Як ефективно полегшити біль у попереку?

5 січня 2022
687
Резюме

Систематичний огляд та метааналіз ефективності та профілю безпеки міорелаксантів при лікуванні болю у попереку.

Актуальність

Останні 30 років біль у спині посідає перше місце в структурі чинників непрацездатності населення світу. Проблематика болю у попереку визначається різким зниженням якості життя внаслідок інтенсивного больового синдрому та сукупності питань, пов’язаних із поліпрагмазією. Сучасний комплексний підхід до лікування болю у спині полягає у призначенні міорелаксантів, найбільш поширеними з яких є препарати без вмісту бензодіазепінів. Попри те, що небензодіазепінові міорелаксанти належать до найбільш поширених препаратів, які застосовуються при болю у спині, побутують певні дискусії та сумніви щодо їх ефективності [2, 3]. Результати попередніх досліджень щодо чутливості та специфічності міорелаксантів при лікуванні больового синдрому виявилися відмінними залежно від стратегії, охоплення, мети та інструментарію дослідження (дизайн дослідження). У результаті відсутність стандартизації стала головним чинником контраверсій щодо ефективності міорелаксантів при лікуванні болю у попереку. Клінічне значення поточного дослідження, проведеного групою австралійських вчених, полягає в скороченні розриву між теоретичними припущеннями та можливістю надання ефективної, безпечної та економічно обґрунтованої фармакопідтримки пацієнтам з болем у спині [1]. Результати опубліковані в «Британському медичному журналі» (British Medical Journal, BMJ).

Результати

У дослідження включили 6505 пацієнтів віком ≥18 років з гострим больовим поперековим синдромом. Інтервенційна група застосовувала міорелаксанти без вмісту бензодіазепінів або з ними окремо або в комбінації з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) (ібупрофен). Результати порівнювали з контрольною групою, яка не отримувала фармакологічної підтримки або застосовувала НПЗП окремо (ібупрофен), або застосовувала альтернативні методи лікування. Первинними кінцевими точками дослідження обрали інтенсивність больового синдрому та переносимість лікування, яку визначали як припинення застосування міорелаксантів з будь-якої причини. Вторинні кінцеві точки були тотожними частоті інвалідизації та частоті небажаних побічних ефектів та серйозних  побічних ефектів внаслідок фармакопідтримки. Отримано наступні результати.

  1. Застосування небензодіазепінових міорелаксантів не зумовило беззаперечного зменшення вираженості больового синдрому порівняно з контрольною групою (різниця 7,7; 95% довірчий інтервал (ДІ) (-12,1)–(-3,3)) та не полегшувало рухову активність (різниця (-3,3); 95% ДІ (-7,3)–0,7).
  2. Разом з тим виявлено позитивну переносимість антиспазмолітичних препаратів (різниця 0,8; 95% ДІ 0,6–1,1).
  3. Частота серйозних побічних ефектів у разі застосування бензодіазепінових міорелаксантів була вищою порівняно з контрольною групою (різниця 1,6; 95% ДІ 1,2–2).

Висновки

Таким чином, дослідники утрималися від висновків щодо беззаперечності знеболювальної дії міорелаксантів у пацієнтів з больовим синдромом у попереку внаслідок високої упередженості більшості досліджень. Недостатній клінічний ефект  може бути зумовлений варіативністю клінічних характеристик пацієнтів та поганою схильністю до лікування внаслідок високої частоти небажаних побічних ефектів, особливо при застосуванні бензодіазепінових міорелаксантів. Однак імплементація отриманих результатів в клінічну практику має впроваджуватися за обережного до них ставлення та з урахуванням клінічного стану окремого пацієнта.

Список використаної літератури

  1. Cashin A.G., Folly T., Bagg M.K. et al. (2021) Efficacy, acceptability, and safety of muscle relaxants for adults with non-specific low back pain: systematic review and meta-analysis. BMJ, 374. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.n1446.
  2. Qaseem, Wilt T.J., McLean R.M. et al. (2017) Clinical Guidelines Committee of the American College of Physicians. Noninvasive Treatments for Acute, Subacute, and Chronic Low Back Pain: A Clinical Practice Guideline from the American College of Physicians. Ann. Intern. Med., 166: 514–30. doi:10.7326/M16-2367.
  3. van Wambeke P., Desomer A., Ailliet L. et al. (2017) Low back pain and radicular pain: assessment and management. KCE Report 287. Belgian Health Care Knowledge Centre. kce.fgov.be/sites/default/files/atoms/files/KCE_287_Low_back_pain_Report.pdf.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»