, дієтичні столи, з урахуванням витрат для даної категорії лікувального закладу.

Для визначення середньостатистичних накладних витрат на медичні процедури повинні бути розроблені схеми теоретично усереднених лікарень різного рівня — районного, міського і обласного. Має бути визначений і набір відділень, штатний розклад, необхідні площі і додаткові параметри, які наведені в технічних вимогах на розробку програми «Формування і коригування накладних витрат» і згідно із статистичними даними в Україні та діючими санітарними нормами і правилами (СНіПами).

В режимі «Конкретний лікувальний заклад» за основу беруться медичні стандарти тієї категорії, до якої належить конкретний лікувальний заклад. Далі з урахуванням специфіки цього лікувального закладу медичні стандарти коригуються. При розрахунку планової вартості лікування захворювання використовуються довідники медичних процедур і дієтичних столів з цінами, які складені для даного лікувального закладу з урахуванням накладних витрат даного закладу.

В основу автоматизованої технології покладено інформаційну базу даних, яка містить таку довідникову інформацію:

• довідник найменувань нозологічних форм з урахуванням тяжкості та ускладненості захворювання;
• довідник діагностичних і лікувальних процедур з плановими цінами;
• довідник лікарських засобів з їх цінами;
• довідник планової вартості одного дня дієтичного харчування за нормативом;
• планова вартість одного ліжко-дня готельних послуг;
• підрозділи клініки.

Вхідним документом для програми є довідник, який містить перелік найменувань і кодів нозологічних форм, планову вартість яких необхідно розраховувати. Цей перелік можна отримати із програми «Клініко-статистична класифікація хвороб на основі МКХ-10», об’єднуючи їх у групи по визначеному правилу із загального списку захворювань з урахуванням ступеня тяжкості, наявності ускладнень та інших параметрів класифікації. Прикладом такого довідника може бути перелік гарантованого обсягу медичної допомоги. На кожну позицію медичними працівниками з використанням інформації з інших довідників на паперовому носії розробляється медичний стандарт за такими розділами: 1) формуляр (титульний лист) на нозологічну форму; 2) визначення; 3) скарги; 4) анамнез; 5) об’єктивний статус; 6) лабораторна діагностика; 7) інструментальна діагностика; 8) показання до стаціонарного лікування; 9) тривалість лікування; 10) стандарт обстеження (комплекс діагностичних процедур); 11) стандарт лікування (лікувальні процедури, медикаментозне лікування, дієтичне харчування); 12) стандарт якості лікування.

Для вводу цієї інформації в програмі «Формування і коригування планової вартості лікування відповідно до медико-економічних стандартів» нами розроблено відеокадр, що чітко визначається на моніторі комп’ютера. У випадку терапевтичного стандарту користувач має ввести:

• тривалість лікування в стаціонарі у графі «Всього»;
• номер дієтичного столу у графі «№ дієтичного столу»;
• критерій якості лікування у графі «Якість лікування»;
• тип стандарту.

У випадку хірургічного стандарту слід додатково ввести:

• мінімальну і максимальну тривалість лікування до і після операції;
• номер хірургічної схеми харчування у графі «№ схеми»;
• метод лікування.

При введенні номеру дієтичного столу або схеми харчування використовується інформація із довідника планової вартості одного дієтичного харчування за нормативом. Після вводу інформації у графи тривалості лікування до і після операції програма сама автоматично розраховує тривалість лікування за формулою і висвітлює це значення у графі «Всього».

ВИСНОВКИ

Розроблена на базі сучасних інформаційних технологій інформаційна шпитальна система дозволяє покращити рівень підготовки медичного персоналу при наданні медичної допомоги хворим, накреслити обсяг обстежень та лікувальних послуг в межах, гарантованих державою, а також провести розрахунки пла-нових витрат відповідно до стандартів.

ЛІТЕРАТУРА

• Березницький Я.С., Василишин Р.Й., Кабак Г.Г. (2004а) Гострий панкреатит (принципи уніфікації та стандартизації медичної допомоги). Збірник матер. 1-ї Всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми стандартизації у невідкл. абдом. хірургії». Львів, с. 113–114.
• Березницький Я.С., Яльченко Н.А., Василишин Р.Й. (2004б) Стандартизація медичної допомоги при непрохідності ки­шечнику. Медичний науково-практичний журнал «Хар­ків­ська хірургічна школа», 1–2: 11–15.
• Василишин Р.Й. (2001а) Медичні стандарти — досвід створення, недоліки і перспективи. Вісник соц. гігієни та орг. охор. здоров. України, 3: 82–85.
• Василишин Р.Й. (2001б) На шляху створення медичних протоколів (стандартів) при лікуванні виразкової хвороби, ускладненої кровотечею. Вісник наукових досліджень. Тернопіль, 4(24): 84–85.
• Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Василишин Р.Й. (2003) Принципи формування класифікаційних вимог та клініч­ного діагнозу при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Медичний науково-практичний журнал «Харківська хірургічна школа», 1: 15–17.
• Жиляева Е.П. (1998) Реформы здравоохранения в странах центральной и восточной Европы. Проблемы социальной гигиены и история медицины, 1: 56–58.
• Лехан В., Гук А. (2000) Методичні підходи до розробки медичних стандартів. Асоціація психіатрів, Київ, 23 с.
• Niederau C., Heintges T., Haussinger D. (1996) Treatment of chronic hepatitis C with a-interferon: an analysis of the literature. Hepatogastroenterology, 43 (12): 1544–1556.
• Petrie J., Barnwell E., Grimshaw J.M. (1995) Criteria for Appraisal for National Use. Pilot Edition, 9: 324–329.
• Shaneyfelt T.M., Mayo-Smith M.F., Rothwangl J. (1999) Are guidelines following guidelines? The methodological quality of clinical practice guidelines in the peer-reviewed medical literature. JAMA, 281 (20): 1900–1905.

Адреса для листування:
Василишин Роман Йосипович
01001, Київ, вул. Грушевського, 7
Міністерство охорони здоров’я України,
сектор із забезпечення діяльності міністра