Остеоартрит: емболізація гілок колінної артерії як метод лікування

24 січня 2022
1448
Резюме

Обґрунтування методу емболізації гілок колінної артерії при лікуванні остеоартриту колінного суглоба. Описуються сама методика виконання лікувальної емболізації, її ефективність для зниження болю. Окремо зазначається, що ефекти емболізації гілок колінної артерії розширюють уявлення про роль ангіогенезу в патофізіології остеоартриту колінного суглоба.

Актуальність

Остеоартрит (ОА) є найпоширенішим захворюванням суглобів і провідною причиною інвалідності у світі. Наявні дані свідчать, що ОА колінного суглоба (ОАКС) глобально за частотою займає 11-те місце серед факторів втрати працездатності. Розвиток ОА супроводжується наростаючим больовим синдромом у суглобах та зниженням якості життя пацієнтів. На розвиток ОА можуть впливати багато факторів, такі як вік, надмірна маса тіла, атеросклероз, цукровий діабет та гормональні порушення, спадковий фактор, навантаження, пов’язані з професійним спортом, ревматичні захворювання [1].

На ранніх стадіях ОА лікування складається з комплексу фізичних вправ, контролю маси тіла та застосування місцевих або пероральних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Додатково засторовують бандажі та/або внутрішньосуглобові ін’єкції кортикостероїдів [2]. Термінальна стадія ОАКС потребує хірургічної реконструкції колінного суглоба, однокомпонентної або тотальної артропластики колінного суглоба. Однак не всі резистентні до консервативної терапії пацієнти автоматично підлягають хірургічному лікуванню, а деякі рішуче відмовляються від його проведення, незважаючи на посилення болю та спричинені хворобою обмеження [3].

Результати емболізації колінної артерії

Ефективне зниження болю в колінних суглобах відзначалося у пацієнтів з ОА після емболізації гілок колінної артерії (genicular artery embolization — GAE), припиняється периартикулярний неоангіогенез [4, 5, 6]. Виявлене зменшення вираженості симптомів болю в поєднанні з сучасним розумінням патофізіології ОАКС відкриває нові лікувальні можливості навіть для пацієнтів із вищезгаданої групи. Саме вплив на ангіогенез, який при ОА посилюється, зокрема в синовіальному і остеохондральному з’єднанні, потенційно зменшує вираженість больових симптомів [7]. Вважається, що ангіогенез також пов’язаний із синовітом, остеохондральними ураженнями та утворенням остеофітів. Крім того, ангіогенез супроводжується вростанням нерва в тканини, які зазвичай не іннервуються. Таким чином, зниження ангіогенезу шляхом GAE потенційно може чинити позитивний вплив на симптоми ОАКС [8].

Y. Okuno та співавтори використовували GAE для зниження ангіогенезу у 95 пацієнтів з ОАКС [9]. Вони виявили значне зменшення вираженості болю за шкалою остеоартриту WOMAC (від 0–20) з індексу 12,1 на початковому рівні до індексу 2,6 через 24 міс. В іншому недавньому дослідженні 20 пацієнтів Bagla та співавтори виявили значне зниження середнього показника болю за візуальною аналоговою шкалою оцінки болю (VAS; 0-100) з 76 пунктів до 29 [10]. Однак обидва результати були отримані в межах проспективних нерандомізованих когортних досліджень. Отже, невідомо, яка частина спостережуваного ефекту пов’язана з ефектом плацебо. Добре відомо, що ефект плацебо відіграє головну роль у лікуванні ОАКС, і що тип лікування є визначальним фактором для величини ефекту плацебо, який, як було показано, є вищим для інвазивних методів лікування [11].

Методика виконання лікувальної емболізації гілок колінної артерії

Процедуру виконує інтервенційний радіолог, який має досвід в емболізації судин. Під місцевою анестезією проводиться введення антеградного катетера 4-го діаметру за французькою шкалою (Fr) в загальну стегнову артерію. Початкову цифрову субтракційну ангіографію, спрямовану на судини навколо коліна, виконують із застосуванням йодиксанолу 320 мг I/мл. Судини, що підлягають емболізації, катетеризують за допомогою мікрокатетера 1,8 Fr з мікропровідником і емболізують за допомогою мікросфер діаметром 75 або 100 мкм, розчинених у 20 мл рентгеноконтрастної речовини, — до досягнення стабільної зупинки кровообігу. За неможливості впевненого вибору судини емболізують дистальну гілку колінної артерії, локалізовану відповідно до найбільш болючої ділянки суглоба. Після завершення процедури емболізації катетер видаляють, а місце проколу стискають вручну протягом 10 хв, після чого пацієнта іммобілізують щонайменше на 3 год з подальшою випискою. Час виконання процедури — 1–2 год [8].

