Вступ
Актуальність проблеми зумовлена значною поширеністю синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ), частота якої в окремих популяціях сягає 26–80% [1–3]. У генезі передчасного переривання вагітності істміко-цервікальна недостатність становить 36% [4, 5]. Клінічні прояви синдрому НДСТ, за даними літератури, виявляють вперше під час вагітності [6, 7].
Однак попри значну кількість наукових праць, присвячених проблемі акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з НДСТ, питання передчасного переривання вагітності залишається далеким від вирішення. У зв’язку з цим доцільність подальшого вивчення цієї проблеми не викликає сумнівів.
Мета: виявити фенотипічні ознаки синдрому НДСТ у вагітних Закарпаття, встановити клінічні прояви.
Об’єкт і методи дослідження
У дослідження включено 270 вагітних з одноплідною матковою вагітністю та загрозою передчасних пологів терміном 22–36 тиж гестації, госпіталізованих у КП «Ужгородський міський пологовий будинок». В основну клінічну групу (1-шу) увійшли 112 пацієнток з фенотипічними маркерами НДСТ. Контрольну групу (2-гу) становили 158 пацієнток з відсутністю ознак НДСТ. Оцінку фенотипічних ознак НДСТ проводили за клінічними рекомендаціями [8]. Клінічний огляд вагітних проводили згідно з протоколом, антропометричні вимірювання здійснювали з акцентом на виявленні фенотипічних маркерів НДСТ.
Дослідження проводили при згоді пацієнтки з дотриманням конвенції про захист прав і гідності людини. Статистичну обробку проводили з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу «Microsoft Excel 7.0» та «Statistica for Windows 6.0».
Результати та їх обговорення
Обстежувані групи були репрезентативними за віком, соціальним та сімейним станом. Середній вік пацієнток становив 25,7±0,6 року. 71,1% вагітних мали вищу освіту, 18,1% — середню, 9,6% — студентки. На момент вагітності 30,7% пацієнток не працювали. При аналізі анамнестичних даних у 1-й групі >50% пацієнток висували скарги на виражений передменструальний синдром, альгодисменорею, метрорагію. Серед фенотипічних ознак НДСТ найчастіше виявляли астенічну будову тіла (38,4%), гіпермобільність суглобів (33,9%), міопію (31,3%), лакунарний тип райдужної оболонки (28,6%), виражену венулярну сітку (24,1%), зниження індексу зап’ястка (24,1%), блакитні склери (17,9%), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (16,1%), варикозне розширення гемороїдальних вен (10,7%), ознаку великого пальця (9,8%), поздовжню плоскостопість (9,8%), поперечну плоскостопість (3,6%). У контрольній групі кількість випадків з патологією сполучної тканини була значно меншою (табл. 1).
| Фенотипічна ознака | 1-ша група (n=112), n (%) | 2-га група (n=158), n (%) |
|---|---|---|
| Астенічна будова тіла | 43 (38,4%) | 3 (1,9%) |
| Гіпермобільність суглобів | 38 (33,9%) | 3 (1,9%) |
| Міопія | 35 (31,3%) | 5 (3,2%) |
| Лакунарний тип райдужної оболонки | 32 (28,6%) | 3 (1,9%) |
| Виражена венулярна сітка | 27 (24,1%) | 2 (1,3%) |
| Зниження індексу зап’ястка | 27 (24,1%) | 2 (1,3%) |
| Блакитні склери | 20 (17,9%) | 2 (1,3%) |
| Варикозне розширення вен нижніх кінцівок | 18 (16,1%) | – |
| Варикозне розширення гемороїдальних вен | 12 (10,7%) | 1 (0,6%) |
| Ознака великого пальця | 11 (9,8%) | – |
| Поздовжня плоскостопість | 10 (8,9%) | – |
| Поперечна плоскостопість | 4 (3,6%) | – |
У вагітних з невиношуванням в анамнезі суттєво частіше, ніж у пацієнток контрольної групи, відмічали прояви дизембріогенезу: різноманітні аномалії скелету, опорно-рухового апарату, зубів, очей та патологію вен нижніх кінцівок і статевих органів, які вважають ознаками синдрому НДСТ. Крім того, на основі антропометричних досліджень у ранні терміни гестації у вагітних 1-ї групи встановлено зниження індексу маси тіла (ІМТ), відношення окружності зап’ястка до довжини II пальця, а також розмаху рук до росту (табл. 2).
Таблиця 2. Антропометричні параметри (M±m)
| Параметр | 1-ша група (n=112), n (%) | 2-га група (n=158), n (%) |
|---|---|---|
| ІМТ, кг/м2 | 60,5±0, 6 | 66,1±0,9 |
| Окружність зап’ястка/довжина II пальця | 2,4±0,2 | 2,2±0,5 |
| Розмах рук/ріст | 0,987±0,006 | 0,979±0,006 |
Геморагічний синдром в анамнезі був одним із типових проявів мезенхімальних дисплазій у вагітних 1-ї групи. Носові кровотечі і кровоточивість ясен відмічали у 73,2%, рясні менструації — у 54,5% пацієнток. Легке утворення синців виявлено у 44,6%, а також збільшення вираженості геморагічного синдрому в період вагітності (p<0,05).
