Мікробіоценоз кишечнику у дітей з діарейними розладами, які мешкають в умовах промислового регіону

14 січня 2022
2033
Резюме

Мета: дослідити частоту виділення причинно-значимих мікроорганізмів при діарейних розладах у дітей різних вікових груп, які мешкають в екологічно несприятливих умовах у Донецькому регіоні (м. Краматорськ).

Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні використані результати бактеріологічних досліджень мікрофлори кишечнику, що надані дитячим інфекційним відділенням КНП «Дитяче територіальне медичне об’єднання» Краматорської міської ради за період 2016–2018 рр. Проведено мікробіологічне дослідження пейзажу мікрофлори кишечнику 2565 дітей віком 1–16 років з діарейними розладами різного ступеня тяжкості, що знаходилися на стаціонарному лікуванні.

Результати. Найбільш поширеним мікроорганізмом серед хворих дітей за досліджуваний період є Enterobacter cloаcae: у 2016 р. — 36,7±0,30%, у 2017 р. — 42,8±0,30%, у 2018 р. — 20,4±0,30%, на 2-му місці — Klebsiella pneumoniae: 26,8±0,38; 30,9±0,38 та 42,3±0,38% відповідно.

Висновок. У результаті досліджень встановлено, що Enterobacter cloаcae та Klebsiella pneumoniae, які належать до умовно-патогенних мікроорганізмів, значно переважають над іншими бактеріями і підвищують рівень захворюваності на діарейні розлади у дитячого населення (переважно у віці 1–3 роки), що можна пояснити відсутністю гігієнічних навиків у дітей цієї вікової групи.

Вступ

Актуальною проблемою цивілізаційного розвитку будь-якої країни є збереження та покращення стану здоров’я населення. Стан здоров’я населення має бути не тільки одним із провідних показників економічного добробуту держави, але й маркером екологічного, соціального й психологічного стану країни. Економічні проблеми, які відмічаються в Україні протягом останніх років, у сукупності з екологічними негараздами й соціальними проблемами, які вирішує суспільство, призвели до істотного погіршення показників здоров’я населення. Особливе занепокоєння фахівців викликає стан здоров’я дитячого населення, тому що від здоров’я підростаючого покоління залежать перспективи майбутнього розвитку країни. Реформи в галузі охорони здоров’я, що впроваджуються нині в Україні, дозволять стандартизувати педіатричну медичну допомогу на засадах доказової й персоніфікованої медицини та сприятимуть впровадженню інновацій у педіатричну практику [1].

Протягом життя у кожної людини формується індивідуальний склад мікрофлори, який залежить від особливостей режиму харчування, складу сім’ї, захворювань та їх лікування, регіональних відмінностей тощо [2]. Порушення кількісного та якісного складу мікрофлори ротоглотки, кишечнику та інших локацій організму впливає на частоту розвитку певних захворювань, таких як синдром подразненого кишечнику, алергози [3]. Гострі кишкові інфекції займають одне з провідних місць в інфекційній патології. На сучасному етапі етіологічна структура збудників гострих діарейних захворювань істотно змінюється [4], що пов’язано зі знач­но більшим напруженням психо-нейро-імуно-ендокринної системи та її регуляції організму в умовах сучасного довкілля на тлі екологічних криз, деформації харчування та безконтрольного застосування антибіотиків, а також пробіотиків [5, 6]. Водночас під впливом різних чинників відбувається зміна біологічних властивостей мікроорганізмів, які викликають гострі кишкові інфекції [7, 8]. Негативні антропогенні фактори, впливаючи на представників біоценозу, зумовлюють підвищення гетерогенності популяції з різними біологічними ознаками, посилення персистентних властивостей і формування антибіотикорезистентних штамів [9]. За даними літератури, на сьогодні причиною гострих кишкових інфекцій часто є умовно-патогенні мікроорганізми, що містяться у складі нормальної мікрофлори кишечнику людини, які при різних ендогенних і екзогенних впливах можуть ставати етіопатогенами [10]. Збільшення частки умовно-патогенних мікроорганізмів у мікробіоценозі кишечнику призводить до порушення захисної функції нормальної мікрофлори та зменшення захисного бар’єра стінки кишечнику й зниження неспецифічної резистентності організму. На сучасному етапі закономірності змін кишкової мікрофлори під впливом різних чинників довкілля вивчені недостатньо, але відомо, що першими реагують на зміну середовища проживання бактерії нормальної мікрофлори кишечнику [11]. Вирішення питання профілактики та корекції змін мікробіоценозу кишечнику в осіб, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, є одним із першочергових у сфері попередження та лікування кишкових інфекцій та дисбіозів [12]. У зв’язку з військовими діями в Донецькому регіоні поглибилася існуюча еколого-радіаційна криза, зумовлена комбінацією техногенних й природних негативних факторів довкілля [13]. Аналіз показників бактеріального обсіменіння кишечнику у дітей з гострими кишковими інфекціями в умовах промислового регіону може сприяти вибору раціональних методів корекції цих порушень [14].