У фіктивній групі пацієнтів всі приготування до виконання втручання бути ідентичними, як і в групі лікування. Після анестезії було зроблено невеликий розріз, що імітує розріз у групі GAE. Інтервенційний рентгенолог робив вигляд, що вводить катетер у стегнову артерію та виконує ангіографію та емболізацію. При цьому загальну стегнову артерію не проколюють. С-дугу ангіографічної системи і стіл під час фіктивної процедури переміщують, імітуючи фактичну процедуру; однак зображення фактично не отримують, щоб уникнути зайвого опромінення. Фальшива процедура триває приблизно стільки ж часу, скільки й фактичне втручання. Після обох процедур місце розрізу стискають вручну протягом 10 хв, після чого пацієнта іммобілізують щонайменше на 3 год з подальшою випискою. Перед випискою у всіх пацієнтів перевіряють умови рандомізації, запитавши, до якої групи, на їхню думку, вони розподілені [8].

Висновки

Ефективність методики емболізації гілок колінної артерії при лікуванні ОАКС доведена результатами багатьох досліджень з різним дизайном та метою. Але об’єднувальним для всіх них є зниження визначених за різними шкалами показників болю — найтяжчого симптому ОА. Крім того, метод емболізації при ОА є важливим інструментом вивчення патогенезу цього захворювання.

Список використаної літератури

  1. Palazzo C., Ravaud J.F., Papelard A. et al. (2014) The burden of musculoskeletal conditions. PLoS One, 9(3): e90633.
  2. McAlindon T.E., Bannuru R.R., Sullivan M.C. et al. (2014) OARSI guidelines for the non-surgical management of knee osteoarthritis. Osteoarthritis Сartilage, 22(3): 363–388.
  3. Sansom A., Donovan J., Sanders C. et al. (2010) Arthritis Care Res (Hoboken), 62(9): 1252-1257.
  4. Padia S.A., Genshaft S., Blumstein G. et al. (2021) Genicular artery embolization for the treatment of symptomatic knee osteoarthritis. JBJS Open Access, 21; 6(4): e21.00085.
  5. Little M.W., Gibson M., Briggs J. (2021) Genicular artery embolization in patients with osteoarthritis of the knee (GENESIS) using permanent microspheres: Interim analysis. Cardiovasc. Intervent. Radiol., 44(6): 931–940.
  6. Torkian P., Golzarian J., Chalian M. et al. (2021) Osteoarthritis-related knee pain treated with genicular artery embolization: A systematic review and meta-analysis. Orthop. J Sports. Med., 14; 9(7): 23259671211021356.
  7. Mapp P.I., Walsh D.A. (2012) Mechanisms and targets of angiogenesis and nerve growth in osteoarthritis. Nature reviews rheumatology, 8(7): 390–398.
  8. Zadelhoff T.A., Moelker A., Bierma-Zeinstra S.M. et al. (2022) Genicular artery embolization as a novel treatment for mild to moderate knee osteoarthritis: protocol design of a randomized sham-controlled clinical trial. Trials, 8; 23(1): 24.
  9. Okuno Y., Korchi A.M., Shinjo T., Kato S. (2017) Midterm clinical outcomes and MR imaging changes after transcatheter arterial embolization as a treatment for mild to moderate radiographic knee osteoarthritis resistant to conservative treatment. J. Vasc. Interv. Radiol., 28(7): 995–1002.
  10. Bagla S., Piechowiak R., Hartman T. et al. (2020) Genicular artery embolization for the treatment of knee pain secondary to osteoarthritis. J. of Vasc. Interv. Radiol., 31(7): 1096–1102.
  11. Zhang W., Robertson J., Jones A.C. et al. (2008) The placebo effect and its determinants in osteoarthritis: meta-analysis of randomised controlled trials. Ann. Rheum. Dis., 67(12): 1716–1723.

Олександр Гузій