Профілактика венозного тромбоемболізму: застосування інгібіторів фактора XI

23 листопада 2021
682
Резюме

Ефективність та безпека застосування селективного інгібітора фактора XIа у пацієнтів із тотальним ендопротезуванням колінних суглобів (trial AXIOMATIC-TKR).

Актуальність

Основою профілактики венозної та артеріальної тромбоемболії (ВТЕ) в післяопераційний період залишається застосування пероральних антикоагулянтів. Препаратами першої лінії для профілактики ВТЕ залишаються пероральні антикоагулянти прямої дії (ПАПД) та похідні вітаміну К. Однак на практиці вибір антикоагулянта значуще обмежується високим ризиком виникнення кровотечі [1]. Вказане спричинило пошук нових фармакологічних препаратів з антитромботичною активністю. Зважаючи на те, що в осіб із вродженим дефіцитом фактора XI відмічається нижчий рівень ВТЕ та водночас нижча частота кровотечі порівняно з особами з нормальним рівнем фактора XI, було висунуто припущення, що пригнічення фактора XI знизить ризик тромбоутворення, але не підвищить ризику виникнення кровотечі [2]. Мелвіксіан — пероральний селективний інгібітор фактора XIа з високою швидкістю дії та періодом напіввиведення 12 год для оптимізації лікування пацієнтів з тотальним ендопротезуванням колінних суглобів. Дослідники з громадського науково-дослідницького Університету імені Макмастера, м. Гамільтон, Канада, провели 2-гу фазу контрольованого дослідження з випадковою вибіркою ефективності та безпеки різних доз мелвіксіану [3]. Результати опубліковані в «Медичному журналі Нової Англії» (New England Journal of Medicine).

Результати

У дослідження терапевтичних можливостей мелвіксіану включили 1242 пацієнти після артропластики коліна, які отримували мелвіксіан у дозі 25 мг, 50 мг, 100 мг, 200 мг двічі або раз на добу або 40 мг еноксипарину 1 раз на добу. Первинними кінцевими точками обрано частоту виникнення субклінічної форми тромбозу глибоких вен, клінічні ознаки симптоматичного венозного тромбоемболізму або смерть з усіх причин. Безпеку досліджували за частотою виникнення та тяжкістю клінічної картини кровотеч, яку визначали за рівнем гемоглобіну або частотою гемотрансфузії протягом 24–48 год після початку кровотечі в будь-якій життєво важливій зоні. Критеріями підтвердження ефективності застосування мелвіксіану обрано зниження ризику виникнення ВТЕ впродовж 10–14 днів та частоту дозозалежної клінічної відповіді <30%. Після аналізу результатів отримано наступне.

Найвища частота ВТЕ виявлена у пацієнтів, які застосовували мелвіксіан у дозі 25 мг двічі на добу (21%), а найнижча у тих, хто застосовував мелвіксіан у дозі 200 мг двічі на добу (8%). Серед пацієнтів, які застосовували різні дози мелвіксіану один раз на добу, найнижча частота ВТЕ відмічена в підгрупі з дозою 200 мг/добу (7%), а найвища частота ВТЕ — у підгрупі 15 мг/добу (25%). У групі еноксапарину частота виникнення ВТЕ становила 21%. Встановлено дозозалежний ефект застосування мелвіксіану двічі на добу (р<0,001). Загальна частота ВТЕ при застосування мелвіксіану двічі на добу незалежно від дози не перевищувала 12% проти 30% попередньо визначеної частоти (р<0,001). Частота кровотечі від легкої до помірної становила 4% у всіх інтервенційних групах мелвіксіану та еноксипарину. Серйозні побічні ефекти виникли у 1% пацієнтів з усіх підгруп мелвіксіану та у 2% пацієнтів з групи еноксипарину. Частота серйозних ускладнень становила 2% в підгрупах мелвіксіану та 4% в групі еноксипарину.

Діаграми на рисунку відображають відношення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) та частоти виникнення кровотечі за умови застосування різних лікувальних режимів.

Рисунок. Відношення активованого часткового тромбопластинового часу та частоти виникнення кровотечі за умови застосування різних лікувальних режимів

Висновки

Таким чином, післяопераційна профілактика венозного тромбоемболізму шляхом пригнічення фактора XIa виявилася ефективною та безпечною.

Список використаної літератури

  • 1. Hsu C., Hutt E., Bloomfield D.M. et al. (2021) Factor XI inhibition to uncouple thrombosis from hemostasis: JACC review topic of the week. J. Am. Coll. Cardiol., 78: 625–631. doi: 10.1016/j.jacc.2021.06.010.
  • 2. Sanghai S., Wong C., Wang Z., et al. (2020) Rates of potentially inappropriate dosing of direct-acting oral anticoagulants and associations with geriatric conditions among older patients with atrial fibrillation: the SAGE-AF study. J. Am. Heart Assoc., 9 (6): e014108–e014108. doi: 10.1161/JAHA.119.014108.
  • 3. Weitz J.I., Strony J., Ageno W., et al. (2021) Milvexian for the Prevention of Venous Thromboembolism. NEJM.org. DOI: 10.1056/NEJMoa2113194.