Мета: дослідити частоту виділення причинно-значимих мік­роорганізмів при діарейних розладах у дітей різних вікових груп, які мешкають в екологічно несприятливих умовах у Донецькому регіоні (м. Краматорськ) в період 2016–2018 рр.

Об’єкт і методи дослідження

У дослідженні використані результати бактеріологічних досліджень мікрофлори кишечнику, що надані дитячим інфекційним відділенням КНП «Дитяче територіальне медичне об’єднання» Краматорської міської ради за період 2016–2018 рр. Проведено мікробіологічне дослідження пейзажу мікрофлори кишечнику 2565 дітей віком 1–16 років з діарейними розладами різного ступеня тяжкості, що знаходилися на стаціонарному лікуванні та проживають в екологічно несприятливих умовах Донецького регіону в м. Краматорськ. Для цього здійснювали забір матеріалу (випорожнення) з подальшим висіванням на наступні поживні середовища: Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. З отриманих висіяних колоній виготовляли мазки та мікроскопували, пересівали на агар для накопичення чистої культури; далі виділені культури ідентифікували. У 2016 р. кількість обстежених становила 952, у 2017 р. — 921, у 2018 — 692 дитини.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета програм для проведення статистичної обробки результатів, прийнятих у медицині. Різницю між даними вважали достовірною при p<0,05.

Результати та їх обговорення

У результаті проведених досліджень встановлено, що за період 2016–2018 рр. із 2565 обстежених дітей з діарейними розладами у 1096 (42,73%) виявлена Enterobacter cloаcae (E. cloаcae), у 686 (26,7%) — Klebsiella pneumoniae (K. pneumoniae), у 164 (6,39%) — Pseudomonas aeruginosa, у 143 (5,58%) — E. aerogenes, у 110 (4,29%) — Proteus mirabilis, у 94 (3,66%) — Salmonella enteritidis, у 78 (3,04%) — Escherichia coli, у 65 (2,53%) — Citrobacter, у 48 (1,87%) — Staphylococcus aureus, у 31 (1,21%)  Hafnia alvei, у 18 (0,70%)  Proteus vulgaris, у 15 (0,58%) — Proteus, у 9 (0,35%) — Providencia rettgeri, у 5 (0,19%) — Shigella sonnei, у 1 (0,04%) — Shigella flexneri, у 1 (0,04%) — Proteus rettgeri та у 1 (0,04%) — Morganella morganii (рис. 1).

Рисунок 1. Мікробний пейзаж культур в обстежених дітей з діарейними розладами за період 2016–2018 рр.

Серед причинно-значимих мікроорганізмів при діарейних розладах переважали умовно-патогенні. Найчастіше в обстежених виділяли E. cloаcae (42,73%) та К. рneumonia (26,7%).

Кількість діарейних розладів, викликаних E. cloаcae, становила у 2016 р. 36,7±0,30%, у 2017 р. — 42,8±0,30%, у 2018 р. — 20,4±0,30%, викликаних K. pneumoniae — 26,8±0,38; 30,9±0,38 та 42,3±0,38% відповідно (рис. 2). Тобто частота виділення E. cloаcae в період дослідження коливалася з року в рік, але у 2018 р. показник значно знизився. На противагу цьому, частота виділення K. pneumoniae у дітей з діарейними розладами зростала у зазначений період.

Рисунок 2. Відсоткове співвідношення E. cloacae та K. pneumoniae окремо за кожен рік досліджуваного періоду

Аналізуючи вікову структуру діарейних розладів, викликаних E. cloаcae, за роками, можна відмітити, що найбільшу кількість пацієнтів у період 2016–2017 рр. становили діти віком 1–3 роки, тоді як найбільшу кількість хворих з діарейними розладами, викликаними K. pneumoniae, теж становили діти віком 1–3 років, але у 2017 р. (таблиця).

Таблиця. Частота діарейних розладів, викликаних E. cloacae та К. рneumoniae, у дітей різних вікових груп в період 2016–2018 рр.

