Хронічне обструктивне захворювання легень: чи мають пацієнти в Україні доступ до своєчасної діагностики та повноцінного лікування

25 листопада 2021
1097
Резюме

Захід проводиться до Всесвітнього дня обізнаності щодо хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та визначення шляхів лікування та профілактики в Україні.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є доволі поширеною патологією бронхолегеневої системи, має тривалий період перебігу та високий ризик хронізації процесу. Водночас воно є одним із 4 основних чинників дочасної смерті населення від неінфекційних захворювань. У 2019 р. 10 основ­них причин смерті становили 55% (55,4 млн) серед усіх випадків смерті у світі, у 7 випадках їх походження мало неінфекційну природу. Попри те, що у світі відмічається позитивна тенденція до скорочення кількості випадків смерті від ХОЗЛ в абсолютних величинах, цей показник залишається досить тривожним. ХОЗЛ є відповідальною за 6% випадків смерті у щорічній структурі летальних випадків. У 2019 р. через ХОЗЛ пішли з життя 2,6 млн осіб.

Маючи персистуючий перебіг, на процес захворювання чинять негативний вплив безліч факторів. Серед них найбільш згубну дію зумовлюють тютюнопаління (80% усіх випадків), загазованість та задимленість повітря навколишнього середовища, частий контакт із пилом. Особливо значне місце відводять такому чиннику, як довготривале тютюнопаління. Значна кількість пацієнтів мають субклінічний перебіг захворювання. У більшості хворих цей чинник має багаторічний (десятки років) анамнез. Певну проблему становлять також пацієнти із довготривалим латентним або субклінічним перебігом захворювання, яким діагноз ХОЗЛ встановили в результаті довготривалого інструментального обстеження та на підставі спірометричних критеріїв.

Ситуація із бронхо-обструктивними захворюваннями виглядає в Україні не найкращим чином. Згідно з даними Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського Національної академії медичних наук України ХОЗЛ відмічають у 4% (1,5 млн) громадян. Однак насправді, на думку експертів, цифра далека від реального показника. Особливо проблема лікування та діагностики ХОЗЛ загострилася у час коронавірусної пандемії. Спорідненість клінічного перебігу цих двох захворювань створює певні проблеми при наданні кваліфікованої допомоги як хворим із гострою формою коронавірусної хвороби, так і в ситуації її розвитку на тлі ХОЗЛ. Адже основними ознаками обох захворювань можуть бути кашель і задишка.

Аби обговорити коло питань, пов’язаних з діагностикою та лікуванням пацієнтів із ХОЗЛ в Україні, а також визначитися з переліком лікарських засобів, які мали б бути включені у перелік препаратів за програмою «Доступні ліки», зібралися на спільному засіданні сімейні лікарі, пульмонологи та управлінці сфери охорони здоров’я. Захід відбувся у приміщенні Кризового медіацентру 23 листопада поточного року.

У обговоренні взяли участь Ірина Волошина, професор кафедри сімейної медицини Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ), сімейний лікар, член правління ГО «Академія сімейної медицини України», Ірина Микичак, заступник міністра охорони здоров’я України, Наталя Гнатюк, головний спеціаліст Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Національної служби здоров’я України (НСЗУ), Надія Рудницька, лікар-пульмонолог, керівник Центру легеневого здоров’я Західного регіону.

Розпочинаючи обговорення, Ірина Волошина зазначила, що ХОЗЛ входить у четвірку захворювань, які посідають перші сходинки серед хвороб неінфекційного походження у структурі летальності. Переважна частина пацієнтів із ХОЗЛ є недіагностованими, а у тих із них, що отримують лікування, воно є недостатнім. Важливо мати на увазі, що це переважно стосується країн із низьким рівнем життя, до яких необхідно віднести й Україну.

Особливо ускладнилася ситуація на сьогодні у зв’язку з поширенням захворювання на COVID-19: пандемія зумовила погіршення діагностування та виявлення пацієнтів ХОЗЛ, натомість постковідний фіброз у перехворілих значно обтяжує перебіг ХОЗЛ і водночас як незалежний чинник викликає формування ХОЗЛ у довгостроковій перспективі. Така ситуація суттєво впливає на збільшення кількості захворювань на ХОЗЛ як вперше виявленої хвороби у постковідних пацієнтів або значно погіршує її перебіг у тих, хто одужав. Таким чином, на думку І. Волошиної, необхідно запровадити низку першочергових заходів, починаючи з первинної ланки лікарської допомоги, спеціалізованої допомоги і включно із кроками з боку адміністративної ланки — МОЗ України.