Одним із характерних клінічних проявів фенотипічного синдрому НДСТ є респіраторний синдром, який суб’єктивно виявляється відчуттям нестачі повітря, бажанням періодично зробити глибокий вдих. Серед характерних клінічних ознак відмічали задишку при незначному фізичному та емоційному навантаженні або у стані спокою. У 1-й групі вагітних зареєстрована висока питома вага метеочутливості, а також непереносимість задушливих приміщень, яка відмічена у 86,6% пацієнток (p<0,05).
Одним із провідних клінічних проявів був синдром судинних розладів, який виявлявся головним болем, запамороченням.
Нерідко у пацієнток 1-ї групи виникали порушення периферичного кровообігу і мікроциркуляції. Клінічно вони проявлялися блідістю, синюшністю або «мраморністю» шкіри долонь і ступнів, онімінням, але при цьому не відмічали трофічних порушень.
Висновок
Отримані результати дозволяють віднести вагітних з ознаками НДСТ до групи високого ризику недоношування вагітності з розвитком геморагічних ускладнень.
Перспективи подальших наукових досліджень
Розробка скринінгової програми для визначення фенотипічних ознак НДСТ вагітних та впровадження профілактично-лікувальних заходів, які знижуть ускладнення в період вагітності.
Конфлікт інтересів
Відсутній.
Внесок кожного з авторів у підготовку статті
В.В. Маляр, В.А. Маляр — концепція та дизайн дослідження; Т.В. Ібадова, Вол.В. Маляр — збір даних; Т.В. Ібадова, В.В. Маляр, В.А. Маляр, Вол.В. Маляр — аналіз та інтерпретація даних; Т.В. Ібадова — написання статті; В.В. Маляр — редагування статті; В.А. Маляр — остаточне затвердження статті.
Список використаної літератури
- 1. Гулиева З.С., Герасимов А.М. (2013) Недифференцированная дисплазия соединительной ткани как фактор риска развития невынашивания беременности в ранние сроки. Вест. Иванов. мед. акад., 18(2): 39–40.
- 2. Омельченко Л.І., Ошлянська О.А., Скибан Г.В., Ніколаєнко В.Б. (2007) До питання про поширеність дисплазій сполучної тканини у дітей. Перинатол. педиатр., 3: 80–83.
- 3. Казимирко В.К., Іваницька Л.М., Дубкова А.Г. та ін. (2013) Труднощі діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканини у практиці лікаря-ревматолога. Укр. ревматол. журн., 53(3): 96–100.
- 4. Маркін Л.Б., Прокіп У.Є. (2014) Функціональна істміко-цервікальна недостатність як прояв недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України, 1–2: 231.
- 5. Vink J., Feltovich H. (2016) Cervical etiology of spontaneous preterm birth. Semin. Fetal. Neonatal. Med., 21(2): 106–112. DOI: 10. 1016/j. siny. 2015. 12. 009.
- 6. Kaufman K.P., Eudy A.M., Harris N. et al. (2021) Pregnancy Outcomes in Undifferentiated Connective Tissue Disease Compared to SLE. http://www.practiceupdate.com/content/pregnancy-outcomes-in-women-with-undifferentiated-connective-tissue-disease-compared-with-sle/118253.
- 7. Castellino G., Capucci R., Bernardi S. et al. (2011) Pregnancy in patients with undifferentiated connective tissue disease: a prospective case-control study. Lupus, 20(12): 1305–1311. doi:10. 1177/0961203311409610.
- 8. Российское научное медицинское общество терапевтов (РНМОТ) (2017) Клинические рекомендации «Дисплазии соединительной ткани».
Відомості про авторів:
Ібадова Тунзала Валаддінівна — асистент кафедри акушерства та гінекології медичного факультету, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. ORCID ID: 0000-0003-0113-8995 Маляр Василь Андрійович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. ORCID ID: 0000-0001-9950-5014 Маляр Віталій Васильович — доктор медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології медичного факультету, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. ORCID ID: 0000-0002-1310-535X Маляр Володимир Васильович — кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології медичного факультету, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. ORCID ID: 0000-0003-0350-3255 Адреса для кореспонденції:
Ібадова Тунзала Валаддінівна |
Information about authors:
Ibadova Tunzala V. — MD, assistant professor of the department of obstetrics and gynecology of medical faculty, SHEI «Uzhhgorod national university», Uzhhgorod, Ukraine. ORCID ID: 0000-0003-0113-8995 Maliar Vasyl A. — MD, PhD, DSc, Professor, head of the department of obstetrics and gynecology of medical faculty, SHEI «Uzhhgorod national university», Uzhhgorod, Ukraine. ORCID ID: 0000-0001-9950-5014 Maliar Vitaly V. — MD, PhD, DSc, associate professor of the department of obstetrics and gynecology of medical faculty, SHEI «Uzhhgorod national university», Uzhhgorod, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-1310-535X Maliar Volodymyr V. — MD, PhD, associate professor of the department of obstetrics and gynecology of medical faculty, SHEI «Uzhhgorod national university», Uzhhgorod, Ukraine. ORCID ID: 0000-0003-0350-3255 Address for correspondence:
Tunzala Ibadova |
Надійшла до редакції/Received: 13.01.2022
Прийнято до друку/Accepted: 21.01.2022