Рік Абсолютний показник Відносний показник
Усього дітей 0–1 рік 1–3 роки 3–5 років 5–7 років 7–10 років 10–16 років Усього
дітей, %
0–1 рік 1–3 роки 3–5 років 5–7 років 7–10 років 10–16 років
E. cloacae
2016 403 48 127 82 57 44 45 36,7 11,9 5 31,5 20,3 10,9 11,2
2017 469 52 134 82 66 67 68 42,8 11,1 28,6 17,5 14,1 14,3 14,5
2018 224 20 61 43 36 18 46 20,4 8,9 27,2 19,2 16,1 8 20,5
К. рneumoniae
2016 184 39 66 26 20 16 17 26,8 21,1 35,8 14,1 10,8 8,6 9,2
2017 212 56 77 29 19 16 15 30,9 26,4 36,3 13,6 8,9 7,5 7
2018 290 62 66 51 30 34 47 42,3 21,3 22,7 17,5 10,3 11,7 16,2

Вікова структура дітей з діарейними розладами за період 2016–2018 рр. показана на рис. 3. K. pneumoniae виділена у 22,9±0,38% дітей віком 0–1, у 30,5±0,38% — 1–3, у 15,5±0,38% — 3–5, у 10,1±0,38% — 5–7, у 9,6±0,38% — 7–10 та у 11,5±0,38% — 10–16 років, E. cloаcae — у 10,9±0,30; 29,4±0,30; 18,9±0,30; 14,5±0,30; 11,8±0,30 та 14,5±0,30% дітей відповідно.

Рисунок 3. Вікова структура дітей з діарейними розладами за період 2016–2018 рр.

Частота діарейних розладів, пов’язаних як з E. cloаcae, так і з K. pneumoniae, була вірогідно вищою у дітей віком 1–3 роки (р<0,05), що можна пояснити, в першу чергу, відсутністю гігієнічних навиків у дітей цієї вікової групи.

Висновки

1. Частота виділення у дітей E. cloаcae та K. pneumoniae, які належать до умовно-патогенних мікроорганізмів, значно переважає над частотою виділення інших бактерій і зумовлює збільшення кількості випадків діарейних розладів серед дитячого населення Донецького регіону в період 2016–2018 рр.

2. Незважаючи на те що E. cloаcae займає 1-ше місце за частотою виявлення у дітей, відмічається збільшення кількості випадків діарейних розладів у дитячого населення, викликаних умовно-патогенним мікроорганізмом K. pneumoniae.

3. Частота діарейних розладів у дітей, пов’язаних як з E. cloаcae, так і з K. pneumoniae, була вірогідно вищою у дітей віком 1–3 роки (р<0,05), що можна пояснити, в першу чергу, відсутністю гігієнічних навиків у дітей цієї вікової групи та недосконалістю імунної системи. Відсутність специфічної профілактики, легкість інфікування створили передумови для зростання захворюваності.

Перспективи подальших досліджень

Гострі кишкові інфекції у дітей — досить великий розділ у загальній структурі дитячих інфекційних хвороб. Він постійно оновлюється, розширюється, з’являються нові погляди на етіо­логію захворювань цієї групи, переоцінюється роль нормальної та умовно-патогенної мікрофлори, не всі питання висвітлені в повному обсязі. Отже, сформувалася думка щодо необхідності подальшого дослідження проблеми гострих кишкових інфекцій, особливостей їх клінічного перебігу у дітей різних вікових груп, принципів та особливостей лікування гострих кишкових інфекцій, викликаних різними збудниками, в тому числі представниками умовно-патогенної мікрофлори.

Фінансування

Немає.

Конфлікт інтересів

Відсутній.

Персональний внесок кожного з авторів у підготовку статті

Автори заявляють про однаковий внесок кожного з них у підготовку статті.

