Вступ
Менінгококова інфекція (МІ) — гостра антропонозна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, що зумовлюється менінгококом (Neisseria meningitidis) і характеризується клінічним поліморфізмом у вигляді назофарингіту, гнійного менінгіту й сепсису [1].
МІ є важливою медико-соціальною проблемою в багатьох країнах світу. Враховуючи глобальне поширення МІ, високу летальність, а також схильність до виникнення масових епідемічних спалахів та швидкого поширення в людській популяції, Всесвітня організація охорони здоров’я віднесла це захворювання до групи особливо небезпечних інфекцій та постійно контролює захворюваність на дану нозологію [2].
За даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України» захворюваність на МІ в Україні в період 2016–2019 рр. становила в середньому 0,69±0,059 на 100 тис. населення. Щодо Закарпаття, то згідно з даними епідеміологічного відділу ДУ «Закарпатський лабораторний центр МОЗ України» рівень захворюваності за аналогічний період становив 3,3 на 100 тис. населення, що у >4 рази перевищує загальнонаціональні показники, і захворюваність з кожним роком зростає (1,1 на 100 тис. в 2016 р., 6,6 в 2019 р.) [3].
Важливою проблемою МІ є висока летальність (інвазивні форми МІ є одними з головних причин дитячої смертності в Україні); поліморфізм клінічних проявів, наявність неспецифічних ознак (висока температура тіла, озноб, головний біль), які можуть маскуватися під інші інфекційні та неінфекційні хвороби, а типовий геморагічний висип з’являється пізніше, протягом наступних 9–24 год; швидкий, а іноді й блискавичний перебіг, що залишають клініцисту мало часу для діагностичних та лікувальних заходів [4, 5].
Мета дослідження: встановити основні клініко-лабораторні особливості генералізованих форм МІ.
Об’єкт і методи дослідження
Дослідження проводили ретроспективно. Відібрано 33 медичні карти стаціонарного хворого пацієнтів, які знаходилися на лікуванні з приводу генералізованих форм МІ в КНП «Обласна клінічна інфекційна лікарня» Закарпатської обласної ради» в період 2016–2018 рр. Розподіл хворих із генералізованою формою МІ: менінгококемія (МЕ) (81,8%), менінгококовий менінгіт (ММ) (3%), змішана форма МІ (15,2%). Використано дані клінічного перебігу та результати лабораторних методів дослідження (загальний аналіз крові, бактеріологічні посіви з крові, ліквору, мікроскопія «товстої краплі» крові).
Результати та їх обговорення
Першим етапом дослідження було визначити віковий склад пацієнтів та форму генералізованої МІ (ізольована МЕ, ізольований ММ, змішана форма МІ (поєднання менінгококового сепсису з ММ або менінгоенцефалітом) (табл. 1). Більшість госпіталізованих пацієнтів мали ізольовану МЕ (81,8%), >40% з них становили діти віком 7–14 років.
Таблиця 1. Віковий склад пацієнтів з генералізованою МІ
| МЕ | Менінгіт | Змішана | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Абсолютний показник | % | Абсолютний показник | % | Абсолютний показник | % | |
| Форма | 27 | 81,8 | 1 | 3 | 5 | 15,2 |
| Вік: | ||||||
| 0–3 роки | 4 | 14 | – | – | 1 | 20 |
| 4–6 років | 7 | 27 | – | – | 2 | 40 |
| 7–14 років | 11 | 41 | – | – | – | – |
| 15–17 років | 2 | 7 | – | – | 1 | 20 |
| Дорослі | 3 | 11 | 1 | 100 | 1 | 20 |
Наступним етапом було дослідити клінічні особливості МІ: характер екзантеми, рівень лихоманки в перші дні захворювання, частота прояву менінгеальних симптомів при ММ та змішаній формі МІ, частота тяжких ускладнень (синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання, септичного шоку та ін.).
Слід вважати, що основним та патогномонічним симптомом МЕ є типовий геморагічний висип, що є важливим елементом у встановленні правильного діагнозу. Проте з 27 пацієнтів із МЕ тільки у 41% виявлено характерний геморагічний висип, у 30% пацієнтів наявний петехіальний точковий висип, при якому проводили диференційну діагностику з іншими, в тому числі неінфекційними хворобами (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, хвороба Шейнлейна — Геноха), у 22% відмічали протягом всього періоду хвороби плямисто-папульозний висип, що характерний, наприклад, для кору та геморагічних лихоманок, 7% взагалі не мали будь-якої екзантеми (табл. 2).
Таблиця 2. Характер висипу при МЕ та змішаній формі МІ
| Висип | МЕ | Змішана | ||
|---|---|---|---|---|
| Абсолютний показник | % | Абсолютний показник | % | |
| Геморагічний | 11 | 41 | 4 | 80 |
| Петехіальний | 8 | 30 | – | – |
| Плямисто-папульозний | 6 | 22 | – | – |
| Відсутній | 2 | 7 | 1 | 20 |
Температура тіла в більшості пацієнтів із МЕ була нормальною (45%) або субфебрильною (38%), що є нетиповим для класичного перебігу МЕ (табл. 3). Високу лихоманку (39,1–40,0 °С) зафіксовано у 1 пацієнта з ММ.