На первинній ланці (сімейні лікарі):

  • активне виявлення пацієнтів із довготривалим кашлем, невизначеними ознаками задишки, бодай її мінімальних проя­вів;
  • проведення спірометрії, бажано із застосуванням бронходилатаційного тесту;
  • встановлення на облік виявлених пацієнтів із ХОЗЛ, лікування має проводитися не лише в період загострення, а й, що особливо важливо, у період ремісії!!! Така тактика має ретельно обговорюватися між лікарем та пацієнтом! Це дасть змогу досягти максимальної прихильності до лікування;
  • важливим чинником вирішення проблеми мало б стати забезпечення лікарів сімейної ланки апаратами для проведення спірометрії та започаткування для них навальних тренінгів засвоєння методики.

Ірина Микичак повідомила, що знає про ситуацію з поширенням ХОЗЛ в Україні. І враховуючи її негативний вплив на формування дочасної смертності у структурі загальної смертності у державі, докладає максимальних зусиль, аби вплинути на ситуацію. Постійно діюча стратегія подолання захворюваності в Україні від найбільш небезпечних неінфекційних захворювань не є одноразовим актом, а має цілеспрямовану доктрину довготривалого розвитку, наголосила доповідач. І боротьба з ХОЗЛ є одним із пріоритетних напрямків. Проблему варто розглядати у такій площині:

  • необхідно підвищити рівень фахової обізнаності сімейних лікарів, якості їх знань та діагностичних навичок при виявленні ХОЗЛ;
  • сприяти розвитку упередженості сімейних лікарів стосовно виявлення пацієнтів груп ризику розвитку ХОЗЛ;
  • підвищити укомплектованість медичних закладів первинної допомоги приладами (спірографами) та лікарськими засобами повноцінного первинного виявлення хворих ХОЗЛ;
  • стосовно стаціонарного лікування держава передбачила пакет терапевтичної допомоги за програмою «Доступні ліки». Пацієнт із ХОЗЛ може отримати довготривале безперервне лікування за рахунок реімбурсації (державного відшкодування) використання лікарських засобів у повному обсязі, а також діагностичних процедур;
  • лікування має відбуватися за сучасними технологіями відповідно до рекомендацій за міжнародними протоколами. Їх впровадження у повсякденну практику неухильно і наполегливо впроваджує департамент з лікувальної політики при МОЗ;
  • політика реімбурсації лікарських засобів є незмінною з початку її запровадження, постійно розширюється асортимент ліків, необхідних для терапії відповідно до міжнародних рекомендацій;
  • необхідно ширше залучати фінанси місцевих громад для підвищення забезпечення лікувальних закладів, які є на балансі органів місцевого самоврядування (така юридична можливість прописана). Це значно підвищить фінансові, а отже, матеріально-технічні можливості лікувальних закладів.

Міністерство також започаткувало програму «Фармацевтичне страхування», яка передбачає максимальне державне покриття витрат пацієнта на придбання ліків. Це дасть можливість максимально здешевити придбання ліків для громадян України.

Наталя Гнатюк наголосила, що з наступного року розшириться перелік лікарських засобів за програмою «Доступні ліки» для надання допомоги пацієнтів із ХОЗЛ. Їх перелік буде відповідати вимогам, внесеним до протоколу лікування. Також будуть передбачені кошти на забезпечення проведення необхідних діагностичних процедур.

Важливим моментом досягнення позитивного результату при лікуванні пацієнтів ХОЗЛ є неухильне довготривале лікування, наголосила Надія Рудницька. А тісна та неухильна співпраця сімейного лікаря та пульмонолога є запорукою досягнення основної мети — максимальної прихильності до лікування пацієнта ХОЗЛ з відтермінуванням розвитку незворотної дихальної недостатності. Головним компонентом такого лікування є бронхолітична терапія. Вона є базовою основою лікування пацієнтів із ХОЗЛ незалежно від ступеня тяжкості хвороби і здатна забезпечити прохідність дихальних шляхів. Основними принципами лікування мають стати поступове нарощування інтенсивності терапії, довготривале її призначення та регулярність прийому ліків із збереженням базисної терапії на період ремісії, наголосила доповідач.

За матеріалами пресконференції Українського кризового медіацентру