Список використаної літератури

  • 1. Антипкин Ю.Г., Волосовець О.П., Майданник В.Г. та ін. (2018) Стан здоров’я дитячого населення — майбутнє країни (частина 1). Здоровье ребенка, 1: 1–11.
  • 2. Крамарь О.Г., Калашникова С.А. (2013) Микроэкологическая характеристика кишечного биоценоза жителей крупного промышленного города. Вест. Волгогр. гос. ун-та. Естеств. науки, 1(5): 41–44.
  • 3. Бережний В.В., Янковський Д.С., Крамарєв С.О. та ін. (2007) Сучасний підхід до корекції кишкового дисбактеріозу у дітей із органічними ураженнями нервової системи. Соціальна педіатрія і реабілітологія, 1(IV): 180–183.
  • 4. Ахременко Я.А., Красноженов Е.П. (2013) Микробный фенотип и колонизационная резистентность у детей в условиях севера на примере г. Якутска. Вестник СВФУ, 10(1): 86–90.
  • 5. Голубничая В.Н., Малыш Н.Г. (2013) Оcтрые кишечные инфекции, вызванные Staphylococcus aureus: эпидемиолого-биологические особенности. Вест. Рос. акад. мед. наук, 68(8): 24–27.
  • 6. Щеплягина Л.А., Нетребенко О.К., Казначеева Л.Ф. и др. (2010) Опыт применения детской молочной смеси с пробиотиками у детей групп риска нарушения состава микрофлоры кишечника. Педиатрия, 4: 71–76.
  • 7. Сєрих Н.О., Ракша-Слюсарева О.А., Слюсарев О.А., Боєва С.С та ін. (2020) Особливості мікробного пейзажу кишечника у дітей Донецького регіону з діарейними розладами під час операції об’єднаних сил. Мат. наук.-практ. конф., 14–15 травня 2020 р., Київ, с. 117–118.
  • 8. Храброва Е.П., Иоффе И.В. (2011) Особенности клинического течения синдрома раздражённого толстого кишечника у населения Донбасса. Укр. журн. клініч. лаб. мед., 6(3): 9–11.
  • 9. Henker J., Blokhin B.M., Bolbot Y.K., Maydannik V.G. (2008) Acute diarrhoea in infants and small children. Successful adjuvant therapy with the probiotic Mutaflor. Padiatrische Praxis, 71(4): 605–610.
  • 10. Макаренко В.Д., Гушилик Б.И., Яковенко Д.В. и др. (2017) Современные представления об острых кишечных инфекциях у детей. Теоретична і експериментальна медицина, 2(75): 21–26.
  • 11. Alverdy J.C., Chang E.B. (2008) The re-emerging role of the intestinal microflora in critical illness and inflammation: why the gut hypothesis of sepsis syndrome will not go away. J. Leukocyte Biol., 83: 461–466.
  • 12. Doron S., Gorbach S.L. (2006) Probiotics: their role in the treatment and prevention of disease. Expert Review of Anti-Infective Therapy, 2: 261–275.
  • 13. Raksha-Slyusareva О. (2019) The problems of the ecologic and radiation situation of Donetsk region because of acts of war. 7-й З’їзд Радіобіологічного товариства України: матеріали 1–4 жовтня 2019 р., Київ, с. 31–32.
  • 14. Боєва С.С., Слюсарев О.А., Ракша-Слюсарева О.А. и др. (2020) Поширеність стафілококової інфекції у хворих на кишкову інфекцію, які мешкають в умовах промислового регіону. The world of science and innovation. Abstracts of the 3rd International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom, pp. 221–227.
Відомості про авторів:

Сєрих Наталія Олександрівна — асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Донецького національного медичного університету, Краматорськ, Україна. ORCID ID: 0000-0003-2993-8708

Ракша-Слюсарева Олена Анатоліївна — доктор біологічних наук, професор кафедри медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології Донецького національного медичного університету, Краматорськ, Україна.

Слюсарев Олексій Аркадійович — кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Донецького національного медичного університету, Краматорськ, Україна.

Боєва Світлана Станіславівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Донецького національного медичного університету, Краматорськ, Україна. ORCID ID: 0000-0002-2691-1895

Коваленко Поліна Григорівна — асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Донецького національного медичного університету, Краматорськ, Україна.

Яковенко Дмитро Вадимович — дитячий лікар-інфекціоніст дитячого інфекційного відділення КНП «Дитяче територіальне медичне об’єднання» Краматорської міської ради, Краматорськ, Україна.

Адреса для кореспонденції:

Сєрих Наталія Олександрівна
E-mail: [email protected]

Information about authors:

Sierykh Nataliia А. — Lecturer at the Department of medical Biology, Microbiology, Virology and Immunology, Donetsk National Medical University, Kramatorsk, Ukraine. ORCID ID: 0000-0003-2993-8708

Raksha-Sliusareva Olena A. — Candidate of Medical Sciences, Doctor of Biological Sciences, Professor of the Department of Microbiology, Virology and Immunology, Donetsk National Medical University, Kramatorsk, Ukraine. ORCID ID: 0000-0003-2144-6792

Sliusarev Oleksii A. — Candidate of Medical Sciences, Docent, Head of the Department of Microbiology, Virology and Immunology, Donetsk National Medical University, Kramatorsk, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-2968-9388

Boieva Svitlana S. — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor at the Department of medical Biology, Microbiology, Virology and Immunology, Donetsk National Medical University, Kramatorsk, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-2691-1895

Kovalenko Polina G. — Lecturer at the Department of Medical biology, microbiology, virology and immunology, Donetsk National Medical University, Краматорськ, Ukraine.

Yakovenko Dmytro V. — Pediatric Infectious Diseases Specialist, Children’s Infectious Diseases Department of the CNE «Children’s Territorial Medical Association» Kramatorsk City Council, Kramatorsk, Ukraine.

Address for correspondence:

Nataliia Sierykh
E-mail: [email protected]

Надійшла до редакції/Received: 11.12.2021
Прийнято до друку/Accepted: 11.01.2022