Таблиця 3. Температура тіла у пацієнтів із генералізованими формами МІ
| МЕ | Менінгіт | Змішана | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Температура тіла, °С | Абсолютний показник | % | Абсолютний показник | % | Абсолютний показник | % |
| 36,5–37,0 | 12 | 45 | – | – | 2 | 40 |
| 37,1–38,0 | 10 | 38 | – | – | 3 | 60 |
| 38,1–39,0 | 4 | 14 | – | – | – | – |
| 39,1–40,0 | – | – | 1 | 100 | – | – |
| >40,1 | 1 | 3 | – | – | – | – |
У 22% пацієнтів із МЕ та у 60% зі змішаною формою МІ на початку захворювання відмічено блювання. В усіх пацієнтів зі змішаною формою МІ та з ММ виявлено позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, ригідність потиличних м’язів.
Ускладнення у вигляді синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання зафіксовано у 3% пацієнтів із МЕ та у 20% зі змішаною МЕ, септичний шок — у 3% пацієнтів із МЕ.
Третім етапом був аналіз особливостей результатів параклінічних методів дослідження (неспецифічних показників — швидкості осідання еритроцитів (метод Панченкова) та лейкоцитозу (підвищення кількості лейкоцитів в периферичній крові) з урахуванням вікової норми; оцінка специфічних методів діагностики (бактеріологічні посіви з крові, ліквору; мікроскопія «товстої краплі» крові).
Швидкість осідання еритроцитів у пацієнтів із МЕ становила 9±3, ММ — 11, зі змішаною формою МІ — 35±5 мм/год. Лейкоцитоз спостерігали в 45% пацієнтів із МЕ, в 80% зі змішаною формою та в 1 пацієнта з ММ.
Бактеріоскопічний метод («товста крапля» крові) виявився позитивним у 20 (74%) пацієнтів із МЕ та у 3 (60%) — зі змішаною формою МІ (табл. 4). Цей метод підтверджений чистою культурою Neisseria meningitidis у 1 із 20 пацієнтів (4%) з позитивною мікроскопією крові (МЕ) та в усіх пацієнтів зі змішаною формою МІ. Також розраховано на основі цих даних чутливість та специфічність мікроскопічного методу виявлення менінгококу в мазку крові, яка становила 66,6 та 20% відповідно. Виходячи з цього, хоча метод має порівняно високу чутливість, його специфічність (виявлення серед інших кокових форм саме менінгококу) порівняно низька.
Таблиця 4. Результати мікроскопічного методу (метод «товста крапля» крові) для діагностики МІ
| Результат | МЕ | Змішана | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Абсолютний показник | % | Абсолютний показник | % | ||
| «Товста крапля» | Позитивний | 20 | 74 | 3 | 60 |
| Негативний | 7 | 26 | 2 | 40 | |
Висновок
1. Клінічний перебіг МЕ є атиповим: відсутність лихоманки (45%), відсутність типового геморагічного висипу (59%), натомість наявність макуло-папульозного, петехіального та навіть відсутність висипу взагалі.
2. Лабораторними особливостями є відсутність у 55% пацієнтів лейкоцитозу. Специфічні методи діагностики, такі як бактеріологічний та бактеріоскопічний, виявляють низьку ефективність для верифікації збудника внаслідок низької чутливості (бактеріологічного методу) та специфічності (бактеріоскопічного методу). Ці методи варто замінити серологічними, наприклад методом латекс-аглютинації та молекулярно-генетичними (полімеразно-ланцюгова реакція).
Список використаної літератури
- 1. Возіанова Ж.І., Печінка А.М. (2013) Менінгококова інфекція на сучасному етапі. Мистецтво лікування: m-l.com.ua/?aid=368.
- 2. Андрейчин М.А. (2007) Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині. ТДМУ, Тернопіль, 500 с.
- 3. https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini.
- 4. Крамарьов С.О., Дорошенко В.О., Палатна Л.О. та ін. (2015) Менінгококова інфекція — менінгококемія у дітей:«маски» інфекції. Дит. лікар, 5–6 (42–43): 5–13.
- 5. Крамарьов С.О. (2007) Менінгококова інфекція: сучасний стан проблеми. Therapia: мед. вісник, 7/8: 26–29.
Відомості про автора:
Петах Павло Владиславович — асистент кафедри біохімії та фармакології ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. Адреса для кореспонденції:
Петах Павло Владиславович |
Information about the author:
Petakh Pavlo V. — Assistant Professor, Department of Biochemistry and Pharmacology, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine. Address for correspondence:
Pavlo Petakh |
Надійшла до редакції/Received: 17.10.2021
Прийнято до друку/Accepted: 28.10.2021
